Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2011 року Справа № 2а-10663/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.;
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.12.2010 року № 15496);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 31.10.2011 року № 18917/10/10-013);
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2011 року № 0001538013 та № 0001548013,-
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2011 року відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» (далі – Позивач або ВАТ «СВЗ») звернувся до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганськ (далі – Відповідач або СДПІ по роботі з ВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.
ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» є юридичної особою та зареєстровано, як платник податку на додану вартість у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську. 08.11.2011 року ВАТ «СВЗ» отримало податкові повідомлення-рішення від 04 листопада 2011року № 0001538013 та № 0001548013, винесені відповідачем на підставі акта перевірки від 17.10.2011 року №479/08-3/00210890, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень, липень 2011 року. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0001538013 від 04.11.2011 року відповідач зменшив ВАТ «СВЗ» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року у розмірі 88 308,00 грн. та встановив штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0001548013 від 04.11.2011 року відповідач зменшив ВАТ «СВЗ» розмір від'ємного значення ПДВ у розмірі 230 001,00грн. та встановив штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 575,00 грн. Позивач вважав, що винесення відповідачем зазначених повідомлень-рішень є безпідставним та протиправним в зв'язку з наступним.
По-перше, в порушення вимог чинного законодавства України, рішення керівника СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про проведення перевірки оформлене наказом від 11.10.2011 року № 472, прийнято за відсутності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначене чинним законодавством. Крім того, порушення податковим органом абз.2 п.78.4 ст.78 ПК України, призвело до несвоєчасного повідомлення ВАТ «СВЗ» про проведення перевірки та позбавлення права представників підприємства бути присутніми при проведенні перевірки та самостійно надати будь-які пояснення або документи в ході її проведення.
Позивач вважав, що перелік використаних документів зазначений податковим органом у акті перевірки від 17.10.2011 року №479/08-3/00210890, на підставі яких складено сам акт, не може бути достатнім для винесення об’єктивного рішення, та має місце порушення відповідачем норм п.4, 6 розділу 1, абз.2 п.5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в МЮ України 12.01.2011 року за № 34/18772, пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, п. 79.1. ст.79, ст.83 ПК України.
По-друге, оскаржувані податкові повідомлення-рішення на думку позивача є протиправними, а встановлення штрафної (фінансової) санкції є безпідставним, оскільки зазначені висновки щодо порушень порядку ведення податкового обліку суперечать нормам п.198.3 п.198, п.198.1 ст.198 ПК України, та зазначені висновки не ґрунтувались на фактичному здійснені та підтвердженні всіх операції податковими накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними продавців товару, міжнародними товарно-транспортними накладними зо всіма відповідними відмітками, підтверджуючими фактичне здійснення перевезень, вантажно-митними деклараціями між ВАТ «СВЗ» та ТОВ «Міжнародні логістичні системи».
Таким чином, позивач вважав, що твердження відповідача щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 88308,00 грн., та до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню та зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за червень 2011 року на суму 88308,00 грн.; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 р. на суму 230301,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 230301,00 грн. є такими що не відповідають дійсності, та мають неналежне законодавче обґрунтування. Отже, ВАТ «СВЗ» виконало всі вимоги податкового законодавства, які дають право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Крім того, з матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки не вбачається жодного доказу з приводу того, що господарські операції між ВАТ «СВЗ» та ТОВ «Міжнародні логістичні системи» в червні, липні 2011 року є нікчемними, згідно ст. 215, 228 ЦК України. Зокрема, немає належного обґрунтування того, що укладені угоди між позивачем та ТОВ «Міжнародні логістичні системи» в червні та липні 2011 року порушали публічний порядок, або суперечили моральним засадам суспільства та були спрямовані на заволодіння майном держави, та відповідні висновки перевірки зроблені без посилання на докази.
Господарські взаємовідносини між ВАТ «СВЗ» та ТОВ «Міжнародні логістичні системи» мали реальний характер та підтверджувалися документально, тобто на момент перевірки були в наявності всі первинні документи, які підтверджують реальне здійснення операцій по транспортуванню вантажів, які не були взяті до уваги відповідачем, що свідчить про необґрунтованість та протиправність винесення оскаржуваних рішень.
