Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2819/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: судді Хилько Л.І.
при секретарі - Бабіч О.В.
за участю:
представників відповідача –Хоменко Я.О., Хоменко С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 (далі-позивач) до Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області (далі-відповідач 1), Відділу Держкомзему в Знам'янському районі Кіровоградської області (далі-відповідач 2) про скасування наказу відповідача 1 № 65-к від 16.05.2011 року про звільнення ОСОБА_6 та наказу відповідача 2 09-к від 17.05.2011 року "Про оголошення наказу № 65-к від 16.05.2011 року", поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування наказу № 65-к від 16.05.2011 року про звільнення ОСОБА_6 та наказу 09-к від 17.05.2011 року "Про оголошення наказу № 65-к від 16.05.2011 року", поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що обставину, що за період роботи з 05.01.2000року по день звільнення він успішно здійснював кар'єрне зростання, був призначений заступником начальника відділу, неодноразово виконував обов'язки начальника. За весь час роботи неодноразово оголошувались подяки головним управлінням земельних ресурсів у області, а також Знам'янською районною державною адміністрацією. Позивач пояснив, що з 2008 року у нього склалися неприязні стосунки з начальником відділу Хоменком С.В. у зв'язку з відмовою позивача виконувати незаконні накази Хоменка С.В, який за час роботи намагається мене звільнити із займаної посади, про що свідчить запис у трудовій книжці № 18 02.06.2009 року, який було скасовано.
Позивачем зазначено, що 16.05.2011 року під час його перебування на лікарняному, про що було відомо начальнику відділу Хоменко С.В. наказом № 65-к головного управління Держкомзему у Кіровоградській області його було звільнено із займаної посади по п.4. ст.. 41 КЗпП України за прогул без поважних причин. 17 травня 2011 року начальником відділу Держкомзему у Знам'янському районі винесено наказ № 09-к про оголошення наказу головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к від 16.05.2011 року щодо мого звільнення. Позивач вважає вищеназвані накази № 65-к та 09-к протиправними, як такі що видані безпідставно та у порушення порядку встановленого законодавством, а тому підлягають скасуванню.
Позивач зазначив, що у мотивувальній частині зазначена його відсутність в період з 10.45 по 14.45 год. включно, тобто сукупно відсутність на робочому місці становить 4 години, але відповідачами не взято до уваги ті обставини, що з 12 до 13 години у відділі Держкомзему у Знам'янському районі встановлена обідня перерва. Тобто позивач вважає, що він фактично був відсутній три години і, виходячи з цього, відповідно п.4. статті 40 КЗпП України, яка передбачає звільнення за прогул понад три години, позивач не підпадає під дію цієї норми, так як фактично був відсутній на роботі менше трьох годин.
Позивач також пояснив, що звільнення за скоєння прогулу є дисциплінарним стягненням і має здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, звільнення з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення і повинно здійснюватись з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.Однак при звільненні позивача відповідачем не було враховано вимоги ч. З ст. 149 КЗпП України, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.Частиною 1 статті 147 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. В даному випадку начальнику головного управління області за погодженням голови Держкомзему.Відповідно до затвердженого положення про відділ Держкомзему у Знам'янському районі від 22.07.2008року ч.2. п.7 Положення передбачено, що начальник відділу має заступників, які призначаються та звільняються начальником головного управління області за погодженням голови Держкомзему. Позивач наголосив, що погодження голови Держкомзему України про його звільнення відсутнє.
Позивачем звернуто увагу на те, що відповідно ч. 1 п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Про відсутність відповідача на робочому місці, начальник відділу Держкомзему у Знам'янському районі Хоменко С.В. був повідомлений особисто позивачем у зв’язку з перебуванням у Знам'янському міському відділі УМВС України у Кіровоградській області. Позивач вважає, що доказом його перебування у слідчого служить відмітка в повістці із зазначенням часу перебування позивача у слідчого. Позивач також зазначив, що відповідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. В наказі зазначено, що позивач відмовився надати пояснення, але дане твердження він вважає безпідставним та необґрунтованим, і стверджує, що пояснення з нього ніхто не вимагав (під час оформлення наказу та подання він знаходився на лікарняному і фізично ніяк не міг надати пояснення), та посадовими особами відповідача 2, яким загрожують звільненням, складено фіктивний акт.
Позивач вважає, що обставини, викладені у позовній заяві, свідчать про неприязне ставлення до нього зі сторони відповідачів та про те, що рішення відповідачів про його звільнення є незаконним та необгрунтованим.
В судових засіданнях 18.08.2011 (а.с.67) та 06.09.2011 року (а.с.103-106) позивач підтримав позов повністю та просив його задовольнити.
Позивачем у судовому засіданні 06.09.2011 року заявлено клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_5, який виписав повістку із зазначенням часу перебування ОСОБА_6 у Знам"янському МВ УМВС 27.04.2011 року - для встановлення обставин у справі.
Представники відповідачів заперечили проти клопотання, пославшись на лист Знамянської міжрайонної прокуратури, адресований відповідачу 2 та помічнику о/у СКР Знамянського МВ УМВС України ОСОБА_5
Судом задоволено клопотання позивача та ухвалою суду від 06.09.2011 року викликано у якості свідка ОСОБА_5 для надання пояснень у судовому засіданні 08.09.2011 року (а.с.110).
У судове засідання 08.09.2011 року позивач не з’явився, надав факсимільним зв’язком клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з сімейними обставинами (а.с.112). Клопотання задоволено, оголошена перерва у судовому засіданні.
Ч.1 ст.122 КАС України визначено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 26.07.2011 року. Судовий розгляд справи відбувся 18.07.2011 року, 06.09.2011 року, 08.09.2011 року.Ухвалою суду від 08.09.2011 року (а.с.157) розгляд справи відкладено на 09.09.2011 року та викликано у судове засідання сторін у справі та свідка - помічника оперуповноваженого СКР Знам»янського МВ УМВС України ОСОБА_5 Про судове засідання 09.09.2011 року позивач та свідок належним чином повідомлені, про що свідчить розписка, підписана позивачем та свідком особисто (а.с.155-156).
Свідок у судове засідання 09.09.2011 з’явився та надав свідчення (а.с.158,169-170).
09.09.2011 року позивачем особисто до канцелярії суду здано клопотання (на паперовому носії з оригінальним підписом про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю з’явитися у судове засідання за станом здоров’я(а.с.154) . Доказів про стан здоров’я позивачем не надано.
Судом враховано, що місцем проживання позивача –є м. Знамянка, а місцем знаходження канцелярії Кіровоградського окружного адміністративного суду –є м. Кіровоград. Тобто позивач 09.09.2011 року був присутній у м. Кіровограді –у Кіровоградському окружному адміністративному суді, здав клопотання, але у судове засідання, призначене на 9 год. 30.хв. 09.09.2011 –не з’явився.
Частиною 2 ст. 128 КАС України встановлено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
Вищезазначені клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підтверджені доказами поважності неявки у судове засідання, а також прибуття позивача із м. Знам’янки у м. Кіровоград 09.09.2011 року та неявка у судове засідання у м. Кіровограді - свідчать про неналежне користування позивачем процесуальними правами та обов’язками, встановленими КАС України.
Тому судом ухвалено допитати свідка у судовому засіданні 09.09.2011 року та продовжити розгляд справи за даної явки сторін.
Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що трудовим законодавством України не заборонено видавати накази про звільнення в період перебування на лікарняному, а заборонено звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності (ч. З ст. 40 КЗпП України). В даному випадку наказом № 65-к від 16.05.2011 року Позивача було звільнено в перший день виходу на роботу (18.07.2011 р. згідно запису в трудову книжку ОСОБА_6), а не під час перебування на лікарняному.
