ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9048/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Молодецького Р.І.,
при секретарі – Пехоті М.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - Сиромятнікова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Лубенського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
28 жовтня 2011 року ОСОБА_1 (по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (по тексту - УМВС України в Полтавській області), Лубенського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (по тексту - Лубенський міський відділ) про поновлення в органах внутрішніх справ на посаді інспектора патрульної служби підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 26.09.2011; скасування наказу УМВС України в Полтавській області «Про грубе порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 546 від 23.09.2011 в частині що стосується позивача; наказу УМВС України в Полтавській області по "особовому складу"№ 290о/с від 26.09.2011; стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з 26.09.2011 по день поновлення в ОВС (з урахуванням заяви про внесення змін до позовних вимог від 15.12.2011).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався, на те, що накази УМВС України в Полтавській області є незаконними, оскільки звільнення з органів внутрішніх справ як стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, тому відсутність станом на вересень 2011 року діючих стягнень, повинно було враховуватися при визначення виду дисциплінарного стягнення. Крім того позивач зазначав, що постановою від 29.09.2011 Лубенською міжрайонною прокуратурою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно позивача та інших працівників міліції на підставі пункту 2 статті 6 Кримінального - процесуального кодексу України.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, з підстав у ньому викладених, просили задовольнити.
Представник відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючі, що при прийнятті рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, діяв виключно у спосіб та порядок визначений чинним законодавством та не допускав порушень прав та інтересів позивача. Тому вимоги позивача про поновлення його в органах внутрішніх справ на посаді інспектора патрульної служби підпорядкованого Лубенському МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 26 вересня 2011 року є повністю безпідставними.
Представник відповідача Лубенського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.05.2006 по 26.09.2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, зокрема, з 23.07.2008 на посаді інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу з обслуговування м. Лубни та Лубенського району.
23.09.2011 пунктом 3 наказу УМВС України в Полтавській області № 547 "Про грубе порушення законності та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника органів внутрішніх справи України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справи України, інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) сержанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 98).
26.09.2011 начальником Лубенського міського відділу складено подання до звільнення з органів внутрішніх справ у запас за порушення дисципліни за пунктом 64 "е" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України сержанта міліції ОСОБА_1 інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) (а.с. 7).
26.09.2011 наказом УМВС України в Полтавській області № 290 о/с (а.с.99) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, зокрема, звільнено з органів внутрішніх справ: за пунктом 63 "є" (у запас за порушення дисципліни) сержанта міліції ОСОБА_1 інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) з 26 вересня 2011 року. Підстава: наказ УМВС від 23.09.2011 №546 № 527, подання Лубенського МВ від 26.09.2011.
Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування, а також з вимогами про поновлення в органах внутрішніх справи та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання проходження публічної служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки врегульовані спеціальними законами, зокрема, Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990, № 565-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV ( по тексту - Дисциплінарний статут).
Частиною 5 статті 21 Закону України "Про міліцію" визначено, що працівник міліції має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права, які не пов'язані із службовою діяльністю.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Що стосується обставин прийняття пункту 3 наказу УМВС України в Полтавській області № 527 "Про грубе порушення законності та притягнення до дисциплінарної відповідальності" судом встановлено наступне.
Як слідує із матеріалів справи, що згідно рапорту, зареєстрованого в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються за вх. № 5686 від 20.09.2011 до ВВБ в Полтавській області ДВБ МВС України надійшла інформація, що невідомі співробітники Лубенського МВ УМБС України в Полтавській області, в період часу з 16.00 по 17.30 год. 19.09.2011 неподалік с. Клепані спричинили тілесні ушкодження гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1 (а.с. 35).
Наказом УМВС України в Полтавській області № 543 від 20.09.2011 призначено службове розслідування та відсторонення від виконання службових обов’язків працівників Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району). Службове розслідування доручено особовому складу УКЗ УМВС України в Полтавській області (а.с. 77-78).
У відповідності до копії матеріалів № 223 службового розслідування за фактом неправомірних дій працівників міліції Лубенського МВ відносно громадянина ОСОБА_6 розслідування розпочато 20.09.2011, закінчено 23.09.2011 (а.с. 21).
В ході проведення службового розслідування, зокрема, ОСОБА_1 надано письмові пояснення, з приводу розслідуваних обставин за повідомленням гр. ОСОБА_6 (а.с.49-50).
23.09.2011 складено та затверджено висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій працівників міліції Лубенського МВ відносно громадянина ОСОБА_6, згідно із яким перевіряючи вважають, зокрема, що: факт побиття громадянина ОСОБА_6 працівником міліції ОСОБА_7 визнати таким, що мав місце (пункт 2); за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) сержанта міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ (пункт 5) (а.с. 22-34).
