КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2011 року № 2а-5047/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомІрпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
проприпинення підприємницької діяльності, –
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Ірпінська об’єднана державна податкова інспекція Київської області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач господарської діяльності не здійснює, не виконує передбачені законом обов’язки щодо подання до державного податкового органу, відповідно до законів, податкових декларацій та інших документів і відомостей, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), звітність не подавалася з ІІІ кварталу 2008 року, тобто більше одного року, тому до нього слід застосувати адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення підприємницької діяльності.
Відповідачу за адресою його місце проживання (АДРЕСА_1), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач всі відправлені документи отримав 10.11.2011 року, що підтверджується його підписом.
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до
Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців у випадках, передбачених законом.
Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, 13 вересня 2002 року зареєстрований Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області як фізична особа-підприємець, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 04.10.2011 року № 452, відповідач 13.09.2002 року узятий на облік в органах державної податкової служби за № 470, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Ірпінській ОДПІ Київської області.
Судом встановлено, що податкова звітність до податкового органу відповідачем не подавалася з ІІІ кварталу 2008 року, тобто більше одного року, про що свідчить довідка, видана Ірпінською ОДПІ Київської області від 07.10.2011 року № 3287/10/172.
Відповідно до пункту 19.1 статті 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.
Судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати податків і обов’язкових платежів, відповідно до довідки від 30.09.2011 року № 2034/Т/24-0.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Оскільки, відсутність за місцем проживання та неподання податкових декларацій протягом року є здійсненням суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, Ірпінська ОДПІ Київської області звернулася до суду з даним позовом, в якому у відповідності до статті 247 Господарського кодексу України, просить суд застосувати до відповідача адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування його державної реєстрації.
Пунктом 20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.
Відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення (скасування) державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) – припинити.
Копію постанови надіслати до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у встановленому законом порядку.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.