У обгругнтування заперечень на позов відповідач й також посилається на акт про відсутність позивача на робочому місці від 27.04.2011 року, складений комісією відділу Держкомзему у Знамянському районі, відповідно якого було зафіксовано відсутність на роботі ОСОБА_6 в переод часу з 10.45 год. по 14.45 год. 27.04.2011 року. Відповідачем 1 пояснено, що позивач був відсутній на робочому місці без поважних причин (враховуючи обідню перерву) 3 години 15 хвилин (тобто більше трьох годин) та відповідно до п.4. ч. 1. ст. 40 КЗпП України, трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня).
Відповідач 1 пояснив, що позивача було звільнено з дотриманням вимог ст. 147-1 КЗпП України, тобто органом який приймав його на роботу, а саме Головним управлінням Держкомзему у Кіровоградській області відповідно до абзацу 5 пункту 9 Положення про головне управління Держкомзему у Кіровоградській області затвердженого наказам Держкомзему від 08.01.2010 року № 7 (зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №14441050002006085 від 18.05.2010 року), в якому вказується, що начальник Головного управління призначає та звільняє з посади заступників начальників районних, міських, міжміських, міськрайонних, міжрайонних управлінь (відділів) за поданням начальників відповідних управлінь (відділів). Відповідно до п.2 вищезазначеного Положення, Головне управління у своїй діяльності керується КУ, законами України, постановами ВР України, актами ПУ і КМУ, наказами Держкомзему, а також цим положенням. Тому відповідач 1 вважає, що при звільненні ОСОБА_6 Головне управління керувалося і діяло виключно в межах повноважень визначених Положенням та згідно норм КЗпП України. Також відповідач 1 зазначив, що перед застосування дисциплінарного стягнення пояснення у позивача вимагалося, однак він категорично відмовився його надати, про що складено відділом Держкомзему у Знам'янському районі Акт про відмову від надання пояснень від 28.04.2011 року. Так як Позивач відмовився надати пояснення, тому єдиним висновком який можна зробити в данному випадку є відсутній будь-яких поважних на то причин, і рахувати це як прогул.
Відповідач 1 також заперечує те, що ОСОБА_6 повідомляв начальника відділу про перебування його 27.04.2011 року в Знам'янському МВ УМВС України у Кіровоградській області, оскільки повістку про виклик позивач не показував. Відповідач 1 також зазначає, що не відповідає дійсності викладене у позові те, що в позивача не вимагали пояснень і він фізично не міг їх надати, так як знаходився на лікарняному. А фактично 28.04.2011 року, в день коли від позивача вимагали пояснити причини відсутності 27.04.2011 року на робочому місці більш як три години, позивач перебував на роботі (що підтверджується табелем обліку робочого часу за квітень місяць 2011 року та підписами позивача в книзі обліку реєстрації виходу на роботу) і міг надати пояснення, однак відмовився. На лікарняному згідно листа непрацездатності серія АБР №773861 перебував з 29.04.2011 року.
Відповідачем 1 також ставиться під сумнів дійсність вказаної повістки за підписом оперуповноваженого сектору карного розшуку Знам'янського МВ УМВС ОСОБА_5 та вважає, що повістка виписана позивачу, не уповноваженою на це особою не може бути доказом у справі та підтвердженням факту перебування позивача на законних підставах у секторі карного розшуку, оскільки за ч.З ст.70 КАСУ, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Крім того, у випадку коли дійсно у ОСОБА_6 були б поважні причини відсутності на робочому місці, а саме наявність вищезазначеної повістки 27.04.2011 року, 28.04.2011 року, Позивач міг би надати вказану повістку, як Відповідачу 2 (коли від нього 28.04.2011 року вимагали пояснення) так і Відповідачу 1 і тим самим підтвердити поважність причин відсутності на робочому місці. Також зазначаємо, що у Книзі обліку перебування працівників у місцевих відрядженнях відсутній час та місце вибуття та прибуття працівника на робоче місце з тієї чи іншої установи та його підпис.
