Справа №22-ц-6053/11Головуючий у І інстанціїВасилишин В.О.

Категорія52Доповідач у 2 інстанції Верланов

20.12.2011

УХВАЛА

Іменем України

18 листопада 2011 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді -  Сержанюка А.С.,

суддів                     -  Верланова С.М., Білоконь О.В.,

при секретарі      -  Хворостяній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Комунальник-Ш», третя особа: директор приватного підприємства «Комунальник-Ш»ОСОБА_3, про стягнення недоплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом до приватного підприємства «Комунальник-Ш»(далі –ПП «Комунальник-Ш»), мотивуючи його тим, що з 7 квітня 2009 року він працював у комунальному господарстві Шевченківської сільської ради на посаді слюсаря - оператора каналізаційно-насосної станції (далі - КНС).                   10 лютого 2010 року його переведено на роботу в ПП «Комунальник-Ш», без зміни займаної посади, де він працював двадцять чотири години на добу позмінно. 20 вересня 2010 року директор ПП «Комунальник-Ш»- ОСОБА_3 повідомив йому про зміну умов праці, а саме скасування чергувань на КНС, переведення його в різноробочі та встановлення робочого часу з 8 год. до 17 год. Посилаючись на те, що за період з 11 лютого 2010 року по 17 серпня 2010 року йому недоплатили заробітну плату на загальну суму 3101 грн. 44 коп., просив стягнути її з відповідача, а також судові витрати.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2011 року  в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись не невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.   

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові про стягнення недоплаченої заробітної плати у сумі 3101 грн. 14 коп., суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що з               11 лютого 2010 року у ПП «Комунальник-Ш»було встановлено для позивача позмінний графік роботи тривалістю двадцять чотири години на добу безперервно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справ та вимогах закону.

Згідно зі ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.52 цього ж Кодексу для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач з квітня 2009 року по лютий 2010 року працював у комунальному господарстві Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області на посаді слюсаря - оператора КНС.

10 лютого 2010 року ОСОБА_2 звільнений по переведенню на інше підприємство та з 11 лютого 2010 року прийнятий по переведенню в ПП «Комунальник-Ш»на посаду слюсаря КНС.

20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звільнений на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з відсутністю на робочому місці без поважних причин.

Відповідно до п.2 (абз.5) колективного договору ПП «Комунальник-Ш»на 2010 рік максимальна тривалість робочої зміни на підприємстві встановлена: 12 годин - в нормальних умовах праці; 8 годин –шкідливих, важких, небезпечних умовах праці; 8 годин - у нічний час (а.с.126-127).

Судом встановлено, що 11 лютого 2010 року між ПП «Комунальник-Ш»та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, за яким позивач зобов’язався виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві. Пунктом 6 договору передбачено, що на підприємстві встановлено погодинна робота згідно графіку, який складається керівником (а.с.42).

Згідно з пунктами 5.3 і 5.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом директора на ПП «Комунальник-Ш»від 11 лютого 2010 року, на підприємстві для працівників встановлено наступний режим роботи: початок роботи  –8 год. 00 хв.; перерва:                12 год. 00 хв.-13 год. 00 хв.; кінець роботи –17 год. 00 хв. Робочий тиждень встановлено з двома вихідним днями (ас.121).  

Як вбачається з графіків роботи позивача за період з  11 лютого по  серпень 2010 року, затверджених директором підприємства, позивач працював позмінно за наступним графіком: один день - 12 годин, наступного дня - 4 години, а потім два дні вихідних (а.с. 54-67).

При апеляційному розгляді справи встановлено, що правила внутрішнього трудового  розпорядку та графіки роботи КНС були доведені до відома позивача та розміщені на дошці оголошень підприємства.

З урахуванням встановленого та виходячи з положень ст.60 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що з 11 лютого 2010 року у ПП «Комунальник-Ш»було встановлено для позивача позмінний графік роботи тривалістю двадцять чотири години на добу безперервно.  

Таким чином рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права,  передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Посилання в апеляційній скарзі на копію журналу чергувань на КНС та покази свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як на підтвердження факту роботи позивача позмінно тривалістю 24 години на добу, є необґрунтованими, оскільки даний журнал складений не уповноваженими особами підприємства та не має юридичної сили, а покази свідків спростовуються наведеними вище доказами, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в позові і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

  Головуючий  

          Судді