Внаслідок чого, наказом УМВС України в Полтавській області від 23.09.2011 № 547 "Про грубе порушення законності та притягнення до дисциплінарної відповідальності" (пункт 3) за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника органів внутрішніх справи України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справи України, інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) сержанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 98).
Позивач в обґрунтування вимог позовної заяви, вказує, що звільнення з органів внутрішніх справ як стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, тому відсутність станом на вересень 2011 року діючих стягнень, повинно було враховуватися при визначення виду дисциплінарного стягнення.
Перевіряючи правомірність рішення відповідача від 23.09.2011 в частині, що стосується позивача, та оцінюючи вказані доводи позивача, суд враховує, що згідно із Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, що затверджений наказом МВС України від 11.01.1996 № 18, з яким ознайомився ОСОБА_1 12.01.2006 (а.с 69) громадянин України, який вирішив присвятити своє життя службі в органах внутрішніх справ, добровільно бере на себе обов’язок служити Закону, виконувати вимоги Присяги, додержуватись високоморальних норм поведінки.
При виконання службових обов’язків та у повсякденному житті працівник органів внутрішніх справ повинен, в тому числі, своїми вчинками та поведінкою, способом життя стверджувати високі принципи безкорисливості, чесності та скромності у громадському та особистому житті, нетерпимо ставитись до будь-яких аморальних проявів, активно боротися з цими явищами в колективах органів внутрішніх справ.
Згідно із Присягою працівника органів внутрішніх справ України - працівник органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 (а.с. 90) присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов’язок, вимоги статутів і наказів; мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров’я, права й свободи громадян.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог Присяги, службової дисципліни, позаяк вчинено порушення службової дисципліни, яке встановлено висновками службового розслідування та підтверджено в ході судового розгляду справи.
У відповідності до положень статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
В судовому засіданні встановлено, що крім того, при накладенні стягнення відповідачем прийнято до уваги, що проступок позивача набув широкого негативного резонансу та завдав значної шкоди авторитету органам внутрішніх справ, зокрема, в особі Лубенського міського відділу та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.
Відповідно до пункту 66 Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача були підстави для застосування до позивача звільнення як крайнього заходу дисциплінарного впливу, а доводи позивача щодо не врахування при накладенні стягнення обставин, передбачених статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, не знайшли свого підтвердження.
При цьому слід вказати, що окрім доводів про не врахування при накладенні стягнення обставин, передбачених статті 14 Дисциплінарного статуту позивач не спростовує обставини встановлені під час проведення службового розслідування, які і стали фактично підставами для прийняття пункту 3 наказу від 23.09.2011 № 546 "Про грубе порушення законності та притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Не згода позивача із дисциплінарним стягненням ґрунтуються лише на власній оцінці своєї поведінки, що не може бути прийнято до уваги, враховуючи його особисту зацікавленість. Позивач не навів жодних доказів, якими б спростовувались факти, які були отримані під час проведення службового розслідування та в ході судового розгляду.
Суд, вивчивши вказані вище обставини та враховуючі викладені вище норми, дійшов до висновку, що порушень законодавства при прийнятті пункту 3 наказу від 23.09.2011 № 546 відповідачем допущено не було.
Відносно посилання позивача на те, що Лубенською міжрайонною прокуратурою відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 Кримінального -процесуального кодексу України (постанова від 29.09.2011) (а.с.8), то суд зазначає, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи досліджуються ознаки злочину, а не порушення, в даному випадку, вимог Присяги чи то Кодексу честі.
Відповідно до частини 5 статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Згідно із пунктом 63 "є" Положенням про проходження служби особовим складом особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Як наслідок, 26.09.2011 наказом ГУМВС України в Полтавській області № 290 о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, зокрема, сержанта міліції ОСОБА_1 інспектора патрульної служби взводу патрульної служби, підпорядкованого Лубенському міському відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) звільнено з органів внутрішніх справ: за пунктом 63 "є" (у запас за порушення дисципліни) з 26 вересня 2011 року (а.с. 99).
Враховуючі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав та передумов до притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в даному випадку, яким стало звільнення із органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючі наведене, відповідач при прийнятті наказів від 23.09.2011 № 546 та 26.09.2011 № 290 о/с, в частині що стосується позивача, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано та розсудливо.
Оскільки, як встановлено вище накази про звільнення позивача з органів внутрішніх справ є правомірними, то останній не підлягає поновленню на роботі, а відтак немає підстав для стягнення з відповідачів грошового забезпечення у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Лубенського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2011 року.
Суддя Р.І. Молодецький