Судове рішення #20141699

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р.                                                                                   Справа № 2а-764/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Панікара І.В.

          при секретарі  Кривун О.О.

  за участю сторін:

           представника позивача: Солонини Р.Д.,

  представників відповідачів: Слободян В.Л., Вітовської З.С.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  приватного підприємства "АРС-Дім"      

          до відповідача:  державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

          про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007841502/0 від 16.11.2010р. та №0007841502/1 від 16.12.2010р.,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

  02.03.2011 року  приватне підприємство «АРС-Дім» (надалі- позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Івано-Франківську (надалі- відповідач)  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення за № 0007841502/0  від 16.11.2010 року та № 0007841502/01 від 16.12.2010 року, якими позивачу донараховано суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 160651,11 грн., оскільки винесені вони в порушення вимог положень статей 3, 5, 7 та 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові.

Представники відповідача проти його задоволення заперечили з мотивів викладених у письмовому заперечені направленому на адресу суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом установлено наступне.

08.11.2010 року працівниками відповідача проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість,  поданої ним за червень 2010 року (зареєстрована в ДПІ – 20.07.2010 р. № 93657).

Результати перевірки зафіксовані в акті № 18483/15-2/33163043 від 08.11.2010 року.

Так, вищевказаним актом встановлено, що згідно додатку № 1 Розрахунок корегування сум ПДВ до податкової декларації із податку на додану вартість, поданого до Декларації з ПДВ за червень 2010 року, платником проведено корегування податкового кредиту по операціях згідно договору про спільну діяльність – ТОВ ”Арс-Дім”, ПП «Вест-МТМ» та ПП «Арс-Дім».

Зокрема, у червні 2010 року ПП ”Арс-Дім” проведено коригування податкового кредиту з урахуванням податкових накладних виписаних таким контрагентом у травні 2008 року, а саме, зменшено податковий кредит за цей період по вищезазначеному контрагенту на суму ПДВ – 356880,84 грн.

Загальна сума податкового кредиту сформована ПП ”Арс-Дім” по операціях із вказаним контрагентом за травень 2008 року складає -394688,83 грн., про що зазначено в додатку №5 “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в  розрізі контрагентів, поданих податкової звітності по ПДВ за попередні звітні періоди, а саме:

- згідно податкової звітності з ПДВ за вересень 2008 року ПП ”Арс-Дім” включено  до складу податкового кредиту по вказаному контрагенту суму ПДВ – 639 грн. по податковій накладні за травень 2008 року.

- згідно податної звітності за січень 2009 року до податкового кредиту по зазначеному контрагенту віднесено суму – 394049,84 грн., в тому числі, згідно накладних виписаних у травні 2008 року на суму – 107100,74 грн. (податкова накладна від 27.05.08 р., що описано в підпункті 3.2.2 акта планової перевірки від 02.03.2010р. № 4143-23-2/33163043).

Таким чином перевіркою виявлено повторне включення до складу податкового кредиту платника податкової накладної від 27.05.2008 р. на суму 107100,74 тис. грн. Внаслідок цього, з урахуванням результатів поданого уточнюючого розрахунку за червень 2010 року  та у зв’язку із ненаданням платником податків документального підтвердження стану проведення розрахунків по сумах сформованого залишку від’ємного значення, встановлено завищення розміру податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2010р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомленя-рішення № 000784102/0 від 16.11.2010 року, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання на загальну суму 160651,11 грн., в тому числі: за основним платежем – 107100,74 грн.,  та застосовано штрафну санкцію на суму – 53550,37 грн.

Позивачем дане податкове повідомленя-рішення № 000784102/0 від 16.11.2010 року оскаржено до ДПІ в м. Івано-Франківську, однак рішенням відповідача від 14.12.2010 року скаргу залишено без задоволення, а саме оскаржуване рішення без змін, внаслідок чого відповідач повторно виніс податкове повідомленя-рішення уже за № 000784102/1 від 16.11.2010 року, яким позивачу аналогічно донараховано суму податкового зобов’язання на загальну суму 160651,11 грн., в тому числі: за основним платежем – 107100,74 грн.,  та застосовано штрафну санкцію на суму – 53550,37 грн.