Відповідач 1 також заперечує те, що при обранні виду стягнення Відповідач не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню його роботу. В данному випадку ці вимоги Відповідачем були розглянуті та враховані при обранні виду стягнення. А зазначені твердження Позивача нічим не підтверджені. 27.04.2011 року начальник відділу перебував у Головному управлінні Держкомзему у Кіровоградській області на службовій нараді. Перед від'їздом Позивач підходив до начальника відділу і просив відпустити його для вирішення своїх особистих потреб (а не для явки до органів МВС), однак він йому відмовив у зв’язку з тим, що від'їжджав до Головного управління, а Позивач, як заступник мав здійснювати керівництво відділом за його відсутності, тобто замістити його в порядку взаємозамінності згідно з розподілом обов’язків затвердженого наказом начальником відділу Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області №65 від 01.11.2010 року, крім того була велика завантаженість роботою (розгляд звернень та інше) (дані факти викладені у поданні начальника відділу Хоменка С.В. від 29.04.2011 року № 365). Однак, Позивач знаючи про всі вищезазначені обставини, всупереч вказівкам начальника відділу, залишив своє робоче місце більш як на три години. Пояснити причини своєї відсутності 27.04.2011 року категорично відмовився (про що складено відповідний Акт), що свідчить про відсутність будь-яких поважних причин.
Відповідач 1 також звернув увагу на те, що з початку 2011 року по день звільнення позивач перебував на своєму робочому місці всього 67 днів, на лікарняному перебував 64 дні, 27.04.2011 року зафіксовано прогул (довідка відділу Держкомзему у Знам'янському районі № 906 від 15.08.2011 року) . Тобто фактично Позивач більше часу знаходився на лікарняних чим на роботі. Під час проходження атестації отримав негативну характеристику від начальника відділу та пройшов атестацію лише з умовою покращення виконавської дисципліни та підвищення рівня організації роботи, згідно з розподілом обовязків. Відповідач 1 вважає, що вищезазначене свідчить про неналежне ставлення позивача до своєї роботи та виконання покладених на нього обов’язків.
Тому відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач 2 проти заявленого позову заперечує, вказуючи на те, що посилання позивача на неприязні стосунки із начальником відділу Держкомзему у Знам"янському районі Хоменком О В. нічим не підтверджені та не доведені у встановленому законом порядку, відсутні будь-які рішення суду чи приписи органів прокуратури, а також зауваження з боку вищестоящого органу, які б свідчили про порушення останнім відносно позивача вимог трудового законодавства,у зв'язку з чим вважає це суб'єктивним твердженням позивача, яке не може використуватися як доказ у справі.
Відповідач 2 також зазначив, що факт відсутності позивача на роботі та на робочому місці 27 квітня 2011 року у період з 10 години 45 хвилин по 14 годину 45 хвилин (включно) засвідчено у встановленому законом порядку, шляхом складання та підписання відповідного акту. Відповідно до наказу по відділу Держкомзему у Знам"янському районі від 11 січня 2010 року №4 встановлено графік роботи у відділі, а саме, щодня з 8-00 години до 17-00 години, крім вихідних, обідня перерва з 12-00 години до 12-45 годин, у п'ятницю з 8-00 години до 16-00 години з обідньою перервою з 12-00 години до 13-00 години. Двадцять сьоме квітня 2011 року припадав на робочий день тижня середу, згідно графіку роботи відділ працював з 8-00 години до 17-00 години, обідня перерва з 12-00 години до 12 годин 45 хвилин, тобто акт про відсутність працівника складено за період з 10-45 години до 14-45 години, що становить 3 години 15 хвилин. Тому відповідачем прийнято рішення про звільнення працівника за прогул на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України. Відповідачем також пояснено, що позивач ні начальника відділу Держкомзему у Знам"янському районі ні інших працівників, у тому числі працівника, який займається кадровою роботою про виклик до Знам"янського МВ УМВС України в Кіровоградській області на 27 квітня 2011 року не повідомляв, жодних документів про перебування за межами роботи до відділу позивач не представив.