Позивач зазначав, що необґрунтованими є й висновки відповідача про неможливість реального здійснення господарських операцій контрагентами по всьому ланцюгу постачання, відібраними за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, оскільки ПП «Укркомплекс КС», ТОВ «Східпромсервіс», ТОВ «Технобуд-2011» не здійснювали транспортування вантажів для ВАТ «СВЗ», не були контрагентами-постачальниками ТОВ «Міжнародні логістичні системи» в ланцюгу постачання транспортних послуг для позивача. На думку позивача, встановлення фактів існування нікчемних правочинів з вказаними вище контрагентами не має ніякого відношення для фінансово-господарської діяльності ВАТ «СВЗ», не впливає на формування податкового кредиту, від'ємного значення та бюджетного відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод».
Позивачем зроблено висновок, що ВАТ «СВЗ» не було допущено порушення, які, начебто, встановлені СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську. В зв'язку з цим, розрахунок зменшення суми штрафних (фінансових) санкцій по акту позапланової невиїзної перевірки ВАТ «СВЗ» № 479/08-3/00210890 від 17.10.11 року є безпідставним, та зроблений із застосуванням норм законодавства, яке втратило чинність.
На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм діючого законодавства, протиправність дій податкового органу не визнав. Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову (том 2 аркуші справи 123-129).
Враховуючи доводи викладені в запереченні, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» зареєстроване у якості юридичної особи суб’єкта господарської діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрацію № 1 392 105 0000 2000055 від 29.07.1994 року (том 1 аркуш справи 18).
ВАТ «СВЗ» зареєстровано у якості платника податків з 09.02.1995 року в Стахановській ОДПІ за № 329. У зв’язку із включенням ВАТ «СВЗ» до переліку великих платників податків підприємство було включене до податкового обліку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та взято на облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську 08.01.2009 року за № 2/29-011 (том 1 аркуші справи 13, 18).
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку № 166), оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327).
Згідно з п.1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.
Судом встановлено, що на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП від 11.10.2011 року № 472 була здійсненна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «СВЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за червень, липень 2011 року (том 1 аркуш справи 17).
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 17.10.2011 року № 479/08-3/00210890, яким було зафіксовано порушення порядку ведення податкового обліку позивачем: по декларації за червень 2011 року: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1 - 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та підпунктів 4.6.1, 4.6.4, 4.6.5 п.4.6 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41. Підприємством було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 88 308,00 грн. По декларації за липень 2011 року: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України та підпунктів 4.6.2, 4.6.3 п.4.6 Порядку «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41. Підприємством було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 230 301,00 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 230 301,00 грн. (том 1 аркуші справи 17-32).
На підставі вказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № 0001538013, яким ВАТ «СВЗ» було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 88 308,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № 0001548013, яким ВАТ «СВЗ» було зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 230 301,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 575,00 грн. (том 1 аркуші справи 33, 34).
Вирішуючи питання про правомірність податкових повідомлень-рішень від 04.11.2011 року № 0001538013 та № 0001548013 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 88 308,00 грн., штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1,00 грн. та відповідно зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 230 301,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57 575,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачене, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 ст.200 ПК України передбачене, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, вирішуючи питання про правомірність винесення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську зазначених податкових повідомлень-рішень суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як встановлено судом, формування податкового кредиту у спірний період здійснювалось позивачем у зв’язку з настанням другої події – отримання платником податків послуг, що підтверджено відповідними податковими накладними, що відповідає умовам договору на транспортне-експедиційні послуги № 26 від 01.01.2011 року та не суперечить вимогам Податкового кодексу України, а саме п.198.1 ст.198.
Згідно акту перевірки від 17.10.2011 року № 479/08-3/00210890, вказане порушення було допущено позивачем при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародні логістичні системи».
Судом встановлено, що 01.01.2011 року між ВАТ «СВЗ» та ТОВ «Міжнародні логістичні системи» було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 26, предметом якого є виконання та організація ТОВ «Міжнародні логістичні системи» визначених договором послуг, пов’язаних із перевезення вантажу позивача. Відповідно до п.2.6. Договору документом, який підтверджує надання послуг з організації перевезення вантажу є акт виконаних робіт. Вартість послуг є договірною та визначається виходячи із ситуації на транспортному ринку та об’єму транспортно-експедиційних послуг. Вартість, що відповідає конкретному перевезенню (групі однотипових перевезень) зазначається в разових договорах – заявках, що є невід’ємною частиною цього договору (пункти 4.2 та 4.3 зазначеного договору) (том 1 аркуші справи 62-64).
Податковий кредит та податкові зобов’язання ВАТ «СВЗ» за оспорюваний період були визначені позивачем у поданих відповідачу податкової звітності, а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - червень 2011 року, податкова декларація з ПДВ за податковий період - липень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - липень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - липень 2011 року та розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації) (том 1 аркуші справи 65-78).
Отримання позивачем послуг підтверджується копіями податкових накладних, отриманих ВАТ «СВЗ» за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Міжнародні логістичні системи», на підставі яких в червні 2011 року було здійснено віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме податкових накладних від 03.06.2011 року № 3, 5, 7, від 06.06.2011 року № 9, 11, від 01.06.2011 року № 15-18, від 02.06.2011 року № 19-27, від 03.06.2011 року № 28 – 34, від 04.06.2011 року № 35-39, від 06.06.2011 року № 40-46, від 07.06.2011 року № 47-51, від 08.06.2011 року № 52-58, від 09.06.2011 року № 59-69, від 10.06.2011 року № 70-78, від 11.06.2011 року № 79-83, від 14.06.2011 року № 84, від 15.06.2011 року № 85, 87-91, від 16.06.2011 року № 93-101, 103, 104, від 17.06.2011 року № 105, 107-110, від 18.06.2011 року № 111, від 20.06.2011 року № 112-114, 116-118, від 16.05.2011 року № 72, 73, від 17.05.2011 року № 74-77, від 18.05.2011 року № 78, 79, від 19.05.2011 року № 80, 81, від 20.05.2011 року № 82, від 21.05.2011 року № 84-86, від 23.05.2011 року № 87, від 24.05.2011 року № 88-91, від 25.05.2011 року № 92-95, 97, від 26.05.2011 року № 98, 99 від 27.05.2011 року № 100-107, від 28.05.2011 року № 108, від 30.05.2011 року № 109-111, від 31.05.2011 року № 114, 115, 118, 119 (том 1 аркуші справи 79-226). Копіями актів виконання робіт по транспортно-експедиційним послугам, а саме: актів від 03.06.2011 року, № 3, 5, 7, від 06.06.2011 року № 9, 11, від 01.06.2011 року № 15-18, від 02.06.2011 року 19-27, від 03.06.2011 року № 28, 29-34, від 04.06.2011 року № 35-39, від 06.06.2011 року № 40-46, від 07.06.2011 року № 47-51, від 08.06.2011 року № 52-58, від 09.06.2011 року № 59-69, від 10.06.2011 року № 70-78, від 11.06.2011 року № 79-83, від 14.06.2011 року № 84, від 15.06.2011 року № 85, 87-91, від 16.06.2011 року № 72, 73, 93-101, 103, 104, від 17.06.2011 року № 74-77, 105-110, від 18.06.2011 року № 78, 79, 111, від 19.06.2011 року № 80, 81, від 20.06.2011 року № 82, 112-114, 116-118, від 21.06.2011 року № 85-87, від 23.05.2011 року № 87, від 24.06.2011 року № 88-91, від 25.06.2011 року № 92-95, 97, від 26.06.2011 року № 98, 99, від 27.06.2011 року № 100-107, від 28.06.2011 року № 108, від 30.05.2011 року № 109-111, від 31.06.2011 року № 114, 115, 118, 119 (том 1 аркуші справи 227-250, том 2 аркуші справи 1-122).
