Справа №11-1347Головуючий у І інстанціїМартинов
Категорія22Доповідач у 2 інстанції Колокольникова
15.12.2011
УХВАЛА
Іменем України
15 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого-судді - Миколюка О.В.
суддів - Колокольнікової Н.М., Сливи Ю.В.
з участю прокурора - Скрипки І.М.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 27 травня 2008 року Печерським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186, ст.ст. 75,76 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненого від призначеного покарання з іспитовим терміном 2 роки,-
- засудженого за ч. 4 ст. 187 КК України - 10 років позбавлення волі. з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2008 року, остаточно призначено покарання ОСОБА_1 –12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 000 гривень заподіяної моральної шкоди.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, 30 січня 2010 року близько 05-00 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в м. Бориспіль Київської області проходив по вулиці Київський Шлях та біля магазину «Спутник»зустрів свого знайомого ОСОБА_3, з яким у нього виникла сварка на ґрунті вживання спиртного.
Після цього, ОСОБА_3 пішов на вулицю Банківську у місті Борисполі, а ОСОБА_1 почав переслідувати останнього, оскільки в цей час у нього виник протиправний умисел на незаконне заволодіння мобільним телефоном «Nокіа-1202», що належить ОСОБА_3
Засуджений швидкою ходою наздогнав потерпілого біля домоволодіння АДРЕСА_2 та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно та протиправно з корисливих мотивів, із застосуванням щодо ОСОБА_3 насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, умисно наніс ззаду близько 2-3 ударів кулаками рук по голові останнього, від чого потерпілий впав на дорогу, а ОСОБА_1, продовжуючи свої злочини дії, направлені на незаконне заволодіння чужим майном наніс ще по тілу та голові потерпілого близько 5 ударів кулаками рук та близько 10 ударів ногами. Далі, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, забрав з правої кишені штанів ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Noкіа-1202»вартістю 299 грн., з сім-карткою мобільного оператора «МТС»вартістю 50 грн. Викрадений мобільний телефон «Nокіа-1202»ОСОБА_1 продав 30 січня 2010 року близько 07-00 год. в місті Києві неподалік метро Харківська незнайомому йому чоловіку.
В результаті заподіяних ОСОБА_1 ударів потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: множинні синці, забої гематома обличчя, уламковий перелом кісток носу зі зміщенням, рвана рана лівої вушної раковини, розрив лівої барабанної перетинки, забій м'яких тканин правої вушної раковини, забійна рана правої лобно-скроневої ділянки, забої м'яких тканин повік обох очей, субкон'юнктивальний крововилив лівого ока, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив; закритої травми грудної клітини у вигляді множинних синців та забоїв м'яких тканин тулуба, забою правої легені, що супроводжувався правобічним травматичним пневмотораксом, множинних синців та забоїв м'яких тканин кінцівок.
Згідно висновку експерта №38д від 23 лютого 2010 року, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та закритої травми грудної клітки, на фоні загального переохолодження організму призвели до загрозливих для життя явищ /на момент госпіталізації потерпілий знаходився у вкрай тяжкому стані, АТ 40/0, пульс на магістральних судинах слабкий, на периферичних не вислуховується/, були небезпечними для життя в момент їх спричинення, тому відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3.г,л,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень».
За наслідками нападу потерпілому ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 349 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Вважає вирок суду незаконним, оскільки тяжкі тілесні пошкодження не доведені в повному обсязі, його клопотання про повторну судмедекспертизу щодо ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, було відхилено без обґрунтованих причин.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування, оскільки вважає вирок суду незаконним з підстав однобічності і неповноти досудового та судового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Вважає, що судове слідство було неповним, оскільки вирок суду ґрунтується на суперечливих доказах, які не підтверджують беззаперечності вини засудженого у інкримінованому йому злочині. Так, висновок судово-медичної експертизи № 38д від 22.02.2010 року є необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності та не відповідає вимогам, що закріплені в «Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року. Крім того, ця експертиза невірно та необгрунтовано визначила тяжкість тілесних ушкоджень потерпілого як небезпечні для життя в момент заподіяння. Проте, клопотання захисту про проведення повторної судово-медичної експертизи, було безпідставно залишено без задоволення. Отже, вважає, що висновок судово-медичної експертизи № 38 від 22.02.2010 року не є належним доказом, що з достатньою повнотою та достовірністю встановлює факт вини засудженого та обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, в ході досудового та судового слідства були порушені вимоги ряду статтей Конституції України та Кримінально-процесуального Кодексу України.
В заяві потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, засудженого, який підтримав свою та захисника апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину доведена сукупністю перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, а саме: показами в ході досудового слідства самого засудженого ОСОБА_1, з яких вбачається, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, визнавав повністю та показав, що він наніс потерпілому близько 2-3 ударів, від чого останній впав на дорогу. Далі, вже лежачому, ще наніс по обличчю близько 5 ударів кулаками рук та близько 10 ударів ногами по тілу та голові. А коли ОСОБА_3 вже був без свідомості, він з правої кишені його штанів витягнув мобільний телефон «Nokia»чорного кольору, поклав в кишеню своєї куртки та згодом продав у м. Києві за 120грн. Також він ОСОБА_4 говорив, що сильно побив людину.
В судовому засіданні засуджений заперечив свою провину у вчиненні розбійного нападу та фактично визнав вину в крадіжці та заподіянні умисних тілесних ушкоджень потерпілому.
Показами потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що 29 січня 2010 року близько 22-00 год., він разом зі ОСОБА_1, пішли в гості до знайомого ОСОБА_1, а саме до хлопця на ім'я ОСОБА_4, який проживає на АДРЕСА_3, де зустріли двох незнайомих дівчат. Усі разом вживали спиртні напої, а саме : пиво та горілку. Що відбувалось далі - не пам'ятає, оскільки був в стані сильного алкогольного сп'яніння, Коли прийшов до свідомості, то перебував в ліжку в палаті Київської обласної лікарні і при цьому мав численні ушкодження тулуба та голови. Також, він виявив, що у нього зник мобільний телефон «Nокіа-1202»в середині якого знаходилась сім-картка мобільного оператора «МТС», на рахунку якої гроші були відсутні. Хто завдав йому тілесні ушкодження та забрав мобільний телефон він спочатку не знав, і про те, що це скоїв ОСОБА_1 він дізнався від працівників міліції.
Показаннями свідків ОСОБА_5, матері потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Також, свідок ОСОБА_8 підтвердив в судовому засіданні, що саме у засудженого купив мобільний телефон «Nокіа»чорного кольору за 120грн., в середині якого знаходилась сім-картка мобільного оператора «МТС»і який у нього в присутності понятих вилучив слідчий.
Показами, оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який показав, що 29.01.10р., вже була пізня ніч, він спав, хтось подзвонив у двері. Відчинивши двері, побачив ОСОБА_1, який сказав: «ОСОБА_4, я вбив людину!»При цьому той весь трусився, був дуже знервований та знаходився в стані алкогольного сп»яніння. Тоді він йому відповів, щоб той розповів про це своїй мамі, оскільки подумав, що останній так сказав, бо напрошується в гості. Під час цієї розмови він звернув увагу, що на сірих штанах ОСОБА_1 в нижній частині знаходились плями бурого кольору, схожі на кров. Тоді ОСОБА_1 розвернувся і пішов у невідомому напрямку. Через кілька днів від працівників міліції він довідався, що 30.01.10, вранці по вул. Банківській в м. Борисполі був виявлений сильно побитий ОСОБА_3 і що його побив ОСОБА_1.
Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Покази вищенаведених свідків та засудженого в зоді досудового слідства обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку, оскільки вони взаємоузгоджуються як між собою, так і з іншими об»єктивними нижченаведеними доказами по справі, а саме:
- даними протоколу огляду місця події від 30.01.10 з планом-схемою та з фотоілюстрацією до нього /а.с. 15-31/, даними протоколу огляду місця події від 01.02.10 з фотоілюстрацією /а.с. 33-35/, даними протоколу огляду місця події від 04.02.10 /а.с. 36/, довідкою приватного підприємця ОСОБА_12 /а.с. 44/, довідкою ТОВ «ВЕРКОМ»/а.с.45/, протоколом пред'явлення особи для впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1 як особу, що 30.01.10 продала йому мобільний телефон «Noкіа-1202»/а.с.77/, протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею від 06.02.10р., в ході якого ОСОБА_1 розповів про обставини нападу на ОСОБА_3 та заволодіння мобільним телефоном «Nokia-1202»/а.с.81-83/.
Даними висновку судово-медичної експертизи №38д від 23.02.10, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: множинні синці, забої, гематома обличчя, уламковий перелом кісток носу зі зміщенням, рвана рана лівої вушної раковини, розрив лівої барабанної перетинки, забій м'яких тканин правої вушної раковини, забійна рана правої лобно-скроневої ділянки, забої м'яких тканин повік обох очей, субкон'юнктивальний крововилив лівого ока, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив; закритої травми грудної клітини у вигляді множинних синців та забоїв м'яких тканин тулуба, забою правої легені, що супроводжувався правобічним травматичним пневмотораксом, множинних синців та забоїв м'яких тканин кінцівок, відмороження пальців правої кисті 2 ст. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та закритої травми грудної клітки, на фоні загального переохолодження організму призвели до загрозливих для життя явищ /на момент госпіталізації потерпілий знаходився у вкрай тяжкому стані, АТ 40/0, пульс на магістральних судинах слабкий, на периферичних не вислуховується/, були небезпечними для життя в момент їх спричинення, тому відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3.г,л,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»/а.с.89-92/.
Висновком судово-імунологічної експертизи №52 від 22.02.10, згідно якого на двох марлевих тампонах з речовиною бурого кольору, вилучених 30.01.10 року в м. Бориспіль по вул. Банківська біля домогосподарств №2 та №5, виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_3 /а.с.96-97/.
Висновком судово-імунологічної експертизи №53 від 22.02.10, згідно якого на штанах, які належать ОСОБА_1 виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_3 /а.с.101-102/, речовими та іншими доказами по справі, яким судом дана належна оцінка та вірно кваліфіковані дії засудженого –за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень /розбій/.
При цьому, показання засудженого в судовому засіданні щодо відсутності наміру та факту застосування насильства до потерпілого з метою заволодіння майном останнього, обґрунтовано визнано судом неправдивими, неспроможними та такими, що суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Істотних порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на прийняте рішення, підстав для скасування вироку чи направлення справи на додаткове розслідування, апеляційний суд не вбачає, у зв»язку з чим, доводи захисту в цій частині є безпідставними.
Твердження захисту щодо незаконності висновку судово-медичної експертизи № 38д від 22.02.2010 року про наявність та тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому та засудженого щодо недоведеності заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, є необгрунтованими, оскільки при вирішенні клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи, суд прийшов до переконання, що даний висновок є повним, ясним, у достатній мірі обґрунтованим, та таким, що ніяким чином не суперечить іншим матеріалам кримінальної справи та не викликає будь –яких сумнівів в його правильності. Вказаний висновок містить обґрунтовані та необхідні відповіді на поставленні перед експертом питання щодо наявності в потерпілого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та щодо їх ступеню тяжкості, в тому числі і в момент заподіяння.
Доводи захисту, що слідство було неповним, оскільки вирок суду ґрунтується на суперечливих доказах, не відповідає встановленим судом першої інстанції фактичним обставинам справи і спростовується вищенаведеними доказами по справі.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те, що вину у інкримінованому діянні фактично не визнав, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом’якшують покарання засудженого судом першої інстанції не встановлено. До обставин, що обтяжують покарання обґрунтовано віднесено - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
Отже, судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено покарання, що відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, є домірним скоєному та достатнім для його перевиховання і виправлення.
Крім того, суд першої інстанції при призначенні остаточного покарання дотримався вимог ст. 71 КК України, оскільки вироком від 27 травня 2008 року Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 186, ст.ст. 75,76 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 –залишити без задоволення, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року, щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Головуючий
Судді