Категорія №12.2

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

23 грудня 2011 року Справа № 2а-10491/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі :

     Судді                                                     Ковальової Т.І.

     при секретарі                                            Ворошило О.Є.

     за участю сторін:

     від позивача:                                         ОСОБА_1

     від відповідача:                                          Горбенко Є.С.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії

          03 листопада ОСОБА_3 звернувся до Луганського адміністративного суду з позовною заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він проходив службу в ОВС на різних посадах в різних підрозділах з 1995 року по 2010 рік.

29 червня 2010 року військово-лікарською комісією УМВС України в Луганській області мене визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. Захворювання,  пов'язані з проходженням служби в ОВС України (свідоцтво про хворобу № 109 зв від 29.06.2010 року).

З 30.06.2010 року наказом начальника УМВС України в Луганській області від 02.07.2010 року № 292  був звільнений з ОВС на підставі п. 64 «Б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, через хворобу.

04.08.2010 року Луганською обласною медико-соціальною експертною комісією № 4 йому встановлено І групу інвалідності (довідка до акту огляду МСЕК № 154578 від 04.08.2010 року) з втратою 100 % працездатності (довідка МСЕК № 000 486 від 04.08.2010 року), захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

Відповідно довідки від 25 червня 2010 року № 464, його грошове забезпечення  за останньою посадою на день звільнення складає:

посадовий оклад - 850,00 грн., оклад за спеціальним званням - 120,00 грн., 25-% надбавка за вислугу років - 242,50 грн., 90-% надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1091,25 грн., матеріальна допомога - 2534,00 грн., 10 % премії -230.38 грн., індексація за червень 2010 року - 264,32 грн., всього - 5332,45 грн. за місяць.

Відповідно Порядку, до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги, повинен складати (посадовий оклад - 850,00 грн. + оклад за спеціальним званням - 120,00 грн. + 25-% надбавка за вислугу років - 242,50 грн.) + 100%) х 5 х 12 (І група інвалідності п'ятирічне грошове забезпечення) х 100% (відсоток втрати працездатності) = 145 500,00 грн.

18 березня 2011 року йому було виплачено грошову допомогу в розмірі 72 750,50 грн., що складає лише 50 % передбаченої Порядком суми, таким чином, розмір недовиплачених коштів складає - 72 750,50 грн.

На його звернення керівництво УФЗБО УМВС України в Луганській області листом № 9/3-21 від 04.05.2011 року повідомило, що у зв'язку з тим, що Указом Президента України від 18.12.2007 року № 1234 «Про внесення змін до Указу Президента України від 14.04.1999 року № 379 та визначення такими, що втратили чинність деяких Указів Президента України», скасовані такі види грошового забезпечення: 100 % надбавка до окладів грошового забезпечення, надбавки за безперервну службу, розрахунок одноразової грошової допомоги на ім'я ОСОБА_3 здійснено за наступною формулою: (посадовий оклад - 850,00 грн. + оклад за спеціальним званням - 120,00 грн. + 25-% надбавка за вислугу років - 242,50 грн.) х 5 х 12 (І група інвалідності п'ятирічне грошове забезпечення) х 100% (відсоток втрати працездатності) = 72 750,50 грн.

Посилання керівництва УМВС України в Луганській області на те, що Указом Президента України від 18.12.2007 року № 1234 «Про внесення змін до Указу Президента України від 14.04.1999 року № 379 та визначення такими, що втратили чинність деяких Указів Президента України», скасовані такі види грошового забезпечення: 100 % надбавка до окладів грошового забезпечення, надбавки за безперервну службу, не є обґрунтованими у зв'язку з тим, що одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» дію якої зазначеним Указом Президента України зупинено не  було.  Крім того, змінами до постанови КМУ № 707 від 12.05.2007 року, внесеними 22.04.2009 року Постановою КМУ 386 щодо виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції 100 % надбавку скасовано не було.

Вважає дії УМВС України в Луганській області щодо виплати  йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням групи інвалідності є неправомірним.

          Просив суд, дії УМВС України в Луганській області щодо часткової виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням групи інвалідності визнати неправомірними.

          Стягнути з УМВС України в Луганській області на його користь  72 750,50 грн. (сімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят гривень, 50 копійок) одноразової  грошової допомоги у зв'язку з отриманням групи інвалідності.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

          Представник відповідача позовні вимоги не визнав, повністю підтримав заперечення, в яких зазначено, що  ст.. 23 Закону України «Про міліцію» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та і компенсація заподіяння шкоди його майну

Порядок виплати одноразової грошової допомоги затверджений постановою КМУ України № 707 від 12.05,2007 «Про затвердження порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».

