Справа № 2- 321/2008 р.

                                                                   РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 квітня 2008 року     Якимівський районний суд Запорізької області  в складі:

головуючого  судді           -    Куценко О.О.

при секретарі              - Стаднік В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, яка діє в особистих інтересах та в інтересах малолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Якимівської селищної ради Запорізької області про визнання права користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

     Позивачка звернулася в суд з позовом в якому вказала, що її батько - ОСОБА_4 протягом тривалого часу був відповідальним наймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_1. З 12 грудня 2006 року позивачка отримала згоду свого батька - ОСОБА_4 та оселилася у квартирі АДРЕСА_1. З вказаного часу позивачка мешкала разом зі своїм батьком та з малолітніми дітьми однією сім'єю: вели спільне господарство, мали єдиний сімейний бюджет, придбали певні речі, продукти, виконували обов'язки наймачів житла, сплачували комунальні послуги та інше: звертались за медичною допомогою, отримували пошту, звертались з заявами до виконкому про постановку позивачки на квартирний облік, отримували аліменти на дітей. Тобто у згаданий час відносини між позивачкою та ї дітьми, її батьком фактично свідчать про те, що вони були однією сім'єю. Батько позивачки ОСОБА_4 допомагав їй у вихованні, утриманні дітей (онуків). Вибрана форма організації сімейного життя не виступає в протиріччя з положеннями сімейного та іншого законодавства України. Але у зв'язку з прикрими обставинами батько позивачки не встиг за об'єктивних підстав належним чином оформити певні документи ні для реєстрації мого місця мешкання, ні для приватизації квартири. Після передчасної смерті батька позивачка прийняла спадщину за вказаною адресою та продовжувала виконувати усі обов'язки члена сім'ї квартиронаймача. Власник житла - відповідач по справі продовжував приймати від позивачки виконання обов'язків квартиронаймача, чим фактично визнав право позивачки на користування згаданим житловим приміщенням. Позивачка знята з реєстраційного обліку, не має іншого житла, не має можливості зареєструвати своє теперішнє місце мешкання, не має можливості отримувати від держави встановлену допомогу для виховання та утримання малолітніх дітей. За таких умов ні позивачка особисто, ні її діти не мають можливості у певному обсязі реалізувати передбачене Конституцією України право на житло, право на вільний вибір місця постійного мешкання та інше. У відповідності до ст. 106 ЖК України: „Повнолітній член сім'ї наймача має право вимагати признати його наймачем житла по раніше укладеному договору замість  квартиронаймача, який помер”. При цьому у відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, які виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України” № 2 від 12 квітня 1985 року,  - в редакції постанови від 25 травня 1998 року, № 15, а також - з урахуванням роз'яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9, „ Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, - наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або для відмови їй в цьому”. Неодноразові звернення до власника житла,   не дали можливості  розв'язати виникле непорозуміння у позасудовому порядку.

     В зв'язку з чим позивачка просить суд визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, жилою площею 17 кв. метрів,  загальна площа 29,8 кв.метрів. Зобов'язати виконком Якимівської селищної ради Запорізької області укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

     В судове засідання позивачка надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

     Представник відповідача - Якимівської селищної Ради Якимівського району Запорізької області - в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву в якій вказують, що проти позову не заперечують, позов визнають в повному обсязі.

     Суд,  дослідивши письмові докази, а саме: 

-     копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1, виданого Якимівським районним відділом РАГС Запорізької області від 15 березня 1979 року;

-     копію свідоцтва про одруження ОСОБА_1 НОМЕР_2, виданого Запорізьким міським відділом РАГС Запорізького РУЮ від 16 листопада 2002 року;

-     копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3, виданого відділом РАГС Шевченківського РУЮ м. Запоріжжя від 20 червня 2003 року;

-     копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 НОМЕР_4, виданого відділом РАГС Шевченківського РУЮ м. Запоріжжя від 28 вересня 2006 року;

-     копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 НОМЕР_5, виданого відділом РАЦС Якимівського РУЮ Запорізької області від 09 серпня 2007 року;

-     копію довідки про відсутність нерухомого майна № 6149, виданої АП „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” від 03 вересня 2007 року;

-     копію довідки про відсутність нерухомого майна № 6150, виданої АП „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” від 03 вересня 2007 року;

-     копію довідки про відсутність нерухомого майна № 6151, виданої АП „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” від 03 вересня 2007 року;

-     копії квитанцій про сплату комунальних послуг ОСОБА_4.

вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2008 року був встановлений факт проживання однією сім'єю   з 12 грудня 2006 року по 03 серпня 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.

Зазначене рішення набрало законної сили 10 квітня 2008 року.

    Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим рішенням У цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

     Разом з цим, згідно до ч.1 ст. 106 Житлового кодексу, повнолітній член сім'ї наймача вправі за  згодою  наймача  та інших членів сім'ї,  які проживають разом з ним, вимагати визнання його  наймачем  за  раніше  укладеним   договором   найму   жилого приміщення  замість  попереднього  наймача.  Таке  ж  право у разі смерті наймача або втрати ним права на  жиле  приміщення  належить будь-якому членові сім'ї наймача.

      В п.9 Постанови Пленума Верховного Суду України „Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України” зазначено, що вирішуючи спори про право користування  жилим  приміщенням осіб,  які  вселилися  до  наймача,  суд  повинен  з'ясувати,   чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи  була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані  вони в даному  жилому  приміщенні,  чи  було  це  приміщення  постійним місцем  їх  проживання,  чи   вели   вони   з   наймачем   спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи  не  обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї,  що  проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.  При  цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15  постанови  від  1 листопада  1996  р.  N  9   "Про  застосування Конституції  України  при  здійсненні  правосуддя",  наявність  чи відсутність прописки сама по  собі  не  може  бути  підставою  для визнання права користування жилим приміщенням за особою,  яка  там проживала чи вселилась  туди  як  член  сім'ї  наймача  (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

     Таким чином аналізуючи наведені по справі докази суд приходить до висновку, що за таких обставин позовні вимоги є законні обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

     На підставі викладеного, керуючись,   ст. ст. 106 ЖК України,  ст. ст.  10, 60,  212, 213-215  ЦПК України,  суд

                                                                                      в и р і ш и в :

     Позов ОСОБА_1, яка діє в особистих інтересах та в інтересах малолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Якимівської селищної ради Запорізької області про визнання права користування житловим приміщенням -  задовольнити в повному обсязі.

     Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, жилою площею 17 кв. метрів, загальна площа 29,8 кв. метрів.

Зобов'язати виконком Якимівської селищної ради Запорізької області укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

     Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення цього рішення.

       Суддя :