ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2011 р. Справа № 2a-3750/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Кобацький Я.З.,
від відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу у сумі 452,97 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
09.11.2011 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція вернулася з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 452,97 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою єдиного податку та нарахованої пені.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для звернення до суду з позовом є несплата відповідачем податкових зобов’язань по єдиному податку за період березень-листопад 2009 року у сумі 450,91 грн. та нарахованої пені у сумі 2,06 грн.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи телефонограмами. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 даного Закону у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
У відповідності до вимог частини 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема у пункті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 23.12.2003 року зареєстрований виконавчим комітетом Коломийської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа та взятий на податковий облік як платник податків Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції.
На підставі поданої заяви від 16.03.2009 року суб’єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_2 переведено на спрощену систему оподаткування та видано свідоцтво платника єдиного податку серії Ж № 225014 від 31.03.2009 року.
Виходячи із обраних відповідачем видів підприємницької діяльності, а саме діяльність автомобільного вантажного транспорту; надання інших комерційних послуг, у відповідності до переліку ставок єдиного податку, затверджених рішенням Коломийської міської ради, ОСОБА_2, як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа, зобов’язаний був щомісячно сплачувати 110,00 грн.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця, не пізніше 20 числа наступного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 не сплачувалась до бюджету встановлена ставка єдиного податку у повному розмірі за період березень-листопад 2009 року, у зв’язку з чим, станом на 07.09.2011 року, виникла заборгованість по сплаті вказаних платежів у розмірі 450,91 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов’язань у розмірі 450,91 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Згідно абзацу підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу, останньому надсилалась перша податкова вимога за № 1/1071 від 27.04.2009 року та друга податкова вимога за № 2/1591 від 01.06.2009 року. Вказані податкові вимоги отримані ОСОБА_2, що підтверджується його підписом на корінцях вказаних вимог, однак залишені без виконання.
Згідно абзацу 2 пункту 5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
У зв’язку з несвоєчасним погашенням суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 податкового зобов’язання по сплаті єдиного податку за період березень-листопад 2009 року, позивачем на виконання вимог статті 16 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нараховано відповідачу пеню у розмірі 2,06 грн.
Таким чином, станом на 07.09.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку та нарахованої пені на загальну суму 452,97 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості у судовому засіданні не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави 452 (чотириста п"ятдесят дві) грн. 97 коп. податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 02.12.2011 року.