Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2011 року Справа № 2а-11472/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Гончарової І.А.,
за участю секретаря: Носкової М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям та пені в сумі 17941 грн. 32 коп.,
ВСТАНОВИВ:
08 грудня 2011 року прокурор Жовтневого району м.Луганська звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що ВАТ «Луганськобленерго» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 05.10.1995 року. У позові зазначає, що в порушення ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач не сплатив страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого УПФУ до нього застосовано фінансові санкції за рішенням № 318 від 26.04.2011 р. у сумі 355 грн. 29 коп., пеня – 7 грн. 11 коп. за період з 20.04.2010 р. по 22.04.2010 р., рішенням №534 від 23.06.2011 р. у сумі 1565 грн. 39 коп., рішенням №535 від 23.06.2011 р. у сумі 16013 грн. 53 коп., всього – 17941 грн. 32 коп.
Враховуючи те, що відповідачем вказана сума не сплачена, позивач просив стягнути з ВАТ «Луганськобленерго» на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська заборгованість в розмірі 17941 грн. 32 коп.
У судове засідання прокурор не з’явився, причини неявки суд не відомі, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник ВАТ «Луганськобленерго» у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
За змістом ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 2 ст.20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з ч.12 ст.20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 2 ст.106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частинами 13, 14 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Луганськобленерго» - зареєстроване як юридична особа Відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 14.10.1998 року та перебуває на обліку платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська з 05.10.1995 р.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до ст.106 Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовано фінансові санкції, про що винесено рішення:
- № 318 від 26.04.2011 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 355 грн. 29 коп. та пені – 7 грн. 11 коп. за період з 20.04.2010 р. по 22.04.2010 р., отримане відповідачем 26.04.2011 р.;
- №534 від 23.06.2011 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1565 грн. 39 коп.,
отримане відповідачем29.06.2011 р.;
- №535 від 23.06.2011 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 16013 грн. 53 коп., отримане відповідачем 29.06.2011 р.
Суду не надано доказів щодо оскарження зазначених рішень відповідачем у встановленому законом порядку та сплати зазначеної суми заборгованості.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям та пені, задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» (ідентифікаційний код 21841896, юридична адреса: вул.Сороки,16а, м.Луганськ, 91000; р/р 26005550028350 АКБ «Укрсоцбанк»», МФО 334011) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська (юридична адреса: вул.Фрунзе, 121, м.Луганськ, 91005, р/р 25608301724 в ЛОУ Ощадбанку, МФО 304665) заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені в сумі 17941 грн. 32 коп. (сімнадцять тисяч дев’ятсот сорок одна гривня тридцять дві копійки).
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову у повному обсязі складено 27 грудня 2011 року.
СуддяІ.А. Гончарова