Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про < про що ухвала >
27 грудня 2011 р. Справа № 2а-26056/10/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17
12 год.30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів
головуючого судді Савченко С.В.,
суддів Кониченка О.М., Христофорова А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»
до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області
про визнання незаконними дій по проведенню ревізії, визнання недійсним акту ревізії та частково нечинною вимоги
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_2 за дов.
від відповідача: ОСОБА_3 за дов.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання незаконними дій по проведенню ревізії, визнання недійсним акту ревізії та частково нечинною вимоги.
Судом встановлено, що одніми з позовних вимог позивача є визнання недійсним акту ревізії.
Судом заслухано думку відповідача щодо закриття провадження по справі в частині вимог про визнання недійсним акту ревізії.
Представник відповідача надав пояснення щодо неможливості розгляду у порядку адміністративного судочинства вимоги щодо визнання недійсним акту ревізії.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на врегулювання тих чи інших відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу правовідносин , що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, які не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Щодо актів ненормативного характеру (індивідуальних), то вони породжують права та обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначено ним певного кола суб’єктів), якому вони адресовані. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, Законами України та положеннями, статутом про такий орган. Не може оспорюватися в порядку адміністративного судочинства акт ревізії, оскільки цей акти не має обов’язкового характеру.
Відповідно до пункту 2 Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного та комунального майна, затвердженого Наказом Голов КРУ України від 09.08.2002 року № 168, метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим визначеним законодавством користувачем, у тому числі ініціатором контрольних заходів, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, ціних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень.
Інформація, яка зазначена в акті ревізії містить результати проведення державного фінансового контролю у вигляді інспектування на підставі частини 2 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Юридичне значення та можливі негативні наслідки для позивача мають вимоги, прийняті за результатами ревізії, а не сам акт ревізії.
Судом досліджено, що негативні наслідки для позивача має вимога, яка була винесена відповідачем за наслідками проведення ревізії та складання акту ревізії, яка частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи, тобто порушене, на думку позивача право підлягає захисту шляхом оскарження вимоги, що і було здійснено позивачем.
З урахування викладеного, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акту ревізії № 05.1-16/10 від 15.10.2010р.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 157 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині визнання недійсним акту ревізії № 05.1-16/10 від 15.10.2010р.
Зазначена ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя Савченко С. В.
Судді
Христофоров А.Б.
Кониченко О.М.