Факти придбання ВАТ «СВЗ» продукції, обладнання та товару у зазначений період підтверджується копіями наступних договорів: купівлі-продажу № 11111 від 18.05.2011 року, купівлі-продажу № 1512 від 15.12.2010 року, купівлі-продажу № 1 від 15.12.2010 року з ТОВ «ТАКТ», купівлі-продажу № 1 від 15.12.2010 року з ТД «Содружество», поставки № 3 від 15.12.2010 року, на поставку продукції № 64 від 05.11.2010 року, поставки № 012/11 від 14.12.2010 року, поставки № 599 від 08.04.2010 року, поставки № 01/08-11 від 26.01.2011 року, поставки № 79/1.4.1-11 від 10.11.2010 року, купівлі-продажу № 922 від 15.12.2010 року, купівлі-продажу № 888 від 15.12.2010 року, купівлі-продажу № 105/804-10 від 13.12.2010 року, підряду № 0143 від 09.12.2010 року, поставки № 15/12 від 15.12.2010 року, поставки № 132-61 від 21.10.2010 року, купівлі-продажу № 37 від 15.12.2010 року, поставки № 4 від 15.12.2010 року, підряду № 114 від 01.02.2011 року, поставки № 128 від 01.01.2011 року, поставки № 901 від 15.12.2010 року, поставки № 24 від 14.01.2011 року, поставки № 170 від 20.01.2010 року, договору поставки № 239-Пр-М від 15.12.2010 року, договору поставки № 153/9 від 06.01.2011 року, договору купівлі-продажу № 322 від 17.05.2011 року, договору поставки № 38291/2010/002 від 12.01.2010 року, договору купівлі-продажу № 702 від 11.07.2011 року, договору поставки № БЦ 54 від 12.05.2011 року, договору поставки № 690 від 15.07.2011 року, договору купівлі - продажу № 639 від 15.06.2011 року, договору купівлі - продажу № 6/06 від 06.06.2010 року, договору купівлі - продажу № 10/01-1 від 10.01.2011 року, договору купівлі - продажу № 1 від 15.12.2010 року з ТОВ «Метиз-Трейд», договору купівлі - продажу № 1/10-185/1 від 15.12.2010 року, договору купівлі - продажу № 1 від 15.12.2010 року з НВПП «Сандра» на договору купівлі - продажу № 1 від 15.12.2010 року з ТОВ «Завод метизних виробів», договору поставки № ДФП-317/01/11 від 04.01.2011 року, договору поставки № 302/2010 від 20.09.2010 року, договору купівлі - продажу № 1 від 15.12.2010 року з Українсько-латвійським ТЗОВІ «БАДМ», договору купівлі - продажу № 1 від 01.02.2011 року з ТОВ «ХімМашОбладнення», договору поставки № 1113.1225.4034 від 21.01.2010 року, договору купівлі - продажу № 691 від 18.05.2010 року, договору поставки № 2011-9 від 24.01.2011 року, договору поставки № 16/12/2010 від 16.12.2010 року, договору поставки № 348 від 28.02.2011 року, договору купівлі - продажу № 1 від 15.12.2010 року з ТОВ «Інтерпрокат», договору купівлі - продажу № 1 від 15.12.2010 року з ТОВ «Укрмашзабезпечення», договору купівлі - продажу № 611 від 15.06.2011 року, договору купівлі - продажу № 01/07/11 від 01.07.2011 року, договору купівлі - продажу № 593 від 17.06.2011 року з ТОВ «Інтерпрокат» (том 2 аркуші справи 161-259).
Отримання та видача податкових накладних за оспорюваний період ВАТ «СВЗ» також підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за червень та липень 2011 року (том 3 аркуші справи 112-181).
Господарські договірні правовідносини ВАТ «СВЗ» із ТОВ «Міжнародні логістичні системи» на підставі яких був сформований податковий кредит позивачем за оспорюваний період підтверджується наступними копіями первинних документів: заявкою № 441/4-46 від 10.07.11р., Актом № 74 від 11.07.2011 року, товарною накладною № 2961 від 11.07.2011 р., товарно-транспортною накладною від 11.07.2011 р., заявкою № 441/4-139 від 20.06.11р., Актом № 129 від 22.06.2011 р., видаткової накладної № ТП-22/06-1 від 22.06.2011 р., податкової накладної № 129 від 22.06.2011 р., заявкою № 441/4-154 від 21.06.11 р., Актом № 133 від 22.06.2011 р., прибутковою накладною № ВЗ-0006881 від 22.06.2011 року, видатковою накладною від 22.06.2011 р., податковою накладною №133 від 22.06.2011 р., заявкою №441/4-145 від 20.06.11р., Актом №124 від 21.06.2011 р., товарною накладною №2605 від 21.06.2011 року, податковою накладною №124 від 21.06.2011 р., заявкою №441/4-116 від 24.07.11р., Актом №146 від 24.06.2011 року, податковою накладною №146 від 24.06.2011 р., заявкою №441/4-212 від 29.06.11 р., Актом № 5 від 01.07.2011 року, накладною від 23.06.2011 р. № РН 3169, товарно-транспортною накладною від 30.06.2011 р., податковою накладною № 5 від 01.07.2011 р., заявкою № 441/4-497 від 28.07.11 р., Актом № 203 від 29.07.2011 р., подорожним листом № 497 від 29.07.2011 року, податковою накладною № 203 від 29.07.2011 р., заявкою № 441/4-498 від 29.07.11 р., Актом № 214 від 30.07.2011 року, подорожним листом № 498 від 30.07.2011 року, податковою накладною № 214 від 30.07.2011 р., заявкою № 441/4-496 від 27.07.11 р., Актом № 196 від 28.07.2011 р., подорожним листом № 496 від 28.07.2011 року, податковою накладною № 196 від 28.07.2011 р., заявкою № 441/4-495 від 26.07.11 р., Актом № 189 від 27.07.2011 р., подорожним листом № 495 від 27.07.2011 року, податковою накладною № 189 від 27.07.2011 р., заявкою № 441/4-98/1 від 21.07.11р., Актом № 158 від 22.07.2011 року, видатковою накладною № РН-0000105 від 22.07.2011 року, видатковою накладною № 1246 від 22.07.2011 року, товарно-транспортною накладною від 22.07.2011 р., товарно-транспортною накладною від 22.07.2011 р., податковою накладною № 158 від 22.07.2011 р., заявкою № 441/4-186 від 29.06.11 р., Актом № 2 від 01.07.2011 року, видатковою накладною від 30.06.2011 р. № РН-000334, товарно-транспортною накладною від 30.06.2011 р., податковою накладною № 2 від 01.07.2011 р., заявкою № 441/4-184 від 28.06.11 р., Актом № 164 від 30.06.2011 року, податковою накладною № 164 від 30.06.2011 р., заявкою № 441/4-197 від 29.06.11 р., Актом № 171 від 30.06.2011 року, податковою накладною № 171 від 30.06.2011 р., заявкою № 441/4-6 від 30.06.11 р., Актом № 4 від 01.07.2011 року, накладною від 23.06.2011 р. № РН 3166, товарно-транспортною накладною від 01.07.2011 р., податковою накладною № 4 від 01.07.2011 р., заявкою № 441/4-146 від 21.06.11 р., Актом № 125 від 21.06.2011 року, податковою накладною № 125 від 21.06.2011 р., заявкою № 441/4-172 від 23.06.11 р., Актом № 157 від 25.06.2011 року, податковою накладною № 157 від 25.06.2011 р., заявкою №441/4-165 від 22.06.11 р., Актом № 155 від 25.06.2011 року, податковою накладною № 155 від 25.06.2011 р., заявкою № 441/4-173 від 24.06.11 р., Актом № 152 від 24.06.2011 року, податковою накладною № 152 від 24.06.2011 р., заявкою № 441/4-146 від 21.06.11 р., Актом № 126 від 21.06.2011 року, податковою накладною № 126 від 21.06.2011 р., заявкою № 441/4-466 від 01.07.11 р., Актом № 26 від 04.07.2011 р., подорожним листом № 466 від 04.07.2011 року, податковою накладною № 26 від 04.07.2011 р., заявкою № 441/4-452 від 29.06.11 р., Актом № 163 від 29.06.2011 р., податковою накладною № 163 від 29.06.2011 р., заявкою № 441/4-202 від 29.06.11 р., Актом № 165 від 30.06.2011 р., податковою накладною № 165 від 30.06.2011 р., заявкою № 441/4-202 від 29.06.11 р., Актом № 173 від 30.06.2011 р., податковою накладною № 173 від 30.06.2011 р., заявкою № 441/4-63 від 04.07.11 р., Актом № 31 від 05.07.2011 р., товарно-транспортною накладною № 1433 від 05.07.2011 року, податковою накладною № 31 від 