Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/23277/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
час проголошення: 10 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Кіровського міжрайонного прокурора в інтересах держави
в особі управління Пенсійного фонду України в м.Кіровське Донецької області
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1144,74 гривень
за участі:
представника позивача: не з’явився
прокурора: не з’явився
відповідача: не з’явився
Кіровський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області (надалі – позивач, Управління) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1144,74 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VI фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць. До такої категорії платників відноситься і відповідач ОСОБА_1. Згідно з карткою розрахунку для доплати сума, що підлягає сплаті за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, складає 1144,74 гривень. Відповідачу було направлено повідомлення-розрахунки доплат до мінімального страхового внеску із зазначенням суми, яку необхідно сплатити. За підсумками року, відповідачем надано звіт. Станом на 01 грудня 2011 року суми доплат залишаються несплаченими, тому просить суд стягнути з відповідача суму недоїмки на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області.
Позивач надав клопотання від 26 грудня 2011 року щодо розгляду справи без представника управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське.
Прокурор у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання від 28 грудня 2011 року про визнання позову у повному обсязі та про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання позивача та відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з наступними змінами і доповненнями, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідач – ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 21 вересня 2007 року виконавчим комітетом Жданівської міської ради Донецької області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6-7), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області, обрала особливий спосіб оподаткування – єдиний податок, про що вказала у звіті за 2010 рік (а.с. 5).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), як визначено в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція).
Обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності визначена частиною 1 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних у річних розрахунках, звітах.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція) Платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі, як визначено в підпункті 5.3.4 пункту 5.3 Інструкції.
Так, управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області було винесене повідомлення-розрахунок суми доплат до мінімального страхового внеску за 3-4 квартали 2010 року із зазначенням суми, яку необхідно сплатити (а.с. 9).
Крім того, відповідачем до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області наданий звіт про суми нарахованого доходу застрахований осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, відповідно до якого загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складає 2044,80 гривень (а.с. 5).
Згідно підпункту 5.3.3 пункту 5.3 Інструкції страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід, на розмір страхового внеску, зазначений в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.
Відповідно наявної в матеріалах справи картки особового рахунку громадянина-підприємця недоїмка зі сплати страхових внесків відповідача за період з 01 квітня 2011 року по 25 листопада 2011 року становить 1144,74 гривень (а.с. 4).
У зв’язку з несплатою суми недоїмки начальником управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області була винесена вимога про сплату боргу № Ф-43 від 01 травня 2011 року на суму боргу у розмірі 1144,74 гривень (а.с. 8).
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд доходить висновку, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене вище, а також, що відповідач не заперечувала щодо наявності недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1144,74 гривень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Кіровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1144,74 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень 74 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 28 грудня 2011 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.