Справа №10-308Головуючий у І інстанціїСанін В.М.
КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Колокольникова
02.12.2011
УХВАЛА
Іменем України
02 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді - Літвінова Є.В.
суддів - Колокольнікової Н.М., Авраменка М.Г.
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2011 року, якою щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пірки Брагінського району, Гомелівської області Білорусії, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
- відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановив :
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, а саме: в тому, що 26.10.2011 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна проник через паркан на охоронюєму території ТОВ «Росич Плюс», що розташоване по вул. Привокзальна 12 в м. Біла Церква Київської області, де знаходячись біля електрощитової, з корисливих мотивів намагався викрасти електроприлади. В цей час до нього підійшов директор ТОВ «Росич Плюс»ОСОБА_3 та намагався затримати останнього з викраденим майном. Тоді ОСОБА_4, з метою утримання викраденого, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, яке виразилось в тому, що ОСОБА_2 викруткою, яка була при ньому, наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно довідки травмпункту Білоцерківської МЛ-№2 від 27.10.2011 року - колото різана рана лівого правого зап'ястя суглобу, забиття м'яких тканин правого передпліччя та передньої правої гомілки. Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник.
Своїми діями ОСОБА_2 спричинив ТОВ «Росич Плюс»матеріальної шкоди на загальну суму 20000 грн.
27.10.2011 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_4 за ч.3 ст.186 КК України і в цей же день він затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
28.10.2011 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 03.11.2011 року.
02.11.2011 року ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.3 КК України.
03.11.2011 року цим же судом обрано запобіжний захід -тримання під вартою строком на один місяць.
Постановою судді подання слідчого СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області про продовження строку запобіжного заходу у вигляді взяття під варту –залишено без задоволення, оскільки, як вбачається із доказів, зібраних слідчим за час слідства, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи ОСОБА_2 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1, де постійно мешкає із своєю колишньою дружиною та дитиною, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, як потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС, 2 категорія, отримує пенсію. Матеріалами слідства не надано будь-яких доказів тому, що ОСОБА_2 може ухилятись від слідства та суду і впливати на свідків по справі та потерпілого. Відсутні також докази щодо можливого продовження обвинуваченим скоєння нових злочинів. ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченню визнав повністю, активно співпрацює із слідством, завірив суд, що не буде ухилятися від слідства та суду, буде своєчасно з'являтися на виклики до слідчого та суду та не вчинятиме нових злочинів.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати як незаконну та необгрунтовану у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та направити справу на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що судом не враховано те, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання на території м. Біла Церква, не має матеріального заробітку для того, щоб постійно їздити на слідчі дії з м. Києва до м. Біла Церква, тобто вважає, що є достатньо підстав стверджувати, що обвинувачений буде ухилятися від слідства.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
При прийнятті рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції вимоги ст.ст. 148,150 КПК України дотримався у повному обсязі. При цьому, враховано, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1, де постійно проживає із своєю колишньою дружиною та дитиною, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, повністю визнав свою вину у скоєному та активно співпрацює із слідством. Також, взято до уваги і те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює.
Висновок суду, що органами досудового слідства не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 буде ухилятись від слідства та суду і впливати на свідків по справі та потерпілого є обґрунтованим. Твердження прокурора, що обвинувачений буде ухилятися від слідства носить характер припущення.
Постанова суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 165-1 КПК України, належним чином мотивована.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, постанову суду необхідно залишити без зміни.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2011 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 –залишити без зміни.
Головуючий
Судді