В подальшому, в порядку апеляційного оскарження, позивачем оскаржено вищевказані податкові-повідомлення рішення до ДПА Івано-Франківської області, проте рішенням від 18.02.2011 року вони повторно залишені без змін.

Як встановлено з дослідженого в судовому засіданні акту планової виїзної перевірки ПП «АРС-ДІМ»  № 4/43-23-2/33163043 від 02.03.2010 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, а зокрема з пункту 3.2.2 даного Акту (т.1 а.с. 209-210), що при формуванні податкового кредиту позивач брав за основу наступне: « в травні 2008 року, згідно акта приймання-передачі приміщеня від 27.08.2008 року від простого товариства між ТОВ «АРС-ДІМ», ПП «ВЕСТ –МІМ» та ПП «АРС-ДІМ» житлове приміщення площею 349,7 м.кв. загальною вартістю 686698,9 грн. в т.ч. ПДВ 114449,82 грн., за даними бухгалтерського обліку зроблено наступні проведення: Д-т рах. № 28 «товари» К-т рах. № 631 «розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму 686698, 9 грн. При цьому в рядку 10.1 «придбання з ПДВ на митній території України товарів у межах господарської діяльності для здійснення операцій які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків» в декларації про ПДВ за січень 2009 року відображена податкова накладна від 27.05.2008 року № 3981, отримана підприємством в частковій сумі 642604,46 грн. в т.ч. ПДВ 107100,74 грн., що відображено і в реєстрі отриманих податкових накладних.»

Зазначена сума коштів отримана позивачем як наслідок виконання ним взятих на себе зобов»язань згідно договору підряду від 05.03.2007 року (т.1. а.с. 204), укладеного між ПП «АРС-ДІМ» (надалі-підрядник) та  ТОВ «АРС-ДІМ», ПП «ВЕСТ –МІМ» та ПП «АРС-ДІМ» (надалі – замовник), відповідно до умов якого підрядник  зобов»язувався виконати загально-будівельні роботи по будівництву житлового будинку на вул. Надрічна, 223 в м. Івано-Франківськ. За умови належного виконання підрядником таких робіт, замовник зобов»язувався підписати акт здавання-приймання виконаної роботи.

Згідно  підпункту 5.1.20. пункту 5.1. статті 5 ЗУ «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування, поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки. Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється, зокрема і перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Проте оскільки, у даному випадку сума ПДВ по податковій накладній від 27.05.2008 року № 3981 по своїй суті не являється сумою коштів в якості оплати ні за перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця, ні за вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів для спорудження такого житла за рахунок замовника, а являється сумою від загальної вартості виконаних робіт по договору підряду, що не є пільгованою операцією, на думку суду позивачем правомірно віднесено суму 107100,74 грн. в загальну суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2009 року (т.1. а.с. 77-81).

У відповідності до вимог пункту 4.5 статті 4 ЗУ “Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями, якщо, після поставки товарів (послуг) відбувається будь-яка зміна суми компетенції їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача, підлягають відповідному коригуванню.   

При цьому, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищевказаного Закону з оподаткування визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, які не підтверджені податковими накладними, або митними деклараціями.

Отже, враховуючи викладене, а саме те, що право на формування податкового кредиту позивачем уже використане в декларації з ПДВ за січень 2009 року  на суму 107100,74 грн. на основі податкової накладної від 27.05.2008 року № 3981, на переконання суду, коригування податкового зобов"язання у спосіб повторного використання вищевказаної накладної для створення від"ємного значення у декларації з ПДВ за червень 2010 року не базується на законі, що є неприпустимим.

Відповідно до підпункту  «б» 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наведеного,  суд вважає, що відповідач при винесенні податкових повідомлень рішень за № 0007841502/0  від 16.11.2010 року та № 0007841502/01 від 16.12.2010 року, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 160651,11 грн., в тому числі: за основним платежем – 107100,74 грн.,  та застосовано штрафну санкцію на суму – 53550,37 грн., діяв виключно в порядку, у спосіб та в межах наданих йому законом повноважень,  рішення винесені ним обґрунтовано, внаслідок чого приходить до переконання, що  позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову відмовити.

          < Резолютивна частина рішення - НЕ ВИДАЛЯТИ > 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.



          

          Суддя:                              /підпис/                                                                     Панікар І.В.






          

          Постанова складена в повному обсязі 11.07.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація