ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2011 р. Справа № 2a-3473/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Пона В.Д.,
від відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу у сумі 137,55 грн,-
ВСТАНОВИВ:
26.10.2011 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 137,55 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою єдиного податку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для звернення до суду з позовом є несплата відповідачем податкових зобов’язань по єдиному податку за період 21.07.2009 року по 21.08.2009 року у сумі 137,55 грн. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з’явилася. Згідно статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України фізична особа - підприємець ОСОБА_2 викликалася у судове засідання через засоби масової інформації. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористалася. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подала.
За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.
Законом України “Про систему оподаткування” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 даного Закону у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема у пункті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 19.11.2008 року зареєстрована Коломийською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець та 20.11.2008 року взята на податковий облік як платник податків Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією.
На підставі поданої заяви від 05.12.2008 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 переведено на спрощену систему оподаткування та видано свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_2.
Виходячи із обраних відповідачем видів підприємницької діяльності, а саме роздрібна торгівля одягом, у відповідності до переліку ставок єдиного податку, затверджених рішенням Коломийської районної ради, ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець, зобов’язана була щомісячно сплачувати 110,00 грн.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця, не пізніше 20 числа наступного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не сплачувалась до бюджету встановлена ставка єдиного податку за період з 21.07.2009 року по 21.08.2009 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість по сплаті вказаних платежів у сумі 135,55 грн.
Згідно абзацу 1 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з несплатою відповідачем єдиного податку за період з 21.07.2009 року по 21.08.2009 року, останньому надсилалась перша податкова вимога за № 1/2224 від 27.07.2009 року та друга податкова вимога за № 2/2443 від 27.08.2009 року. Вказані податкові вимоги отримані ОСОБА_2 28.07.2009 року та 03.09.2009 року відповідно, що підтверджується її підписом на корінцях вказаних вимог, однак залишені без виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання згідно Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України.
Таким чином, станом на 09.09.2011 року, податковий борг відповідача становить 137,55 грн., що підтверджується довідкою Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції та іншими матеріалами справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості у судовому засіданні не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, наявна заборгованість у сумі 137,55 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави 137 (сто тридцять сім) грн. 55 коп. податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 14.12.2011 року.