ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "05" грудня 2011 р.                                             Справа № 2a-3972/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          головуючого –судді Мигалюка Ю.В.

          секретаря  Цюпа У.Л.

          за участю сторін:

          представника  позивача: Устимчук О.І.,

          представників відповідача: Юрченко О.Л., Плав’юк Р.Ю.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління МНС України в Івано-Франківській області до Контрольно-ревізійного відділу м. Івано-Франківськ Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення –вимоги від 23.05.2011 року №110-14/321 в частині п.2 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості по розрахунках ТОВ «Карпатнафтохім»на суму 520 333,30 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів –

                                                                     ВСТАНОВИВ:

             24.11.2011 року Управління МНС України в Івано-Франківській області звернулось з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного відділу м. Івано-Франківськ Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення –вимоги від 23.05.2011 року №110-14/321 в частині п.2 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості по розрахунках ТОВ «Карпатнафтохім»на суму 520 333,30 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів.

             Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що рішення –вимогу від 23.05.2011 року №110-14/321 в частині п.2 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості по розрахунках ТОВ «Карпатнафтохім»на суму 520 333,30 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки остання не відповідає п.7 ст.10 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні»та ст.ст.113,117,118,119 Бюджетного кодексу України.

             Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, надали письмове заперечення на вказаний позов та пояснили, що позовні вимоги є безпідставними, такими, що не гргунтуються на вимогах законодавства. Відповідачем, в порушення п.п.22,29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002р. №228, п.3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого Постановою КМУ від 17.05.2002р. №659, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.21999 року №996-Х11  недоотримано в 2010 році доходів в сумі 520 333,30 грн. внаслідок невключення їх у кошторис витрат на утримання загону, що здійснює охорону об’єктів ТзОВ «Карпатнафтохім»вартості податку на додану вартість та укладення договору без врахування суми податку, який управлінням сплачено. Зазначили, що відповідач є платником податку на додану вартість, а тому повинен провести претензійно-позовну роботу з ТзОВ «Карпатнафтохім»щодо повернення коштів в сумі 520 333,30 грн. на користь УМНС в Івано-Франківській області. Просили в задоволенні позову відмовити.

              Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

              В судовому засіданні встановлено, що на виконання п.2.39 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно ревізійного управління України на 1 квартал 2011 року та на підставі направлень на провдення ревізії №18 та №19 від 14.03.2011 року Контрольно-ревізійним відділом в м. Івано-Франківську КРУ в Івано-Франківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Головного Управління МНС України в Івано-Франківській області за перід з 01.02.2010 року по 31.03.2011 року, з відома посадових осіб відповідача (а.с.79-81).

             Згідно ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

             В силу ч.2 вказаної норми державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

            Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

            Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року за №550, якщо вжитими в період  ревізії  заходами  не  забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

            Пунктом 46 даного Порядку передбачено, якщо в період ревізії не забезпечено повне усунення виявлених порушень органом служби надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

           За результатами ревізії складено акт від 28.04.2011 року за №110-21/009 (а.с.9-19).

           Ревізією встановлено ряд фінансових порушень, в тому числі і щодо дотримання законодавства при наданні послуг професійної пожежної охорони, а саме: при укладенні 25.12.2009 року договору з ТзОВ «Карпатнафтохім»(підприємством, що має особливо важливе значення та підвищену пожежну безпеку) у кошторис витрат на утримання загону державної пожежної охорони №1, що здійснює охорону об’єктів ТзОВ «Карпатнафтохім»до вартості робіт не включено витрати на сплату податку на додану вартість в той час, коли відповідач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку та договір укладено без врахування суми ПДВ. Відповідачем недоотримано в 2010 році доходів в сумі 520333,30 грн., чим порушено вимоги п.п.22,29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ №228 від 28.02.2002 року. При цьому, при укладенні  позивачем у 2010 році 25–ти договорів з іншими субєктами –підприємствами, що мають особлитво важливе значення або підвищену пожежну безпеку у вартість здійснених робіт було включено витрати на сплату податку на додану вартість.  

          Внаслідок даного порушення, відповідачем занижено доходи за 2010 рік на суму 520 333,30 грн., що є порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХУ1 від 16.07.1999 року та п.1.2 Порядку №164 (а.с.18).

          На підставі акту ревізії від 28.04.2011 року за №110-21/009 відповідачем винесено вимогу за №110-14/321 від 23.05.2011 року (а.с.20-21).    

          Відповідно до змісту даної вимоги відповідачем пред’явлено позивачу ряд вимог, в тому числі згідно пункту 2, що оскаржується позивачем, а саме: «відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках ТзОВ «Карпатнафтохім»на суму 520 333,30 грн.», «..провести претензійно-позовну роботу з ТзОВ «Карпатнафтохім»щодо повернення коштів на суму 520 333,30 грн. на рахунок управління МНС в Івано-Франківській області», «в разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у недотриманні  доходів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.130-136 Кодексу законів про працю».

          В силу ч. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»Управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

          Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

           В судовому засіданні встановлено, що позивачем у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо виконання Закону України «Про пожежну безпеку»від 26.07.1994 №508 (із змінами і доповненнями) укладались договори з підприємствами і організаціями, які мають особливо важливе значення або підвищену пожежну безпеку відповідно до вимог наказу МНС України «Про затвердження Примірного договору про організацію державної (пожежної) охорони МНС України на об'єктах»від 10.03.2009 №164.

          Згідно Примірного договору у розділі 3 «Права та обов'язки сторін»п.3.1 передбачено, що Замовник та Виконавець інформують один одного, що відповідно до Законів України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»та від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(чинних на момент виникнення спірних правовідносин) вони мають або не мають статус платників даних податків.

