ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2011 р. № 2а-10900/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кузьмича С.М.,
за участю секретаря судового засідання –Залуцької І.І.,
позивача –ОСОБА_1, представника відповідача –Ільчишина В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Самбірської районної державної адміністрації та Гординянської сільської ради про визнання дій неправомірними-
в с т а н о в и в:
04.07.2011 року ОСОБА_3 звернулась в Самбірський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою до Самбірської районної державної адміністрації та Гординянської сільської ради про визнання дійнеправомірними.
Згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06.07.2011 року відкрито провадження у справі.Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29.07.2011 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Самбірської районної державної адміністрації та Гординянської сільської ради про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі сертифікату на право на середню земельну частку (пай) та зобов’язання видати такий сертифікат передано на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.
Ухвалою суду від 06.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічним тим, що викладені у позові.
Представник відповідача 1 - Самбірської районної державної адміністрації проти позову заперечив, зазначив, що ОСОБА_3 на момент роздержавлення колгоспу ім. Ів. Франка не була його членом, а отже не мала права на одержання середньої земельної частки (пая).
Відповідач 2 - Гординянська сільська рада подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідачем 2 подані письмові заперечення позовних вимог, в яких зазначено, що робота у колгоспі не надає права на членство у ньому. Згідно вимог законодавства право на пай мають лише члени колгоспів. ОСОБА_3 не була включена у встановленому порядку до членів колгоспу ім. Ів. Франка, а відтак не мала і не має права на одержання середньої земельної частки (пая).
Заслухавши доводи сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
ОСОБА_3 22.02.2011 року звернулась до Гординянської сільської ради із заявою про включення її до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), так як вона, будучи пенсіонером з числа осіб, які працювали в колгоспіім. Ів. Франка, мала право на отримання як земельного так і майнового паю.
Листом №2/9-38 від 25.02.2011 року Гордидянська сільська рада повідомила заявницю про те, що розпаювання земель вже відбулось на основі списків громадян власників сертифікатів в квітні 1994 року і на даний час іде викреслення державних актів, тому виконком не вправі здійснювати зміни у Проект роздержавлення і приватизації земель.
ОСОБА_3 також звернулась до Самбірської районної державної адміністрації Львівської області із заявою щодо включення у списки на право на земельну частку (пай) по Гординянській сільській раді.
Самбірська районна державна адміністрація Львівської області листом від 19.05.2011 року №60-п/04-13 роз’яснила ОСОБА_3, що її право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та положення Земельного Кодексу України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Так, Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»08.08.1995 року № 720/95 передбачено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Відповідно до п. 2 Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу,сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 5 Указу визначено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Згідно ч.1 ст. 25 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (з наступними змінами і доповненнями) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Як вбачається з ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»№ 899-IV від 05.06.2003 року право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЛВ № ХІV 223546 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ППА «Гординянська» (с. Гординя).
ОСОБА_3 працювала в колгоспі ім.Ів. Франка, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника.
Згідно із довідкою №290 від 26.05.2011 року, виданою виконавчим комітетом Гординяської сільської ради, ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 03.12.1996 року і на даний час проживає за цією адресою.
Також судом враховано принцип офіційного з’ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п’ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми судом вжито передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом запропонованоУправлінням Пенсійного фонду Українив м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області надати інформацію про те, чи виплачується ОСОБА_3 пенсія, а також про місце її роботи за період з 1990 року по 1997 рік.
Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області №549/03-20 від 11.11.2011 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком. Також зазначено, що згідно з довідкою №21 від 30.11.1998 року, виданої Гординянською спілкою власників селянських господарств, ОСОБА_3 у період з 1990 року по 1997 рік працювала в колгоспі ім.Ів. Франка, який перейменовано у Гординянську спілку власників селянських господарств.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, як колишній працівник колгоспу ім.Ів. Франка, власник майнового сертифікату на право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства та як особа, що постійно проживає на території Гординянської сільської ради, має право не середню земельну частку (пай) в селі Гординя Самбірського району Львівської області.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 КАС України це орган державної влади, орган державного самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі при виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативне правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно положень ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони в тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),безсторонньо (неупереджено),добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Беручи до уваги викладе, суд вважає, що рішення Самбірської районної державної адміністрації та Гординянської сільської ради, якими було відмовлено ОСОБА_3.у видачі сертифікату на право не середню земельну частку (пай) в селі Гординя Самбірського району Львівської області є неправомірними, без дотримання принципів обґрунтованості та рівності перед законом.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Порушене право повинно бути захищене належним чином. Позивач, права якого порушено повинен мати необхідні процесуальні механізми для забезпечення належного та ефективного відновлення порушеного права.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч.1 ст.94 КАС України, судові витраті у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Самбірської районної державної адміністрації та Гординянської сільської ради Самбірського району Львівської області, які полягали у відмові ОСОБА_3 видатисертифікат на право не середню земельну частку (пай) в селі Гординя Самбірського району Львівської області.
3. Визнати за ОСОБА_3 право на середню земельну частку (пай) в селі Гординя Самбірського району Львівської області.
4. Зобов’язати Самбірську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_3 на право не середню земельну частку (пай).
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 28.12.2011 року.
Головуючий /підпис/ С. М. Кузьмич
Постанова не набрала законної сили
З оригіналом згідно
Суддя С. М. Кузьмич