В даній постанові законодавець чітко визначив умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги.

Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою яку особа рядового або начальницького складу займала  на день загибелі (смерті) поранення, установлення інвалідності.

У даному випадку Законодавець чітко визначив порядок відповідно до якого  здійснюється нарахування грошової допомоги, а саме отримання грошового  забезпечення на час встановлення інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач був звільнений наказом УМВС України в Луганській області від 02.07.2010 № 292о/с за п. 64 «б».

На час звільнення позивач такий вид грошового забезпечення як 100% грошова надбавка не отримував  тому, що з 01.01.2008 така надбавка була скасована.

Складові   грошового   забезпечення   встановленні   наказом   МВС  від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов  грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС.

Позивач не отримував вказану 100% надбавку, вона не входила до його грошового забезпечення, на законодавчому рівні була скасована і в зв’язку з цим не може бути включена до розрахунку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи,суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.

Судом встановлено,  що ОСОБА_3 проходив службу в ОВС на різних посадах в різних підрозділах з 1995 року по 2010 рік (аркуш справи и38-39).

29 червня 2010 року військово-лікарською комісією УМВС України в Луганській області ОСОБА_3 визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. 20.08.2007 року ОСОБА_3 одержав травму хребта в період проходження служби при обставинах не пов’язаних з виконанням службових обов’язків.  Захворювання,  пов'язані з проходженням служби в ОВС України (свідоцтво про хворобу № 109 зв. від 29.06.2010 року) (аркуш справи 11)

З 30.06.2010 року наказом начальника УМВС України в Луганській області від 02.07.2010 року № 292  ОСОБА_3 був звільнений з ОВС на підставі п. 64 «Б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, через хворобу (аркуш справи 39).

04.08.2010 року Луганською обласною медико-соціальною експертною комісією № 4 ОСОБА_3 встановлено І групу інвалідності (довідка до акту огляду МСЕК № 154578 від 04.08.2010 року) з втратою 100 % працездатності (довідка МСЕК № 000 486 від 04.08.2010 року) (аркуш справи 12-13).

18 березня 2011 року ОСОБА_3 було виплачено грошову допомогу в розмірі 72 750 грн. 50 коп., що не заперечують сторони по справів (аркуш справи 40).

           У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.    

     Ст. 19 Конституції України  встановлено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти  лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.   

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.

На підставі п. 3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» , затвердженого постановою Кабінету міністрів N 707, 12.05.2007 року  розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.

До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику податкової міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років згідно із законодавством.

На момент встановлення позивачу інвалідності діє постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”.

Схемою посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для міських, районних, лінійних відділів, відділів (відділень) міліції (що є Додатком № 14 до постанови КМУ №1294) та додатковими видами грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (що є Додатком №26 до постанови КМУ №1294) такий вид грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення не передбачений і такої надбавки на момент встановлення інвалідності позивач не отримував.

Не передбачена зазначена надбавка і наказом Міністерства внутрішніх справ №499 від 31.12.2007 “Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ”, прийнятого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яким затверджена та введена в дію з 1 січня 2008 року Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Стовідсоткова надбавка була встановлена особам рядового, а також середнього і старшого начальницького складу органів внутрішніх справ Указом Президента України від 31 серпня 2001 року № 771 “Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926”, однак Указ Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» втратив чинність на підставі Указу Президента від 18.12.2007 №1234.

Отже, на день звільнення позивача з органів внутрішніх справ та нарахування йому одноразової грошової допомоги до складу грошового забезпечення не входить щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що розмір одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції” позивачу було визначено правильно, а відтак відповідач повністю виконав взяті на себе зобов’язання по здійсненню нарахування та виплати позивачу вказаної допомоги, розмір якої склав  72 500, 50 грн.  

На думку суду, 100% надбавка грошового утримання,  при розрахунку розміру грошової допомоги, не виключена з п. 3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» , затвердженого постановою Кабінету міністрів N 707, 12.05.2007 року,  оскільки травма, або встановлення інвалідності особі могла  статися в різний період часу, наприклад в період до грудня 2007 року (дія Указу Президента  від 31 серпня 2001 року № 771 ), а розрахунок слід проводити за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено належними засобами доказування правомірність дій з нарахування і виплату позивачу одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання по судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати державного мита відповідно до Закону України «Про судовий збір».

        Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

          Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 грудня 2011 року.

Суддя       Т.І. Ковальова