Відповідачем 2 поставлено під сумнів легітимність повістки слідчого Знам"янського МВ УМВС України в Кіровоградській області за підписом оперуповноваженого сектору карного розшуку Знам"янського МВ УМВС ОСОБА_5, - особи яка не є слідчим. У обгрунтування сумнівності виписаної повісики, як доказу по справі, відповідач 1 посилається на норму ст. 8 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність", відповідно якої - не належить викликати громадян повісткою, а лише, у разі підстав визначених ст. 6 цього закону, передбачено право опитувати осіб, за їх згодою. Відповідачем 1 зазначено, що згідно ст. 114 КПК України, до повноважень слідчого належить надання органам дізнання доручень та вказівок про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих дій. Порядок виклику свідка для допиту визначено ст. 166 КПК України, а саме свідок викликається до слідчого повісткою, у якій має зазначатися хто викликається як свідок, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені ст. ст.70 і 71 КК України. Тобто законом надано право слідчому, а не оперативному працівнику, викликати повісткою зацікавлену особу, із дотриманням певних процедурних правил вручення повістки та зазначення причин виклику. За таких обставин, вважає відповідач 1, повістка виписана позивачу, не уповноваженою на це особою не може бути доказом у справі та підтвердженням факту перебування позивача на законних підставах у секторі карного розшуку Знам"янського МВ УМВС України в Кіровоградській області.
Тому відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 12.09.2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу»державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до вказаного Закону позивач до звільнення займав посаду державного службовця та відповідно проходив публічну службу. Отже, даний спір є спором з приводу звільнення з публічної служби.
Законом України «Про державну службу»визначено основні принципи державної служби, до яких відносяться: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу»основними обов’язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість в роботі.
З системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що до основних обов’язків позивача –як державного службовця, зокрема входить й вимоги щодо обов’язковості повідомлення керівництва про перебування на листку непрацездатності, своєчасне надання підтверджуючих документів та здійснення відповідних заходів з метою вирішення питань про відрядження, відпустку, відсутність на робочому місці з поважних причин.
Суд також зазначає, що згідно з ст.21 Кодексу законів про працю України трудовій договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 141 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну. Неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці. Уважно ставитися до потреб і запитів працівників. Поліпшувати умови їх праці та побуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
За порушення трудової дисципліни, згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України). Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку ( ст. 148 КЗпП України).
Суд вважає за необхідне зазначити, що положення Кодексу законів про працю України поширюється на спірні правовідносини лише у випадку коли спірні питання не врегульовані Законом України «Про державну службу». Отже, оскільки процедура звільнення працівника через прогул не регламентована Законом України «Про державну службу», до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми КЗпП України, що і було здійснено відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 05.01.2000 року прийнятий до Знамя»нського районного відділу земельних ресурсів на посаду спеціаліста 2 категорії на конкурсній основі, про що свідчить запис у трудовій книжці позивача (а.с.7).
Головне управління Держкомзему у Кіровоградській області діє на підставі Положення, затвердженого наказом Держкомзему від 08.01.2010 року № 7 (а.с.52-59).
Відділ Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області діє на підставі Положення, затвердженого наказом Держкомзему 22.07.2008 року № 191 (а.с.29-33).
01.04.2004 року позивача переведено на посаду заступника начальника відділу Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області (а.с.8).Позивач виконував свої посадові обов»язки відповідно до «Розподілу обов»язків між начальником відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області та заступником начальника-завідувача сектору державного земельного кадастру», затвердженого наказом відділу Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської від 01.11.2010 року та погодженого з Головним управлінням Держкомзему у Кіровоградській області (а.с.61-63).
У 2008 році Знамя»нський районному відділ земельних ресурсів реорганізовано шляхом перетворення у відділ Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області (а.с.9).
20.01.2011 року була проведена атестація та відповідно атестаційного листа ОСОБА_6, підписаного членами атестаційної комісії, позивач визнаний таким, що відповідає займаній посаді за умови підвищення рівня організаційної роботи згідно з розподілом обов’язків (а.с.34). При цьому, відповідно характеристики, підготовленої до атестації позивача: ОСОБА_6 не відповідає посаді, яку займає(а.с.35-36).
