КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2011 року 2а-1432/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,
за участю:
представників позивача –Матусевич-Павловської Ю.Ю., Сікачова С.Ю.,
представника відповідача –Шепіла І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Транзит-Оіл»
доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
провизнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Транзит-Оіл»з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним рішення від 27.10.2010 №0057242340/0 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 101498,40 грн. (з урахуванням заяви від 02.06.2011 про зменшення позовних вимог).
На підставі вказаного рішення податковий орган застосував до позивача фінансові санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фактичний залишок готівкових коштів на місці проведення розрахунків на момент перевірки був значно більшим, ніж сума, яка зазначена посадовими особами податкового органу в акті перевірки, що істотно впливає на визначення розміру фінансових санкцій. Як стверджує позивач, в акті перевірки залишок готівки в місці проведення розрахунків встановлено на підставі письмового пояснення оператора-касира ОСОБА_4, яка припустилася помилки і у поясненні зазначила замість, що фактичний залишок готівки в РРО становить 5,23 грн., натомість як це була сума невідповідності з денним звітом РРО. Але із відеозапису, зробленого камерами відеоспостереження під час перевірки, вбачається, що залишок готівкових коштів у момент перевірки був значно більше, ніж зазначено в акті. До акта перевірки не додано підтвердження готівкових коштів з покупюрним розписом готівки, виявленої на місці проведення розрахунків, який складався під час проведення перевірки.
Позивач визнав правомірність застосування до нього фінансових санкцій на суму 44,65 грн., виходячи з того, що сума невідповідності залишку готівкових коштів даним денного звіту реєстратора розрахункових операцій становила 8,93 грн., а не 20308,61 грн., як зазначено в акті перевірки.
Таким чином, позивач стверджував, що факти податковим органом встановлені невірно, тому вважає рішення відповідача від 27.10.2010 №0057242340/0 незаконним в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на суму 101498,40 грн.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає рішення обґрунтованим і правомірним.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Транзит-Оіл» є юридичною особою, що зареєстрована 20.05.2010 Бориспільскою районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області.
У вересні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 16.09.2010 № 001688). Перевірка проводилась на АЗС № 8, що належить позивачу, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Бажана, 4.
Перевіркою встановлено факт порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму 20308,61 грн.
Так, як убачається з акта перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, обладнаному реєстратором розрахункових операцій (фіск. № 1004002933), не відповідає сумі, яка зазначена в поточному денному Х-звіті РРО. Згідно з даними Х-звіту від 09.09.2010 за РРО ф/н 1004002933 сума готівки має становити 10908,45 грн., а фактичний залишок готівки складає 10912,15 грн. Таким чином, сума невідповідності становить 3,70 грн.
Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, обладнаному реєстратором розрахункових операцій (фіск. № 1004002934), також не відповідає сумі, яка зазначена в поточному денному Х-звіті РРО. Згідно з даними Х-звіту від 09.09.2010 за РРО (ф/н 1004002934) сума готівки має становити 20310,14 грн., а фактичний залишок готівки складає 5,23 грн. Таким чином, сума невідповідності становить 20304,77 грн.
З огляду на те, що позивач знаходиться на податковому обліку в Бориспільській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області, Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва надіслала матеріали перевірки до податкового органу за місцезнаходженням платника податків для прийняття рішення.
За результатами перевірки Бориспільською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято рішення від 27.10.2010 № 0057242340/0, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій у сумі 101543,05 грн.
Не погоджуючись з рішенням, прийнятим податковим органом, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, а у подальшому - до суду.
Як стверджував позивач, в акті перевірки відображені дані, що не відповідають дійсності. Так, в реєстраторі розрахункових операцій фіск. № 1004002934 фактичний залишок готівки становив 20304,91 грн., а не 5,23 грн., як зазначено в акті. В дійсності, сума 5,23 грн. –це сума невідповідності, а не фактичний залишок готівки.
З метою з’ясування істини суд дослідив під час судового розгляду відеозаписи, зроблені за допомогою камер відеоспостереження, розташованими у приміщенні АЗС № 8, викликав в якості свідків посадових осіб ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, які здійснювали перевірку, та оператора-касира ОСОБА_4, а також витребував від Держаної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва документ - підтвердження залишку готівки з покупюрним розписом, що складався касиром ОСОБА_4 під час перевірки.
Як встановлено судом, оператор-касир ОСОБА_4 під час перевірки надала письмові пояснення посадовим особам ДПІ в Дарницькому районі м. Києва про те, що на момент перевірки в місці проведення розрахунків зі споживачами в реєстраторі розрахункових операцій (ф/н 1004002934) знаходяться готівкові кошти в сумі 5,23 грн.
Однак, з відеозапису, зробленого камерами відеоспостереження, розташованими в місці проведення розрахунків, вбачається, що в приміщенні знаходяться два реєстратора розрахункових операцій, під час перевірки в присутності посадової особи податкового органу відбувався перерахунок готівки, що знаходилась в обох РРО, при цьому візуально є очевидним, що готівкових коштів значно більше, ніж 5,23 грн., адже в обох реєстраторах розрахункових операцій касирами здійснювався перерахунок великої кількості купюр.
З відеозапису також убачається, що касиром ОСОБА_4 складався покупюрний розпис готівки на бланку, переданому посадовими особами податкового органу, який у подальшому передано інспектору Рожченко О.М.
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва на вимогу суду, викладену в ухвалі від 17.05.2011, копію документу щодо підтвердження фактичної наявності коштів з покупюрним розписом, який був складений під час перевірки 09.09.2010 оператором-касиром ОСОБА_4, суду не надала.
В якості свідків у судове засідання були викликані і допитані головний державний податковий інспектор І рангу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Рожченко Олександр Миколайович та головний державний податковий інспектор І рангу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Постернак Сергій Валентинович, які 9 вересня 2010 року здійснювали перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Транзит-Оіл».
Рожченко О.М., зокрема, під присягою надав свідчення про те, що участі у перерахунку фактичного залишку готівкових коштів у місці проведення розрахунків не приймав, дії касира ОСОБА_4 щодо перерахунку готівки не контролював, адже постійно відволікався, фактичний залишок готівки в реєстраторі розрахункових операцій встановив виключно на підставі пояснень касира ОСОБА_4, ніякий документ щодо підтвердження фактичної наявності коштів з покупюрним розписом під час перевірки ним не складався, а документ, складений касиром ОСОБА_4 під час перевірки, до матеріалів перевірки не додавався.
Головний державний податковий інспектор І рангу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Постернак С.В. надав свідчення про те, що знаходився на відстані від операторів, здійснював перевірку наявності ліцензії та інших документальних матеріалів позивача, дії операторів контролював Рожченко О.М., а тому він не звертав на них уваги.
Обидва свідка пояснили, що підтвердження готівки, виявленої в реєстраторах розрахункових операцій позивача під час перевірки, та її покупюрний розпис, до матеріалів перевірки не долучались і не збереглися.
Оператор-касир ОСОБА_7 до суду у призначений день і час не з’явилась, оскільки перебувала на роботі, тому в якості свідка не була допитана.
Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
На підтвердження факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, відповідачем надано лише письмові пояснення касира ОСОБА_4
Однак, як встановлено під час судового розгляду, пояснення ОСОБА_4 не доказують з достовірністю факту невідповідності суми готівкових коштів і спростовуються сукупністю інших зібраних по справі доказів, а саме: відеозаписом, зробленим камерами відеоспостереження, що підтверджує наявність значної кількості купюр, виявлених в реєстраторах розрахункових операцій під час перевірки; поясненнями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2., які фактичний залишок коштів в реєстраторах розрахункових операцій не перевіряли, дії касирів щодо перерахунку готівки не контролювали; втратою документу - підтвердження залишку готівки з покупюрним розписом.
Це означає, що Бориспільська об’єднана державна податкова інспекція Київської області прийняла незаконне рішення від 27.10.2010 №0057242340/0 про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі невірно встановлених фактів, без належної оцінки усіх обставин і доказів, добутих під час перевірки.
У зв’язку з цим суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу щодо дій (бездіяльності) посадових осіб Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, які призвели до постановлення податковим органом незаконного рішення.
Водночас, суд не ставить під сумнів достовірність обставин, визнаних позивачем відносно невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 8,93 грн., та правомірності рішення Броварської об’єднаної податкової інспекції Київської області про застосування до позивача фінансових санкцій за це порушення в сумі 44,65 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 27.10.2010 № 0057242340/0 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Транзит-Оіл»штрафних (фінансових) санкцій на суму 101498 (сто одна тисяча чотириста дев’яносто вісім) гривень 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови –6 червня 2010 року.