Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року                                                             Справа № 1170/2а-2643/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді - Л.І. Хилько

при секретарі судового засідання- Бабіч О.В.

за участю представника:

позивача –Обламська Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Світловодського міськрайонного центру зайнятості < Позивач в особі > < 3-тя особа позивача > до ОСОБА_2 < Відповідач в особі > < 3-тя особа відповідача > про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю, -

 В С Т А Н О В И В:

Світловодський міськрайонний центр зайнятості (надалі по тексту –позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі по тексту –відповідач) про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 742,37 грн..

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 07.07.1993 року №219, записи про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача на момент звернення до суду не вносилися, тим самим відповідач є фізичною особою-підприємцем, тобто відноситься до зайнятого населення на підставі п.п. б) ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення».

В судове засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про обов’язок з’явитися до суду, однак конверт повернувся з відміткою «за закінчення терміну зберігання»(а.с.49, 55, 72). 30.08.2011 р. за вх.№16687 (по факсу) на адресу суду від відповідача надійшла заява (а.с.50), згідно якої відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що вона не зареєстрована в Світловодській ОДПІ як фізична особа-підприємець в зв’язку з чим у неї відсутнє свідоцтво про зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки підприємницькою діяльністю вона не займається з 1993 року. Окрім того, відповідач зазначає, що нею надано запит до Світловодської ОДПІ з метою отримання копії рішення Кіровоградського господарського суду про скасування державної реєстрації ФОП ОСОБА_2.  

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені. Статтями 17, 19 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», на уповноважений орган юридичної особи покладено обов'язок подавати державному реєстратору відомості у разі зміни місцезнаходження юридичної особи.

У відповідності до ч.8 ст.35 КАС України, повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесенею до відповідного державного реєстру.

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.11.2011 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних причин. 

Статтею 17 ч.1 п.4 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.3 ч.1п. 7 КАС України суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідач 27.06.2006 р. звернулася з заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю в якій зазначила, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.11).

На підставі цієї заяви, відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307, відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю з 27.06.2006 року по 28.12.2006 року (а.с.7-зв.).

З 27.06.2006 року відповідачці почали здійснювати виплати по безробіттю.

На виконання повноважень щодо здійснення контролю за правильністю витрат за страхуванням на випадок безробіття в березні 2011 року позивачем отримано результати електронної звірки бази даних центру зайнятості щодо зареєстрованих осіб з даними ЄДРПОУ та відомості (список) щодо осіб, які були зареєстровані як особи шукаючі роботу та одночасно як фізичні особи-підприємці (а.с.13-15). При перевірці отриманої інформації щодо цих осіб та на підставі отриманої довідки з ЄДРПОУ від 08.04.2011 р. (а.с.12) встановлено, що відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 07.07.1993 р. і по даний час. Але при реєстрації в центрі зайнятості 20.06.2006 року та отриманні статусу безробітної особи 27.06.2006 р. приховала факт та надала недостовірні відомості, а саме в заяві від 27.06.2006 р. зазначено «як суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрована»(а.с.11).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість –це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

На підставі п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення», державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах:

- забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;

- сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;

- координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості;

- співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;

- міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Відповідно до ч.2. ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 цієї статті, передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Судом встановлено, що розпорядженням в.о. голови Світловодської районної адміністрації Кіровоградської області від 07.07.1993 року №219, на підставі заяви відповідача від 29.06.1993 року (а.с.78), відповідачка зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа-підприємець (а.с.76).

Таким чином, відповідач під час перебування на обліку в Світловодському міськрайонному центрі зайнятості в період з 27.06.2006 року по 28.12.2006 року була зареєстрована, як приватний підприємець, що підтверджується документами реєстраційної справи відповідача (а.с.76-78), наданими Державним реєстратором Світловодської районної державної адміністрації (а.с.75) на підставі ухвали суду від 18.10.2011 року про витребування доказів (а.с.70-зв.), тому належала до категорії зайнятого населення і тому не мала права на отримання статусу безробітної, допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення, та незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 742 грн. 37 коп. (а.с.20).

Відомостей про припинення підприємницької діяльності відповідача, внесеними у встановленому законом порядку до Державного реєстру України, суду позивачем, відповідачем та Державним реєстратором Світловодської РДА не надано.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що вона не зареєстрована в Світловодській ОДПІ як фізична особа-підприємець в зв’язку з чим у неї відсутнє свідоцтво про зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки підприємницькою діяльністю вона не займається з 1993 року, оскільки у відповідності до п.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а не тому, що вона не перебуває на обліку в органах податкової служби України, не займається підприємницькою діяльністю та у неї відсутнє Свідоцтво про державну реєстрацію.

Окрім того, як було зазначено Державним реєстратором Світловодської РДА Н. Пустовойтенко в своєму листі від 26.10.2011 року №04-19-82/1, ОСОБА_2 (ід. номер –НОМЕР_1, адреса –АДРЕСА_1, 27500) зареєстрована розпорядженням голови районної державної адміністрації від 07.07.1993 року №219 та знаходиться в журналі переліку фізичних осіб-підприємців за №15 від 07.07.1993 року (а.с.75). Щодо наявності рішення Господарського суду про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, про яке зазначала відповідач в своїй заяві (а.с.50), Державним реєстратором нічого не зазначено.  

Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Наказом директора Світловодського міськрайонного центру зайнятості №135 від 15.04.2011 року (а.с.17) прийнято рішення про повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 742,37 грн., які незаконно отримані нею на підставі наданих недостовірних відомостей.

Даний наказ було направлено на адресу відповідача 19.04.2011 р. за вих.№09-1605 (а.с.19), але поштова кореспонденція повернулася до Світловодського МРЦЗ з відміткою «за закінченням терміну зберігання».    

Виходячи з довідки від 07.07.2011 р. №06-2284 (а.с.20) відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 742 грн. 37 коп. за період з 27.06.2006 року по 28.12.2006 року.

У встановленому порядку відповідач не повернула кошти в розмірі 742 грн. 37 коп., отримані нею як допомогу по безробіттю.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідач порушила вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»і згідно ч.3 ст.36 вказаного Закону дані кошти повинні бути повернуті відповідачем.

Відповідно до п.7.6  Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року,  у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86,94, 159-163, 167 КАС України, суд  -

 П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (27501, АДРЕСА_2, ід. код –НОМЕР_1) на користь Світловодського міськрайонного центру зайнятості (27501, м. Світловодськ, пров. Нагірний, 3) суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн. 37 коп..

3. Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2011 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                                        Л.І. Хилько