Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/19374/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соколової О.А.
при секретарі Федорової А.І.
позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - Радченко А.В., Хандуріної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування наказу № 481 від 30.09.11,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування наказу № 481 від 30.09.11.
В обґрунтування позову зазначено, що 18.01.11 позивачу стало відомо, що 30.09.11 відповідачем винесено наказ № 481 «Про проведення службової перевірки ОСОБА_1» з метою виявлення причин та умов, що сприяли недодержанню законодавства про державну службу та порушення етики поведінки державним службовцем ОСОБА_1
Позивач вважає, що дійсні причини, за якими було призначено службову перевірку, яку проведено на підставі наказу відповідача № 481 від 30.09.11 полягають у помсті за намір захистити його конституційні права шляхом звернення до прокуратури Донецької області та відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Донецькій області УВБ ДПА України зі скаргами щодо грубого порушення фахівцями СДПІ Конституції України, Кодексу Законів про працю, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», «Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації», затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.08 № 25 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.07.08 за № 636/15327, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків виробничого характеру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.01 № 270.
Також зазначає, що зміст наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку № 481 від 30.09.11 не відображає назву та дату ухвали суду, яку було не відскановано, дату коли саме повинна була бути відсканованою ця ухвала, супроводження справи саме ОСОБА_1 (резолюція на ухвалі, тощо), а має лише загальні норм права, які викладено без розуміння їх значення, тобто необґрунтовано. В наказі відсутні посилання на порядок або іншу норму, яка передбачає проведення службової перевірки, обстеження робочого місця. Крім цього, вказаний наказ, без з’ясування всіх обставин, спрямований на виявлення причин і умов, що сприяли порушенню законодавства лише ОСОБА_1
Тому вважає зміст наказу № 481 від 30.09.11 таким, що не містить яких-небудь даних, які свідчили би про порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу» або етики державного службовця, та просить скасувати його, як такий що не відповідає дійсним обставинам.
Додатково в письмових поясненнях позивач зазначив, що поняття «службова перевірка» нормативно-правовими актами не визначено. Водночас, проведення службового розслідування стосовно державних службовців у разі недодержання законодавства про державну службу, порушення етики поведінки регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950. Крім того, позивач зазначає, що наказова частина оскарженого наказу констатує вчинення порушення законодавства позивачем, як факт, який здійснився, без аналогу презумпції невинності. Стосовно документів ПП «Модуль», позивач зазначив, що довіреність від підприємства він отримав, оскільки у нього був намір змінити роботу, цією довіреністю жодного разу він не використовував. Його колишня дружина ОСОБА_2 займалась цим питанням, у зв’язку з чим декілька документів, залишені нею на електронному носії та випадково потрапили до його комп’ютеру. Протягом трудової діяльності позивач не разу не притягався до дисциплінарної відповідальності (а.с. 53-55).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що 16.09.11 в приміщені кабінету № 420 з метою робочої необхідності, а саме занесення до програми АІС «Суди» ухвали суду по справі № 2а-34742/08 за позовом ЗАТ «Фарлеп-Телеком-Холдінг», яку супроводжував позивач, у робочому столі останнього була знайдена жовта папка, в який знаходилась довіреність на ім’я ОСОБА_1 видана директором ПП ПСК «Модуль» на представництва інтересів підприємства. З метою фіксування виявлених фактів були запрошені голова профспілки Ростовцеву Г.В., старшого державного податкового інспектора управління інформатизації процесів оподаткування Ткаченко Д.С., завідувача сектору інформаційно-аналітичного забезпечення та звітності юридичного відділу Кирадієву І.Г., головного державного податкового інспектора юридичного відділу Валентір О.В. В присутності зазначених осіб при детальному обстежені робочого столу та робочого комп’ютеру позивача виявлені судові документи, які не мають відношення до діяльності СДПІ. Крім того, у робочому столі виявлені документи пов’язані з виконанням позивачем службових обов’язків, але не були підшити до судових справ. У робочому комп’ютері позивача виявлені файли, які не мають відношення до здійснення своїх обов’язків позивачем. Зазначені факти були викладені у службовій записці від 26.09.11 та доведені керівництву інспекції. Проведення службової перевірки було обумовлено виявленням причин та умов, що сприяли недодержанню позивачем законодавства про державну службу та порушення етики поведінки державного службовця.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази суд дійшов висновку про наступне.
Позивач - ОСОБА_1 з 17.07.07 по 10.11.11 перебував у трудових відносинах з Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на посаді головного державного податного інспектора сектору представництва інтересів у судах та організації позовної роботи юридичного відділу, що підтверджується наказами та трудовою книжкою (а.с.58-59, 60-61, 80, 81).
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, діє в складі органів Державної податкової адміністрації України.
Відповідно частини 5 статті 15 Закону України «Про державну податкову службу» правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, встановлені в Законі України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ (далі –Закон № 3723).
Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 Закону № 3723).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.
У ст. 5 Закону № 3723 встановлено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов’язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Статтею 10 цього ж закону передбачено, що основними обов’язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Крім того, державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Питання проведення службового розслідування врегульовані Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 (далі –Порядок).
Так, відповідно до пункту 1 вказаного Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування:
- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;
- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Відповідно до п. 2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається, зокрема, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, за поданням керівника спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС, податкової міліції, по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю СБУ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах та за рішенням керівника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
У п. 3 Порядку зазначено, що рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
У судовому засіданні з’ясовано, що 26 вересня 201 року начальником юридичного відділу Хандуріною Н.В. до заступника голови ДПА у Донецькій області – начальника СДПІ по роботі з ВВП у м.Донецьку подано службову записку з пропозицією провести службове розслідування у відношенні головного державного податкового інспектора юридичного відділу ОСОБА_1 (а.с. 32).
В службовій записці Хандуріною Н.В. зазначено, що у робочому столі ОСОБА_1 виявлено жовту папку, в якій знаходилась довіреність на ім’я ОСОБА_1 видана 19.01.10 директором ПП ПСК «Модуль» на представництва інтересів підприємства, також були виявлені судові документи, які не мають відношення до роботи СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку. Оскільки дії головного державного податкового інспектора юридичного відділу ОСОБА_1 свідчать про недодержання ним законодавства про державну службу та порушення етики поведінки державного службовця, отже з метою виявлення причин та умов, що сприяли порушенням доцільно провести службове розслідування.
Зазначені в службовій записці обставини підтверджено актом обстеження робочого місця від 16.09.11 (а.с. 29-30).
На підставі зазначеного, з метою виявлення причин та умов, що сприяли недодержанню законодавства про державну службу та порушенню етики поведінки державного службовця, заступником голови ДПА у Донецькій області – начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку винесено наказ № 481 від 30.09.11 про проведення службової перевірки у відношенні головного державного податкового інспектора сектору представництва інтересів у судах та організації позовної роботи юридичного відділу Штрокова В.Г. Створено комісію для проведення службової перевірки у складі: голови комісії – Левицького В.С., членів комісії – Хандуріної Н.М., Радченко А.В., Ростовцевої Г.В., Онопрієнко О.М. та встановлено термін проведення перевірки з 03.10.11 по 03.11.11 у порядку відповідно до діючого законодавства з залученням представника ВВБ при ДПІ у Донецькій області УВБ ДПА України (а.с. 87).
Суд зазначає, що Наказ відповідно до п.2 Порядку прийнято керівником органу, в якому працює позивач, тобто компетентною особою.
Крім того, в п.1 Наказу зазначена мета проведення службової перевірки.
В п.2 Наказу визначено коло осіб для проведення службової перевірки, призначено голову та членів комісії.
В п.3 Наказу визначено термін службової перевірки.
Отже суд зазначає, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам п. 3 Порядку, так як в ньому міститься інформація щодо голови та інших членів комісії з проведення службового розслідування, мета проведення розслідування та термін службового розслідування.
Таким чином, Наказ від 30.09.11 № 481 відповідає формальним вимогам, що ставляться законодавством до рішення про проведення службового розслідування.
Із змісту п. 8 вказаного Порядку вбачається, що підставами для проведення службового розслідування можуть бути викладені факти або підозри по суті звинувачень.
Суд погоджується з позицією представника відповідача, що такі підстави викладені у службовій записці начальника юридичного відділу Хандуріної Н.М. (а.с.32).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної лади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пунктів 1, 3, 5 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що наказ про проведення службової перевірки № 481 від 30.09.22 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування наказу № 481 від 30.09.11 – відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова в повному обсязі буде виготовлена 23 грудня 2011 року.
Суддя Соколова О. А.