Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 грудня 2011 року Справа № 2а-11130/11/1270
< Текст >
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Яковлева Д.О.,
при секретарі Кучеровій О.О.
в присутності сторін: від позивача – не з’явився,
від відповідача 1 – не з’явився,
від 3 особи – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2011 №29801984, -
ВСТАНОВИВ:
29 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Новопсковського міського управління юстиції в Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від 10.11.2011 № 29801984 про виконавче провадження.
Ухвалою суду від 30 листопада 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху до 12 грудня 2011 року для усунення недоліків.
Ухвалою суду про відкриття провадження у адміністративної справі від 14 грудня 2011 року до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача було залучено третя особа - управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відділом державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області 10.11.2011 винесено постанову № 29801984 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення про застосування штрафних санкцій від 22.09.2011 № 176 управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області. У зв’язку з тим, що з 01.01.2011 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у частині того, що рішення про застосування штрафних санкцій є виконавчим документом втратила чинність, відкриття виконавчого провадження за рішенням управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області є перевищенням повноважень державним виконавцем.
В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в який просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заперечення, в яких просив розглянути справу без участі представника Відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції та вказав наступне. 10 листопада 2011 року було відкрито виконавче провадження про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області фінансові санкції в сумі 170 грн., на підставі рішення від 22.09.2011 № 176 управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі . Згідно ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копію постанови про відкриття провадження направлено рекомендованою кореспонденцією боржнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. У п. 9.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зазначено, що рішення органу Пенсійного фонду про накладання штрафу є виконавчим документом. Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження є законною та підлягає виконанню. На підставі вказаного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, надав пояснення, в яких просив розглянути справу без участі представника управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області та зазначив наступне. 15 березня 2011 року ОСОБА_1 до УПФ в Новопсковському районі Луганської області подано звіт за 2010 рік не за встановленою формою та пояснення до нього, чим порушено п.1.6, п.2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам ПФУ та п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з чим прийнято рішення від 22.09.2011 № 176 про застосування штрафних санкцій, яке було подано до відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області для примусового виконання.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Постановою відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції від 10.11.2011 ВП №29801984 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 22.09.2011 № 176 про стягнення з позивача фінансових санкцій в розмірі 170 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі – Закон України №606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) —це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закон України №606-ХІV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
У відповідності до статті 3, 17 Закон України №606-ХІV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №2464-VІ), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
За приписами п.4 ч.11 ст. 25 Закон України №2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.14 вказаної статті про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті є виконавчим документом (ч.15 ст.25 Закон України №2464-VІ).
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.5 ч.9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 13 статті 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Відповідно до ч.14 ст.106 Закону України № 1058-IV рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Наведені норми чинного законодавства України спростовують доводи позивача про відсутність повноважень відповідача приймати до виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 22.09.2011 № 176 про стягнення з позивача фінансових санкцій в розмірі 170 грн. як виконавчий документ.
Відповідно до ст. 19 Закону 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Ч.1 ст. 25 Закону 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Вимоги до виконавчого документа встановлює ст.18 Закону 606.
Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачає ст. 26 Закону 606, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 22.09.2011 № 176 відповідає нормам ст.18 Закону 606, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону 606, не встановлено.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2011 №29801984 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 26 грудня 2011 року.
< Текст >
Суддя Д.О. Яковлев