Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2011 року Справа № 2а-9477/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Агевича К.В.
при секретарі – Чуванову А.С.,
за участю:
представника позивача: Опанасенко Н.В.,
представника відповідача: Буркова О.М,
представник третьої особи: Немчілова Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, третя особа спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податківу м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0, -
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2010 року позивач ЗАТ «Луганський патронний завод» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому посилається на наступне. На підставі акту невиїзної документальної перевірки від 24.12.2009 № 1166/23-616/32201889 ЗАТ «Луганський патронний завод», яка проводилась 24.12.2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2008 року, яка виникла у рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 31.05.2008 року Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0 (отримано підприємством 11.01.2010 року, про що свідчить журнал реєстрації вхідної кореспонденції та штамп вхідної кореспонденції). Згідно цього рішення у зв’язку з порушенням п.п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів, з ПДВ у розмірі 105643,00 грн. Зазначений акт підписаний позивачем з запереченнями від 30.12.2009 року № 1592, у відповіді на заперечення від 31.12.2009 року № 65877/23-619 відповідач зазначив, що вони не підлягають задоволенню, оскільки неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання.
Позивач вважає податкове повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0 таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню у зв’язку з наступним.
Між позивачем та ТОВ «Євробуд» були укладені договори поставки №№ 162 від 17.03.2008 року, 164 від 21.03.2008 року, 213 від 24.04.2008 року та 365 від 20.05.2008 року, згідно яких постачальник зобов’язується поставити покупцю комплектуючі для автоматичної роторної лінії у кількості, за ціною та на умовах, вказаних у відповідній Специфікації, що є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується оплатити продукцію та прийняти її на умовах, передбачених договорами. Умовами договорів, а саме п.3.2 передбачалось здійснення оплати за продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 100% передплати. Згідно п.3 Специфікації до договорів, терміни поставки визначені як протягом 30 днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Згідно платіжних доручень № 35 від 31.03.2008 року, № 36 від 31.03.2008 року, за умовами договорів на розрахунковий рахунок ТОВ «Євробуд» перераховані грошові кошти у розмірі 826166,40 грн., в тому числі ПДВ – 137 694,40 грн. По прибутковим накладним №№ 190901 від 19.09.2008 року, 090401 від 09.04.2008 року, 180401 від 18.04.2008 року позивач отримав від ТОВ «Євробуд» продукцію.
Згідно п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Так, ТОВ «Євробуд» видані ЗАТ «Луганський патронний завод» податкові накладні № 310302 від 31.03.2008 року, № 310304 від 31.03.2008 року та № 310303 від 31.03.2008 року, що є підставою для нарахування податкового кредиту. В акті вказано, що ТОВ «Євробуд» є посередником, а постачальниками є ПП «Донбасєвросервіс ХХ1». Згідно довідки зустрічної перевірки від 16.12.2009 року № 52/23-20/35487061, наданої ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, перевірку ТОВ «Донбасєвросервіс ХХ1» немає можливості провести, оскільки це підприємство має 5 стан, тобто порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію).
Позивач вважає, що висновок про те, що ЗАТ «Луганський патронний завод» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 року на суму 105 643, 00 грн. є безпідставним, оскільки ніяких доказів Ленінська МДПІ у м. Луганську цього не надала, крім того, вказала в акті, що немає можливості підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ по даному ланцюгу постачання до виробника або імпортера та немає можливості підтвердити факт фактичної надмірної сплати податку по ланцюгу постачання. Вищенаведені твердження відповідача не можуть бути підставою для висновків щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, оскільки перевірка фактично не проводилася, а порушення справи про припинення та порушення справи щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Донбасєвросервіс ХХ1» не може унеможливлювати проведення зустрічної перевірки.
Тобто позивачем не були порушені норми діючого законодавства України про бухгалтерський та податковий облік відносно завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2008 року на суму 105643,00 грн., а саме: згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, була фактично сплачена позивачем; згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, позивачем заявлена до бюджетного відшкодування сума від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) у розмірі 105 643,00 грн.
01 березня 2010 року постановою Луганського окружного адміністративного суду позовні вимоги ЗАТ «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009 року №0001142360/0 були задоволені у повному обсязі.
