ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2011 р. Справа № 2a-3079/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача: Воришка Я.Я.
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: ФОП - ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в сумі 915747,86 грн,-
ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2011 року державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ФОП – ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 915747,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості в сумі 915747,86 грн. по штрафних санкціях застосованих за неподання декларації по податку на додану вартість та по єдиному податку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про податкову службу", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обов’язковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обов’язком. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із вимогами підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, податкове зобов’язання платника податків вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, а відповідно до абзацу третього п.п.5.3.1 п.5.3 вказаної статті Закону нарахована сума податкового зобов’язання повинна бути погашена платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
В судовому засіданні встановлено, що 30.09.2008 року інспекторами державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську проведена перевірка з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_2.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.09.2008 року за № 13011/17-3/2835912673. Вказаний акт відповідачем не підписаний, про що свідчить акт про відмову від підпису акту перевірки.
У ході перевірки податковим органом встановлені порушення вимог пункту 19.1 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV, статтю 1, 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва” в редакції 03.07.1998 року за № 727/98, статтю 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок громадян”, статті 13 Інструкції Про прибутковий податок з громадян, затвердженої Наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року № 12, зареєстрованої в Мінюсті 09.06.1993 року за №64, внаслідок чого відповідачем занижено суму по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2007 рік в розмірі 16505,05 грн., окрім того порушення пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 9.4 статті 9 ЗУ “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-III, внаслідок чого встановлено неподання декларацій по ПДВ та прийнято рішення про донарахування податку на додану вартість в розмірі 594304,0 грн. за період з жовтня 2007 року по червень 2008 року.
На підставі зазначеного акту за № 13011/17-3/283591267 від 30.09.2008р., ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкові повідомлення - рішення від 10.10.2008 р. за № 0021901700/0, яким відповідачу визначено податкове зобов"язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16505,05 грн. та за № 0021911700/0, яким відповідачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в розмірі 594304 та нараховані штрафні (фінансові) санкції на вказану суму в розмірі 298682 грн. Згідно підписів на корінцях податкових повідомлень-рішень, відповідач отримав вказані податкові повідомлення – рішення 10.10.2008 року.
В судовому засіданні досліджено рішення від 24.02.2011 року по справі за № 23255/09/9104 за позовом ФОП – ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.10.2008 року за № 0021911700/0 та за № 0021901700/0.
Зазначене судове рішення відповідно до статті 254 КАС України, набрало законної сили, що вбачається з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зокрема, зі змісту вищевказаного судового рішення вбачається, що судом досліджено та надано правову оцінку законності рішень ДПІ в м.Івано-Франківську за № 0021901700/0 та за № 0021911700/0 від 10.10.2008 року та підстав для їх скасування не знайдено, а у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.
Пунктом 16.1.1., частини 16.1. статті 16 Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 6256,81 грн.
Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 915747,86 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП - ОСОБА_2 (ідент.код НОМЕР_1), АДРЕСА_1 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 915747,86 грн. (дев"ятсот п"ятнадцять тисяч сімсот сорок сім гривень вісімдесят шість копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 31.10.2011 року.