05.07.2011 р., заявкою № 441/4-140 від 29.07.11 р., Актом № 210 від 30.07.2011 р., накладною № 3222 від 30.07.2011 року, товарно-транспортною накладною від 30.07.2011 року, податковою накладною № 210 від 30.07.2011 р., заявкою № 441/4-140 від 29.07.11 р., Актом № 209 від 30.07.2011 р., товарно-транспортною накладною від 30.07.2011 року, податковою накладною № 209 від 30.07.2011 р., заявкою № 441/4-106 від 24.07.11 р., Актом № 166 від 26.07.2011 р., накладною № 949 від 25.07.2011 року, товарно-транспортною накладною від 25.07.2011 року, податковою накладною № 166 від 25.07.2011 р., заявкою № 441/4-34 від 07.07.11 р., Актом № 53 від 07.07.2011 р. видатковою накладною № 1748 від 07.07.2011 року, товарно-транспортною накладною від 07.07.2011 р., податковою накладною № 53 від 07.07.2011 р., заявкою № 441/4-35 від 07.07.11 р., Актом № 54 від 07.07.2011 р., товарно-транспортною накладною від 07.07.2011 р., податковою накладною № 54 від 07.07.2011 р., заявкою № 441/4-130 від 27.07.11 р., Актом № 193 від 28.07.2011 р., видатковою накладною № 072801 від 28.07.2011 р., товарно-транспортною накладною від 28.07.2011 р., податковою накладною № 193 від 28.07.2011 р., заявкою № 441/4-24 від 04.07.11 р., Актом № 45 від 06.07.2011 р., товарно-транспортною накладною від 05.07.2011 р., податковою накладною № 45 від 06.07.2011 р., заявкою № 441/4-133 від 28.07.11 р., Актом № 205 від 30.07.2011 р., товарно-транспортною накладною № 1494 від 28.07.2011 р., податковою накладною № 205 від 30.07.2011 р., заявкою № 441/4-36 від 17.05.11 р., Актом № 126 від 24.05.2011 р., податковою накладною № 126 від 24.05.2011 р., розрахунком № 14 до податкової накладної від 24.05.2011 року № 120, заявкою № 441/4-36 від 17.05.11 р., Актом № 120 від 24.05.2011 р., податковою накладною № 120 від 24.05.2011 р., розрахунком № 11 до податкової накладної № 120 від 24.05.2011 р., заявкою № 441/4-36 від 17.05.11 р., Актом № 124 від 24.05.2011 року, податковою накладною № 124 від 24.05.2011 р., розрахунком № 13 до податкової накладної від 24.05.2011 року № 120, заявкою № 441/4-186 від 29.06.11 р., Актом № 167 від 30.06.2011 року, податковою накладною № 167 від 30.06.2011 р., заявкою № 441/4-55 від 12.07.11 р., Актом № 89 від 12.07.2011 року, товарно-транспортною накладною від 12.07.2011 р., податковою накладною № 89 від 12.07.2011 р., заявкою № 441/4-56 від 12.07.11 р., Актом № 93 від 13.07.2011 року, товарною накладною від 13.07.2011 р. № 3032, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 93 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-50 від 11.07.11 р., Актом № 91 від 13.07.2011 року, товарною накладною від 12.07.2011 р. № 3008, товарно-транспортною накладною від 12.07.2011 р., податковою накладною № 91 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-62 від 13.07.11 р., Актом № 98 від 13.07.2011 року, видатковою накладною від 07.07.2011 р. № РН-1006, видатковою накладною від 12.07.2011 р. № РН-0123, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 98 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-58 від 13.07.11 р., Актом № 95 від 13.07.2011 року, видатковою накладною від 13.07.2011 р. № 10, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 95 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-53 від 11.07.11 р., Актом № 92 від 13.07.2011 року, видатковою накладною від 07.07.2011 р. № РН 3517, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 92 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-61 від 13.07.11 р., Актом № 97 від 13.07.2011 року, видатковою накладною від 13.07.2011 р. № 1405, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 97 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-59 від 13.07.11 р., Актом № 96 від 13.07.2011 року, видатковою накладною від 13.07.2011 р. № ЛГ-0001216, видатковою накладною від 13.07.2011 р. № ЛГ-0001217, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 96 від 13.07.2011 р., заявкою № 441/4-53 від 11.07.11 р., Актом № 101 від 14.07.2011 року, видатковою накладною від 07.07.2011 р. № РН 3470, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 