Справа №11-1016Головуючий у І інстанціїБобкова
Категорія21Доповідач у 2 інстанції Колокольникова
26.10.2011
УХВАЛА
Іменем України
26 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого-судді - Ігнатюка О.В.
суддів - Колокольнікової Н.М., Ященко І.Ю.
з участю прокурора - Стаховської Н.О.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Узин, Білоцерківського району Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, прож. АДРЕСА_1, раніше судимого: 26.12.2003 р. Білоцерківським міським судом Київської області за ст. ст. 190 ч.2, 186 ч.2, 70 КК України - 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 11.11.2004 р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. ст. 190 ч.2, 71 КК України - 5 років позбавлення волі, звільненого 18.06.2009р. по відбуттю строку покарання,-
- засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2009 гривень 25 копійок для відшкодування завданих збитків.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння корисливих злочинів і маючи непогашені судимості, 09.01.2011 року близько 06 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні більярдного клубу «Клуб Ок»по вул. Леваневського 47/1 в м. Біла Церква Київської області, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до барної стійки, за якою працювала ОСОБА_3 і на той час відійшла від неї, та з розрахункової книжки шляхом вільного доступу викрав гроші в сумі 800 грн., належних ОСОБА_3 і почав виходити з приміщення клубу. Потерпіла ОСОБА_3, вийшовши з підсобного приміщення та підійшовши до барної стійки, виявила відсутність вищевказаних грошей і зрозуміла, що їх викрав ОСОБА_1, який швидко виходив з приміщення клубу. Вона побігла за останнім на вулицю і крикнула, що знає, що він заволодів її грошима. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його дії викриті і потерпіла намагається його наздогнати, незважаючи на крики останньої, з місця події втік, завдавши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 800 грн.
Крім того, 05.02.2011 р. близько 19 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля буд. 34 по вул. Леваневського в м. Біла Церква Київської області. повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, відкрито заволодів - зірвав з плеча потерпілої ОСОБА_2 жіночу сумку вартістю 380 грн., в якій знаходились: гаманець з грошима в сумі 170 грн., мобільний телефон марки «Нокія 6131»- 1200 грн. зі стартовим пакетом «Київстар»- 25 грн. та грошима на рахунку в сумі 30 грн., мобільний телефон марки «Нокія 1100»вартістю 200 грн. зі стартовим пакетом «Київстар»- 25 грн., футляр з окулярами - 60 грн., пачка цигарок «Прилуки»- 6 грн. 75 коп., пакет соку «Садочок»- 12 грн. 50 коп. - всього на загальну суму 2009 грн. 25 коп. Після чого, з місця події втік, завдавши потерпілій матеріальний збиток на вищевказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та призначити більш м’яке покарання, згідно ст. 372 КПК України, оскільки перебуваючи на підписці про невиїзд відшкодував моральний та матеріальний позов, має позитивну характеристику з місця проживання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна /грабіж/, вчинено повторно, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу обвинувального вироку, що апелянтом не оскаржується.
Кваліфікація злочинних дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України є правильною і також не оспорюється.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на прийняте рішення чи підстав для скасування вироку та закриття справи апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання засудженому, суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують, зокрема і ті, на які посилається засуджений, і обтяжують відповідальність, а тому мотивовано призначив покарання у виді позбавлення волі, яке відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, що, на думку апеляційного суду, є необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 –залишити без задоволення, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Головуючий
Судді