Як встановлено судом, 26.04.2011 року факсограмою Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 2144/12/14-11 начальникам управлінь та відділів Держкомзему у районах та містах Кіровоградської області запропоновано прибути у м. Кіровоград для участі у семінарі (а.с.141).
Наказом відповідача 2 від 27.04.2011 року № 42в начальника відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області Хоменка С.В. відряджено для участі у семінарі (а.с.140). Пунктом 2.8 вищеназваного «Розподілу обов»язків між начальником відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області та заступником начальника-завідувача сектору державного земельного кадастру», передбачено, що у разі відсутності начальника відділу, заміщує його у порядку взаємозамінності. Тобто позивач, як заступник начальника відділу, повинен у разі відсутності начальника відділу, замістити начальника відділу у порядку взаємозамінності.
У судових засіданнях встановлено та підтверджено сторонами у справі, що 27.04.2011 року позивач на початку робочого дня звернувся до начальника відділу відповідача 2 Хоменка С.В. з проханням відпустити його з роботи для вирішення особистих питань, у чому йому було відмовлено у зв’язку з необхідністю замістити начальника відділу у порядку взаємозамінності. Позивачем та представником відповідача 2 Хоменком С.В. у судовому засіданні підтверджено, що будь-яких документів на підтвердження необхідності відсутності на робочому місці позивачем не було надано.
Режим робочого часу працівників відповідача 2 врегульовано наказом відділу Держкомзему у Знам"янському районі від 11 січня 2010 року №4, яким встановлено графік роботи у відділі, а саме, щодня з 8-00 години до 17-00 години, крім вихідних, обідня перерва з 12-00 години до 12-45 годин, у п'ятницю з 8-00 години до 16-00 години з обідньою перервою з 12-00 години до 13-00 години.
27.04.2011 року головним спеціалістом з кадрової роботи та державної служби відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області ОСОБА_7 відповідно до наказу відповідача 2 від 30.12.2011 року № 111 (а.с.130) та у межах посадових обов’язків, визначених посадовою інструкцією (а.с.125-127) о 10 год. 45 хв. розпочато, за участю працівників відділу, складення акту про відсутність працівника ОСОБА_6 на робочому місці та закінчено о 14год.45 хв. (а.с.39). Зазначений акт підписано працівниками відповідача 2- ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 До матеріалів справи залучені посадові інструкції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9(а.с. 125-127,131-139.). У судовому засіданні відсутність позивача на робочому місці з 10 год.45 хв. по 14год.45 хв. 27.04.2011 року підтверджено показаннями свідків: працівниками відповідача 2- ОСОБА_7, ОСОБА_8. (а.с.101-106).
Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду. Обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку
28.04.2011 року працівником кадрової служби відповідача 2 ОСОБА_7, у присутності ОСОБА_8, ОСОБА_9 запропоновано позивачу надати пояснення по факту його відсутності на робочому місці 27.04.2011 року. Позивач відмовився від надання пояснень, про що 28.04.2011 року складено відповідний акт (а.с.41).
29.04.2011 року відповідачем 2 складено акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_6 з 8год. 30 хв. до 16 год. 30 хв.(а.с.40).
Наказом відділу Держкомзему у Знам»янському районі Кіровоградської області №4 від 11.01.2010 року «Про режим робочого часу», робочий час працівників відділу триває з 8 години по 17 годину, обідня перерва з 12 години по 12 годину 45 хвилин, у п'ятницю робочий час триває до 16 години, вихідні дні –субота, неділя (а.с.38). Із зазначеним наказом ознайомлений під особистий підпис ОСОБА_6, що також підтверджено ним у судовому засіданні.
29.04.2011 року керівником відповідача 2 направлено подання до відповідача 1 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення –звільнення (а.с.60). Підставою для направлення подання та застосування до позивача більш сурового виду дисциплінарного стягнення стало неодноразове порушення позивачем трудової та виконавчої дисципліни, що підтверджується зверненнями відповідача 2 до відповідача 1 від 22.02.2011 року № 143 та 29.03.2011 року № 294 із зазначенням неодноразових випадків порушень позивачем трудової дисципліни, у тому числі ігнорування наказів та розпоряджень відповідача 1 та відповідача 2, використання у робочий час комп’ютера для комютерних ігр та знаходження на сайті «Однокласники». При цьому, у зверненні від 22.02.2011 року, відповідач 1 звертається до відповідача 2 з клопотанням про роз’яснення щодо подальших дій та методів роботи із позивачем з метою забезпечення виконання ним трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу. Додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників. Які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
У періоди: з 08.02 по 17.02.2011 року; з 30.03 по 05.04.2011 року; з 29.04.по 13.05.2011 року; з 16.05 по 27.05 2011 року; з 30.05 по 09.06.2011 року; з 10.06 по 17.06.2011 року; з 20.06 по 01.07.2011 року; з 04.07.2011 року по 15.07.2011 року позивач хворів, що підтверджується листками непрацездатності (а.с.81-88).
Судом не приймається до уваги твердження відповідачів, що перебування позивача на лікарняному тривалий період підтверджує його неналежне ставлення до трудових обов’язків, оскільки факт тимчасової непрацездатності позивача підтверджено належними доказами: листками непрацездатності.
18.07.2011 року позивача звільнено з посади заступника начальника відділу Держкомзему у Знам"янському районі за прогул без поважних причин відповідно п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с.10).
Документами, на підставі яких внесено запис до трудової книжки позивача є: наказ Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к від 16.05.2011 року та наказ 09-к від 17.05.2011
відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області (а.с.12,13).
Підставою для видання наказу Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к від 16.05.2011 року «Про звільнення ОСОБА_6»стали: подання начальника відділу Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області від 29.04.2011р. №365, акт «Про відсутність працівника на робочому місці», акт «Про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог», копія книги обліку перебування працівників у місцевих відрядженнях.
Ч.3 ст.40 КЗпП встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Зазначений наказ про звільнення був виданий 16.05.2011 року –у перший день тимчасової непрацездатності позивача. Пунктом 1 названого наказу № 65-к від 16.05.2011 року визначено, що днем звільнення позивача необхідно вважати перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності. Першим днем виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності був день 16.07.2011 року , а днем видання наказу Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к є 16.05.2011 року. Тому суд приходить до висновку про правомірність видання наказу № 65-к саме 16.05.2011 року та про відсутність порушень прав позивача, оскільки звільнення відбулось поза межами періоду його тимчасової непрацездатності.
Підставою для видання наказу № 09-к від 17.05.2011 відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області став наказ Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к від 16.05.2011 року «Про звільнення ОСОБА_6».
Пунктом 7 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 17.06.2008 року за №123 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 р. за N 626/15317 (в редакції від 28 жовтня 2009 року N 559) визначено, що управління (відділ) очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держкомзему. Начальник управління (відділу) має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади начальником головного управління Держкомзему в області за поданням начальника управління (відділу) Держкомзему в місті (обласного та районного значення).
Пунктом 7 Положення про Відділ Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області, затвердженого наказом Держкомзему 22.07.2008 року № 191 (а.с.29-33) визначено, що відділ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держкомзему за поданням голови Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, начальника головного управління Держкомзему в області. Начальник відділу має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади начальником головного управління Держкомзему в області за погодженням голови Держкомзему.
Судом встановлено, що Положення про Відділ Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області розроблено на основі Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 17.06.2008 року за №123 в редакції від 17.06.2008 року та не відповідає вимогам Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 17.06.2008 року за №123 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 р. за N 626/15317 (в редакції від 28 жовтня 2009 року N 559).
Відповідачами пояснено невідповідність редакції названого Положення чинній редакції вищестоящого нормативного акту –майбутньою реорганізацією органів Держкомзему.
Судом береться до уваги, що на час звільнення позивача діяла редакція Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 17.06.2008 року за №123 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 р. за N 626/15317 (в редакції від 28 жовтня 2009 року N 559). Тобто начальник управління (відділу) має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади начальником головного управління Держкомзему в області за поданням начальника управління (відділу) Держкомзему в місті (обласного та районного значення).