101 від 14.07.2011 р., заявкою № 441/4-53 від 11.07.11 р., Актом № 102 від 14.07.2011 року, видатковою накладною від 07.07.2011 р. № РН 3530, видатковою накладною від 07.07.2011 р. № РН 3525, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 102 від 14.07.2011 р., заявкою № 441/4-67 від 14.07.11 р. Актом № 106 від 14.07.2011 року, видатковою накладною від 14.07.2011 р. № 1810, товарно-транспортною накладною від 14.07.2011 р., податковою накладною № 106 від 14.07.2011 р., заявкою № 441/4-65 від 13.07.11 р., Актом № 104 від 14.07.2011 року, товарною накладною від 14.07.2011 р. № 3050/1, товарно-транспортною накладною від 14.07.2011 р., податковою накладною № 104 від 14.07.2011 р., заявкою № 441/4-66 від 12.07.11 р., Актом № 105 від 14.07.2011 року, товарною накладною від 13.07.2011 р. № 128, товарною накладною від 13.07.2011 р. № 130, товарно-транспортною накладною від 13.07.2011 р., податковою накладною № 105 від 14.07.2011 р., заявкою № 441/4-20 від 05.07.11 р., Актом № 34 від 05.07.2011 року, видатковою накладною від 01.07.2011 р. № СФ-0000248, товарно-транспортною накладною від 05.07.2011 р., податковою накладною № 34 від 05.07.2011 р., заявкою № 441/4-13 від 03.07.11 р., Актом № 28 від 05.07.2011 року, видатковою накладною від 04.07.2011 р. № ТП-04/07-1, товарно-транспортною накладною від 04.07.2011 р., податковою накладною № 28 від 05.07.2011 року та іншими первинними документами, які містяться в матеріалах справа та не заперечуються сторонами (том 3 аркуші справи 182-230, том 4 аркуші справи 1-200, том 5 аркуші справи 1-203, том 6 аркуші справи 1-194, том 7 аркуші справи 1-208, том 8 аркуші справи 1-226, том 9 аркуші справи 1-203, том 10 аркуші справи 1-62, 73-132).
Таким чином, ВАТ «СВЗ» податковий кредит з податку на додану вартість у червні та липні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародні логістичні системи» сформований із дотриманням вимог п.198.1 ст.198 ПК України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська від 04.11.2011 року № 0001538013 та № 0001548013 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 88 308,00 грн., штрафні фінансові санкції в розмірі 1,00 грн. та відповідно зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 230 301,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 57 575,00 грн., суд вважає неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Під час розгляду справи та в акті перевірки представником відповідача зазначалось, що укладений позивачем договір на транспортно-експедиційні послуги № 26 із ТОВ «Міжнародні логістичні системи», є нікчемним та не спрямований на настання реальних наслідків, у зв’язку з тим, що ТОВ «Міжнародні логістичні системи» нібито не надавало будь-яких експедиційно - транспортних послуг позивачу.
Однак, суд не може погодитись з вказаною позицією відповідача. Так, під час розгляду справи позивачем надано суду докази отримання експедиційно - транспортних послуг із перевезення обладнання, товару, продукції за вищевказаним договором, зокрема, первинні документи, а саме: заявки, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, акти прийняття послуг та інші документи, що підтверджується матеріалами справи (том 3 аркуші справи 182-230, том 4 аркуші справи 1-200, том 5 аркуші справи 1-203, том 6 аркуші справи 1-194, том 7 аркуші справи 1-208, том 8 аркуші справи 1-226, том 9 аркуші справи 1-203, том 10 аркуші справи 1-62, 73-132).
Суд вважає безпідставними посилання СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська на те, що ТОВ «Міжнародні логістичні системи» не виконує свої податкові зобов’язання, так відповідно до висновків акту від 03.10.2011 року № 282/23-37179009 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міжнародні логістичні системи» з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року» має ознаки нікчемності господарських відносин, окрім інших, із ВАТ «СВЗ», оскільки можливе порушення норм Податкового кодексу України контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту від'ємного значення та бюджетного відшкодування (том 2 аркуші справи 135-152).
Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Посилання в акті перевірки позивача на нікчемність правочину між ВАТ «СВЗ» та ТОВ «Міжнародні логістичні системи» суд вважає безпідставними також у зв’язку з наступним.
Дослідженням під час розгляду справи договору на транспортно-експедиційні послуги № 26 від 01.01.2011 року, укладеного позивачем з ТОВ «Міжнародні логістичні системи», судом встановлено, що за формою та змістом він відповідає вимогам ст.ст.203, 628 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є довгостроковий, тобто, його було укладено з метою настання реальних наслідків (надання/отримання транспортно - експедиційних послуг із перевезення вантажу). Сторонами за договором є дві юридичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку (том 1 аркуші справи 59-61), тобто, на час його укладання сторони за договором набули цивільної право та дієздатності. Договір не суперечить інтересам держави і суспільства, не спрямований на порушення публічного порядку, податкові зобов’язання, які виникають під час виконання вказаного договору, сторонами декларувалися.
Таким чином, ознак нікчемності договору на транспортно-експедиційні послуги № 26 від 01.01.2011 року, укладеного позивачем з ТОВ «Міжнародні логістичні системи», передбачених ст.228 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач в акті перевірки та під час розгляду справи не встановлено.
Крім того, судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року (справа № 2а-9319/11/1270), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2011 року було визнано протиправними дії податкового органу та скасовано наказ СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську № 472 від 11.10.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «СВЗ», за результатами якої було складено акт від 17.10.2011 року № 479/08-3/00210890, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (том 1 аркуші справи 15, 16, том 10 аркуші справи 69-72). Тобто, в розумінні ч.1 ст.72 КАС України зазначені обстави не підлягають додатковому доказуванню та є обов’язковими при розгляді цієї справи.
На думку суду, враховуючи приписи ч.1 ст.72 КАС України, а також те, що дії податкового органу та відповідний наказ на проведення перевірки позивача були в судовому порядку визнанні протиправними (наказ скасований) у відповідача взагалі не було жодних правових підстав, як для складання акту за результатами перевірки позивача від 17.10.2011 року № 479/08-3/00210890, так і для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як вбачається із пунктів 2.11, 2.12 акту перевірки від 17.10.2011 року № 479/08-3/00210890 в ході зазначеної перевірки позивача були використані наступні документи: декларації з ПДВ із додатками за відповідний період, акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міжнародні логістичні системи», від 12.08.2011 року № 243/23-37179009, акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міжнародні логістичні системи» від 03.10.2011 року № 282/23-37179009. Використані відповідачем наступні інформаційні системи: програмний продукт «Система автоматичного співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Під час перевірки аналіз фінансово-господарської діяльності не здійснювався (том 1 аркуші справи 20-21).
За таких обставин, проведення перевірки без дотримання вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України в частині дослідження фінансової, статистичної та іншої звітності підприємства позивача, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та декларування висновків в акті перевірки про порушення вимог податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, від'ємного значення та бюджетного відшкодування ВАТ «СВЗ», є поверховими, необ’єктивними та передчасними діями податкового органу, які не відображають реального економічного стану фінансово - господарської діяльності позивача, а відтак не можуть бути використані як підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд також не погоджується із висновками податкового органу в частині порушення позивачем п.п.4.6.5 п.4.6 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі-Наказ № 41) за таких підстав.
Згідно з вимогами п.п.4.6.5 п.4.6 Наказу № 41, платники, які відповідно до статті 200 розділу V ПК України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).
Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.
При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).
Дослідженими в судовому засіданні податковими деклараціями позивача, а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2011 року, податкова декларація з ПДВ за податковий період липень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період липень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період липень 2011 року та розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, порушень вимог п.п.4.6.5 п.4.6 Наказу № 41 судом не встановлено.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з чим позовні вимоги ВАТ «СВЗ» суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2011 року № 0001538013 та № 0001548013, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 04.11.2011 року № 0001538013 та № 0001548013, винесені у відношенні відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод».
Стягнути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» витрати зі сплати судового збору у розмірі 28,23 (двадцять вісім грн. двадцять три коп.) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 23 грудня 2011 року.
СуддяА.А. Лагутін