01 червня 2010 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську було залишено без задоволення та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у справі №2а-288/10/1270 за позовом ЗАТ «Луганський патронний завод» до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009 року №0001142360/0 - залишено без змін.
У зв’язку з подачею касаційної скарги вх..№К-23635/10 від 01.07.2010 року представником Ленінської МДПІ у м. Луганську 29 липня 2010 року Вищим адміністративним судом було відкрито касаційне провадження.
За розглядом вище зазначеної касаційної скарги 22 вересня 2011 року Вищим адміністративним судом було винесено ухвалу якою касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв’язку з чим 20 жовтня 2011 року, згідно протоколу перерозподілу справ між суддями Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, третя особа спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0, яка надійшла з Вищого адміністративного суду на новий судовий розгляд, передано для подальшого розгляду судді Агевичу К.В.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне. Висновком акту перевірки від 24.12.2009 № 1166/23-616/32201889 встановлено порушення позивачем п.п.1.8, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2008 року на суму 105643 грн. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення «В-1» від 31.12.2009 № 0001142360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 року на суму 105,643 грн. Згідно з поданою позивачем до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за травень 2008 року (вх.від 20.05.2008 року № 49580) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 312 297 грн. Бюджетне відшкодування ПДВ без його сплати має наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що суперечить самої суті податку і його основній функції – формування доходів бюджету. П. 4.3 Наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України про організації та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» від 18.08.2006 року № 350 передбачено проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам ПДВ, який перевіряється, придбано товари (роботи, послуги), де сума ПДВ складає 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у цьому періоді. Вказана інформація щодо постачальників платника ПДВ необхідна для визначення суб’єктів господарювання – постачальників, відносно яких є сумніви щодо їх дієздатності та правоздатності, а також законності здійснених ними фінансово – господарських операцій з перевріяємим платником податків, що в свою чергу є підставою для перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ платником податків, що перевіряється.
Попередній податковий період (квітень 2008 року), який передує періоду, який перевіряється, перевірено позаплановою виїзною документальною перевіркою, результати якої оформлено довідкою від 26.09.2008 року № 1262/23-616/32201889, встановлено, що одним з основних постачальників у квітні 2008 року є ТОВ «Євробуд» (ід.к. 31910078, м. Луганськ, Кирпічная, 4). Згідно умов договору від 17.03.2008 року № 162, від 21.03.2008 року № 164, від 24.04.2008 року № 213, від 20.05.2008 року № 365 поставило комплектуючі для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів (блок обжиму, електрошафи) на загальну суму 826 166,40 грн., в тому числі ПДВ 137 694,40 грн. Питома вага суми бюджетного відшкодування за травень 2008 року по даному контрагенту складає 105643 грн.
Згідно довідки зустрічної перевірки від 15.12.2009 року № 1133/23-616/31910078 зазначено, що ТОВ «Євробуд» є посередником, постачальником є ПП «Донбасєвросервіс ХХ1», код ЄДРПОУ 35487061. До ДПІ в Артемівському районі м. Луганська було направлено запит від 15.12.2009 року № 62802/23-616 щодо проведення зустрічної перевірки з ПП «Донбасєвросервіс ХХ1», код ЄДРПОУ 35487061. Згідно отриманої довідки зустрічної перевірки від ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 16.12.2009 року № 529/23-20/35487061, зазначено, що провести дану перевірку немає можливості у зв’язку з тим, що порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію), ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року відкрито провадження у справі про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Донбасєвросервіс ХХ1».
Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.1.8 ст.1 та п.п. 7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у банку за травень 2008 року на суму 105643,00 грн., а саме за результатами отриманої інформації неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання до виробника або імпортера, що передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи отримані відповіді, де по ланцюгу постачання не підтверджений товарний характер здійснення операцій, неможливо проведення зустрічної перевірки по ланцюгам постачання до виробника або імпортера та немає можливості підтвердити факт фактичної надмірної сплати податку по ланцюгам постачання до Державного бюджету України, як це передбачено п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, судова практика свідчить про те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про ПДВ» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій, відповідач зазначає, що така позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 14.09.2007 року № 07/97, постанові Верховного Суду України від 12.02.2008 року № 08/28, постанові Вищого адміністративного суду України від 26.09.2009 року за позовом ТОВ «Регіон – Агро» до ДПІ.
На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Луганський патронний завод» в повному обсязі.
Представник третьої особи підтримам заперечення відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Луганський патронний завод» в повному обсязі
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст.ст. 10,11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Судом встановлено, що позивач Закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод», ідентифікаційний код 32201889, зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.10.2002 року, запис №13821050001004352, що підтверджується свідоцтвом серії АОО № 486025 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.41), та довідкою АА № 139689 з ЄДРПОУ (а.с.40).
20.06.2008 року позивачем була подана до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкова декларація з податку на додану вартість № 49580 за травень 2008 року із зазначенням від’ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню – 312397 грн. (а.с.35-36), яка зареєстрована у відповідача.
Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена невиїзна перевірка ЗАТ «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2008 року, які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 31.05.2008 року, за результатами якої складено акт від 24.12.2009 № 1166/23-616/32201889, за висновками якого на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Луганський патронний завод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2008 року на суму 105643,00 грн. (а.с.7-10).
Зазначений акт був підписаний позивачем з запереченнями, у відповіді на них від 31.12.2009 року № 65877/23-619 відповідачем зазначено, що одним з основних постачальників у квітні 2008 року є ТОВ «Євробуд», питома вага суми бюджетного відшкодування по даному контрагенту за травень 2008 року складає 105643 грн. Згідно довідки зустрічної перевірки від 15.12.2009 року № 1133/23-616/31910078 зазначено, що ТОВ «Євробуд» є посередником, а постачальник – ПП «Донбассевросервіс ХХ1», у відношенні якого порушено справу про припинення (ліквідацію), і неможливо підтвердити факт надмірної сплати ПДВ по даному ланцюгу постачання до виробника або імпортера, тому вимоги, викладені у запереченнях до акту перевірки, задоволенню не підлягають (а.с.13).
31.12.2009 року на підставі Акту перевірки від 24.12.2009 року № 1166/23-616/32201889 Ленінською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення – рішення № 0001142360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 105643 грн. (а.с.14).
Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
П.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної
суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок),у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку
провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону).
Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачеві всі необхідні документи, в тому числі договори № 162 від 17.03.2008 року, № 164 від 21.03.2008 року, №213 від 24.04.2008 року, № 365 від 20.05.2008 року, укладені між ТОВ «Євробуд» та ЗАТ «Луганський патронний завод» та специфікації до них (а.с.16-26), платіжні доручення № 35 від 31.03.2008 року та № 36 від 31.03.2008 року (а.с. 27-28), видаткові накладні № РН – 190901 від 19.09.2008 року, № РН – 090401 від 09.04.2008 року, № РН – 180401 від 18.04.2008 року (а.с.29-31), видані позивачеві ТОВ «Євробуд», податкові накладні № 310302 від 31.03.2008 року, № 310304 від 31.03.2008 року, № 310303 від 31.03.2008 року (а.с.32-34), проти чого не заперечує відповідач – Ленінська МДПІ в м. Луганську.
Крім того, позивачем долучені до матеріалів справи документи, що підтверджують факт отримання продукції від ТОВ «Євробуд», а саме відомості витрат матеріалів на виробництво (а.с.61-69).
Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 року на суму 105643,00 грн. з посиланням на те, що неможливе проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання і тому не можливе підтвердження факту надмірної сплати податку, суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого суб’єкта – платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.
Таким чином, суд вважає, що підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення від 31.12.2009 № 0001142360/0 не було, оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари по вищезазначеним договорам постачання, не є підставою для висновків про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року.
З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, або за наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Посилання відповідача на те, що судова практика дотримується позиції, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій, і в даному випадку має місце саме така ситуація, оскільки за даними ДПІ у Артемівському районі м. Луганська неможливо перевірити відомості, отримані від ТОВ «Євробуд», у зв’язку з тим, що постачальник ТОВ «Донбасєвросервіс-ХХ1» має 5 стан – порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію), ДПІ в Артемівському районі м. Луганська звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Донбасєвросервіс-ХХ1», ухвалою від 23.01.2009 року за № 2а-19575/09 відкрито провадження у справі, не заслуговує на увагу суду з наступних підстав.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ПП «Донбасєвросервіс – ХХ1» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 09.10.2007 року, № запису 1 382 102 0000 013990, інформацію щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням внесено 16.01.2009 року, № запису 1 382 143 0002 013990 (а.с.71-72).
Ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Тобто на час здійснення господарських операцій у квітні 2008 року, ПП «Донбасєвросервіс-ХХ1» було включене до ЄДРПОУ (код 35487061). За таких обставин покупець через посередника ТОВ «Євробуд» – ЗАТ «Луганський патронний завод» не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником та продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Посилання відповідача на те, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено зв’язок між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, що ці етапи нерозривно пов’язані між собою, і тому право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, на увагу не заслуговують, оскільки у даному випадку має місце помилкове тлумачення відповідачем норм вказаного Закону.
Відповідно до п. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи. Так в ухвалі Вищого адміністративного суду від 22 вересня 2011 року зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу про безтоварність операцій, не витребували у позивача, зокрема, товарно-транспортні накладні на здійснення перевезень придбаних комплектуючих для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів, як на підтвердження реальності господарських операцій. Належна правова оцінка цим відомостям надана не була. Проте, це має важливе значення для правильного вирішення даного спору по суті. Суд касаційної інстанції зазначив про те, що у разі підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність операцій, - визначення податкового кредиту по операціях з придбання комплектуючих для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів було б безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів проведення розрахунків. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На виконання даної ухвали Вищого адміністративного суду України судом було зобов’язано позивача надати товарно-транспортні накладні на здійснення перевезень придбаних комплектуючих для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів.
Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на здійснення перевезень придбаних комплектуючих для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів в судовому засіданні встановлено наступне.
Пунктом 4.1 договору № 162 від 17.05.2008 (т.1 а.с. 16) та договору № 164 від 21.05.2008 (т.1 а.с. 18) передбачено, що «Доставку Продукции Покупатель производит своим автотранспортом и за свой счёт на условиях FCA г. Луганск (склад Поставщика) согласно ИНКОТЕРМС 2000г.», відповідно до п. 8.1 вказаних договорів «Все изменения и дополнения к договору имеют силу только, если они согласованы обеими сторонами в письменном виде и подписаны уполномоченными представителями обеих сторон». Листом № 309/1 від 04.04.2008 (т.1 а.с. 193) за підписом голови правління закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод» просило здійснювати доставку за договором № 162 від 17.05.2008 (т.1 а.с. 16) та договором № 164 від 21.05.2008 (т.1 а.с. 18) транспортом ТОВ «Євробуд» . На що ТОВ «Євробуд» листом № 304 від 08.04.2008 (т.2 а.с. 1) погодився здійснювати доставку за вказаними договорами своїми силами за власний рахунок.
Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність тверджень представника відповідача, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на отриману від ТОВ «Євробуд» продукції свідчить про безтоварність проведених операцій за вказаними договорами, з огляду на те, що враховуючи умови договорів і закріплений за продавцем обов’язок поставки продукції покупцю ЗАТ «Луганський патронний завод», усі товарно - транспортні документи можуть бути складені лише щодо продавця, а не щодо покупця продукції, а відтак відсутність у ЗАТ «Луганський патронний завод» товарно – транспортних документів не може бути доказом безтоварності проведених господарських операцій з ТОВ «Євробуд». В даному випадку суд виходить з того що відсутність товарно – транспортної накладної може бути доказом безтоварності проведених операцій, але не ії беззаперечним доказом.
Посилання представника відповідача на порушення прокуратурою Артемівського району м. Луганська Луганської області 30.11.2009 кримінальної справи (т.1 а.с. 210 - 211) за фактом створення ПП «Донбасевросервіс ХХІ» , яке є постачальником ТОВ «Євробуд», з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст. 205 КК України фіктивне підприємництво та на правлення даної кримінальної справи 25.01.2011 (т.1 а.с. 234) з обвинувальним вироком до суду, розгляд якої на час винесення даної постанови не завершено, на думку суду не може слугувати доказом безтоварності розглядаємих операцій між ЗАТ «Луганський патронний завод» та ТОВ «Євробуд».
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення в оскаржуваній частині відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення – скасуванню.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, третя особа спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податківу м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0 задовольнити повністю.
< Текст >
Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 31.12.2009 № 0001142360/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) у розмірі 105643,00 грн. (сто п’ять тисяч шістсот сорок три гривні 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 19 грудня 2011 року.
< Текст >
СуддяК.В. Агевич