Судове рішення #20140402


Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


23 грудня 2011 року Справа № 2а-11365/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді:                                      Кравцової Н.В.,

при секретарі:                                                         Бражник В.І.,

за участю сторін:

представників позивача                                          Литвинюка О.В.,

представника          відповідача                                Глушкова Г.В.,  Дядько Г.П..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом  Державної податкової інспекції в м. Лисичанську  Луганської області до  комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 482 040,00 грн., -


В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 482040 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача за період з 30.07.2011 по теперішній час утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 482040,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість.

На адресу відповідача надсилалися вимоги про сплату податкового боргу, але податковий борг не сплачений, тому позивач просить стягнути податкову заборгованість з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення та просив позов задовольнити.  

Представники відповідача у судовому засіданні визнали адміністративний позов у повному обсязі та просили з урахуванням фінансового стану підприємства встановити порядок виконання рішення суду шляхом сплати рівними частками щомісяця у розмірі 4017,00 грн., починаючи з 01.01.2012 по 31.12.2021.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, заяву уповноваженої особи представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг —сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби виконують функцію щодо подання до судів позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, у разі наявності податкового боргу податковий орган за платника податку погашає податкову заборгованість шляхом стягнення коштів не раніш через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що відповідач –Комунальне підприємство “Лисичасьнктепломережа” зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 18 жовтня 1996 року (а.с.6-15).

КП “Лисичасьнктепломережа” взято на облік платником податків в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області та є платником податку (а.с.16).

20.07.2011, 17.08.2011, 19.09.2011, 20.10.2011,  відповідач подав по податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за червень-вересень 2011 року, в яких в рядку 27 самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, на загальну суму 482040,00 грн. (а.с.23-30).

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу №1/45 від 21.01.2002, яку було отримано відповідачем 25.01.2002 (а.с.21).. та другу податкову вимогу  №2/302, яка була отримана відповідачем (а.с.22).

                    Таким чином матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з податку на додану вартість щодо якої заявлено вимоги про стягнення, та позивачем дотримано строк звернення до стягнення податкового боргу, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Крім того, представники відповідача визнали адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням того, що у судовому засіданні було встановлено наявність податкового боргу та відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі та судом прийнята заява про визнання адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу підлягають зодоволенню.

Представником відповідача також було надано заяву про встановлення порядку виконання судового рішення, в обґрунтування якої відповідач зазначив, що затримка із сплати податкового боргу мала місце із причини складного фінансового стану, у якому опинилося підприємство та надав заяву про встановлення порядку та строків виконання рішення суду.

Представники позивача заперечували проти встановлення порядку та строку виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 257 КАС встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Аналізуючи вищенаведені норми закону та надані відповідачем документи, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про встановлення порядку виконання рішення суду шляхом щомісячної сплати податкового боргу шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01.01.2012 по 31.12.2021 у розмірі 4017,00 грн. щомісячно.

Відповідачем у підтвердження  зазначених в заяві обставин надано документи, які свідчать про наявність збитків, дебіторської та кредиторської заборгованості; надано суду звіти про фінансові результати за січень-вересень 2011 року; платіжні доручення, які свідчать про своєчасне погашення відповідачем заборгованості, яка стягнута та розстрочена рішенням суду. Крім того, відповідачем надано звіт з праці за січень-жовтень 2011 року, з якого вбачається, що за підприємством лічитьсь борг по виплаті заробітної плати  у розмірі 1701,2 тис. грн..

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито”від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158–163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд –

ПОСТАНОВИВ:

    

          Позовні вимоги  Державної податкової інспекції в м. Лисичанську  Луганської області до  комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 482 040,00 грн. задовольнити.  

Стягнути з  комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (93113, м. Лисичанськ, вул.. Баумана, 17; інд. код 13401321) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 482 040 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі сорок гривень 00 коп.) з рахунків платника податків, обслуговуючих такого платника податку.

Встановити порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01.01.2012 по 31.12.2021 у розмірі 4017,00 грн. щомісячно.

Зобов’язати позивача внести відповідні зміни в картці особових рахунків  комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» щодо встановлення порядку та строку  виконання рішення суду з податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 482040,00 грн.

             Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

          Повний текс постанови складено та підписано 28 грудня 2011 року.

  

   


           СуддяН.В. Кравцова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація