Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 22 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а-17945/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  < Довідник > 

при секретарі          Могілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства “Слов`янськолія”

до  Слов`янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0001952341/0,-

за участю:

від позивача:           ОСОБА_1  за дов.  

від відповідача: ОСОБА_2 за дов.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Слов`янськолія” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов`янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 02.07.2010 року № 0001952341/0, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на  додану вартість у розмірі 1 014 696,00 грн. та сплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 014 696,00 грн. загалом на суму 2 029 392,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість відповідачем, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро Люкс». Контрагенти позивача є самостійними суб’єктами господарювання і позивач не може здійснювати контроль за їх діяльністю, тому діяльність позивача та її результати не можуть ставитися у залежність організації діяльності іншими суб’єктами господарювання, а діюче законодавство не покладає відповідальність на одних осіб за будь-які можливі правопорушення, вчинені іншими. Посилається на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочинів із даними контрагентами.

Позивач до початку судового розгляду справи надав суду зміну позовних вимог,  в яких просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0001952341/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1 014 696,00 грн. та сплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 014 696,00 грн. на загальну суму 2 029 392,00 грн., яке винесене на підставі помилкових висновків акту перевірки № 4185/23-3/25105616 від 17.06.2010 р.; визнати незаконними дії Слов’янської ОДПІ про встановлення факту завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року та за грудень 2009 року на суму 984 744,00 грн. та зобов’язати Слов»янську ОДПІ відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що угоди, укладені позивачем з ТОВ ТК “Урожай” та ТОВ “Компанія Агро Люкс”, є нікчемними. За договором комісії з ТОВ ТК “Урожай” соняшник, переданий позивачеві,  придбавався ТОВ ТК “Урожай” у ТОВ “Апекс Груп 7”. Перевіркою ДПІ у Київському районі м. Донецька виявлено, що у ТОВ “Апекс Груп 7” відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності. Крім цього, передання соняшника за договором комісії відбулося без будь-якої торгівельної націнки, тобто ціна придбання співпадає з ціною продажу. Перевіркою також не виявлено документів на підтвердження руху товару від ТОВ “Апекс Груп 7” до ТОВ ТК “Урожай”. ДПІ також прийнято до уваги, що у позивача була реальна можливість бути обізнаним з вказаними суб’єктами господарювання, характером їх діяльності та дійсними намірами при здійсненні господарських операцій в “тіньовому” секторі економіки, який знаходиться поза межами державного контролю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Закрите акціонерного товариства “Слов`янськолія” є юридичною особою, включене до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за номером 25105616, знаходиться на податковому обліку в Слов`янській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області.

Відповідачем - Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складений акт № 4185/23-3/25105616 від 17.06.2009 року.

Згідно листа відповідача від 29.06.2010 року № 26873/10/23-313-4 “Про розгляд заперечень від 23.06.2010 р. №7/1356 на акт планової виїзної перевірки ЗАТ “Слов”янськолія” №4185/23-3-25105616 від 17.06.2010р. ДПІ зазначила, що при оформленні акту перевірки була допущена помилка в даті акту, а саме замість дати 17.06.2009 р. читати 17.06.2010 р.

Як вбачається з акту перевірки,  підставою нарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість стало встановлення під час перевірки порушення п. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 1 014 696,00 грн.  та завищення від»ємного значення на загальну суму  965 873, 00 грн.

За висновками вищенаведеного акту перевірки керівником податкового органу (відповідача у справі) 2 липня 2010 року прийнято податкове  повідомлення –рішення   № 0001952341/0 з податку на додану вартість на загальну суму 2 029 392,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 1014696,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 1014696,00 грн.

Правовою підставою винесення спірного податкового повідомлення-рішення наведені норми підпункту пп. 7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Висновок щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту сум за нікчемними правочинами зроблений на підставі ст.203, 215,216 Цивільного кодексу України: договором комісії № 2307/08 від 23.07.288 р., укладеним з ТОВ « ТК «Урожай» на купівлю насіння соняшника та договором, укладеним з ТОВ « Компанія «Агро Люкс» про  отримання товарно-матеріальних цінностей, у зв’язку із тим, що придбані за вказаними договорами товари не були використані позивачем у своїй господарській діяльності. На думку ДПІ, ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” та ТОВ “Компанія “Агро Люкс” не могли здійснювати господарську діяльність, оскільки у них відсутні необхідні для цього умови, тобто відсутні основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби тощо.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” в акті перевірки зазначено, що на виконання договору комісії №2307/08 від 23.07.2008 р. комісіонер –ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” поставлено товари насіння соняшнику та сформовано податковий кредит відповідно до наданих звітів комісіонера на адресу комітента –ЗАТ “Слов”янськолія”:

- звіт від  31.08.2009р. поставлено насіння соняшника у кількості 2001 т. 357 кг. на загальну суму 4277128,64 грн., в т.ч. ПДВ 20% 712854,74 грн.. без ПДВ 3564273,90 грн. На підставі п. 9.1 договору комісії витрати Комісіонера по  виконанню  договору  комісії,    підлягають відшкодуванню позивачем та складають 114114,62 грн., в т.ч. ПДВ 19019,10грн., без ПДВ 95095,52 грн.: в т.ч. витрати по переоформленню соняшника на суму 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 83,33 грн., витрати по складським квитанціям на суму 110,40 грн., в т.ч. ПДВ 18,40 грн., авто послуги по перевезенню соняшника на суму 104873,40 грн., в т.ч. ПДВ 17478,90 грн.,витрати по відвантаженню соняшника на суму 6802,57 грн., в т.ч. ПДВ 20% 1 133,76 грн., витрати по зберіганню  соняшника на суму 1828,25 грн., в т.ч. ПДВ  304,71 грн. На підставі п. 9.4 договору комісії комісійна винагорода Комісіонера, з ПДВ, складає 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн. Всього підлягає сплаті комісіонеру 4466243,30 грн., в т.ч. ПДВ 744373,84 грн., без ПДВ  3 721 869,46 грн.;

- звіт від 30.09.2009р. поставлено насіння соняшника у кількості 3312 т. 105 кг. на загальну суму 8173314,08 грн., в т.ч. ПДВ 1362219,01 грн., без ПДВ 6811095,07 грн. На підставі п. 9.1 договору комісії  витрати  Комісіонера    по    виконанню    договору    комісії,    підлягають відшкодуванню Комітентом та складають 121418,82 грн., в т.ч. ПДВ 20236,47 грн., без ПДВ 101182, 35 грн.: в т.ч. витрати по переоформленню соняшника на суму 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 33, 33 грн.. витрати по складським квитанціям на суму 82,80грн., в т.ч. ПДВ 13,80 грн., автопослуги по перевезенню соняшника на суму 88385,30 грн.. в т.ч. ПДВ 14730,88 грн., витрати по відвантаженню соняшника на суму 30735,56 грн., в т.ч. ПДВ 5122,59 грн.,  витрати по зберіганню  соняшника на суму 2015,16 грн., в т.ч. ПДВ 20% 335,86 грн. На підставі п.9.4 договору комісії, комісійна винагорода Koмісіонера, з ПДВ, складає 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00  грн.  Всього підлягає сплаті комісіонеру 8369732,90  грн..  в т.ч.  ПДВ 1394955,50 грн., без ПДВ 6974777,42 грн.

Станом на 01.08.2009 р.(з урахуванням листа “Про розгляд заперечень від 23.06.2010 р. №7/1356 на акт…”станом на 01.08.2009 р. враховується дебіторська  заборгованість по рахунку 63-4 у сумі 51156307,86 грн. –забезпечення грошовими коштами комісіонера.

Згідно відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Донецька №24146/7/23-213-4 від 17.06.2010 р. актом проведеної перевірки №2882/23-2/34940079 від 17.06.2010 р. встановлено здійснення господарсько-фінансових операцій, які є нікчемними, а саме: в ході проведення зустрічної перевірки ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” встановлені взаємовідносини з постачальником ТОВ “Апекс Груп 7”, який є безпосереднім постачальником насіння соняшника для ТОВ “ТК “Урожай” за договором комісії. В ході проведення перевірки ТОВ “ТК “Урожай” ДПІ у Ленінському районі м. Донецька надіслано запит до ДПІ у Київському районі м. Донецька №4041/7/23-213 від 28.04.2010р. про проведення зустрічної перевірки з ТОВ “Апекс Груп 7”. Отримано відповідь про встановлені взаємовідносини між ТОВ “ТК “Урожай” та постачальником ТОВ “Апекс Груп 7”, які є нікчемними згідно ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України –актом по ТОВ “Апекс Груп 7” встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів.

Крім того, зустрічною перевіркою ДПІ встановлено, що отримане від ТОВ “Апекс Групп7” ТОВ “ТК “Урожай” насіння відвантажене на адресу позивача за договором комісії №2307/08 від 23.07.2008 р. та ціна постачання дорівнює до ціни придбання насіння соняшника без торгівельної націнки з наступним отриманням від позивача комісійної винагороди.     

В акті зазначено, що Слов’янською ОДПІ надіслано запит №18352/7/23-313-2 від 30.04.2010р. до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про проведення зустрічної перевірки з постачальником ТОВ “Компанія Агро Люкс” по взаємостосункам за договором купівлі-продажу соняшника.

Від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька отримано відповідь-акт   про неможливість проведення  зустрічної перевірки, у зв’язку з тим, що ТОВ “Компанія Агро Люкс” не знаходиться за юридичною адресою. Про що складено акт №301-23-3 від 26.03.2010 р. Крім того, ДПІ проведено аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів: інформація про наявність основних фондів у ТОВ “Компанія Агро Люкс” відсутня, підприємство не має земельних ділянок, власних основних фондів 1 групи, складських або будь-яких інших приміщень, які можуть бути використані у господарській діяльності підприємства. Кількість працівників відповідно до звіту 1 ДФ за 2 квартал 2010 року складає 2 особи, у зв’язку з цим є те, що вчинені ТОВ “Компанія Агро Люкс” правочини мають “нікчемний” характер.

ДПІ у Ленінському районі м. Донецька проведена невиїзна документальна позапланова перевірка  ТОВ “ТК Урожай” щодо підтвердження відомостей, отриманих   від особи, яка мала правові відносини з ЗАТ “Слов”янськолія” за квітень-грудень 2009 року, за результатами якої складена довідка від 17.06.2010р. №2882/23-2/34940079.

У довідці зазначено, що згідно отриманих матеріалів зустрічних перевірок взаємовідносин між ТОВ “ТК “Урожай” та постачальником ТОВ “Апекс Груп 7” мають ознаки нікчемності згідно ч.1.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України.

У  ТОВ “Апекс Груп 7” відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування  податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.    

ТОВ “ТК “Урожай” здійснювало операції, товарний характер яких не підтверджуються, в ході перевірки не виявлено документи щодо руху товарів від ТОВ “Апекс Груп 7” на суму 10480604 грн., у т.ч. ПДВ 1746767 грн. у квітні, травні, червні та вересні 2009 року.

В результаті цієї перевірки встановлено, що на порушення Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України» відвантаження насіння соняшника на адресу позивача за договором комісії №2307/08 від 23.07.2008 р. відбулось без торгівельної націнки, тобто ціна постачання дорівнює ціні придбання з наступним дотриманням ТОВ “Слов”янськолія” комісійної винагороди.

У довідці зазначено, що ТОВ “ТК “Урожай” порушено вимоги ст.203, 215,216,228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які передбачені цими статтями, і не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним( п.5 ст.203 ЦК України) по виконанню договору комісії №2307/08 від 23.07.2008 р. в частині придбання соняшника насіння у ТОВ “Апекс Груп 7” у квітні, травні, червні та вересні 2009 р. є  нікчемними –в силу закону.

Згідно акту  ДПІ у Київському районі м. Донецька №23-213/35292790 від 28.04.2010р. про неможливість проведення перевірки ТОВ “Апекс Груп-7”з питань підтвердження отриманих від ТОВ “ТК “Урожай”, яке мало відносини із ТОВ “Апекс Груп-7” у січні-березні, травні, жовтні 2009 року неможливо у зв’язку з тим, що ТОВ “Апекс Груп 7” не знаходиться за юридичною адресою, остання податкова звітність надана до ДПІ з податку на прибуток за 9 місяців 2009 р., з комунального податку за вересень 2009 року, з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

В акті зазначено, що підприємство було платником ПДВ з 24.07.2007 р. по 29.07.2009р., з 12.08.2009 р. по теперішній час.

В акті зазначено про відсутність у ТОВ “Апекс Груп-7” необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів. Чисельність працюючих на підприємстві 5 осіб, додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток до ДПІ  надавався, проте основні фонди на підприємстві відсутні. В акті перевірки зроблений висновок про нікчемність угоди №280409/01 від 28.04.2009 р. згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228  Цивільного кодексу України.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ТК “Урожай”  здійснювало операції, товарний характер яких наявними документами не підтверджено.

В акті зазначено, що ТОВ ТК “Урожай” порушено вимоги ст.203,215,216,228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які передбачені цими статтями, і не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним(п.5 ст.203 ЦК України) по виконанню договору №2307/08 від 23.07.2008 р.  в частині придбання насіння соняшника  у ТОВ “Апекс Груп 7” у квітні, травні, червні та вересні 2009 р. на загальну суму 10480604 ґрн., у т.ч. ПДВ –174767 грн. є нікчемними -  в силу закону.

За наслідками проведення планової виїзної перевірки відповідачем здійснено нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, у зв’язку з і здійсненням на думку податкового органу позивачем правочинів нікчемних правочинів, тобто підстави для нарахування вказаних податкових зобов’язань, як податку на прибуток так і податку на додану вартість є однаковими.

Донецьким окружним адміністративним судом в рамках розгляду справи були встановлені обставини, які є підставами для нарахування податкових зобов’язань позивачу та які також є підставами, які розглядаються в межах даної адміністративної справи. За результатами розгляду адміністративної  справи № 2а-17918/10/0570  позовом  Закритого акціонерного товариства “Слов`янськолія” до Слов`янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0001952341/0. Судом винесено постанову від 15 вересня 2011 року , яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року.

Відповідно до  частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

              Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-17918/10/0570, яка набрала законної сили 25 листопада 2011 року, встановлені наступні обставини здійснення господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТК Урожай» та ТОВ «Агро Люкс» по договорам, які в межах даної адміністративної справи податковий орган вважає нікчемними, а саме:

          Між позивачем (Комітент) з ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай”(Комісіонер)  укладений договір комісії від 23.07.2008 року № 2307/08/7494, за яким, з урахуванням додаткових угод, Комісіонер  зобов’язується укладати угоди по закупівлі та доставці на склад Комітента насіння соняшника.

Розділом 9 договору визначено, що Позивач наділяє Комісіонера грошовими коштами для виконання комісійного доручення у вигляді передплати; зобов’язується відшкодувати Комісіонеру всі документально підтверджені витрати, пов’язані з виконанням комісійного доручення;комісійна винагорода за виконання доручення визначається в % від вартості переданого Комітенту насіння соняшника(в заліковій вазі) згідно актів прийомки без урахування додаткових витрат Комісіонера.

Пунктом 9.5 договору визначено, що виплата винагороди здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Комісіонера після підписання актів виконаних робіт протягом 20 банківських днів.

Згідно до п.9.7 договору після закінчення строків постачання товару на склад позивача Комісіонер зобов’язується повернути надлишкові отримані грошові кошти для виконання комісійного доручення.  Строк дії договору відповідно до п.14.1 до 31 грудня 2009 року.              

Додатковою угодою від 01.12.2009 р. строк дії договору було продовжено до 31.12.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання цього договору  позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями,  банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- у квітні 2009 р. в сумі 48370506,24грн.,без ПДВ, ТОВ “ТК “Урожай” повернено кошти, отримані на закупку насіння соняшника в сумі 318184,82 грн.;

- травні 2009 р. в сумі 24557367,79 грн., без ПДВ,   ТОВ “ТК “Урожай” повернено кошти, отримані на закупку насіння соняшника в сумі 59000 грн. ;

- червні 2009 р. в сумі 24557367,79 грн., без ПДВ,   ТОВ “ТК “Урожай” повернено кошти, отримані на закупку насіння соняшника в сумі 59000 грн.;

- липні 2009 р. в сумі 11307073,12 грн.,без ПДВ;

- серпні 2009 р. в сумі 1884000,00 грн., без ПДВ;

- вересні 2009 р. в сумі 1900653,48 грн., без ПДВ, ТОВ “ТК “Урожай” повернено кошти, отримані на закупку насіння соняшника в сумі 6000000 грн.;

- жовтні 2009 р. в сумі 196418,82 грн., без ПДВ, ТОВ “ТК “Урожай” повернено кошти, отримані на закупку насіння соняшника в сумі 300000 грн.;

- листопаді ТОВ “ТК “Урожай” повернено кошти, отримані на закупку насіння соняшника в сумі 1777000,00 грн.;

- грудні 2009 р. в сумі 32913681,79 грн., без ПДВ.

ТОВ ТК “Урожай” відвантажив позивачеві  насіння соняшника, що підтверджується накладними, звітами комісіонера, актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- квітні 2009 р. в сумі 12064996,10 грн.. з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 1159401,90 грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 43550,92 грн. , комісійна винагорода 72389,98 грн.;

- травні 2009 р. в сумі 12249569,94 грн., з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 75796,12 грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 796,12 грн. , комісійна винагорода 75000,00 грн.;

- червні 2009 р. в сумі 16086240,54 грн. з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 75579,56 грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 579,56 грн. , комісійна винагорода 75000 грн.;

- липні  2009 р. в сумі 9818042,05 грн. з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 380287,30грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 305287,30 грн. , комісійна винагорода 75000 грн.;

- серпні 2009 р. в сумі 4277128,64 грн. з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 189114,62 грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 114114,62 грн. , комісійна винагорода 75000 грн.;

- вересні 2009 р. в сумі 8173314,08 грн. з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 196418,82 грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 121418,82 грн. , комісійна винагорода 75000 грн.;

- грудні 2009 р. в сумі 26783066,56 грн. з ПДВ, робіт(послуг) по договору комісії в сумі 932077,35 грн., у т.ч. витрати по виконанню договору 857077,35 грн. , комісійна винагорода 75000 грн.

З наведеного вбачається, що правовідносини позивача з ТОВ “ТК “Урожай” тривали довгий час.

Згідно звіту комісіонера  від 31.08.2009 року позивачеві передано 2001 тн 357 кг насіння соняшника  на суму  4277128,64 грн., в т.ч.  ПДВ 712854,74 грн. Витрати комісіонера, які підлягають  відшкодуванню складають  114114,62 грн., в т.ч. ПДВ 19019,1 грн.  Комісійна винагорода складає  75000 грн., в т.ч. ПДВ 12500грн., всього сума, яка підлягає сплаті Комітентом Комісіонеру, 4466243,26 грн., в т.ч. ПДВ 744373,84 грн.

Насіння соняшника у серпні передано позивачеві за витратними накладними за серпень 2009 року №№ 08/04-0001- 08/30-003, 08/31-0003 (т. 5 арк. 4 -24, 26) у кількості 2001,357 тн на загальну суму 4277128,64 грн.

Згідно акту здавання –прийому робіт (надання послуг) від 31.08.2009 року №0000000304 комісійна винагорода склала 62500 грн. Згідно  акту здавання –прийому робіт (надання послуг) від 31.08.2009 року № 0000000343 загальна вартість робіт склала 114114,62 грн.

Згідно звіту комісіонера  від 30.09.2009 року позивачеві передано 3312 тн 105 кг насіння соняшника  на суму 8173314,08 грн., в т.ч.  ПДВ 1362219,01 грн. Витрати комісіонера, які підлягають  відшкодуванню складають 121418,82 грн., в т.ч. ПДВ 20236,46 грн.  Комісійна винагорода складає  75000 грн., в т.ч. ПДВ 12500грн. Всього сума, яка підлягає сплаті позивачем Комісіонеру 8369732,90 грн., у т.ч. ПДВ 1394955,47 грн.

Насіння соняшника передано комітентові за витратними накладними за вересень 2009 року №№ 09/01-0004 -  09/09-0005 (т. 5 арк.30-42 ) у кількості 3312105  тн на загальну суму 8173314,08 грн.

Згідно акту здавання –прийому робіт (надання послуг) від 30.09.2009 року №0000000344 комісійна винагорода склала 62500 грн.(без ПДВ). Згідно акту здавання –прийому робіт (надання послуг) від 30.09.2009 року № 0000000391 загальна вартість робіт склала 121418,82 грн.

В матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні на кількість товару, зазначену у звітах комісіонеру, які підтверджують перевезення товару від ТОВ “Апекс Груп 7”.

Згідно договорів складського зберігання № 0711/08-3/7650 від 20.10.2008 року, №2509/09-3 від 21.09.2009р. з ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” (поклажодавець) позивач (зерновий склад) зобов’язаний  прийняти на зберігання насіння. П. 4.1. передбачено, що поклажодавець  здійснює доставку  зерна на зерновий склад на свій рахунок  за ТТН.

П. 8.1.  передане насіння є власністю  поклажодавця, зерновий склад не може ним розпоряджатися.

П. 3.5. договору визначено, що Поклажодавець після закінчення строку зберігання зерна зобов’язаний своєчасно переоформити право власності на зерно не пізніше останнього дня граничного строку зберігання, вказаного в договорі.

Розділом 6 договорів визначено порядок переоформлення права власності на зерно.  

            В матеріалах справи містяться копії листів, складських квитанцій, актів прийому-передачі,довіреностей ТОВ “Апекс групп-7” про переоформлення соняшника, який знаходиться у позивача на зберіганні на карточку ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай”.

Зазначене підтверджує, що ТОВ “ТК “Урожай” саме за спірним договором комісії придбало насіння соняшника для позивача.  

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому отриманий позивачем соняшник був перероблений на масло, що підтверджується  виробничими звітами МЕЦа,  звіти  про переробку соняшника на масло, виробничо-технічні  за квітень –грудень 2009 року, які свідчать про його використання у власній господарській діяльності, переробку на масло.

           Також в матеріалах справи є копії листів позивача, адресованих на адресу Слов”янського Управління Агропромислового розвитку від 02.04.2009 р. №2/714, від 05.05.2009 р. №2/976, від 01.06.2009 р. №2/1186, від 02.07.2009 р. №2/1418, від 03.08.2009 р. №2/1652, від 03.09.2009 р. №2/1852, від 01.10.2009 р. №2/2053, від 03.11.2009 р. №2/2304, від 01.12.2009 р. №2/2554,  від 04.01.2010 р. №2/4 про залишки насіння соняшнику в елеваторі позивача, які поступово зменшувались, що свідчить про його використання позивачем у власні господарській діяльності.

           Довідкою від 06.08.2010 р. за №7/1675 позивач підтвердив, що зазначене насіння було перероблено в кількості 178047,637 тон по періодах.

   Як встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-17918/10/0570 отримане в результаті переробки насіння соняшника масло  та його відходи були в подальшому реалізовані позивачем наступним контрагентам, зокрема, масло було реалізоване ТОВ “Никос”, ТОВ “ТК “Урожай”, ТОВ “Хлібпром”, ТОВ “Оптимус”, ТОВ “Компанія Агро Трейд”, ТОВ “Альфаексим”, відходи переробленого масла, а саме шрот, фуз були реалізовані також багатьом контрагентам, зокрема, ТОВ “Альфаексим”,  ЗАТ “Донецький комбінат хлібопродуктів”, ТОВ “ТК Урожай”, ТОВ “Елітагродонбас”, СПД Елисову Е.А., що підтверджується відповідними договорами, укладеними з цими контрагентами, які містяться в матеріалах справи, первинними документами, зокрема, видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, тощо.

          Згідно наданих первинних бухгалтерських документів ЗАТ “Слов’янськолія” за період з квітня по грудень 2009р.,  випливає, що ЗАТ “Слов’янськолія” здійснило:

-          оприбуткування товару  (насіння соняшника) з урахуванням витрат комісіонера на виконання договору від постачальника ТОВ “ТК Урожай” на підставі первинних документів  (а саме –накладних, актів виконаних робіт, звітів комісіонера) на загальну суму  90895182,50грн.  з урахуванням ПДВ (в т.ч. 75745985,54грн. без ПДВ, сума ПДВ 15149196,96грн.) за період з квітня по грудень 2009р.;

-          оприбуткування результатів робіт комісіонера  ТОВ “Торгова компанія “Урожай” на підставі актів виконаних робіт на загальну суму 522389,98грн. з урахуванням ПДВ (в т.ч. 435324,98грн. без  ПДВ, сума ПДВ 87065,00грн.).

Таким чином, наданими первинними документами ЗАТ “Слов’янськолія” підтверджується оприбуткування насіння соняшника, отриманого від ТОВ “ТК Урожай”, за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р. на загальну суму 90895182,50грн.  з урахуванням ПДВ (в т.ч. 75745985,54грн. без ПДВ, сума ПДВ 15149196,96грн.)  і оприбуткування результатів робіт комісіонера  ТОВ “Торгова компанія “Урожай” на загальну суму 522389,98грн. з урахуванням ПДВ (в т.ч. 435324,98грн. без  ПДВ, сума ПДВ 87065,00грн.).

Відповідно до первинних бухгалтерських документів (платіжних доручень, банківських виписок, звітів комісіонера, накладних, актів виконаних робіт)   ЗАТ “Слов’янськолія” документально підтверджуються підстави для відображення в бухгалтерському і податковому обліку ЗАТ “Слов’янськолія” господарських операцій згідно з договором  комісії №2307/08 від 23.07.08р. з ТОВ “ТК Урожай” за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р.

          Таким чином, висновок податкового органу щодо нікчемності вказаних правочинів є неправомірним, що підтверджено в рамках адміністративної справи  № 2а-17918/10/0570.

          Разом з тим, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 р. по справі №2а-15900/10/0570 (набрала законної сили 13.10.2010 р. після розгляду апеляційною інстанцією) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Урожай” до  Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового  повідомлення –рішення № 0000652341/0 від 07.06.2010 р., яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3608408грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції розмірі 1804204грн., у загальній сумі 5412612 грн.

          Наведеною постановою встановлено, що 28.04.2009 р. ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” з ТОВ „Апекс Груп –7” укладений договір № 280409/01 за яким постачальник (ТОВ „Апекс Груп –7”) зобов’язується передати у власність покупця (позивач), а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

29.09.2009 р. ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” з ТОВ „Апекс Груп –7” укладений договір № 290909/02, за яким постачальник (ТОВ „Апекс Груп –7”) зобов’язується передати у власність покупця (позивач), а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

У постанові зазначено, що ТОВ „Апекс Груп –7” як постачальником складені податкові накладні. На момент складення податкових накладних  ТОВ „Апекс Груп –7” було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Судом було встановлено, що постачальник позивача – ТОВ „Апекс Груп –7” на час здійснення господарських операцій був юридичною особою та платником податку на додану вартість, а як наслідок мав право здійснювати господарську діяльність та складати податкові накладні.   

Судом було зазначено, що обставина виконання умов договорів щодо постачання насіння соняшника підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, на підставі фактичних обставин та доказів, якими вони підтверджуються, суд прийшов до висновку про підтвердження реального здійснення господарських операцій ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай”з  ТОВ „Апекс Груп –7”, на підставі яких визначено суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

За вимогами ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України  обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалось вище, підставою нарахування позивачеві податкових зобов’язань з податку на додану вартість стало встановлення ДПІ під час перевірки порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану  вартість ” податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи  із  договірної  (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не  вище  рівня  звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної  ціни  на  такі  товари (послуги), та складається із сум податків,  нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом  такого  звітного  періоду  у  зв'язку  з: придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку; придбанням (будівництвом,   спорудженням)   основних   фондів (основних  засобів,  у  тому  числі інших необоротних матеріальних активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні капітальні   активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з  метою, подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів (послуг)   для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи –платника податку.

Правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товару (послуг).

Відповідно до п.7.5.1  п.7.5. ст.7 вказаного Закону  датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), що  не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить від їх сплати в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями та сплата податку на додану вартість згідно платіжних доручень, які долучені судом до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, товаром за спірним договором комісії є насіння соняшника, яке має родові ознаки, тобто ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою,  і відповідно  є замінним.

           За таких умов, неможливо ідентифікувати  чи то саме насіння  соняшника було отримано позивачем за спірним договором комісії.

         Головним чином,  в даному випадку, суду необхідно встановити, чи підтверджено первинними документами реальність здійснення укладеної між позивачем та ТОВ “ТК “Урожай” угоди .  

        З урахуванням сукупних доказів по справі, документально підтверджується оприбуткування насіння соняшника отриманого від ТОВ “ТК Урожай”, за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р. по договору комісії  №2307/08 від 23.07.08р.  і оприбуткування результатів робіт комісіонера  ТОВ “Торгова компанія “Урожай” по договору комісії  №2307/08 від 23.07.08р.   

          В матеріалах справи належним чином оформлені докази у підтвердження отримання спірного товару, його оприбуткування та подальшого використання у власній господарській діяльності позивача( накладні, податкові накладні, звіти комісіонера, платіжні доручення, банківські виписки,  товарно-транспортні накладні, складські квитанції, листи, звіти, тощо) .

          Матеріалами справи також підтверджується, що  в подальшому отримане насіння позивач перероблює на масло.

           Кількість виробленого масла пропорційне кількості отриманого насіння соняшника.  

В матеріалах справи також містяться виробничі звіти МЕЦа,  звіти  про переробку соняшника на масло, виробничо-технічні  за квітень –грудень 2009 року, які свідчать про його використання у власній господарській діяльності, переробку на масло.

Зазначене спростовує висновки акту перевірки стосовно  нереальності укладення та виконання  договору комісії № 2307/08 від 23.07.2008 року між позивачем та ТОВ “ТК “Урожай”.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 р. по справі №2а-15900/10/0570 підтверджено реальне здійснення господарських операцій ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” з  ТОВ „Апекс Груп –7”, на підставі яких визначено суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до акту ДПІ у Київському районі м. Донецька /23-213/35292790 від 28.04.2010 р. про неможливість проведення перевірки ТОВ “Апекс Груп 7”з питань підтвердження отриманих від ТОВ “ТК “Урожай” відомостей зазначені відомості неможливо підтвердити, у зв’язку з тим, що ТОВ “Апекс Груп 7” не знаходиться за юридичною адресою.

В акті перевірки зазначено про відсутність трудових ресурсів, інформації про наявність власних або орендованих складських приміщень. Виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, у зв’язку з чим ДПІ зроблено висновок про проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення над операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.    

Проте, з цього акту вбачається, що  остання податкова звітність ТОВ “Апекс Груп 7” була надана до ДПІ з податку на прибуток за 9 місяців 2009 р., з комунального податку за вересень 2009 року, з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, в той час коли актом перевірки Слов’янської ОДПІ були встановлені порушення щодо спірного договору комісії  у серпні,  вересні 2009 р..

Податкові зобов’язання з податку на додану вартість були задекларовані ТОВ “Апекс Груп 7” у значних величинах з січня 2009 р. по жовтень 2009 р.

Тобто, посилання ДПІ на укладення договору комісії без мети настання реальних наслідків спростовується матеріалами справи.

Посилання відповідача на ті обставини, що позивачем у звіти комісіонера включені транспортні витрати з придбання соняшника судом не приймаються до уваги.

           Щодо включення до складу податкового кредиту за угодою з ТОВ “Компанія “Агро Люкс”.

           З акту перевірки вбачається, що ДПІ встановлені  взаємовідносини між позивачем та ТОВ “Компанія “Агро Люкс” за договором купівлі –продажу насіння соняшника, який вона вважає нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 13.05.2010 р. №421/23-213-2 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ “Компанія Агро Люкс” з питань підтвердження відомостей, отриманих від платника податків ЗАТ “Слов”янськолія” за грудень 2009 року підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Остання податкова звітність надана до ДПІ декларація по ПДВ за березень 2010 року.

           Інформація про наявність основних фондів у ТОВ “Компанія Агро Люкс” відсутня. Відповідно до звітності, яка надавалась до ДПІ, підприємство не має земельних ділянок, власних основних фондів 1 групи, складських або будь-яких інших приміщень, які можуть бути використані у господарській діяльності підприємства. Кількість працівників відповідно до звіту 1 ДФ за 2 квартал 2010 року складає 2 особи, у зв’язку з чим є вірогідність того, що вчинені ТОВ “Компанія Агро Люкс” правочини мають “нікчемний” характер.

Між позивачем (позичальник) та ТОВ “Компанія “Агро Люкс”(позикодавець) був укладений договір безпроцентної позики № 0601/10-8/8295 від 30.12.2009 року, за яким позикодавець передає позичальникові у власність предмет позики –соняшник у кількості 502 тн не пізніше 31.01.2010 року з грошовою оцінкою  предмету позики із розрахунку за 1 тн соняшника за 3020 грн., у тому числі ПДВ.

               Згідно до п.3.3 договору датою передачі(повернення позики) вважається дата підписання Сторонами відповідної накладної та/або дата оформлення складської квитанції.

           Відповідно до п.3.4 договору приймання-передачі позики супроводжується наступними документами:накладна(видаткова) на передачу  ТМЦ, податкова накладна, складська квитанція.    

      П. 3.5. вказаного договору визначено, що повернення позики здійснюється  не пізніше 31.01.2010 року шляхом переоформлення права власності (видання складської квитанції) на ім`я позикодавця, при цьому соняшник зараховується на зберігання  у відповідності до договору складського зберігання № 0510/09-1 від 05.10.2009 року.

           На виконання договору №0601/10-8 від 30.12.2009 р. ТОВ “Компанія Агро Люкс» позивачеві за накладною № 72 від 30.12.2009 року, податковою накладною від 30.12.2009 року № 72 було передано соняшник у кількості 502 тн за ціною 2516,67 грн.(без ПДВ) на загальну суму 1516040,00 грн.(з ПДВ).

До цього договору позивачем також надані первинні документи, а саме: прихід соняшника у кількості 520290 кг за період  з 26.12.2009 року по 30.12.2009 року,  акти  за період з 26.12.2009 року по 30.12.2009 року прийому насіння соняшника, накладні за період від 25.12.2009 року по 30.12.2009 року на соняшник у загальній кількості 520290 кг,  товарно-транспортні накладні за період від 25.12.2009 року по 30.12.2009 року на соняшник у загальній кількості 520290 кг.

         Крім цього, між вказаними сторонами був укладений договір складського зберігання зерна № 0510/09-1/8113 від 05.10.2009 року, за яким ТОВ “Компанія “Агро Люкс” (поклажодавець) передає позивачеві на зберігання насіння соняшника.

         До цього договору позивачем надані наступні документи: прихід соняшника у кількості 594270 кг, складська квитанція на зерно № 674 від 30.12.2009 року у кількості 502 тн, накладна № 72 від 30.12.2009 року на соняшник у кількості 502 тн, податкова накладна  від 30.12.2009 року № 72 на соняшник у кількості 502 тн на загальну суму 1516040 грн., видаткові накладні від 14.01.2010 року, 20.01.2010 року, 21.01.2010 року на соняшник у кількості 502 тн.

              Між позивачем (Зерновий склад) та ТОВ “Компанія Агро-Люкс” (Поклажедавець) укладений договір складського зберігання зерна (Соняшника) за №0510/09-1 від 05.10.2009 р., укладеного), за яким ТОВ “Компанія Агро-Люкс” передає позивачеві зерно, а позивач зобов’язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором. Соняшник згідно до п.1.2 договору використовується для виробництва олії  соняшникової.

          Відповідно до п.1.4 договору кількість зерна, що передається на зберігання, зазначається в складських документах, що видаються Зберігачем Поклажедавцю відповідно до цього договору.

          Пунктом 8.1 договору визначено, що зерно, передане на зберігання позивачеві, є власністю Поклажодавця.

          Як вбачається з матеріалів справи, товар, який був отриманий позивачем за спірним договором позики,  в подальшому був повернений ТОВ “Компанія Агро-Люкс”, що засвідчується видатковими накладними від 14.01.2010 року, 20.01.2010 року, 21.01.2010 року  у кількості 502 тн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-17918/10/0570    встановлено,  що ЗАТ  “Слов’янськолія” отримано від постачальника ТОВ “Компанія АГРО ЛЮКС”  по договору №0601/10-8 від 30.12.2009р. товари:-в 4-му кварталі 2009р.  товари (насіння соняшника) в сумі 1263366,67грн. без ПДВ, сума ПДВ склала 252673,33грн.

          Згідно первинних документів і  облікових регістрів за грудень  2009р.,  вартість придбаних ЗАТ “Слов’янськолія” у ТОВ “Компанія АГРО ЛЮКС” товарів (насіння соняшника) по договору позики №0601/10-8 від 30.12.2009р. облікована підприємством наступним чином:

-           вартість отриманих товарів (насіння соняшника) по договору позики №0601/10-8 від 30.12.2009р.  по дебету рахунку 2011 “Сировина (насіння соняшника)”у кореспонденції з кредитом рахунку 63-4 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, по дебету рахунку 6441  “Розрахунки по ПДВ” у кореспонденції з кредитом рахунку 63-4 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками ”.

Згідно облікових регістрів  “Головна книга ЗАТ “Слов’янськолія” за серпень, вересень, грудень 2009р.   випливає:

-           вартість сировини (насіння соняшника), придбаної (отриманої) по договору позики №0601/10-8 від 30.12.2009р. з  ТОВ “Компанія АГРО ЛЮКС”,   при передачі  у виробництво відображається в облікових регістрах, що відображають  формування витрат (прямих  матеріальних, трудових та інших прямих витрати, загальновиробничих витрат) в процесі виробництва. Вказані господарчі операції  по списанню вартості сировини в виробництво відображені  по дебету рахунку 23 “Виробництво” в кореспонденції з кредитом рахунку 2011 “Сировина (насіння соняшника)”;

-          вартість готової продукції відображається   по дебіту рахунку 26 “Готова продукція” в кореспонденції з кредитом рахунку 23 “Виробництво” на суму вартості фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції.          

Згідно облікових регістрів  “Головна книга ЗАТ “Слов’янськолія” за серпень, вересень, грудень 2009р.   випливає, що вартість сировини (насіння соняшника), придбаної (отриманої) по договору позики №0601/10-8 від 30.12.2009р. з  ТОВ “Компанія АГРО ЛЮКС”,  є використаною в господарчій діяльності    ЗАТ “Слов’янськолія”.  

                Таким чином, вартість сировини (насіння соняшника), придбаної (отриманої) по договору  позики №0601/10-8 від 30.12.2009р. з  ТОВ “Компанія АГРО ЛЮКС”,  є використаною в господарчій діяльності    ЗАТ “Слов’янськолія”.  

               Згідно первинних бухгалтерських документів (платіжних доручень, банківських виписок, звітів комісіонера, накладних, актів виконаних робіт)   та облікових регістрів бухгалтерського та податкового обліку  ЗАТ “Слов’янськолія” документально підтверджуються підстави для відображення в бухгалтерському і податковому обліку ЗАТ “Слов’янськолія” господарських операцій згідно з договором позики  №0601/10-8 від 30.12.2009р.  з  ТОВ “Компанія АГРО ЛЮКС” за грудень 2009р..

Таким чином,  документально підтверджується оприбуткування насіння соняшника, отриманого від ТОВ “Компанія “АГРО ЛЮКС” за грудень 2009р. на загальну суму 1516040,00грн. з ПДВ  з урахуванням ПДВ  (в т.ч. 1263366,67грн. без ПДВ, 252673,33грн. - сума ПДВ).

          Ці обставини встановлені судовим рішенням по адміністративній справі у зв’язку з чим висновок податкового органу щодо нікчемності вказаних правочинів є неправомірним, що підтверджено в рамках адміністративної справи  № 2а-17918/10/0570.

З урахуванням сукупних доказів по справі, висновок акту перевірки стосовно нікчемності укладеної між позивачем та ТОВ “Компанія “Агро Люкс” спростовується зібраними по справі доказами.

В матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні на перевезення соняшника позивачеві.

Крім цього, до матеріалів справи позивачем надані наступні документи: звіти про переробку насіння соняшника; довідка  позивача про те, що за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року ним  було перероблено  178047,637 тн насіння соняшника; звіт про рух сировини, готової та попутної продукції та повернених виробничих відходів, акти інвентаризації залишків насіння соняшника на елеваторі, акти інвентаризації сировини, незакінченого виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, зворотних та виробничих відходів.

Зазначене свідчить, що позичений у   ТОВ “Компанія Агро-Люкс” соняшник був перероблений на масло, що підтверджує факт його використання у власній господарській діяльності.

            З матеріалів справи вбачається, що товар, отриманий позивачем за спірним договором позики, в подальшому був повернений ним ТОВ “Компанія “Агро-Люкс”, що підтверджується відповідними первинними документами.

           З акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 13.05.2010 р. №421/23-213-2 вбачається, що відповідно до звіту 1 ДФ за 2 квартал 2010 року кількість працівників складає 2 особи, тоді як спірний перевіряємий період складає  з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.

В зв’язку  з вищевикладеним висновки акту перевірки Слов’янської об’єднаної ДПІ  Донецької області  від 17.06.2009р. №4185/23-3/25105616 про порушення ЗАТ “Слов’янськолія” норм   пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 1 014 696,00 грн.  та завищення від»ємного значення на загальну суму 732070,00 грн.  965 873, 00 грн.   не є можливим підтвердити.

В результаті дослідження наданих експерту облікових регістрів бухгалтерського та податкового обліку  ЗАТ “Слов’янськолія” документально підтверджується відображення в бухгалтерському і податковому обліку ЗАТ “Слов’янськолія” господарських операцій згідно з договором  комісії №2307/08 від 23.07.08р. з ТОВ “ТК Урожай” за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р., та господарських операцій згідно з договором позики  №0601/10-8 від 30.12.2009р.  з  ТОВ “Компанія АГРО-ЛЮКС” за грудень 2009р.

Таким чином, висновок ДПІ про порушення п. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 1 014 696,00 грн.  та завищення від»ємного значення на загальну суму  965 873, 00 грн. не відповідає дійсності.

З огляду на вищевказане, донарахування ДПІ позивачеві зобов’язання з податку на додану вартість 1 014 696,00 грн. та штрафних ( фінансових) санкцій  у розмірі  1 014 696,00 грн., всього у розмірі 2 029 392,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

          Фінансові санкції були застосовані до позивача на підставі п.п. 17.1.3 ,пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Приписами п.п. 17.1.3  встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Приписами пп.17.1.6 п.17.1 цього Закону встановлено, що  у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

           Отже, неправомірність нарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість  у розмірі 1 014 696,00 грн. призводить до неправомірності застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Застосування позивачеві суми штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.6 п.17 1 цього Закону взагалі є безпідставним, оскільки суду не надано доказів засудження посадових осіб позивача за скоєння злочину та доказів декларування позивачем переоцінених або недооцінених об’єктів об’єктів оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов’язання у великих розмірах.

За таких обставин, застосування штрафних санкцій у сумі  1 014 696,00 грн. є неправомірним.

          З огляду на наведене, податкове повідомлення –рішення від 02.07.2010 року № 0001952341/0, підлягає визнанню недійсним, відповідно, позовні вимоги в цій частині  підлягають задоволенню.

          З приводу заявленої вимоги позивача, щодо визнання незаконними дії Слов’янської ОДПІ про встановлення факту завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року та за грудень 2009 року на суму 984 744,00 грн. та зобов’язати Слов»янську ОДПІ відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту суд зазначає наступне.

Порушення порядку формування податкового кредиту Позивачем та формування від’ємного значення, яке встановлено податковим органом, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, у зв’язку з чим вимоги щодо визнання незаконними дії Слов’янської ОДПІ про встановлення факту завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року та за грудень 2009 року на суму 984 744,00 грн. підлягають задоволенню .

Щодо зобов’язання  Слов»янську ОДПІ відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту в обліковому рахунку позивача суд зазначає, що  ці вимоги заявлені позивачем передчасно, оскільки станом на дату розгляду справи права позивача в частині відображення на обліковому рахунку суми від’ємного значення не порушені, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають присудженню витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись Конституції України, Законом України “Про податок на додану вартість ”, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства “Слов`янськолія” до  Слов`янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2010 року № 0001952341/0 – задовольнити частково.

Визнати недійсним  податкове повідомлення –рішення Слов»янської об’єднаної державної податкової інспекції від 02.07.2010 року № 0001952341/0 про нарахування  податкового зобов’язання з податку на  додану вартість у розмірі 1 014 696,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 014 696,00 грн. загалом на суму 2 029 392,00 грн.

Визнати незаконними дії Слов’янської ОДПІ про встановлення факту завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року та за грудень 2009 року на суму 984 744,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Слов`янськолія”  судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

Повний текст постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у повному обсязі 22 грудня 2011 року в присутності представників сторін.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                      Савченко С. В.