Вартість робіт за договорами визначалась згідно з погодженими кошторисами, в яких передбачались витрати на утримання підрозділів на об'єктах.

Кошти, що поступали від суб'єктів господарювання на утримання професійно-пожежної охорони (об'єктові підрозділи) на підприємствах, які мають особливо важливе значення або підвищену пожежну безпеку, спрямовувались відповідно до п. 1.8 Тимчасового Положення про професійну пожежну охорону МНС України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 13.10.2004 № 115 (надалі - Положення №115) на утримання тих підрозділів, що їх здійснюють (виплата грошового забезпечення особового складу та заробітної плати, нарахування внесків до загальнообов'язкових державних фондів, витрати на лікування, медичні огляди, речове майно для особового складу), сплату податку на додану вартість (надалі - ПДВ).

В судовому засіданні також встановлено, що позивачем за 2010 рік укладено 25 договорів з суб'єктами, які мають особливо важливе значення або підвищену пожежну безпеку, з яких у 24 випадках у вартість робіт включено витрати на сплату ПДВ. Дані факти сторонами не заперечуються.

При укладанні позивачем «Договору про організацію державної пожежної охорони МНС України на об'єктах TзOB «Карпатнафтохім»№ А200905408 від 25.12.2009 суму ПДВ у вартість робіт не включено.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №12882294 від 19.11.2004 управління є платником податку на додану вартість.

Від отриманих у 2010 році за організацію державної пожежної охорони доходів, сплачено ПДВ на загальну суму 2028,53 тис. грн., в тому числі на суму отриманих доходів за організацію державної пожежної охорони в TзOB «Карпатнафтохім»позивачем нараховано та сплачено до державного бюджету ПДВ в сумі 520 330,33 грн. Оплата проведена за рахунок коштів, отриманих від надання інших платних послуг.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин,   обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість підлягає особа у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн.(без урахування податку на додану вартість).

Підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України № 168/97 встановлено, що не є об'єктом оподаткування державні платні послуги, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (надання) яких встановлено законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Аналізуючи дану норму суд зазначає, що для її застосування необхідно одночасне виконання сукупності таких вимог: послуги повинні бути державними і надаватися органом державної виконавчої влади; послуги, які надаються, повинні бути платними; обов'язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством; кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету.          

Оскільки управління надає на договірній основі послуги по забезпеченню загоном державної пожежної охорони №1 (надалі - ЗДПО №1) протипожежного захисту об'єктів TзOB «Карпатнафтохім», кошти поступали на рахунок управління та використовувалися на утримання ЗДПО №1, а не перераховувалися у повному обсязі в дохід бюджету, суд приходить до висновку, що дана послуга не є державною платною послугою, а платною послугою управління як бюджетної установи, яка повинна надаватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 №798 «Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи».

Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №12882294 від 19.11.2004 позивач є платником податку на додану вартість та у 2010 році від отриманих за організацію державної пожежної охорони доходів ним сплачено ПДВ на загальну суму 2028,53тис.грн., в тому числі на суму отриманих доходів за організацію державної пожежної охорони в TзOB «Карпатнафтохім»позивачем сплачено до державного бюджету ПДВ в сумі 520 330,33 грн. Оплата проведена за рахунок коштів, отриманих від надання управлінням інших платних послуг. Даний факт свідчить про порушення вимоги п. 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659, яким передбачено, що кошти від надання платних послуг використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги п. 22, 29 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, оскільки позивачем не включено суму ПДВ у кошторис витрат на утримання ЗДПО №1, що здійснює охорону об'єктів TзOB «Карпатнафтохім», а договір укладено без врахування суми податку, внаслідок чого недоотримано в 2010 році доходу в сумі 520 330,33 грн.

  Внаслідок не включення у кошторис витрат на утримання загону державної пожежної охорони №1, що здійснює охорону об'єктів TзOB «Карпатнафтохім»вартості ПДВ та укладання договору без врахування суми податку, управлінням недоотримано в 2010 році доходів в сумі 520 330,33 грн.

              Що стосується тверджень позивача щодо того, що вимоги відповідача не відповідають вимогам п. 7 cт. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст.ст. 113, 117, 118, 119 Бюджетного Кодексу України суд зазначає наступне.

              Відповідно до вимог пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» органи державної контрольно-ревізійної служби мають право пред'являти керівнику об'єкту, що ревізується, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

  Законом України «Про Державний бюджет»на 2010 - 2011роки визначено, що власні надходження бюджетної установи (в даному випадку - управління) є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України, тобто є бюджетними коштами. Тому вимога щодо усунення порушення в частині повноти надходження та використання власних надходжень управління, зокрема, укласти з TзOB «Карпатнафтохім»додатковий договір на суму недоотриманого у 2010 році податку на додану вартість та забезпечити його відшкодування є такою, що відповідає закону.

 Посилання представника позивача на те, що оплата вартості послуг, які надає УМНС в області не є об’єктом оподаткування, як на факт-обставину, що встановлена судовим рішенням у справі № 27/53, розглянутій 04.01.2011 року Господарським судом Івано-Франківської області та не потребує при цьому доказування в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України суд до уваги не приймає з огляду на відсутність доказів щодо набрання даним рішенням законної сили.

 Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що п.2 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Івано-Франківську до Управління МНС України в Івано-Франківській області щодо укладання з TзOB «Карпатнафтохім»додаткового договору на суму недоотриманого у 2010 році податку на додану вартість та забезпечення його відшкодування в сумі 520 330,33 грн. є законним.

            Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

       Відповідачем в судовому засіданні доведено правомірність винесення вимоги про усунення порушень виявлених ревізією, в тому числі й пункту 2.

  За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

            На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                            ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС  України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

 Постанова складена в повному обсязі 09.12.2011 року.

          Суддя:                                                                      Мигалюк Ю.В.