Оскільки позивач був звільнений за поданням від 29.04.2011 року керівника відповідача 2 до відповідача 1 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення –звільнення, суд визнає правомірним застосований порядок звільнення у цій частині.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Тобто, оскільки 27.04.2011 року припадав на робочий день тижня середу, згідно графіку роботи відділ працював з 8-00 години до 17-00 години, обідня перерва з 12-00 години до 12 годин 45 хвилин, тобто акт про відсутність працівника складено за період з 10-45 години до 14-45 години, що становить 3 години 15 хвилин суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про звільнення працівника за прогул на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України.
Також судом взято до уваги, що загальним правилом, визначеним ч.1 ст.43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Для окремих категорій працівників ч.1 ст.43-1 КЗпП визначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.
Позивач перебував на посаді заступника начальника відділу Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області, тому порядок його звільнення підпадає під регулювання ч.1 ст.43-1 КЗпП визначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Тому суд прийшов до висновку про правомірність проведення звільнення у цій частині.
Судом досліджено питання надання позивачем у якості підстави для відсутності на робочому місці - повістку помічника оперуповноваженого СКР Знам»янського МВ УМВС України ОСОБА_5 із зазначенням часу перебування ОСОБА_6 у Знам"янському МВ УМВС 27.04.2011 року –з 9 год. 30 хв. до 15 год. 30 хв. (а.с.14).
У судове засідання 09.09.2011 року ОСОБА_5 викликано у судове засідання у якості свідка та ним надано свідчення про зроблений ним помилковий запис щодо часу перебування позивача у Знам"янському МВ УМВС 27.04.2011 року. Вірним є час перебування позивача у Знам"янському МВ УМВС 27.04.2011 року після 14 години. Зазначене підтверджується також листом Знам»янської міжрайонної прокуратури від 01.09.2011 року № 2-5112 вих-11 (а.с.78-79). Крім того, як встановлено у судових засіданнях, позивач 27.04.2011 року (у день констатування прогулу) не надав роботодавцю цю повістку (з помилковим зазначенням часу перебування не на робочому місці) та не повідомив роботодавця про місце свого перебування.
Виходячи з зазначеного, суд дійшов висновку, що працівник не може на власний розсуд вирішувати питання про відлучення з роботи, таке відлучення з робочого місця можливе тільки за згодою між працівником та роботодавцем у межах правових норм, які регулюють зазначені правовідносини.
Тому суд приходить до висновку про правомірність видання наказу Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к від 16.05.2011 року «Про звільнення ОСОБА_6».
Наказу № 09-к від 17.05.2011 відділу Держкомзему у Знам"янському районі Кіровоградської області є похідним наказу Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 65-к від 16.05.2011 року «Про звільнення ОСОБА_6»Цим наказом оголошено позивачу наказ відповідача 1 № 65-к від 16.05.2011 року «Про звільнення ОСОБА_6».
Отже, позивачем не надано до суду доказів неправомірності дій Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області та Відділу Держкомзему в Знам'янському районі Кіровоградської області при виданні наказів відповідача 1 № 65-к від 16.05.2011 року про звільнення ОСОБА_6 та наказу відповідача 2 09-к від 17.05.2011 року "Про оголошення наказу № 65-к від 16.05.2011 року".
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі, як суб’єкти владних повноважень довели правомірність своїх дій.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.04.2011 року по день поновлення на роботі то вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про поновлення позивача на роботі.
Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що оскаржувані накази про звільнення позивача прийнято обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення (вчинення дії).
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що у даній справі судом не виявлено порушення прав та законних інтересів позивача з боку відповідачів, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області, Відділу Держкомзему в Знам'янському районі Кіровоградської області про скасування наказу відповідача 1 № 65-к від 16.05.2011 року про звільнення ОСОБА_6 та наказу відповідача 2 09-к від 17.05.2011 року "Про оголошення наказу № 65-к від 16.05.2011 року", поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - повністю відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12.09.2011 року
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько