Справа № 2а/1570/7954/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання - Легенченко О.А.,
за участю сторін:
від прокуратури представник - ОСОБА_1, за посвідченням
від позивача представник - ОСОБА_2, за довіреністю
від відповідача представник - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом прокурора Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 1702 грн. 80 коп.,-
В С Т А Н О В И В:
До суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 1702 грн. 80 коп.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 29.03.2011 року Фізична особа-підприємць ОСОБА_3 надала річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2010 рік. Згідно наданого звіту сума фіксованого розміру страхових внесків становить 1854,10 грн., проте фактично сплачена сума 151,30 грн. Також за несвоєчасне подання відомостей за 2006, 2009, 2007, 2008 роки позивачем до відповідача застосовані фінансові санкції, про що винесені відповідні рішення. У зв’язку з тим, що відповідач самостійно не сплатив суму заборгованості у повному обсязі, прокурор Любашівського району в особі управління Пенсійного фонду України у Любашівському районі Одеської області звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості.
В судовому засіданні, представник прокуратури позов підтримав в повному обсязі, та просив суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України, у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.
Враховуючи, що страхові внески є цільовими загальнообов’язковим платежем, якій справляється на всій території України та його недоїмка суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області про стягнення заборгованості.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання двічі не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, з урахуванням приписів п. 4 ст. 33 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_3, 17.07.2006 року зареєстрована Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.8) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Любашівському районі, як платник страхових внесків, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ст.ст. 14,15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року», та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків.
Судом встановлено, що відповідачем був поданий на адресу позивача річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2010 рік, відповідно до якого відповідач самостійно визначив суму страхових внесків за рік у розмірі 1854, 10 грн., із них відповідач самостійно оплатив –151,30 грн.
Також за несвоєчасне подання звітності за 2006, 2009, 2007, 2008 роки, відповідно до п. 5. ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»позивачем були винесені відносно відповідача відповідні рішення про застосування фінансової санкції в сумі 170 грн., а саме: рішення № 111 від 29.03.2011 року, № 107 від 29.03.2011 року, № 110 від 29.03.2011 року, № 109 від 29.03.2011 року (а.с. 17-120), які були належним чином отримані відповідачем.
Судом встановлено, що позивачем надсилалося відповідачу вимога про сплату боргу від 29.03.2011 року (а.с. 15).
Згідно з даними картки особового рахунку від 13.09.2011 року, за відповідачем наявна заборгованість із сплати недоїмки у загальному розмірі 1702,80 грн. (а.с.11-12), яка відповідачем самостійно у встановлені законом строки не сплачена.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року “Про положення про Пенсійний фонд України”, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно з ст. 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, 17.07.2006 року була зареєстрована Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області в якості фізичної особи підприємця.
Абзацом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті, страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Частинами 3 та 4 ст. 15 цього Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як встановлено судом, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Любашівському районі та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником та платником страхових внесків.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010р. № 2461-VI, платники спрощеної системи оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Крім того, відповідно підпункту 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010року за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, звіт за 2010 рік подається за формою встановленою Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України від 01.04.2011року, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 повинна сплатити страхові внески за 2010 рік на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1854,10 грн. (а.с.10).
Також за несвоєчасне подання звітності за 2006, 2009, 2007, 2008 роки, відповідно до п. 5. ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»позивачем були винесені відносно відповідача відповідні рішення про застосування фінансової санкції в сумі 170 грн., а саме: рішення № 111 від 29.03.2011 року, № 107 від 29.03.2011 року, № 110 від 29.03.2011 року, № 109 від 29.03.2011 року (а.с. 17-120), які були належним чином отримані відповідачем.
Відповідно до картки особового рахунку фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, з урахуванням часткової сплати, за відповідачем рахується заборгованість 1702,80 грн. (а.с.11-12).
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків –недоїмкою.
Частиною 7 пункту 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплаченої суми страхових внесків. Згідно з п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у разі не сплати страхувальником узгодженої суми недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.
Абзацом 6 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону України (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1702,80 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 1702 грн. 80 коп. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Любашівському районі Одеської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1702,80 грн. (одна тисяча сімсот дві гривні 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС
України.
Повний текст постанови складений та підписаний13 грудня 2011 року .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко