< Список > 

Донецький окружний адміністративний суд  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27 грудня 2011 р.                                                             Справа № 2а-26056/10/0570

місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17

12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді Савченко С.В.,

суддів Кониченка О.М., Христофорова А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про визнання незаконними дій по проведенню ревізії, визнання недійсним акту ревізії та частково нечинною вимоги

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_2 за дов.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов.

                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання незаконними дій по проведенню ревізії, визнання недійсним акту ревізії.

          Під час судового розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги в частині часткового оскарження вимоги (від 14.12.2010 року), а саме позовні вимоги позивача з урахуванням остаточних уточнень (від 26.12.2011 року) стосуються визнання незаконними дій по проведенню ревізії, визнання недійсним акту ревізії та частково нечинною вимоги:

п. 1 вимоги повністю на суму 400,7 тис. грн.,

п. 2 вимоги повністю на суму 2699,97 тис. грн.,

п. 3 вимоги повністю на суму 209,23 тис. грн.,

п. 4 вимоги частково в сумі 433,12 тис. грн. по автобазі м. Артемівськ,

п. 5 вимоги частково у сумі 4422,25 тис. грн.

по Новобахмутській сільській раді на суму 188,89 тис. грн. та

МВС на Донецькій залізниці – вагонне депо Луганськ на суму 4131,70 тис. грн. та моторвагонне депо Родакове на суму 101,66 тис. грн.,

п. 6 вимоги частково на суму 250,3 тис. грн.

по ПЧ Торез,

ПЧ Красний Лиман,

автобаза Артемівськ,

ЛД Слов’янськ,

п. 7 вимоги частково на суму 355,88 грн.

по ПЧ Красноармійськ на суму 5,22 тис. грн.,

по ДонЦМКР на суму 350,66 тис. грн.,

п. 8 вимоги частково у розмірі 7817,82 тис. грн. по ДП «Укрзалізничпостач» на суму 7103,82 тис. грн., по витратам на благодійництво на суму 714,00 тис. грн.,

п. 9 вимоги частково у розмірі 13 354,53 тис. грн.,

ЛД Іловайськ – 1003,92 грн.,

ЛД Дебальцево-пас. – 3672,21 грн.,

ЛД Дебальцево – сорт. – 2675,81 грн. та 594,50 тис. грн..,

ЛД Ясинувата 907,74 тис. грн. та 31,9 тис. грн..,

ЛД Словянськ – 338,6 тис. грн. та 1,09 тис. грн..,

МД Сватове – 339,12 тис. грн..,

ЛД Попасне – 6,46 тис. грн..,

ЛД Дебальцево – сортув. – 677,39 тис. грн.,

ВД Донецьк  - 2610,19 тис. грн..,

ЛД Дебальцево – пас. – 152,57 тис. грн.., 343,03 тис. грн..,

п. 10 вимоги частково на суму 181,3 тис. грн. по Торезькій дистанції колії,

п. 12 вимоги частково у розмірі 265,05 тис. грн.,

по ЛД Іловайськ на суму 199,58 тис. грн.,

по ЛД Дебальцеве - сортувальне на суму 44,39 тис. грн.,

Торезька дистанція колії на суму 21,08 тис. грн.,

п. 13 вимоги частково у розмірі 4551,89 тис. грн.,

по Торезькій дистанції колії на суму 699,0 тис. грн.,

по ЛД Дебальцеве – пасажирське на суму 2821,13 тис грн.,

по ЛД Слов’янськ на суму 479,7 тис. грн.,

по ВД Луганськ на суму 390,12 тис. грн.,

МД Родакове на суму 13,36 тис. грн.,

ЛД Волноваха – 148,5 тис. грн..

п. 14 вимоги частково у розмірі 5094,46 тис. грн.,

по ВД Луганськ на суму 4749,41 тис. грн.,

по МТ Родакове на суму 345,05 тис. грн.,

п. 15 вимоги повністю у розмірі 1515,5 тис. грн.,

п. 18 вимоги частково у розмірі 13,56 тис. грн.,

по Краснолиманській дистанції колії на суму 9,37 тис. грн.,

по ЛД Слов’янськ на суму 4,19 тис. грн.,

п. 19 вимоги частково на суму 2,57 тис. грн.,

п. 21 вимоги частково у розмірі 44,0 тис. грн.

Ухвалою суду від 27 грудня 2011 року було закрито провадження в частині визнання недійсним акту ревізії № 05.1-16/10 від 15.10.2010р.

          В обґрунтування позовних вимог в частині оскарження дій по проведенню ревізії позивач зазначає, що підстави для проведення ревізії, які зазначені у листі – повідомленні про проведення ревізії, направленнях членів ревізії та в програмі ревізії є різними, що в свою чергу слід розглядати як невизначеність підстав для ревізії, а отже й незаконність подальших дій щодо її проведення. На думку позивача, перелічені порушення потягли необґрунтоване складання Акту № 05.1-16/10 від 15.10.2010 із численними порушеннями як до вимог його змісту, так й по суті зроблених висновків.

          В обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсним акту ревізії позивач зазначає, що відповідачем було неправомірно збільшено перевіряємий період під час проведення ревізії, що знайшло своє відображення в акті ревізії та програмі ревізії, в яких вказаний період є різним: в акті ревізії період визначений з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року, у той же час в програмі ревізії цей період визначений з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року. Також Позивач зазначає, що працівниками КРУ в Донецькій області не додержано Програми проведення перевірки і де які питання висвітлені не за весь період перевірки, а проведено вибіркове висвітлення окремих питань. Позивач вважає, що ці обставини є підставою для визнання недійсним акту ревізії.

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання нечинним п. 1 вимоги Позивач зазначає, що ним було застосовано тариф за перевезення вантажу за заявкою ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» відповідно до коду вантажу, який зазначено в заявці. Обов’язку Позивача щодо перевірки вантажу, який зазначено в заявці відправника з фактичним вантажем, який було перевезено не визначено у жодному нормативному акті, тому порушення з боку Позивача відсутнє.

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання нечинним п. 2 вимоги Позивач зазначає, що станом на момент підвищення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2009,2010 роки» заробітна плата працівників Вагонне депо Комунарськ, Моторвагонне депо Родакове, Моторвагонне депо Сватове була вище мінімальної заробітної плати, тому обов’язок щодо підвищення заробітної плати пропорційно підвищенню мінімальної заробітної плати у Позивача відсутній.

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним п. 3 вимоги Позивач зазначає, що Автобазою ст. Артемівськ було прийнято працівника на посаду сторожа, оскільки посада підсобного робочого була вакантна, тарифні ставки сторожа та підсобного робітника є однакові, виплата заробітної плати проводилась у межах фонду оплати праці. Тобто, мало місце помилкове виведення однієї штатної одиниці замість іншої, яке не привело до збитків. Також Позивач зазначає, що по Торезькій дистанції колії у зв’язку з забороною використання праці жінок за фахом монтери колій, жінки були переведенні з монтерів колій в сигналісти, обхідники колій і штучних споруд, підсобних працівників. Ці посади були відсутні у штатному розпису колії. При цьому загалом кількість працівників була у межах встановленої кількості працівників, виплата заробітної плати проводилась у межах фонду оплати праці.

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 4 вимоги Позивач зазначає, що ним було здійснено виплату премії працівникам автобази ст. Артемівськ без видання наказів на преміювання працівників. Зазначає, що підставою для виплати премії є виконання показників преміювання, при наявності відповідного розпорядження керівника Донецької залізниці. Вважає, що фінансової шкоди (збитків) підприємству не завдано, однак має місце факт оформлення документів неналежними чином. Премії за основні результати діяльності працівникам Автобази нараховувались на підставі Положення про преміювання та телеграфних указівок з ДП «Донецька залізниця».

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 5 вимоги Позивач зазначає, що ним здійснено оплату послуг, наданих Лінійним управлінням УМВС України на Донецькій залізниці для забезпечення правопорядку, безпеки пасажирів і поїзних бригад контролерів – ревізорів, схоронності державної власності. Вважає, що ним обґрунтовано сплачені грошові кошти за отримані послуги. Також Позивач не погоджується з висновком відповідача щодо зайво понесених витрат по об`єкту, обладнання і мереж водопровідно-каналізаційного господарства після ремонту і малі очисні споруди після будівництва, розташовані за адресою: с. Новобахмутівка, вул. Вокзальна, 8 та 8а, оскільки об’єкт не переданий у комунальну власність, а вимоги ст. 4-2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» передбачають відшкодування витрат з бюджету при переданні об’єкту у комунальну власність, підстав для відображення в обліку ДП «Донецька залізниця» та Іловайського БМЕУ заборгованості по взаємовідносинам з Новобахмутівською сільською Радою станом на 31.03.2010 не має. Окрім цього, Позивач не має первинного документу, на підставі якого він повинен відобразити таку заборгованість в обліку. У Позивача є в наявності первинні документи з підрядною організацією, а не з міською радою. В обліку у Позивача витрати не сформовані, в обліку вони є як інвестиції у будівництво.

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 6 вимоги Позивач зазначає, що у зв’язку з недопущенням порушень, які оскаржуються у межах цієї справи, Позивач не повинен проводити коригування зайво сплачених внесків до державних цільових фондів по незаконно сплаченій заробітної плати, надбавкам, доплатам, преміям.

          В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним  п. 7 вимоги Позивач зазначає, що згідно Акту осіннього комісійного огляду колії, споруд, облаштувань та інших облаштувань по ПД 13 по Красноармійській дистанції колії, проведених в період з 14.10.2008 по 24.10.2008 передбачено заміна кустів шпал по колії 2 ст. шахта №3 в кількості 11 кустів. Вибраковка шпал при осінньому огляді проводилась по верхній поверхні шпали, оскільки колія буда засипана засмічувачами до підошви рейки в результаті експлуатаційної роботи шахти по відвантаженню вугілля. При зніманні підкладок було виявлено більшу непридатність шпал, ніж виявлену осіннім комісійним оглядом, тому було здійснено заміну 306 дерев’яних шпал старопридатними. У зв’язку з чим було складено акт розсортування, який підписаний та затверджений та включений в матеріальний звіт. Також заміна шпал підтверджується відомістю виконання планових робіт з поточного утримання колії за формою ПУ-75, яка є офіційним документом, який свідчить про встановлений обсяг робіт і їх виконання. По Донецькому центру механізації колійних робіт Позивач зазначає, що Ревізією зафіксовано встановлення матеріалу «сендвичпанель» замість погодженого матеріалу «профнастил» без погодження з Інститутом «Донзалізничпроект» норм витрат цього матеріалу. При монтажу сендвичпанелей було використано норму витрат 1,2 кв. м., яка була погоджена для встановлення профнастилу. Також сума у розмірі 129,9 т. грн. є зайво виплаченою, оскільки розбирання лісів повинно бути включено до монтажу сендвичпанелей, а не окремо оплачуватись. З цього приводу Позивач зазнає, що Інститутом погоджена заміна стінової огорожі цеха на сендвичпанелі. Заміни норм витрат Інститут не надавав, тому норма витрат 1,2 кв.м. згідно проекту була збережена. Роботи по установці та розбиранню лісів закладено у проектно-кошторисній документації Інститутом. Що стосується зайво сплачених грошових коштів за виконані роботи підряднику ПП «Агропромбуд», то При капітальному ремонті у 2002 році цього автошлях проводу довжина його збільшилась на 1м з 96,54 м до 97,54 м згідно проекту, який було розроблено ДП «Донецький науково-вишукувальний інститут залізничного транспорту України». Крім цього, через косину колесо відбійного каменю на рівні асфальтного покриття ширина автошлях проводу збільшилась до 692,53 м2. Після укладки асфальтобетону на підходах залишились ями та вибоїни, тому з обох сторін були виконані переходи шириною 0,5м-0,6 м, що склало площину 7,47м2.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 8 вимоги Позивач зазначає, що з його боку відсутнє зайво сплачені кошти за транзитне супроводження вантажів, нарахованої постачальником ДП «Укрзалізничпостач» від загальної вартості поставленої продукції, оскільки господарські відносини між Позивачем та ЦХП регулюються договорами (наказ Укрзалізниці від 30.04.10 № 329-Ц). Згідно п. 2 договору продукція, що поставляється, оплачується у сумах, які включають націнку постачальника. Власником товарів є ДП «Укрзалізничпостач», Позивач надає послуги щодо транспортування цього товару залізничним транспортом. Для недопущення зайвих витрат в частині транспортування товару від постачальника до ДП «Укрзалізничпостач» та від ДП «Укрзалізничпостач» до підприємств залізничного транспорту, товари відвантажуються постачальниками безпосередньо підприємствам залізничного транспорту з метою зниження вартості транспортних послуг. По Вагонному депо Волноваха позивач зазначає, що з його боку відсутні зайві витрати коштів внаслідок оплати сум нарахованої у грудні 2008 року націнки у розмірі 1 % внаслідок придбання продукції (Машини для виправки залізничних вагонів) через ДП «Укрзалізничпостач», оскільки 1% націнки передбачено п. 1 наказу Укрзалізниці від 16.01.08 № 010-Ц. Також позивач не погоджується з висновком відповідача щодо перевищення надання благодійної допомоги, передбаченої фінансовим планом на 714 тис. грн., оскільки благодійні акції здійснювались на підставі розпоряджень Укрзалізниці по проїзду дітей до 16 років та по наданню в поїздах постільної білизни й чаю інвалідам війни та учасникам війни. Відповідно до статті 4 ЗУ «Про залізничний транспорт» управління…. здійснюється органом управління залізничним транспортом та Позивач не має право самостійно приймати рішення про припинення терміну акції, які діють відповідно до розпорядження Укрзалізниці.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 9 вимоги Позивач зазначає, що з його боку не було допущено понаднормове списання палива та запчастин, оскільки використання матеріалів та пального проведено у межах господарської діяльності підприємства та облік списання запасних частин здійснюється на підставі лімітно - заборної карти, згідно яких можливо проконтролювати факти заміни та монтажу усіх запчастин, використаних в ході ремонту. Також позивач зазначає, що під час проведення ревізії не було встановлено безпідставне використання матеріалів. Також Позивач зазначає, що Норми доведені до юридичної особи, а не структурних підрозділів, в цілому норми по ДП «Донецька залізниця» не були перевищенні, тому порушення не має місця взагалі. При цьому, відповідачем під час проведення ревізії не було встановлено причин перевитрачання пального та списання запчастин на предмет обґрунтованості та доцільності.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 10 вимоги Позивач зазначає, що дійсно має місце нестача основних засобів, а саме нестача чотирьох житлових будинків. Відсутність цих об’єктів позивач пояснює віддаленістю цих об’єктів від залізничних переїздів, що зумовило їх розкрадання невідомими Позивачу особами, що призвело до їх зруйнування. Позивач вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 № 116, оскільки приписи цієї Постанови застосовується у випадку коли збитки були заподіяні навмисними діями робітника. Звичайно навмисні дії повинні підтверджуватись документально. У даному випадку навмисних дій немає і постанова КМУ від 22.01.1996р. № 116 неповинна застосовуватись.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 12 вимоги Позивач зазначає, що ним було обґрунтовано здійснення утримання посади юрисконсульта, інженера з безпеки поїздів, трьох техніків та кур’єра, оскільки під час проведення ревізії було надано обґрунтування утримання таких штатних одиниць (юрисконсульта та інженера з безпеки поїздів), оскільки до переведення депо Іловайськ до ІІ класу такі штатні одиниці були та було обґрунтування залишення цих посад, а не введення. Що стосується посади кур’єра, позивач зазначає, що наявність в штатному розписі штатної одиниці кур’єра не є понаднормативним, оскільки збільшення утримання фактичного контингенту над планом з праці в період з 01.01.2008 році по теперішній час в локомотивному депо Дебальцеве-сортувальне не було.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 13 вимоги Позивач зазначає:

по Торезькій дистанції колії у сумі 699,00 тис. грн.: згідно Інструкції зі статистики заробітної плати  наказ Державного комітету статистики України від 13 січня 2004р. за № 114/8713 п 2.3.2. винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:  винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи). входять до фонду оплати праці.  Враховуючи вищевикладене, Торезька дистанція колії правомірно відносить забезпечення виплат винагороди на розрахункові рахунки у сумі 699000грн.

По ЛД Дебальцеве – пасажирське на суму 2821,13 тис грн., по ЛД Слов’янськ на суму 479,7 тис. грн., в частині зайвого нарахування амортизації під час знаходження локомотивів в резерві позивач зазначає, що для обліку локомотивів застосовується  «Інструкція  щодо обліку й використання локомотивів та моторвагонного рухомого складу», що затверджена наказом Укрзалізниці від 20.02.2002 року  № 72-Ц. Відповідно до  п.2.2.1.1  та п.2.2.1.5 цієї Інструкції, кожний локомотив і кожна одиниця МВРС приписується до однієї із залізниць. Всі локомотиви, що приписані до даної залізниці, мають її ініціали і знаходяться на балансі, становлять інвентарний парк залізниці. На кожний локомотив і одиницю МВРС, які підлягають виключенню з інвентарного парку через технічний стан, начальник Залізниці, після висновку про правильність виключення, підписує акт і направляє в ЦТ Укрзалізниці для затвердження  відповідно «Інструкції  про порядок виключення з інвентарю залізниць тягового рухомого складу». Локомотив і одиниця МВРС вважаються виключеними з інвентарю, за технічним станом , тільки після затвердження акта начальником Головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці, про що ЦТ Укрзалізниці негайно повідомляє про це телеграфом  начальника Служби локомотивного господарства та ІСЦ залізниці приписки. Оскільки таких документів не існує, нарахування амортизації є правомірним.

По ВД Луганськ на суму 390,12 тис. грн., МД Родакове на суму 13,36 тис. грн., ЛД Волноваха – 148,5 тис. грн. в частині зайвого нарахування амортизації під час проведення капітальних ремонтів позивач зазначає, що під час знаходження у ремонті пасажирським вагонам були виконані ремонті роботи в обсязі  ДР, КР-1, КР-2 без елементу модернізації. Тому призупинення нарахування амортизації є порушенням  пп..23 та 29 П(С)БУ 7. На підставі вищевикладеного позивач вважає, що не було завищення витрат від нарахування амортизації на рухомий склад під час знаходження вагонів у ремонті.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 14 вимоги Позивач зазначає: по ВД Луганськ на суму 4749,41 тис. грн., по МТ Родакове на суму 345,05 тис. грн. в частині зайвого нарахування амортизації під час проведення капітальних ремонтів позивач зазначає, що під час знаходження у ремонті пасажирським вагонам були виконані ремонті роботи в обсязі  ДР, КР-1, КР-2 без елементу модернізації. Тому призупинення нарахування амортизації є порушенням  пп..23 та 29 П(С)БУ 7. На підставі вищевикладеного позивач вважає, що не було завищення витрат від нарахування амортизації на рухомий склад під час знаходження вагонів у ремонті.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним п. 15 вимоги Позивач зазначає, що Позивачем здійснено надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв’язку мешканцям, підприємствам установам та організаціям, які розташовані в Донецькій та Луганській областях та за період з 01.04.2008 по 31.05.2008 та отримано доход без наявності переоформленої та оформленої належним чином ліцензії на право надання відповідних телекомунікаційних послуг. Позивач виконав всі передбачені Законом дії щодо отримання нової ліцензії (документи надані до НКРЗ в повному обсязі у відповідний строк). Отже, за не видачу ліцензії у встановленому Законом порядку саме посадові особи НКРЗ припустилися порушень, вимог Закону України „Про телекомунікації” та охоронюваних Законом інтересів Позивача. Згідно ст. 23 Закону України „ Про телекомунікації ” за порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства, за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, внаслідок чого порушені права та інтереси суб’єктів ринку телекомунікацій, які охороняються законом, апарат НКРЗ несе відповідальність згідно із законом. Послуги зв’язку фізичним та юридичним особам на «Донецька залізниця» надають 13 відособлених структурних підрозділів, які підпорядковуються службі господарства сигналізації та зв’язку. Позивач у вставлений перевіряємий період надавав послуги зв'язку більш ніж 38 тисячам абонентів, з яких 15,6 тис. абонентів становлять службові телефони підприємств залізничного транспорту та 2,5 тис. квартирні службові телефони працівників залізниці, кількість квартирних та юридичних абонентів  становить 19,9 тис.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним  п. 18 вимоги Позивач зазначає, що за період перевірки доплата за шкідливі умови праці, помічникам незнімної дрезини, тесляру у розмірі 12% посадового окладу, проведено згідно наказу дистанції колії №244 від 05.08.2005р. №365 від 29.11.2005р. Згідно Додатку 1 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 1.09.1992 р. № 41 із змінами і доповненнями, внесеними роз’ясненням Міністерства праці України від 22 березні 1993р. 06-960, робоче місце – це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності. Робоче місце помічника машиніста незнімної дрезини і машиніста незнімної дрезини, тесляра та столяра ідентичні, так як виконавець робіт знаходиться в єдиному закритому просторі, а саме кабіна незнімної дрезини для машиніста і помічника та деревообробний цех для тесляра і столяра.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним  п. 19 вимоги Позивач зазначає, що ним було укладено договори підряду з фізичними особами на покос трави, за якими позивачем було перераховано грошові кошти таким фізичним особам та внески до державних цільових фондів, що передбачене номенклатурою найменувань та кодів видів працівників залізничного транспорту України (код 20).

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання частково нечинним  п. 21 вимоги Позивач зазначає, що Локомотивним депо Дебальцеве-сортувальне було придбане медичне обладнання згідно постанови керівництва та президії Дорпрофсожу ДП «Донецька залізниця» від 25.12.2007 р., для проведення поглибленого медичного обстеження робітників локомотивних бригад, які пов’язані з безпекою руху. Висновки відповідача відносно того, що медичне обладнання не потрібне для використання у виробничій та допоміжній діяльності підприємства помилкові, тому що використання цього обладнання для проведення медичного обстеження робітників підвищує безпеку руху за рахунок підвищення якісних показників здоров’я машиністів локомотивів, підвищує якість професійного відбору в професії машиніст локомотивів та інше. Усі очікувані результати дослідження були вказані в техніко-економічному обґрунтуванні проекту „Підвищення безпеки руху шляхом виявлення та усунення факторів риску захворювань, причин раптової смерті машиністів локомотивів” затвердженому ДП „Донецька залізниця” 15.10.2007 р.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти заявлених вимог, які полягають у наступному.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання неправомірними дій по проведенню ревізії відповідач зазначає, що ревізія  включена до п. 2.33 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на ІІІ квартал 2010 року, п. 1.1.3.2 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на ІІІ квартал 2010 року, тому дії по її проведенню є законними.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання недійсним акту ревізії відповідач зазначає, що обов’язки для позивача створює вимога про усунення порушень, яка оскаржується позивачем. Акт ревізії лише фіксує факти та обставини, які були встановлені під проведення перевірки та не може бути предметом розгляду з урахуванням наявності вимоги, яка підлягає виконанню, а отже, накладає на позивача певні обов’язки.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 1 вимоги відповідач зазначає, що під час проведення ревізії на підставі матеріалів зустрічної перевірки ВАТ НВП «Техмет» та ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ»; експертного висновку УСБУ в Донецькій області; відповіді від Інституту стандартизації метрології та сертифікації встановлено перевезення вантажу Позивачем з застосуванням більш низького тарифу для залізничних перевезень, який повинен був застосовуватись.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 2 вимоги відповідач зазначає, що Позивачем неправомірно не було здійснено підвищення тарифних ставок у зв’язку з підвищення мінімального розміру заробітної плати, пропорційно підвищенню мінімальної заробітної плати (коефіцієнт підвищення з 01.07.09 – 1,008; з 01.10.09 – 1,032; з 01.11.09 – 1,145), встановленої ЗУ «Про держбюджет на 2009,2010рр», тому вимога стосовно проведення нарахування та виплати недоотриманих сум посадових окладів (тарифних ставок) є правомірною.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 3 вимоги відповідач зазначає, що Позивачем було здійснено утримання понадштатних одиниць, які відсутні у штатних розписах, тому вимога про проведення утримання на підставі поданих заяв зайво виплачених коштів на оплату праці понадштатним працівникам є правомірною.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 4 вимоги відповідач зазначає, що відповідно до п. 4.6 Положень про преміювання водіїв автотранспортних засобів, виробничого персоналу, керівників, спеціалістів і службовців за основні результати господарчої діяльності по автобазі ст. Артемівськ (Додатки №№ 9-11 до Колективного договору), затверджених начальником Автобази ст. Артемівськ: «Виплата премії проводиться на підставі наказу начальника Автобази і в межах виділеного фонду оплати праці». Оскільки наказів на премію керівник автобази не видавав, вимога про проведення утримання на підставі поданих заяв зайво нарахованих та виплачених сум премії є правомірною .

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 5 вимоги відповідач зазначає, що Позивачем здійснено оплату послуг наданих Лінійним управлінням УМВС України на Донецькій залізниці, виконання яких передбачено Законом "Про міліцію", що призвело покриття витрат сторонні осіб, при відсутності заборгованості в обліку. При цьому суми віднесені на собівартість квитків, у зв’язку з чим було правомірно винесено вимогу про проведення нарахування та відображення в обліку заборгованості, пред’явлення та стягнення цих сум з Лінійним управлінням УМВС України на Донецькій залізниці. Також Позивачем уклав договір субпідряду з Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробничим об`єднанням «Кримська технологічна компанія» по будівництву малих очисних споруд станції Новобахмутівка. Витрати понесені ДП «Донецька залізниця» від проведення ремонту та будівництва очисних споруд в загальній суму – 188 885,30 грн. (50 % від загальної суми понесених витрат), Новобахмутівської сільській раді за період з 01.0.12008 по 31.03.2010 не пред’являлись в порушення статті 4-2 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 6 вимоги відповідач зазначає, що порушення, які стосуються виплати заробітної плати тягнуть за собою відрахування внесків до державних цільових фондів, які повинні бути сплачені.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 7 вимоги відповідач зазначає, що згідно матеріального звіту шляхового майстру ПД 13 за листопад 2008 року проведено списання шпал старопридатних  в кількості  306 од. на загальну суму 7 853,04 грн. Фактично відповідно до Позвенної відомості непридатності шпал по ПД-13 дистанції колії Донецької залізничної дороги, проведена заміна шпал на перегоні ст. шахти №3 колія 2 з урахуванням одиничних та подвійних шпал в загальній кількості 188 одиниць. Документи, які б свідчили про використання залишку шпал в кількості 118 одиниць відсутні. Також відсутні будь – які відмітки про усунення несправностей. За даними матеріального звіту вартість 1 шпали становить 25,66 грн., як наслідок вартість 118 од. шпал становить 3 028,30 грн. (118 од. х 25,66грн.). Також ревізією Донецького центру механізації колійних робіт зафіксовано встановлення матеріалу «сендвичпанель» замість погодженого матеріалу «профнастил» без погодження з Інститутом «Донзалізничпроект» норм витрат цього матеріалу. При монтажу сендвичпанелей було використано норму витрат 1,2 кв. м., яка була погоджена для встановлення профнастилу. Сума у розмірі 129,9 т. грн. є зайво виплаченою, оскільки розбирання лісів повинно бути включено до монтажу сендвичпанелей, а не окремо оплачуватись. Також відповідно до наданої інвентарної картки обліку основного засобу та схеми споруди автодорожнього шляхопроводу 393км +5 на балансі Красноармійської дистанції колії рахується автодорожній шляхопровід загальною площею 868,86 кв.м. (довжина – 96,54 м, ширина проїжджої частини – 7,0м), площа проїжджої частини становить 675,78 кв.м. Також встановлено, що до дефектного акту, локального кошторису включена проїжджа частина площею 700 кв.м., що на 24,22 кв.м. більше, ніж рахується на балансі підприємства. Як наслідок, до акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в включений обсяг робіт завищений на 24,22 кв.м.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 8 вимоги відповідач зазначає, що Позивачем зайво сплачені кошти за транзитне супроводження вантажів, нарахованої постачальником ДП «Укрзалізничпостач» від загальної вартості поставленої продукції, оскільки умови поставки FCA Інкотермс, відповідач вважає, що до поставки товару до місця, названого покупцем саме ЦХП повинно нести витрати за транзитне супроводження вантажів. Щодо придбання машини для виправки залізничних вагонів відповідач зазначає, що згідно акту монтажних та пусконалагоджувальних робіт машина для правки напіввагонів була виготовлена, змонтована, проведено пусконалагоджувальні роботи спеціалістами ТОВ «Рейл», тому націнка за транзитне супроводження не повинна бути сплачена ДП «Укрзалізничпостач». Також відповідачем правомірно встановлене порушення в частині надання благодійної допомоги за 2008рік в сумі – 1 627 000,0 грн., що на 714 тис. грн. перевищує заплановані витрати на благодійну допомогу, оскільки Згідно даних фінансового плану по Донецькій залізниці на 2008 рік, витрати на благодійництво заплановано у сумі 913,0 тис. грн. При цьому, за даними "Показників виконання фінансового плану за 2008 рік", фактичні витрати на благодійництво склали  – 1 627,0 тис. грн., що перевищує запланований рівень витрат на суму - 714,0 тис. грн. або на 78,2%.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 9 вимоги відповідач зазначає, що Позивачем було допущене понаднормове списання дизельного пального та запасних частин, у зв’язку з чим вимога в цій частині є правомірною.  

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 10 вимоги відповідач зазначає, що під час проведення ревізії було встановлено нестача основних засобів, а саме нестача чотирьох житлових будинків, що не заперечується позивачем, у зв’язку з чим було розраховано розмір збитків, завданих позивачу, який повинно бути відшкодовано.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 12 вимоги відповідач зазначає, що на момент ревізії не було надано економічне обґрунтування введення посад юрисконсульта, інженера з безпеки руху, кур’єра та техників змінних було надано лише розрахунок потреб коштів на утримання цих одиниць, що не може бути підставою для введення таких штатних одиниць. Тому під час ревізії було встановлено проведення витрат коштів державного підприємства на утримання понаднормативних штатних одиниць.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 13 та 14 вимоги відповідач зазначає, що позивачем здійснювала модернізація основних засобів, під час проведення якої не повинна нараховуватись амортизація.

          В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 15 вимоги відповідач зазначає, що позивачем було надано послуги з телефонного зв’язку та тепло постання без отримання ліцензії на даний вид діяльності, що є порушенням Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 18 вимоги відповідач зазначає, що Позивачем здійснено зайве нарахування і виплату працівникам заробітної плати через встановлення безпідставних доплат за шкідливі умови праці при відсутності атестацій робочих місць помічника машиніста незнімної дрезини та тесляра. Також ревізією встановлено виплату надбавки за класність водіям, у той час, коли вона не працювали водіями (періоди простою автомобілів), внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено заробітну плату.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 19 вимоги відповідач зазначає, що позивачем були укладені договори підряду на покос трави з фізичними особами, за наслідками виконання яких позивачем були перераховані кошти цим фізичним особам та внески до державних цільових фондів, які не повинні були бути перераховані, оскільки такі внески перераховуються у разі укладання трудових договорів підприємствами з фізичними особами.

В обґрунтування заперечень проти заявленої вимоги щодо визнання нечинним п. 21 вимоги відповідач зазначає, що позивачем було придбано медичне обладнання, що не відповідає його напрямкам діяльності, а отже, позивачем було прийнято неефективне рішення про придбання цього обладнання.

          У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просиви відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство “Донецька залізниця” є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.05.1998р., включене до ЄДРПОУ за номером 01074957, діє на підставі Статуту, затвердженого наказом міністра транспорту України від 23.06.2004р. № 542.

Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області, відповідно до п. 2.33 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на ІІІ квартал 2010 року, п. 1.1.3.2 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на ІІІ квартал 2010 року проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП “Донецька залізниця” та його структурних підрозділів за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року, за результатами якої складено акт № 05.1-16/10 від 15.10.2010р. (т. 1 арк. справи 84-239).

За результатами ревізії позивачу направлена вимога “Про усунення виявлених позаплановою ревізією порушень” від 22.11.2010р. № 05-05-1-10-14/12819 ( т. 2 арк. справи 147-163), яка частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними дій по проведенню ревізії суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2010 року по справі № 2а-20110/10/0570 встановлені обставини, які мають значення для розгляду цієї справи, а саме судом встановлено, що Ревізія державного підприємства «Донецька залізниця» включена до п. 2.33 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на ІІІ квартал 2010 року, п. 1.1.3.2 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на ІІІ квартал 2010 року. Крім того, як вбачається з листів УСБУ в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці, в процесі проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП “Донецька залізниця” необхідно здійснити також перевірку поставлених у листах питань щодо діяльності ревізуємого підприємства. Судом було враховано, що під час проведення ревізії необхідно дослідити документи відповідно до запитів СБУ в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці. Таким чином, судом було надано оцінку діям контрольно-ревізійному управлінню в частині правомірності проведення ревізії та її продовження. Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання незаконними дій по проведенню ревізії не підлягають задоволенню.

          1. Вимога містить, зокрема, вимогу про проведення нарахування, відображення в обліку дебіторську заборгованість, пред’явити відритому акціонерному товариству «наукове-виробниче підприємство «Техмет» та закритому акціонерному товариству «Ясинуватський завод залізобетонних виробів» та отримати від вантажовідправників кошти на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 400,70 тис. грн., вжити інших дійових заходів в судовому так і досудовому порядку для отримання недоотриманих коштів (пункт 1 вимоги), пункт якої повністю оскаржується у межах цієї адміністративної справи(т. 2 арк. справи 157).

          Відповідачем в акті ревізії встановлено надання послуг Позивачем по перевезенню вантажів для відритого акціонерного товариства «наукове-виробниче підприємство «Техмет» та закритого акціонерного товариства «Ясинуватський завод залізобетонних виробів» на підставі договорів. При цьому, ревізією встановлено невірне визначення типу та класу вантажів вантажовідправниками в перевізних залізничних документах в частині визначення виду, типу, найменування та класу вантажів, у зв’язку з чим Позивачем недоотримані доходи від основної діяльності – перевезення вантажів залізничним транспортом у сумі 400704,36 грн. (у т.ч. ВАТ НВП «Техмет» на суму 184 452,62 грн., ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» на суму 216 251,75 грн.).

          Під час проведення ревізії відповідачем було встановлено зазначення найменування перевозимого вантажу: состави вогнетривкі всякі, флюси не поіменовані в алфавіті, перліт вспучений, які відносяться до вантажів 2 класу із зазначенням у дужках (суміші тепло ізолююча для металургійної промисловості марки: ТИС-1 ТУ У 322-16-116-96, ТИС-2 ТУ У 322-16-116-96, ТИС-3ТК ТУ У 322-16-116-96, ТСК-20Т ТУ У 23431197.002, ТСК-30М ТУ У 23431197.002), які відповідають 3 класу вантажів та коду тарифної групи 261468.

          Судом встановлено, що між Позивачем та відритим акціонерним товариством «наукове-виробниче підприємство «Техмет» укладено договір від 19.12.2007 року № 128 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (т. 17 арк. справи 230-250).

          За 2008 рік Позивачем було перевезено продукції у кількості 5322,08 тон на загальну суму 754262,02 грн. За 2009 рік Позивачем було перевезено продукції у кількості 296,450 тон на загальну суму 28188,89 грн.

          Обставини щодо кількості продукції та здійснену оплату відритим акціонерним товариством «наукове-виробниче підприємство «Техмет» не є спірними між сторонами.

          Спірною є обставина щодо найменування продукції, послуги з перевезення якої були надані Позивачем, та, як наслідок, застосування до цієї продукції перевізного коефіцієнту на перевезення вантажу, який складає 0,8 для составів вогнетривких (код 303285, вантаж 2 класу) та коефіцієнт 1,23 для порошків тепло ізолюючих (код 261468, вантаж 3 класу).

          Також між Позивачем та закритим акціонерним товариством «Ясинуватський завод залізобетонних виробів» укладено договір від 1112.2007 року № 14 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (т. 18 арк. справи 1-11).

          За 2008 рік Позивачем було перевезено продукції у кількості 1755,72 тон на загальну суму 335972,94 грн. За 2009 рік Позивачем було перевезено продукції у кількості 2946,77 тон на загальну суму 830409,48 грн. За 2010 рік Позивачем було перевезено продукції у кількості 936,65 тон на загальну суму 200521,63 грн.

          Обставини щодо кількості продукції та здійснену оплату закритим акціонерним товариством «Ясинуватський завод залізобетонних виробів» не є спірними між сторонами.

          Спірною є обставина щодо найменування продукції, послуги з перевезення якої були надані Позивачем, та, як наслідок, застосування до цієї продукції перевізного коефіцієнту на перевезення вантажу, який складає 0,8 для составів вогнетривких (код 303285, вантаж 2 класу) та коефіцієнт 1,23 для порошків тепло ізолюючих (код 261468, вантаж 3 класу).

          З метою документального підтвердження виду, обсягу та якості проведених операцій та розрахунків, що здійснювались між Позивачем та ВАТ НВП «Техмет», відповідачем було проведено зустрічну звірку в ВАТ НВП «Техмет», за наслідками якої було складено відповідну довідку від 18.10.2010 року (т. 19 арк. справи 6-9). Відповідно до зазначеної довідки, ВАТ НВП «Техмет» здійснювало перевезення залізничним транспортом продукції – ТИС – 3(10-650) відповідно до умов укладеного договору з Позивачем. Також зустрічною звіркою встановлено, що ВАТ НВП «Техмет» протягом 2008-2010 років продукція з найменуванням «вироби керамічні, вироби вогнетривкі» не вироблялась та залізницею не перевозилась. Аналогічні дані містяться в листі ВАТ НВП «Техмет» від 16.09.2010 року № 658 (т. 19 арк. справи 55). Також ВАТ НВП «Техмет» надано сертифікаті якості на основні види продукції за 2008-2010 роки, які були предметом перевезення Позивачем, які видані на найменування товару суміш тепло ізолююча ТИС-2М, ТСК-25, суміш шлакоутворююча  ИРС-2 (т. 19 арк. справи 57-65).

          З метою документального підтвердження виду, обсягу та якості проведених операцій та розрахунків, що здійснювались між Позивачем та ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ», відповідачем було проведено зустрічну звірку в ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ», за наслідками якої було складено відповідну довідку від 18.10.2010 року (т. 19 арк. справи 75-78). Відповідно до зазначеної довідки, ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» здійснювало перевезення залізничним транспортом продукції – ТИС (тепло ізолюючі та шлакоутворюючі суміші), які відвантажувались залізничним транспортом під номенклатурою вантажів вироби вогнетривкі – для внутрішнього ринку та вироби керамічні – для зовнішнього ринку, відповідно до умов укладеного договору з Позивачем. Аналогічні дані містяться в листах ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» від 18.10.2010 року № 371 (т. 19 арк. справи 79), від 18.10.2010 року № 373 (т. 19 арк. справи 80). Відповідно до листа ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» від 18.10.2010 року № 369, підприємство повідомляє, що замовником виробленої ним  продукції, яка відправлялась залізничним транспортом є ВАТ НВП «Техмет».

          Факт невірного визначення типу та класу вантажу вантажовідправниками також підтверджується висновком експертного дослідження від 2 березня 2010 року № 837/10, проведеного Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз (т. 19 арк. справи 99-101). Відповідно до цього висновку, суміш тепло ізолююча ТУ У 322-16-116-96 не відноситься до складу вогнетривів та не відноситься до порошків тепло ізолюючих.

          Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України.

          Нормативним актом, який регулює встановлення тарифу на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги є  Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України  26.03.2009 N 317, зареєстровано  в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 р. за N 340/16356 (далі - Збірник тарифів).

          Розділом ІІ Збірнику тарифів врегульовані правила застосування тарифів. Відповідно до п. 3.1 розділу ІІ Збірнику тарифів передбачено обов’язок відправника іменувати вантаж у перевізних документах: внутрішнього сполучення - відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) яка видається окремо; міжнародного сполучення - відповідно до одного з найменувань Алфавітного списку вантажів ЄТСНВ і Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ)(2), які видаються окремо.

          Пунктом 3.3 розділу ІІ Збірнику тарифів врегульовано питання визначення невідповідності вантажу фактичному найменуванню, неповне або неясне (неточне) найменування вантажу, яке фактично було встановлено відповідачем під час проведення ревізії Позивача та визначено обов’язки працівників станції та одержувача при виявленні невідповідності вантажу фактичному найменуванню для  правильності нарахування тарифу.

          Відповідно до абзацу другого пункту 3.3 розділу ІІ Збірнику тарифів, після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці, ані за заявою одержувача.

          Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено невірне визначення коду та типу вантажу відправниками товару, однак , відповідно до пункту 3.3 розділу ІІ Збірнику тарифів, перерахунки здійснюються до видачі вантажу одержувачу. Після видачі вантажу перерахунки не допускаються. Вказаний припис є імперативною нормою, яка не дозволяє учасникам залізничних перевезень проводити та пред’являти до сплати кошти, які фактично є перерахунками тарифу після видачі вантажу одержувачу, тобто вимога відповідача є такою, яка суперечить цьому припису нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

          2. Вимога, містить зокрема, вимогу про проведення нарахування та виплату недоотриманих сум посадових окладів (тарифних ставок) на загальну суму 2699,97 тис. грн., у тому числі моторвагонне депо Родакове – 1615,42 тис. грн., вагонне депо Комунарськ – 1000,60 тис. грн., моторвагонне депо Сватове – 83,95 тис. грн. (пункт 2 вимоги), пункт якої повністю оскаржується у межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 157).

Відповідачем в акті ревізії встановлено, що ДП «Донецька залізниця» за період з 01.07.2009 по 31.03.2010 не було здійснено підвищення тарифних ставок у зв’язку з підвищення мінімального розміру заробітної плати, пропорційно підвищенню мінімальної заробітної плати (коефіцієнт підвищення з 01.07.09 – 1,008; з 01.10.09 – 1,032; з 01.11.09 – 1,145), встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2009,2010рр» на суму 2 699 097,00 грн., у т.ч.: Вагонне депо Комунарськ – 1 000 603,82 грн., Моторвагонне депо Родакове – 1 615 420,95 грн., Моторвагонне депо Сватове – 83 951,99 грн. (т. 1 арк. справи 130,132,133).

Правовою підставою для висновку про необхідність нарахування та виплати недотриманих сум посадових окладів відповідач визначає приписи статті 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», статті 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», статті 15 Закону України «Про оплату праці», статті 97 Кодексу Законів про працю України, Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, колективного договору по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям, колективного договору між керівництвом та профспілковим комітетом.

          Стаття 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» визначає розмір мінімальної заробітної плати на протязі 2009 року, а саме з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць. Працівникам бюджетних установ, розміри посадових окладів (тарифних ставок) яких будуть менші за визначений розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється на рівні мінімальної заробітної плати.

          Стаття 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» визначає прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а саме у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень.

          Обставина щодо встановлення посадових окладів та тарифних ставок Позивачем вище за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2009,2010 рр.» не є спірною між сторонами. Таким чином, відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільність їх визнання.

          Спірною є обставина щодо наявності обов’язку Позивача підвищувати розмір посадових окладів та тарифних ставок при підвищенні розміру мінімальної заробітної плати на коефіцієнт такого підвищення по вагонному депо Комунарськ та моторвагонному депо Родакове.

          Спірною обставиною по моторвагонному депо Сватове є наявність обов’язку Позивача проводити індексацію грошових доходів населення.

          По вагонному депо Комунарськ та моторвагонному депо Родакове відповідачем встановлено порушення не здійснення підвищення тарифних ставок, та, як наслідок, не нарахування та невиплата посадових окладів, тарифних ставок працівникам  депо за 2009 рік та І квартал 2010 року.

          Відповідно до частини 2 статті 97 Кодексу Законів про працю України, порушення якої відповідач встановив під час проведення ревізії, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Судом встановлено, що відповідно пункту п. 3.2.2 Галузевої угоди між державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, дію якої продовжено на 2007-2011 роки відповідно до спільної постанови від 28.02.2006 року, порушення якої відповідач також встановив під час проведення ревізії, до зобов’язань залізниці входить здійснення підвищення заробітної плати шляхом перегляду тарифних ставок і посадових окладів зі збереженням між розрядних та між професійних співвідношень, але не рідше одного разу на рік (т. 3 арк. справи 103-115).

Пунктом п. 3.2.3 зазначеної вище Галузевої угоди, передбачено проводити оплату праці працівників залізничного транспорту відповідно до наказу Укрзалізниці «Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок і посадових окладів працівників залізничного транспорту», який є невід’ємною частиною Галузевої угоди (т. 3 арк. справи 103-115).

          Наказом Укрзалізниці від 12 березня 2009 року № 171-Ц «Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок і посадових окладів працівників залізничного транспорту» затверджено Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, затверджено годинні тарифні ставки і посадови оклади для оплати праці працівників підприємств, організацій і структурних підрозділів. Вказаний наказ введено в дію з 1 квітня 2009 року (т. 3 арк. справи 116-135).

          Телеграмою начальника ДП «Донецька залізниця» від 27.10.2009 року № Н/41, яка видана на виконання телеграми Укрзалізниці від 22.10.2009 року № Ц-2/106 передбачено підвищення з першого грудня 2009 року на п’ять відсотків годинні тарифні ставки і посадові оклади. Вказаною телеграмою передбачено, що у зв’язку з підвищенням годинних тарифних ставок і посадових окладів, індексацію грошових доходів не проводити (т. 3 арк. справи 136).

          Таким чином, судом встановлено, що позивачем по моторвагонному депо Комунарськ не рідше одного разу на рік переглядаються розмірі посадових окладів та тарифних ставок та здійснюється підвищення заробітної плати на виконання п. 3.2.2 Галузевої угоди. Суд зазначає, що приписи статті 55 Закону України Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», статті 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», статті 15 Закону України «Про оплату праці», статті 97 Кодексу Законів про працю України в частині виплати заробітної плати не нижче рівня мінімального розміру заробітної плати позивачем не порушені, що зумовлює безпідставність вимоги відповідача про нарахування та виплату посадових окладів та тарифних ставок працівникам моторвагонного депо Комунарськ та моторвагонному депо Родакове.

          По моторвагонному депо Сватове відповідачем встановлене порушення не приведення посадових окладів працівникам у відповідність до рівня мінімальної заробітної плати з урахуванням коефіцієнтів співвідношень розмірів мінімальних місячних посадових окладів до мінімальної тарифної ставки. Таким чином, відповідач прийшов до висновку про те, що працівниками депо недоотримано суму заробітної плати у вигляді не нарахованої індексації грошових доходів у сумі 83951,99 грн. Порушення встановлене за період з 01.07.2009 року по 01.11.2009 року, тобто 4 місяці. При цьому в акті ревізії зазначене, що заробітна плата працівникам моторвагонного депо за вказаний період не підвищувалась.

          Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника моторвагонного депо Сватове від 16 квітня 2009 року № 274/РПЧ «Про зміну тарифних ставок і посадових окладів» установлено з 1 квітня 2009 року посадові оклади і тарифні ставки працівникам моторвагонного депо, передбачені наказом Укрзалізниці від 12.03.2009 року № 171-Ц (т. 3 арк. справи 80-84).

          Аналіз розміру посадових окладів, встановлених згідно вказаного наказу свідчить про встановлення посадових окладів не нижче рівня мінімальної заробітної плати та складають від 1030 грн. до 3550 грн. в залежності від займаної посади (т. 3 арк. справи 81-84) при тому, що рівень мінімальної заробітної плати у період з 01.07.2009 року по 01.11.2009 року (період встановленого порушення) складав з 01.07.2009 року – 630,00 грн., з 01.10.2009 року – 650,00 грн., з 01.11.2009 року – 744,00 грн.

          Контрольно-ревізійним управлінням встановлені коефіцієнти підвищення, які складають 1,008 з 01.07.2009 року, 1,032 – з 01.10.2009 року. Коефіцієнт у розмірі 1,145 з 01.11.2009 року не береться судом до уваги, оскільки він виходить за межі періоду, в якому встановлено порушення відповідачем (період визначений відповідачем з 01.07.2009 року по 01.11.2009 року).

          Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Коефіцієнти, які розраховані відповідачем, складають менш 101 відсотка (1,008 та 1,032), тому підстави для проведення індексації відсутні, що зумовлює безпідставність вимоги відповідача про нарахування та виплату посадових окладів та тарифних ставок працівникам моторвагонного депо Сватове.

          3. Вимога містить, зокрема, вимогу про проведення утримання на підставі поданих заяв зайво виплачених коштів на оплату праці понадштатним працівникам на загальну суму 209,23 тис. грн., у тому числі по Торезькій дистанції колії на суму 203,07 тис. грн., по автобазі Артемівськ на суму 6,16 тис. грн. або усунути порушення іншим шляхом у відповідно до вимог законодавства (у тому числі за рахунок винних осіб) (пункт 3 вимоги), який повністю оскаржується у межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 157).

          Перевіркою наявності фактів утримання понадштатних одиниць за 2009 рік на автобазі станції Артемівськ відповідачем встановлено фактичну роботу працівника – сторож, яка відсутня в штатному розписі, що призвело до проведення витрат на утримання понадштатної одиниці в межах фонду оплати праці в період з 01.04.2009 року по 31.07.2009 року, тобто 4 місяці на загальну суму 6157,28 грн. (т. 1 арк. справи 119-120).

Також перевіркою наявності фактів утримання понадштатних одиниць за 2008 рік – 2009 рік на Торезькій дистанції колії відповідачем встановлено фактичну роботу понадштатних працівників – обхідники колій та штучних споруд у період з 01.01.2008 року по 01.05.2009 року; сигналіст у період з 01.01.2008 року по 01.05.2009 року; підсобний робітник у період з 01.01.2008 року по 01.05.2009 року; монтери 2 розряду у період з 01.01.2008 року по 01.05.2009 року (т. 1 арк. справи 124-125).

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, чисельність персоналу та оклади за кожною посадою (Юридичний словник, 1983 р., видання друге, перероблене і доповнене, під редакцією В.М.Бабія, Ф.Г.Бурчака, В.М.Корецького, В.В.Цвєткова).

Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.

Наказ, яким повинно бути затверджено штатний розпис, оформлюється з дотриманням усіх вимог до організаційно-розпорядчої документації відповідно до Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року N 55 , що поширюється на організаційно-розпорядчі документи (постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо), які створюються в результаті діяльності підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Відповідні документи також повинні мати всі необхідні реквізити, зокрема: найменування організації, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис тощо (пункт 4.4 наказу).

          Суд приймає правову позицію відповідача та не погоджує доводи залізниці стосовно того, що утримання працівників – сторож, обхідники колій та штучних споруд, сигналіст, підсобний робітник, монтери 2 розряду здійснювалось у межах фонду оплати праці, без включення відповідної посади до штатного розкладу за зазначений вище період. Здійснення оплати праці у межах фонду оплати праці не впливає на порушення штатної дисципліни за період, у якому встановлене порушення.

Належних доказів, а саме штатного розкладу за зазначений період з зазначенням вказаних посад залізниця не надала, що доводить, з огляду на відсутність належних доказів, правомірність висновків відповідача.

          4. Вимога містить, зокрема, вимогу про проведення утримання на підставі поданих заяв зайво нарахованих та виплачених сум премії на загальну суму 449,86 тис. грн. у тому числі по автобазі Артемівськ на суму 433,12 тис. грн. або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства (у тому числі за рахунок винних осіб) (пункт 4 вимоги), який частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи по автобазі Артемівськ (т. 2 арк. справи 157-158).

          Відповідачем в акті ревізії встановлено здійснення позивачем за період з 01.01.2008 по 31.01.2010 виплату премії працівникам автобази ст. Артемівськ без видання наказів на преміювання працівників, які є підставою для такого нарахування та виплати у розмірі 433 119,34 грн.

          Не є спірним між сторонами сума, яка була виплачена працівникам автобази Артемівськ як премія за період з 01.01.2008 по 31.01.2010 та відсутність документу з назвою «наказ» на преміювання працівників у сумі 433 119,34 грн.

          Спірною є обставина наявності підстав для такої виплати з урахуванням відсутності документу з назвою «наказ» на преміювання працівників.

          Відповідно до абзацу третього пункту 9 Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, затвердженого наказом Укрзалізниці від 12.03.2009 року № 171-Ц, преміювання інших працівників підприємств і організацій, відокремлених структурних підрозділів здійснюється, виходячи з конкретних задач, які стоять перед ними, з урахуванням кінцевих результатів праці колективу в цілому, за показниками і в розмірах, які встановлюються керівником відповідного підприємства, організації та відокремлених структурних підрозділів, за погодженням з профспілковим комітетом, з урахуванням фінансової можливості і обумовлюються Положенням (т. 3 арк. справи 117).

          Відповідно до п. 4.6 Положення про преміювання водіїв автотранспортних засобів, виробничого персоналу, керівників, спеціалістів і службовців за основні результати господарчої діяльності по автобазі ст. Артемівськ (Додатки №№ 9-11 до Колективного договору), затверджених начальником Автобази станції Артемівськ: «Виплата премії проводиться на підставі наказу начальника Автобази і в межах виділеного фонду оплати праці» (т. 5 арк. справи 235-237; т. 19 рак. справи 164-168, т. 19 арк. справи 174-196).

          Матеріали справи містять:

- подання на преміювання працівників автобази станції Артемівськ щомісячно за період з січня 2008 року по 1 лютого 2010 року;

- виписки з вказівок залізниці про встановлення ліміту по фонду оплати праці на кожний місяць з січня 2008 року по 1 лютого 2010 року;

- показники преміювання працівників автобази в залежності від виконання доведених планових завдань за період з січня 2008 року по 1 лютого 2010 року;

- протоколи засідання комісії по розгляду питання про виплату премії працівникам автобази станції Артемівськ щомісячно за період з січня 2008 року по 1 лютого 2010 року, які підписані керівником автобази станції Артемівськ та членами комісії, які погоджені головою профспілкового комітету (т. 5 арк. справи 1-237).

Відповідно до протоколів засідання комісії по розгляду питання про виплату премії працівникам автобази станції Артемівськ, згідно виконаних показників преміювання, з урахуванням ліміту по фонду оплаті праці комісія постановила виплатити премії у певних розмірах працівникам автобази в залежності від займаної посади. Вказані протоколи підписані головою комісії – керівником автобази станції Артемівськ та членами комісії – головним інженером, начальником відділу експлуатації, інженером по охороні праці, головним бухгалтером, старшим інспектором по кадрам, економістом, інженером та погоджено з головою профспілкового комітету (т. 5 арк. справи 14, 32, 50, 68, 87, 105, 123, 140, 158, 176, 198, 216, 234).

          Суд зазначає, що наявність протоколів засідання комісії, які підписані керівником автобази та погоджені головою профспілкового комітету повністю відповідають умовам абзацу третього пункту 9 Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, затвердженого наказом Укрзалізниці від 12.03.2009 року № 171-Ц в частині преміювання працівників за показниками і в розмірах, які встановлюються керівником відповідного підприємства, організації та відокремлених структурних підрозділів, за погодженням з профспілковим комітетом. Відповідачем під час розгляду справи не доведено, що накази про преміювання працівників повинні бути складені певної форми, яка затверджена відповідним органом державної влади у межах його повноважень та певного змісту. Зі змісту протоколу по розгляду питання про виплату премії вбачається наявність встановленого розміру премії працівникам в залежності від займаних посад, які підписані керівником автобази.

Суд зазначає, що керівником автобази щомісячно встановлювались розміри преміювання працівників в залежності від виконаних задач та у межах фонду оплати праці шляхом оформлення протоколів засідання комісії по розгляду питання про виплату премії. Та обставина, що ці розпорядчі документи не були оформлені наказом (наявні в матеріалах справи протоколи про встановлення конкретних розмірів премії працівникам автобази) не може свідчити про нарахування та виплату премії з порушенням законодавства.

Встановлення керівником автобази станції Артемівськ розмірів преміювання працівників шляхом видання протоколів про встановлення конкретних розмірів премії працівникам автобази в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняті вони відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірними по суті, визначення іншої назви розпорядчого документу, ніж визначено у Положенні про преміювання водіїв автотранспортних засобів, виробничого персоналу, керівників, спеціалістів і службовців за основні результати господарчої діяльності по автобазі станції Артемівськ, на підставі якого проводилось нарахування та виплата премії, не може бути підставою для вимоги про утримання зайво нарахованої премії.

Оскільки судом встановлена правомірність нарахування та виплати премії працівникам автобази, то сплата внесків до державних цільових фондів у розмірі 158504,10 здійснено позивачем також правомірно.

          Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

          5. Вимога містить, зокрема, вимогу про проведення нарахування, відображення в обліку суми дебіторської заборгованості, пред’явити та стягнути з Новобахмутівської сільської ради, з УМВС України на Донецькій залізниці зайво понесені залізницею витрати на суму по Новобахмутівській сільській раді у розмірі 188,89 тис. грн., по МВС на Донецькій залізниці у розмірі 4233,36 тис. грн. (у тому числі вагонне депо Луганськ – 4131,70 тис. грн., моторвагонне депо Родакове – 101,66 тис. грн.) або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог діючого законодавства (пункт 5 вимоги), який частково оскаржується в межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 158).

          Відповідачем в акті ревізії встановлено здійснення витрат по вагонному депо Луганськ за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року по договорам, укладеним між Позивачем та Лінійним управлінням на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 22.02.2008 року № Д/Л 08157/НЮ, від 26.01.2009 року № Д/Л 09016/НЮ, від 30.12.2009 року № Д/Л 092054/НЮ на загальну суму 4 131 695,99 грн. (т. 1 арк. справи 179-180).

          Також відповідачем в акті ревізії встановлено здійснення витрат по вагонному депо Родакове за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року по договорам, укладеним між Позивачем та Лінійним управлінням на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті на загальну суму 101 662,57 грн.

          Висновок про зайве сплачені грошові кошти Позивачем Лінійному управлінню на Донецькій залізниці УМВС України зроблений контрольно-ревізійним управлінням на підстав аналізу норм Закону України «Про міліцію» та Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України від 17.10.200 року № 1138/2000 та порівняння цих нормативно-правових актів з умовами укладених договорів між Позивачем та Лінійним управлінням на Донецькій залізниці УМВС України. На підставі вказаного аналізу відповідач прийшов до висновку про те, що виконання послуг за договорами передбачено Законом України «Про міліцію», що призвело до покриття витрат сторонніх осіб при відсутності заборгованості в обліку.

          Судом встановлено, що між державним підприємством «Донецька залізниця» та Лінійним управлінням на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті укладено договори від 22.02.2008 року № Д/Л 08157/НЮ, від 26.01.2009 року № Д/Л 09016/НЮ, від 30.12.2009 року № Д/Л 092054/НЮ (т. 28 арк. справи 4-22).

          Предметом даних договорів є забезпечення правопорядку у пасажирських та пригородніх поїздах формування Державного підприємства «Донецька залізниця».

Згідно п. 1.2, п. 1.3., та п. 1.2. договорів Донецька залізнична дорога зобов’язується щомісячно оплачувати фактично надані послуги Виконавцем послуги по супроводженню співробітниками міліції пасажирських та пригородніх поїздів формування Донецької залізничної дороги.

Відповідно до умов укладених договорів, виконавець приймає на себе наступні обов’язки: укомплектувати штатну чисельність у кількості 190 одиниць; забезпечити особистий склад підрозділів обмундируванням, табельною зброєю, спеціальними засобами захисту; організувати навчання особистого складу на курсах першопочаткової підготовки; здійснювати супровід пасажирських поїздів приписки Донецької залізниці згідно затверджених графіків руху.

Під час супроводження виконавець зобов’язаний забезпечувати правопорядок, безпеку пасажирів та поїзних бригад, контролерів – ревізорів, схоронності та безпеки рухомого складу на шляху прямування.

          На виконання зазначених договорів між сторонами щомісячно в період з січня 2008 року по березень 2010 року були складені акти виконаних робіт по супроводженню пасажирських поїздів з зазначенням номеру потягу, дільниці супроводження, кількістю супроводжувальних працівників міліції (т. 5 арк. справи 240,244; т. 6 арк. справи 5,9,12,16, 24,28,35,38,43,46,50,54,59,63,67,73,76,80; т. 36 арк. справи 46-128).

Фактичне супроводження поїздів працівниками міліції підтверджується журналами обліку супроводження поїздів та витягами з журналу обліку супроводження поїздів, які долучені судом до матеріалів справи (т. 36 арк. справи 129-215).

          Також фактичне супроводження поїздів працівниками міліції підтверджується маршрутними листами на кожний окремий маршрут (поїзд) з зазначенням номерів локомотивів, дати виписки маршруту, відмітки часу роботи локомотиву, прізвища робітника міліції, який супроводжував поїзд та період часу супроводження (т. 35 арк. справи 135-250, т. 36 арк. справи 1-38).

          Узагальнені дані по супроводу поїздів працівниками міліції по моторвагонному депо Родакове наведені у таблиці (т. 35 арк. справи 99-134), по вагонному депо Луганськ (т. 36 арк. справи 80-152).

          Згідно наданих позивачем пояснень, суми, які були сплачені Лінійному управлінню на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, були включені до складу валових витрат за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року. Податковим органом за період встановленого порушення проведено планову перевірку відокремленого підрозділу моторвагонного депо Родакове державного підприємства «Донецька залізниця», за наслідками якої було складено акт перевірки від 05.10.2010 року № 81/23-35832533, в пункті 3.1.2 якого не вставлено заниження або завищення формування валових витрат цим структурним підрозділом. Також податковим органом за період встановленого порушення проведено планову перевірку вагонного депо Луганськ, за наслідками якої складено довідку від 22.10.2010 року № 753/23-01075767, в пункті 3.1.2 якого не вставлено заниження або завищення формування валових витрат цим структурним підрозділом (т. 31 арк. справи 1-49). Таким чином, вказані витрати пов’язані з господарською діяльністю Позивача, а отже є такими, які здійснені правомірно.

          Таким чином, надання, отримання та використання послуг з охорони поїздів та охорони правопорядку в господарській діяльності Позивача підтверджується матеріалами справи та є такими, що здійснені у межах чинного законодавства.

          Судом проаналізовано обов’язки працівників міліції, які передбачені статтею 10 Закону України «Про міліцію» та встановлено відсутність у працівників міліції прямих обов’язків в частині забезпечення безпеки пасажирів, поїзних бригад, контролерів-ревізорів, схоронності та безпеки рухомого складу на шляху прямування.

          Відповідно до статті 7 Закону України «Про міліцію» міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вказана норма кореспондується з обов’язками міліції, викладеними у пункті 18 частини першої статті 10 Закону України «Про міліцію», а саме міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне і державне майно.

          Аналогічні завдання лінійного управління щодо організації на договірних засадах охорони майна усіх видів власності, супроводження пасажирських та приміських потягів міститься в пункті 4.15 Положення про лінійне управління на Донецькій залізниці Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті (т. 32 арк. справи 58-63).

          Таким чином, вказаним Законом однозначно передбачено охоронна функція міліції, яка виконується на договірних засадах, що й було здійснено Позивачем шляхом укладання договору на супроводження пасажирських та приміських поїздів формування Донецької залізниці.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню .

          Відповідачем в акті ревізії встановлено протягом періоду з 01.01.2008 по 31.03.2010 між ДП «Донецька залізниця» та Новобахмутівською сільською радою було укладено та діяв договір від 23.11.2009 №Д/БМЕУ-7-091809/НЮ, яким передбачено, що державне підприємство «Донецька залізниця» згідно Закону України «Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності» передає, а «Сільська рада», згідно рішення Новобахмутівської сільської ради  від 23.11.2009 №382/26У приймає безоплатно в комунальну власність громади об`єкти, обладнання і мережі водопровідно-каналізаційного господарства після ремонту і малі очисні споруди після будівництва, розташовані за адресою: с. Новобахмутівка, вул. Вокзальна, 8 та 8а.

Контрольно-ревізійним управлінням встановлено, що витрати, понесені ДП «Донецька залізниця» від проведення ремонту та будівництва очисних споруд в загальній суму – 188 885,30 грн. (50 % від загальної суми понесених витрат), Новобахмутівської сільській раді за період з 01.0.12008 по 31.03.2010 не пред’являлись, що є порушенням ст. 4-2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».

Судом встановлено, що між ДП «Донецька залізниця» та Новобахмутівською сільською радою укладено договір від 23.11.2009 №Д/БМЕУ-7-091809/НЮ (т. 4 арк. справи 102-105).

Умовами укладеного договору передбачено, що Позивач згідно Закону України «Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності» передає, а «Сільська рада», згідно рішення Новобахмутівської сільської ради від 23.11.2009 №382/26У приймає безоплатно в комунальну власність громади об`єкти, обладнання і мережі водопровідно-каналізаційного господарства після ремонту і малі очисні споруди після будівництва, розташовані за адресою: с. Новобахмутівка, вул. Вокзальна, 8 та 8а.

Відповідно до складеного дефектного акту та кошторису, вартість робіт з передачі об’єктів в комунальну власність складає 1111,606 тис. грн. (один мільйон сто одинадцять тисяч шістсот гривень) ПДВ із загальної суми складає 185,268 тис. грн., в тому числі: ремонт комплексів водопостачання і каналізації на суму 445,480 тис. грн., в т.ч. ПДВ 74,247 тис. грн.; будівництво малих очисних споруд виробництвом 20 куб. м/добу. на суму 666,126 тис. грн. в т.ч. ПДВ 111,021 тис. грн., в тому числі обладнання, яке передається в комунальну власність.

Для виконання робіт обумовлених договором від 23.11.2009 №Д/БМЕУ-7-091809/НЮ, структурним підрозділом ДП «Донецька залізниця» Іловайське БМЕУ укладено договір підряду від 29.11.2007 №БМЕУ-072179/НЮ з Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробничим об`єднанням «Кримська технологічна компанія» (т. 24 арк. справи 78-80).

Умовами укладеного договору передбачено, що «Підрядник» зобов’язується виконати за дорученням «Замовника» в межах договірної ціни, на свій ризик власними і привернутими силами і способами всі передбачені замовленням роботи по будівництву малих очисних споруд станції Новобахмутівка, усунути за свій рахунок протягом гарантійного терміну (12 місяців) експлуатації об`єкту недоробки, обумовлені неякісним виконанням робіт. Відповідно до п. 2 укладеного договору вартість робіт визначається згідно з Договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору і складає 324,75 тис. грн.

Загальна сума понесених витрат по Іловайському БМЕУ внаслідок виконання робіт з ремонту та будівництва малих очисних споруд систем водопостачання та водовідведення с. Новобахмутівка склали 377 770,60 грн., в т.ч.: вартість виконаних робіт на суму - 170 557,00 грн. та вартість придбаного обладнання на суму - 207 213,60 грн.

Відповідач з посиланням на приписи частини першої статті 4-2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 № 147/98-ВР вважає, що витрати, понесені державним підприємством «Донецька залізниця» від проведення ремонту та будівництва очисних споруд в сумі 188 885,30 грн. (50 % від загальної суми понесених витрат), повинні були бути пред’явлені Новобахмутівській сільській раді.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Рішенням Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 23 листопада 2009 року № 382/26-V вирішено доручити сільському голові заключити договір для подальшого прийому до комунальної власності об’єктів водопостачання та водовідведення після ремонту вказаних об’єктів та будівництва малих очисних споруд.

Відповідно до частини другої статті 4-2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» видатки, пов'язані з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства.

Станом на момент проведення ревізії об’єкти соціальної інфраструктури не передані до комунальної власності, що не є спірним між сторонами, а отже, підстави для відображення в обліку цих витрат та пред’явлення їх до сплати Новобахмутівської сільської ради відсутні, що зумовлює неправомірність вимоги відповідача в цій частині.

У зв’язку з тим, що пункт шостий вимоги, в частині, що оскаржується, складається з сум сплачених внесків до державних цільових фондів по пунктам 3, 4 та 18 вимоги, суд вважає за необхідне розглянути позовні вимоги, які стосуються пункту 18 вимоги у розмірі 13,56 тис. грн. для встановлення наявності або відсутності підстав для сплати внесків до державних цільових фондів, викладених у пункті 6 вимоги.

6. Вимога, містить, зокрема, вимогу про провести утримання на підставі поданих заяв зайво нарахованих та сплачених сум посадових окладів, тарифних ставок, надбавок, доплат та премій в частині Краснолиманської дистанції колії у сумі 9,37 тис. грн. та локомотивне депо Слов’янськ у сумі 4,19 тис. грн. (пункт 18 вимоги), який частково оскаржується в межах цієї адміністративної справи на суму 13,56 тис. грн. (т. 2 арк. справи 161).

Відповідачем в акті ревізії встановлено, що Краснолиманською дистанцією колії здійснено зайве нарахування і виплату працівникам заробітної плати через встановлення безпідставних доплат за шкідливі умови праці при відсутності атестацій робочих місць помічника машиніста незнімної дрезини та тесляра за період з 01.01.2008 по 31.03.2010р. на загальну суму 9367,24 грн., (2008 – 4137,31 грн., 2009 – 4249,30 грн., 2010 – 980,63 грн.) (т. 1 арк. справи 110, т. 21 арк. справи 110-112).

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе за результатами атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. N 442 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 цього Порядку, атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.

Пункт 2 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України N 41 від 01.09.92 (далі – Рекомендації), визначає організацію роботи по атестації. Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Рекомендацій, атестаційна комісія, зокрема, складає перелік робочих місць, що підлягають атестації.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Рекомендацій, робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ І Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров'я.

Відповідно до додатку 1 Рекомендацій, шкідливі і небезпечні - умови і характер праці, при яких умови і характер праці внаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища у вимірах, що перевищують гігієнічні нормативи, і психофізіологічні фактори трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі і можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров'я працівників.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України  N 528 від 27.12.2001 умови праці розподіляються на 4 класи, у тому числі – шкідливі умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас – небезпечні (екстремальні) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Аналіз вищенаведених нормативних актів посвідчує, що визначальним фактором для віднесення робочого місця зі шкідливими умовами праці є шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу, що перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого або його потомство.

Відповідно до наказу Краснолиманської дистанції колії від 29.11.2005 року № 365 про проведену атестацію робочих місць за умовами праці, наказано вважати робочі місця, у тому числі столяра зі шкідливими умовами праці (пункт 1 наказу).

Пунктом 2 цього наказу передбачено наступні пільги за роботу зі шкідливими та тяжкими умовами праці, зокрема, столяру доплата у розмірі 8 % тарифної ставки (т. 21 арк. справи 100-101).

Відповідно до наказу Краснолиманської дистанції колії від 05.08.2005 року № 244 про проведену атестацію робочих місць за умовами праці, наказано вважати робочі місця, у тому числі машиніста незнімної дрезини та його помічника зі шкідливими умовами праці (пункт 1 наказу).

Пунктом 2 цього наказу передбачено наступні пільги за роботу зі шкідливими та тяжкими умовами праці, зокрема, машиніста незмінної дрезини та його помічника доплата у розмірі 12 % тарифної ставки (т. 21 арк. справи 108-109).

Праця помічника машиніста та машиніста незнімної дрезини обумовлена специфічним виробничим процесом, за яким ці особи знаходяться в єдиному закритому приміщенні та працювати окремо на різних робочих місцях цим особам неможливо, оскільки робоче місце для цих осіб єдине – кабіна. Тобто, шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу однаково впливають на помічника машиніста та машиніста незнімної дрезини, що підтверджується висновком головного лікаря Краснолиманської лінійної санітарно – епідеміологічної станції на Донецькій залізниці від 30.08.2010 року № 225-02/737 (т. 16 арк. справи 175), карткою умов праці (т.16 арк. справи 194-197), протоколом проведення досліджень повітря робочої зони (т. 16 арк. справи 198-199), протоколом проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку (т. 16 арк. справи 200-203), протоколом проведення досліджень метереологічних факторів (т. 16 арк. справи 204-205), протоколом проведення досліджень вібрації (т. 16 арк. справи 206-207), карткою фотографії робочого дня (т. 16 арк. справи 209).

Відповідно до національного класифікатора України – класифікатора професій ДК 003:2005, прийнятого наказом Держспоживстандарту України 26.12.2005 N 375, який був чинний на момент спірних правовідносин (до 01.11.2010 року), професія столяра та тесляра знаходиться знаходяться в одному розділі кваліфікації професій – 7 – кваліфіковані робітники з інструментом, під одним кодом класифікації – 7124 та 7124.2 та мають єдині та однакові ознаки класифікації.

Тобто, праця тесляра та столяра обумовлена специфічним виробничим процесом, за яким ці особи знаходяться в єдиному закритому приміщенні – деревообробний цех, тобто робоче місце для цих осіб є єдине. Тобто, шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу однаково впливають на тесляра та столяра, що підтверджується висновком головного лікаря Краснолиманської лінійної санітарно – епідеміологічної станції на Донецькій залізниці від 30.08.2010 року № 225-02/737 (т. 16 арк. справи 175), карткою умов праці (т.16 арк. справи 180-182), протоколом проведення досліджень повітря робочої зони (т. 16 арк. справи 189-190), протоколом проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку (т. 16 арк. справи 183-186), протоколом проведення досліджень метереологічних факторів (т. 16 арк. справи 187-188), карткою фотографії робочого дня (т. 16 арк. справи 191).

Суд зазначає, що мета атестації робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (пункт 2 Порядку). Тобто, метою проведення атестації є здійснення відповідного захисту прав працівників.

Згідно з додатком N 2 до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2002-2003 роки розміри доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об'єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, за роботу у важких і шкідливих умовах праці становлять від 4 до 12%, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці - від 16 до 24% тарифної ставки (посадового окладу).

Під час судового розгляду справи позивачем доведено, що атестація робочого місця помічника машиніста незнімної дрезини була здійснена Позивачем як місця зі шкідливими умовами праці (наказ 05.08.2005 року № 244), а тому висновок відповідача щодо безпідставних доплат за шкідливі умови праці у розмірі 12 % тарифної ставки є таким, який не відповідає чинному законодавству.

Також під час судового розгляду справи встановлена атестація робочого місця столяра (наказ від 29.11.2005 року № 365), яке є єдиним для столяра та тесляра, а тому висновок відповідача щодо безпідставних доплат за шкідливі умови праці у розмірі 8 % тарифної ставки є таким, який не відповідає чинному законодавству.

Разом з тим, суд зазначає, що контрольно-ревізійним управлінням здійснено розрахунок зайво нарахованої доплати за шкідливі умови праці працівнику Краснолиманській дистанції колії ОСОБА_11 (т. 21 арк. справи 110) за період з 01.2008 року по 03.2010 року як тесляру (оскільки місце тесляра не атестовано), у той же час відповідно до вказаного розрахунку, ця особа працює столяром, місце якого було атестовано, що також було встановлено під час ревізії. Позивачем в підтвердження праці ОСОБА_11 на посаді столяра надано копію трудової книжки, відповідно до якої з 04.08.2003 року посада тесляра-столяра була переіменована на професію столяр та з цієї дати ОСОБА_11 працює на посаді столяра. Інших осіб, які б працювали на посаді тесляра та їх робоче місце не було атестовано відповідачем під час проведення ревізії не було виявлено. Таким чином, відповідачем виявлено зайво сплачена доплата за шкідливі умови праці по особі, робоче місце якої атестовано в установленому законом порядку.

Відповідачем в акті ревізії встановлено, що водіям Локомотивного депо Слов’янськ ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14 встановлено надбавку за класність, у той час, коли вона не працювали водіями (періоди простою автомобілів), внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року заробітну плату у сумі 4196,45 грн. (2008 – 1916,16 грн., 2009 – 1747,17 грн., 1 квартал 2010 – 533,12 грн.), чим порушено додаток № 14 «Перелік надбавок та доплат  до тарифних ставок і посадових окладів для робітників локомотивного депо Слов'янськ» до п. 3.4 Колективного договору Локомотивного депо Слов’янськ, додатку № 14 «Перелік надбавок та доплат  до тарифних ставок і посадових окладів для робітників локомотивного депо Слов’янськ» до п. 3.4 Колективного договору локомотивного депо Слов'янськ та ст. 2, 5,12 Закону України “Про оплату праці”, ст. 97 Кодексу законів про працю України (т. 1 арк. справи 121).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Судом встановлено, що згідно з додатком 2 до Галузевої угоди між Міністерством транспорту та зв’язку України та Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України на 2007-2011 роки (із змінами і доповненнями від 28.08.2008 року), передбачена надбавка за класність водіям легкових і вантажних автомобілів та автобусів: водіям 2 класу – 10 відсотків, 1-го класу – 25 відсотків встановленої тарифної ставки за відпрацьований час водієм.

Наказом Локомотивного депо Слов’янськ від 31.07.2006 № 1043 водію автотранспортних засобів ОСОБА_15 присвоєно 1 клас кваліфікації водія з 01.08.2006 року (т. 6 арк. справи 148).

Наказом Локомотивного депо Слов’янськ від 28.08.2000 № 182 водію автотранспортних засобів ОСОБА_12 встановлено надбавку за 1 клас кваліфікації водія (т. 6 арк. справи 149).

Наказом Локомотивного депо Слов’янськ від 02.02.2000 № 1414 водію автотранспортних засобів ОСОБА_14 встановлено надбавку за 1 клас кваліфікації водія (т. 6 арк. справи 150).

Наказом Локомотивного депо Слов’янськ № 180 від 2 лютого 2000 року водію автотранспортних засобів ОСОБА_13 встановлено надбавку за 1 клас кваліфікації водія з 02.02.2000 року (т. 6 арк. справи 151).

Нормативно-правовим актом, який встановлює особливості регулювання часу праці та відпочинку водіїв автотранспортних засобів та осіб, які пересуваються на автотранспортному засобі і безпосередньо зайняті роботою, пов'язаною з цим транспортним засобом, його пасажирами або вантажем, що перевозиться, який діяв у момент спірних правовідносин є Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту України 17 січня 2002 р. N 18 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2002 р. за N 97/6385 (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення, термін "робочий час" - це час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до підпункту в) підпункту 2.2 пункту 2 Положення, до складу робочого часу водія включається час простою не з вини водія.

Не є спірною між сторонами обставина щодо відсутності вини водія під час простою автомобілів.

Відповідно до табелів обліку робочого часу ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, у дні простою автотранспорту ними було фактично відпрацьовано 8 годин за день, тобто повний робочий день (т. 6 арк. справи 119-147).

Враховуючи викладене, фактично відпрацьованим водіями часом вважаються години, проставлені в табелі обліку робочого часу, за які водіям правомірно нараховані та виплачені, у тому числі, надбавка на класність, оскільки простой автомобілів відбувся не з вини водіїв.

На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

7. Вимога містить, зокрема, вимогу про проведення корегування у звітності зайво сплачених внесків до державних цільових фондів по незаконно сплаченій заробітній платі, надбавкам, доплатам, преміям на суму 264,17 тис. грн., або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства (пункт 6 вимоги), яка частково оскаржується позивачем у сумі 248 790,00 грн. по Торезький дистанції колії, Краснолиманський дистанції колії, автобаза Артемівськ, вагонного депо Слов’янськ (т. 2 арк. справи 158).

Оскаржувальний пункт вимоги стосується зобов’язання Позивача відкоригувати у звітності зайво сплачені внески до державних цільових фондів по порушенням, які викладені у:

пункті 3 вимоги по Торезькій дистанції колії у розмірі 76210,01 грн. та автобазі станції Артемовськ на суму 2511,84 грн.,

пункті 4 вимоги по автобазі станції Артемовськ на суму 158504,10 грн.,

пункті 18 вимоги по Краснолиманській дистанції колії у сумі 3518,90 грн. та по вагонному депо Слов’янськ у сумі 1578,28 грн.

по Краснолиманській дистанції колії 3255,10 грн. (т.22 арк. справи 28),

по Торезькій дистанції колії 2570,1 грн. (т.1 арк. справи 127).

Судом розглянуті порушення по пунктам 3,4,18 вимоги, які стали підставою для висновку про зайве сплачені кошти до державних цільових фондів, за наслідками яких суд погодився з доводами позивача в частині необґрунтованого висновку відповідача щодо пункту 4 вимоги та пункту 18 вимоги, у зв’язку з чим висновок відповідача про зайве сплачені кошти до державних цільових фондів у розмірі 163601,28 грн. є неправомірний.

Висновок про зайве сплачені кошти до державних цільових фондів по пункту 3 вимоги у розмірі 78721,85 грн. (автобаза Артемівськ у розмірі 2511,84 грн., Торезька дистанція колії у розмірі 76210,01 грн.) суд вважає правомірним за підставами, які розглянуті по суті по пункту 3 вимоги, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позивачем під час розгляду справи були надані пояснення, що, на його думку, до цього пункту вимоги входить перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 3255,10 грн. по Краснолиманській дистанції колії та у розмірі 2570,10 грн. по Торезькій дистанції колії, з якими позивач не згодний.

Під час судового розгляду справи на підставі розрахунку по 6 пункту вимоги, наданому відповідачем, судом встановлено, що сума у розмірі 3255,10 грн. по Краснолиманській дистанції колії не увійшла до шостого пункту вимоги (по цьому структурному підрозділу в 6 пункті вимоги значиться сума у розмірі 4,06 тис. грн., з яких 3518,90 оскаржуються позивачем та судом надано відповідну правову оцінку по цьому порушенню та сума у розмірі 514 грн. не оскаржується позивачем) та такої сума відсутня в зведеному акті ревізії, у зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги в цій частині.

Стосовно позовної вимоги у розмірі 2570,10 грн. по Торезькій дистанції колії суд зазначає, що на підставі розрахунку по 6 пункту вимоги, наданому відповідачем, судом встановлено, що сума у розмірі 2570,1 грн. не увійшла до шостого пункту вимоги (по цьому структурному підрозділу в 6 пункті вимоги значиться сума у розмірі 80,83 тис. грн., з яких 76210 грн. оскаржуються позивачем та судом надано відповідну правову оцінку по цьому порушенню та суми у розмірах 216,67 грн., 4362,55 грн., 42,54 грн. не оскаржується позивачем). Разом з тим, судом встановлено, що сума у розмірі 2570,1 грн. увійшла до пункту 19 вимоги, позовні вимоги щодо якої заявлено позивачем та розглянуті судом по суті, у зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги в частині, яка заявлена по шостому пункту вимоги.

8. Вимога містить, зокрема, вимогу здійснити усі необхідні заходи, як у судовому так і у досудовому порядку по відшкодуванню зайво сплачених Позивачем коштів, внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт та наданих послуг, провести нарахування, відобразити в обліку дебіторської заборгованості, пред’явити підрядним організаціям та стягнути на розрахунковий рахунок зайво сплачені кошти, яка частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи у сумі 355,88 грн., по Красноармійській дистанції колії на суму 5,22 тис. грн., по Донецькому центру механізації колійних робіт на суму 350,66 тис. грн. (пункт 7) (т. 2 арк. справи 158-159).

Порушення встановлене актом перевірки відповідача (т.1 арк. справи 145) в частині документального непідтвердження фактичного використання списаних матеріалів (шпал) у кількості 118одиниць (на суму 3028,3грн.) на поточне утримання Красноармійської дистанції колії ґрунтується на результатах зіставлення даних «Акту осіннього комісійного огляду колії, стрілочних переводів, споруд та інших облаштувань» по околотку 13 по Красноармійської дистанції колії, проведеного в період з 14.10.08р. по 24.10.08р., «Позвенної відомості негідності шпал» по ПД-13 дистанції колії 2ст. щодо шпал, які визначені до заміни у кількості 188 одиниць та «Матеріального звіту шляхового майстру» ПД 13- ОСОБА_17 за листопад 2008р., за яким фактично списано 306 одиниць шпал.

Згідно акту перевірки КРУ в частині, що не заперечується  позивачем, за підсумками осінньому комісійному огляду по ПД 13 по Красноармійської дистанції колії передбачено заміну 188 одиниць шпал (завірені копії Акту осіннього комісійного огляду колії, стрілочних переводів, споруд та інших облаштувань по околотку 13 по Красноармійської дистанції колії, проведеного в період з 14.10 по 24.10.08р. та Позвенної відомості негідності шпал по ПД-13 дистанції колії 2ст. наявні в матеріалах справи (т.22 арк. справи 108-219).

Відповідно до п.1.1 Наказу Укрзалізниці «Положення про проведення весняних та осінніх оглядів колії, споруд і обладнання на залізницях України» від 01.11.07р. №512-Ц: «Це положення про проведення весняних та осінніх оглядів колії, споруд і обладнання на залізницях України установлює організацію і порядок проведення весняних та осінніх оглядів колії, оформлення результатів проведених оглядів, обліку виявлених несправностей, контролем за їх усуненням та звітність про результати огляду».

Згідно до п.1.6 Наказу визначено: «Основною метою проведення весняних та осінніх оглядів колії, споруд і обладнань є:

- перевірка стану колії, штучних споруд, земляного полотна, залізничних переїздів, інших колійних пристроїв, машин і механізмів, господарських будівель і споруд, наявного на дистанції житлового фонду;

- планування робіт з усунення виявлених при цьому несправностей і причин, що спричиняють їх появу, виконання і облік цих робіт, оцінка стану колії…».

Отже, Акт осіннього комісійного огляду колії, стрілочних переводів, споруд та інших облаштувань, та Позвенна відомість непридатності шпал ПД-13 є документами, у яких фіксуються результати перевірки стану колії, штучних споруд, земляного полотна, залізничних переїздів та інш. з метою визначення плану робіт з усунення виявлених несправностей. Тобто вказаний документ містить дані щодо результатів огляду колії, та не фіксує сам факт виконання ремонтних робот та списання матеріалів, при їх виконанні.

З урахуванням наведеного Акт осіннього комісійного огляду колії, стрілочних переводів, споруд та інших облаштувань, та Позвенна відомість непридатності шпал ПД-13 не є первинним документом, що фіксує факт здійснення ремонтних робот та витрачання матеріалів (як це зазначено у акті перевірки КРУ (т.1 арк. справи 145)).

Слід відмітити, що планування обсягів робіт з ремонту визначає попередній їх обсяг з урахуванням результату огляду. Також, згідно пояснення ДП «Донецька залізниця» (т.1, а.с.31) визначено: «Вибраковка шпал при осінньому огляді проводилась по верхній поверхні шпали, тому що колія була засипана засмічувачами до підошви рейки в результаті експлуатаційної роботи шахти по відвантаженню вугілля. При виконанні робіт по суцільній заміні рейок з типа Р50 на Р65 було необхідно замінити підкладки Д50 на Д65. При зніманні підкладок було виявлено більшу непридатність шпал, ніж виявлену осіннім комісійним оглядом, тому по 2колії ст. Шахта 3 при виконанні робіт по заміні шпал замінено 306 дерев’яних шпал старопридатними».

          В результаті дослідження експертом Акту розсортування матеріалів ВСП за листопад 08р. по ПД-13 Красноармійської дистанції колії» встановлено, що вказаний документ складений у відповідності до встановленої форми, містить всі необхідні реквізити, підписаний від імені відповідальних осіб, та приймається експертом при проведенні дослідження. Згідно вказаного акту визначено, що були прийняти та використані для зміни матеріали, у тому рахунку шпали старопридатні у кількості 306одиниць.

Відповідно до «Відомості виконання планових робіт із поточного утримання колії, колійних пристроїв, штучних споруд і земляного полотна» (форма ПУ-75) на листопад 2008р. з урахуванням п.1.33 Наказу Укразалізниці «Методичні вказівки про порядок складання звітних та облікових форм у колійному господарстві від 28.12.07р. №637-Ц: «Відомість ведеться для кожного робочого відділення (околотка) дистанції колії щомісячно. План робіт околотку, робочого відділення (підрядного колективу) є офіційним документом, що свідчить про встановлений обсяг робіт і їх виконання».

Згідно результатів експертного дослідження встановлено, що «Відомість виконання планових робіт із поточного утримання колії, колійних пристроїв, штучних споруд і земляного полотна» значиться складеною у відповідності з затвердженою формою, містить реквізити, визначені п.2ст.9 ЗУ №996 у тому рахунку підписи відповідальних осіб та приймається експертом при проведенні дослідження. За даними вказаного документу значиться перелік виконаних робот у тому числі робот з заміні шпал у кількості 306 одиниць.

Відповідно до матеріального звіту за листопад 2008р. по будівельній дільниці ПД-13 за матеріально-підзвітною особою ОСОБА_17 з урахуванням до п. 4.9. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.07 №2 значиться: «У визначений термін матеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження та вибуття запасів до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 №193) з відображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають до бухгалтерської служби».

Тобто, матеріальний звіт, згідно вказаного Наказу – це зведений бухгалтерський документ, що призначений для обліку і контролю наявності та руху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві.

До матеріальних звітів, як правило, повинні включатися усі матеріали, які були та є у наявності на складі (коморі), незалежно від того був чи не був рух цих матеріалів за звітний місяць».

          Отже, матеріальний звіт – це документ бухгалтерського обліку, форма та порядок якого чітко визначений (Наказом Міністерства статистики України №193), що призначений для обліку наявності та руху матеріальних цінностей в місцях їх зберігання та на виробництві.

У результаті експертного дослідження встановлено, що наданий Матеріальний звіт за листопад 2008р. значиться складеним у відповідності до затвердженої форми, містить всі визначені п.4ст.9 Закону України реквізити у тому рахунку підписи відповідальних осіб та приймається експертом при проведенні дослідження. Отже, згідно даних Матеріального звіту значиться: за листопад 2008р надійшли та відпущені у т.ч. шпали старопридатні у кількості -306од (вартістю 7853грн).

Таким чином, в результаті експертного дослідження встановлено факт списання у листопаді 2008р шпал у кількості 306одиниць (у тому рахунку 118 щодо яких наявний спір) по околотку 13 по Красноармійської дистанції колії.

Підставою для списання та врахування у складі витрат Красноармійської дистанції колії старопридатних шпал у кількості 306одиниць є здійснення ремонтних робот, виконання яких підтверджується відповідним чином складеною «Відомістю виконання планових робіт із поточного утримання колії, колійних пристроїв, штучних споруд і земляного полотна» (форма ПУ-75) Красноармійської дистанції колії по околотку 13 за листопад 2008р. та «Матеріальний звіт за листопад 2008р.» по будівельній дільниці ПД-13 за матеріально-підзвітною особою ОСОБА_17

Відповідачем в акті ревізії встановлено завищення обсягу виконаних робіт по об’єкту «Автодорожній шляхопровід 393км +5» в актах ф. КБ-2в за листопад 2008 року Красноармійською дистанцією колії, якою зайво сплачено за виконані роботи підряднику приватному підприємству «Агропромбуд» в січні – березні 2009 року на суму 2208,00 грн.

Відповідно до інвентарної картки обліку основного засобу та схеми споруди автодорожнього шляхопроводу 393км +5 на балансі Красноармійської дистанції колії рахується автодорожній шляхопровід загальною площею 868,86 кв.м. (довжина – 96,54 м, ширина проїжджої частини – 7,0м), площа проїжджої частини становить 675,78 кв.м. (т. 6 арк. справи 215).

Відповідно до дефектного акту, локального кошторису включена проїжджа частина площею 700 кв.м. На підставі цих даних до акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в включений обсяг робіт по асфальтуванню проїжджої частини площею 700 кв.м. (т. 6 арк. справи 209-214). Проведеним розрахунком правильності визначення вартості робіт по вищевказаному ремонту з урахуванням загально виробничих витрат, кошторисного прибутку, адміністративних витрат та ПДВ, відповідачем встановлено зайве включення витрат на ремонт проїжджої частини площею 24,22 кв.м. (різниця між 700 кв.м. та 675,78 кв.м.), які склали 2 208,00 грн.

Висновок відповідача базується на розрахунку як різниця між фактично виконаними роботами площею 700 кв. м. та площею, яка значиться в інвентарній картці – 675,78 кв.м.

Не є спірною обставина щодо невнесення позивачем змін до інвентарної картки в частині збільшення проїзної частини авто шляхопроводу.

Спірною є обставина щодо правомірності включення площі розміром 24,22 кв.м. до дефектного акту, та, як наслідок, до акту виконаних будівельних робіт.

Згідно п.2.7. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88: «Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм».

Також, відповідно до Наказу Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 року №352: «Інвентарна картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-6) застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці, та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів. У випадку групового обліку картка заповнюється шляхом позиційних записів окремих об'єктів основних засобів.

Суд погоджує доводи контрольно-ревізійного управління щодо безпідставності включення до дефектного акту даних, які не відображені в інвентарній картці щодо цього основного засобу, оскільки дефектний акт складається до початку виконання будівельних робіт та на цьому етапі неможливо визначити ями та пробоїни на підходах до автошляху  для виконання переходів, як зазначає позивач у позовній заяві в підтвердження своїх доводів.

Також не приймаються судом до уваги посилання позивача щодо збільшення довжин авто шляхопроводу за проектом від 24.04.2002 року № 9193-0-КЖ (т. 6 арк. справи 208), оскільки дані щодо такого збільшення не знайшли свого відображення у бухгалтерських документах позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Ревізією структурного підрозділу – Донецького центру механізації колійних робіт (Далі ДонЦМКР) встановлено будівництво об’єкта «Цех по ремонту самохідних машин на станції Красноармійськ», яке здійснювалось на підставі договору підряду № 071890/НЮ, укладеного між державним підприємством «Донецька залізниця» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ландорра».

На виконання вказаного договору ТОВ «Ландорра» здійснено будівельні роботи, за результатами яких між сторонами складані та підписані акти виконаних робіт форми КБ-2В за період з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року.

В актах виконаних робіт за серпень, вересень, листопад 2008 року та лютий, березень 2009 року (т. 24 арк. справи 174-209) до оплати прийнято роботу по монтажу стінової огорожі з багатошарових панелей заводської готовності при висоті будівлі до 50 м типу «сендвіч» (Розділ. «Стіни», Позиція Е9-42-3) в загальній кількості 3 191,8 кв.м. Відповідачем під час проведення встановлено, що обсяг самого матеріалу «сендвіч панелі заводської готовності» (Позиція С111-1807-3), пред’явленого до оплати, складає 3 830,16кв.м, тобто на 638,36 кв.м. більше змонтованого.

Таким чином, контрольно-ревізійним управлінням з проведеного під час ревізії перерахунку актів виконаних робіт по ДонЦМКР встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 220 686,73 грн., що є порушенням Р.5.1 ДБН Д.2.2-9-99 „Металеві конструкції”, затвердженого наказом Держбуду України від 05.11.1999 № 270;

Такий висновок відповідачем зроблений з огляду на те, що норма витрат (відходів) при монтажу стінової огорожі типу «сендвіч» проектним інститутом не передбачена.

Не є спірними між сторонами наявність проекту Донецького державного проектно-вишукувального інституту залізничного транспорту на використання при будівництві цеху по ремонту самохідних машин оцинкованого профнастілу ТП20 для монтажу стінової огорожі.

Також не є спірною обставина щодо наявності листа – погодження Донецького державного проектно-вишукувального інституту залізничного транспорту від 28.09.2007 року № 1418/03 заміни використання готових сендвіч – панелей при монтажу стінової огорожі (т. 6 арк. справи 193).

Спірною є обставина щодо застосування для монтажу сендвіч – панелей коефіцієнт норми витрат 1,2, який було встановлено Інститутом для монтажу оцинкованого профнастілу ТП20.

Відповідно до пункту 1.2.4 збірнику 9 «Металеві конструкції» ДБН.2.2-9-99, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 05.11.1999 року № 270, об’єм матеріалів, виробів та конструкцій, витрати яких зазначені в таблиці «по проекту» слід визначати додатково у відповідності з проектно-технічною документацією. Відповідно до пункту 6.1 збірнику 9 «Металеві конструкції» ДБН.2.2-9-99, норми для облицювання поверхні профільованим настилом встановлюється по проекту.

Відповідно до проекту, розробленому Донецьким державним проектно-вишукувального інститутом залізничного транспорту, норми витрат для монтажу стінової огорожі з профільованого настилу встановлені на рівні 1,2.

Відповідно до листа Донецького державного проектно-вишукувального інституту залізничного транспорту від 28.09.2007 року № 1418/03, ним було погоджено заміну використання готових сендвіч – панелей при монтажу стінової огорожі та кровлі.

Суд погоджується з позицією позивача в частині застосування норми витрат 1,2 кв.м. при наявності погодження заміни матеріалу Інститутом та відсутності конкретної норми витрат при монтажу сендвіч – панелей у ДБН.2.2-9-99 «Металеві конструкції».

Окрім цього, відповідно до акту від 3 лютого 2009 року, складеного та підписаного  між ТОВ «Ландорра» та Начальником ДонЦМКР, під час монтажу стінових панелей здійснювався розкрій, в результаті якого отримані відходи у цеху відстою з кожного листа 1,25 м. при монтажу стін усього 275,1 м., в цеху ремонту відходи склали 0,725 м. з кожного листа усього 363,03 м.

Відповідачем в акті ревізії не спростовані відомості щодо наявності відходів при здійснені монтажу стінової огорожі, які викладені в акті від 3 лютого 2009 року, об’єм відходів в якому (638,16 м.) повністю співпадає з обсягом матеріалу (638,36 м.), щодо якого встановлено завищення обсягу відходів. Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем в акті ревізії не зазначено правову норму, яка б встановлювала норму витрат для монтажу стін сендвіч - панелями у розмірі 1 кв.м.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Ревізією структурного підрозділу – Донецького центру механізації колійних робіт (Далі ДонЦМКР) також  встановлено, що в акті виконаних робіт № 1 за вересень 2008 року (т. 24 аркуш справи 210-214) до Розділу „Стіни” (Позиція Е9-43-1) „Монтаж металоконструкцій стінової огорожі” включені роботи по установці та розбиранню зовнішніх інвентарних лісів трубчатих висотою до 16 м. (Е8-35-2)..

Таким чином, відповідачем встановлено зайво пред’явлені витрати по „установці та розбиранню зовнішніх інвентарних лісів трубчатих” в загальній сумі 129 966,0 грн. в порушення п. 1.1.4 Ресурсних елементних норм на будівельні роботи (Збірник № 9 „Металеві конструкції”), затверджених наказом Держбуду України  від 05.11.1999 № 270, оскільки даний склад робіт входить до норми передбаченої Збірником при роботі із металевими конструкціями.

Спірною між сторонами є обставина подвійного включення до акту виконаних робіт суми по установці та розбиранню зовнішніх інвентарних лісів трубчатих висотою до 16 м., оскільки на думку відповідача, ці роботи включені безпосередньо до робіт по монтажу металевих конструкцій.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 1.1.2 Ресурсних елементних норм на будівельні роботи (Збірник № 9 „Металеві конструкції”), затверджених наказом Держбуду України від 05.11.1999 № 270 передбачено, що вказані норми враховують вимоги до монтажу та умов виробництва робіт, передбачені будівельними нормами.

Пунктом 1.1.4 Ресурсних елементних норм на будівельні роботи (Збірник № 9 „Металеві конструкції”), затверджених наказом Держбуду України від 05.11.1999 № 270 передбачено, що норми включають наступний склад робіт, зокрема, установка та розбирання інвентарних підмосток, драбин, настилів та інших приладів.

Аналізуючи дану норму, порушення якої встановив відповідач під час проведення ревізії, суд зазначає, що вона містить перелік робіт, які включаються до будівельних робіт з металевими конструкціями. Саме на підставі цієї норми позивач включив до локальної смети такий елемент будівельних робіт як установка та розбирання зовнішніх інвентарних лісів трубчатих. В зазначеній нормі не передбачено включення робіт по установці та розбиранню інвентарних підмосток, драбин, настилів та інших приладів до робіт по монтажу металевих конструкцій.

Група 35 розділу 16 Збірнику № 9 „Металеві конструкції” (т. 37 арк. справи 106) визначає здійснення робіт по установці та розбиранню наружних інвентарних лісів (позиція Е8-35-2 стосується встановлення та розбирання лісів до 16 метрів) як окремий елемент будівельних робіт, який включає перелік норм з 1 по 5 та який підлягає окремому включенню до актів виконаних будівельних робіт (позивачем позиція Е8-35-2 включена в акт виконаних робіт).

Група 43 розділу цього ж розділу збірнику (т. 37 арк. справи 108) визначає перелік робіт, які включаються до монтажу металоконструкцій стінової огорожі (позивачем вказана позиція Е9-43-1 включена до акту виконаних робіт), до яких відповідно до прписів групи 43 Збірнику не включаються роботи по установці та розбиранню наружних інвентарних лісів.

Таким чином, дії позивача по включенню до локальної смети та до акту виконаних робіт роботи по установці та розбиранню наружних інвентарних лісів є правомірними.

Судом встановлено, що роботи по установці та розбиранню зовнішніх інвентарних лісів трубчатих висотою до 16 м передбачені проектно-кошторисною документацією по цеху по налагодженню та відстою путевих машин, включені до локальної смети 2-2-1 на будівельні роботи (т. 6 арк. справи 195-198) та включені до акту виконаних робіт № 1 за вересень 2008 року – пункт 10 та 11 акту – позиція – Е8-35-2 (т. 24 арк. справи 210-214).

Таким чином, позивач правомірно включив дані види робіт до акту виконаних робіт, у зв’язку з чим висновок відповідача є безпідставний та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

9. Вимога містить, зокрема вимогу про здійснення усіх необхідних заходів як у судовому так і у досудовому порядку по відшкодуванню зайво сплачених державним підприємством «Донецька залізниця» та його структурними підрозділами коштів, провести нарахування, відобразити в обліку суми дебіторської заборгованості, пред’явити суми та отримання коштів на розрахунковий рахунок підприємства, зокрема, з державного підприємства «Укралізничпостач» у сумі 7103,82 тис. грн. або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог діючого законодавства. Порушення на суму 714,0 тис. грн. усунути шляхом проведення витрат за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства, або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог діючого законодавства. (пункт 8 вимоги), який частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 159).

Щодо встановленого порушення по державному підприємству «Укралізничпостач».

Ревізією встановлено, що за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 державним підприємством «Укрзалізничпостач» зайво нараховано та пред’явлено до оплати державному підприємству «Донецька залізниця», а державне підприємство «Донецька залізниця» здійснило зайві витрати за рахунок державних коштів, внаслідок оплати вартості націнки (за транзитне супроводження вантажів) нарахованої постачальником до загальної вартості поставленої продукції з порушенням вимог діючого законодавства, без отримання транзитних послуг по взаємовідносинам з державним підприємством «Укрзалізничпостач» в сумі 7 073 716,79 грн., в т.ч.: за 2008 рік в сумі – 3 399 274,62 грн., за 2009 рік в сумі 3 127 491,91 грн., за І квартал 2010 року в сумі – 546 950,26 грн. (т. 1 арк. справи 107).

Також відповідачем встановлено неправомірне нарахування ДП «Укрзалізничпостач» націнки за транзит (0,6% та 1%) при умовах здійснення поставок товару з урахуванням вимог міжнародних правил «Інкотермс- 2000» (умови FCA), у зв’язку з чим має місце недотриманням вимог діючого законодавства Позивачем, чим порушено п.3.3 умов укладених договорів між ДП «Донецька залізниця» та ДП «Укрзалізничпостач» Д/Т-072132/НЮ від 15.11.2007 - ЦХП-10208 від 29.12.2007 та  Д/Т-082819 від 31.12.2008 № ЦХП -10209 від 26.12.2008р. на суму 14 869,76 грн. (т. 1 арк. справи 202).

Актом ревізії згідно даним накладної  № 373  від 19.12.2008 року ВАТ «Рейл» встановлено відпущення через ДП МТЗЗТ «Укрзалізничпостач» машину для правки піввагонів на ПТО К 24.04-00.00.00.0-00 у кількості 1 одиниця на суму 1 523 000,0 грн. (т. 6 арк. справи 240). Акт приймання-передачі обладнання від 19.12.2008 на ПТО К 24.04-00.00.0-00 на суму 1 827 600,0 грн. (ПДВ 304 600,0 грн.) підписаний між ДП «Донецька залізниця» та  постачальником ВАТ «Рейл» (т. 6 арк. справи 241). Крім того ревізією встановлено, що до вартості поставленого обладнання, ДП «Укрзалізничпостач» по рахунку фактурі ОТІ08-168 від 19.12.2008  по договору № ЦХП-10108 від 12.11.2007 включена сума нарахованої націнки у розмірі 1 % - 15 230,0 грн. (т. 6 арк. справи 239).

З огляду на зазначене, внаслідок придбання продукції (Машини для виправки залізничних вагонів) через ДП «Укрзалізничпостач», вагонним депо Волноваха проведені зайві витрати коштів внаслідок оплати сум нарахованої у грудні 2008 року націнки у розмірі 1 %, що фактично склало 15 230,0 грн., та необґрунтовано збільшено вартість поставленого обладнання, що призвело до списання коштів на видатки без отримання послуг складського господарства та транзитних послуг по взаємовідносинам з ДП «Укрзалізничпостач» в сумі 15 230,0 грн. (т. 1 арк. справи 175).

Оскільки вищезазначені порушення, які оскаржуються позивачем по пункту 8 вимоги, встановлені на підставі висновку про необґрунтовану виплату націнки ДП «Укрзалізничпостач», суд вважає за можливе розглянуті їх в загальному розрізі законодавства, яке регулює забезпечення залізниць матеріальними ресурсами та встановлює націнки при здійснення поставок продукції через ДП «Укрзалізничпостач».

Між державним підприємством «Укрзалізничпостач» та державним підприємством «Донецька залізниця» на протязі 2007-2009 роках укладені наступні договори поставки: від 12.11.2007 року № ЦХП-10108, від 26.12.2008 року № ЦХП-10109, від 25.12.2009 року № ЦХП-10110.

Згідно з умовами вказаних договорів, ДП «Укрзалізничпостач» зобов’язується поставити, а ДП «Донецька залізниця» прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування та кількість та ціни якої визначається у специфікаціях.

Пунктом 2.2 договорів визначено, що ціна продукції, яка постачається за договорами, оплачується у сумі, що включає, у тому числі, націнку постачальника відповідно до наказу Укрзалізниці від 05.01.2009 року № 004-а (розмір націнки може бути змінений протягом дії договору на підставі наказів Укрзалізниці).

За період встановленого порушення націнки ДП «Укрзалізничпостач» були встановлені наступними наказами Укрзалізниці:

- від 16.01.2008 року № 010-Ц, відповідно до якого при постачанні матеріально-технічних ресурсів (МТР) підприємствам залізничного транспорту через ДП «Укрзалізничпостач» встановлено з 02.01.2008 року по 31.12.2008 року націнки у наступних розмірах: при відвантаженні МТР транзитом – 1,0 %; при відвантаженні МТР через клади підприємства – 1,2 %;

- від 05.01.2009 року № 004-Ц, відповідно до якого при постачанні матеріально-технічних ресурсів (МТР) підприємствам залізничного транспорту через ДП «Укрзалізничпостач» затверджено на 2009 рік націнки у наступних розмірах: при відвантаженні МТР транзитом – 0,6 %; при відвантаженні МТР через клади підприємства – 0,9 %;

- від 14.01.2010 року № 024-Ц, відповідно до якого при постачанні матеріально-технічних ресурсів (МТР) підприємствам залізничного транспорту через ДП «Укрзалізничпостач» затверджено на 2010 рік націнки у наступних розмірах: при відвантаженні МТР транзитом – 0,7 %; при відвантаженні МТР через клади підприємства – 1%;

Саме націнку постачальника контрольне-ревізійне управління вважає такою, яка сплачена Позивачем безпідставно, оскільки транзитні послуги фактично не були надані Позивачу з боку ДП «Укрзалізничпостач». Такий висновок відповідача зроблений на підставі даних залізничних накладних (т. 18 арк. справи 41-102), відповідно до яких продукція, яка викладена у специфікаціях до договору (т. 18 арк. справи 102-146), була поставлена безпосередньо від інших залізниць до Позивача або від Позивача до інших залізиць, минуючи склад ДП «Укрзалізничпостач».

Не є спірною обставина щодо встановленого розміру націнки наказами Укрзалізниці, встановлення ціни продукції з урахуванням націнки у договорах та специфікаціях до договорів, виставлення рахунків-фактур з урахуванням націнки, сплата націнки Позивачем та відсутність в залізничних накладних ДП «Укрзалізничпостач» як супроводжувача продукції.

Спірною є обставина щодо правомірності сплати цієї націнки Позивачем з урахуванням відсутності в залізничних накладних ДП «Укрзалізничпостач» як супроводжувача продукції.

З цього приводу суд зазначає, що сплата націнки ДП «Укрзалізничпостач» відповідно до договорів про постачання продукції не ставиться в залежність від міста транспортування продукції (склад ДП «Укрзалізничпостач» або склад постачальника, від якого транспортується продукція).

Одночасно не зазначено в наказах Укрзалізниці сплата націнки ДП «Укрзалізничпостач» в залежності від міста транспортування продукції.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Статуту державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» підприємство створене з метою забезпечення залізниць, заводів, метрополітенів і інших організацій та підприємств залізничного транспорту України матеріально-технічними ресурсами та отримання прибутку (т. 18 арк. справи 25).

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Статуту, основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення для власних потреб залізниць, заводів, метрополітенів і інших організацій та підприємств залізничного транспорту України матеріалами, обладнанням, запасними частинами, машинами, механізмами, автотранспортними засобами, спецодягом, спецвзуттям, форменими одягом та іншими матеріальними ресурсами.

Зазначене підприємство засноване на державній формі власності, підпорядковане Міністерству транспорту України (орган управління майном) і входить до сфери управління Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Відповідно до пункту 4.7 Статуту, вартість послуг, а також націнки на продукцію, що реалізується, затверджується генеральним директором Укрзалізниці та визначається калькуляцією, виходячи з виробничих затрат і встановленого рівня рентабельності (т. 18 арк. справи 26).

Правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, визначаються Законом України “Про залізничний транспорт” (далі –Закон) , який  регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

Статтею 22 Закону України “Про транспорт” визначено, що до складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні й постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток.

Виходячи з положень Закону України “Про залізничний транспорт” цей вид транспорту діє як єдиний виробничо-технологічний комплекс, що визначає специфіку його функціонування.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт” залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Виходячи із викладеного, до складу єдиного виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту входять всі підприємства залізничного транспорту,

Відповідно до ст. 4 Закону управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

Також у вказаній статті Закону передбачено, що регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення процесу перевезень залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта.

Згідно ч. 2 ст.10 Закону економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи розподіл доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки, пов'язані з незабезпеченням схоронності вантажу та пошкодженням технічних засобів, розрахунки із заводами за ремонт рухомого складу та випуск запасних частин, іншими підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, пов'язаними з організацією та забезпеченням процесу перевезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до зазначеного порядку.

У ч. 3 ст. 10 Закону встановлено, що доходи залізниць від перевезення вантажів і пасажирів у прямому сполученні формуються з урахуванням їх конкретного внеску в процес перевезень. Організація розрахунків за ці перевезення та використання рухомого складу здійснюється через єдину систему розрахунків шляхом відкриття єдиного поточного рахунку Укрзалізниці із спеціальним режимом використання (доходно-розподільчий рахунок).

Згідно з ч. 11 ст. 10 Закону галузевий контроль фінансово-економічної діяльності залізниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка подає у відповідні органи їх зведену бухгалтерську звітність.

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 262 від 29.02.1996 р.,   Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку.

До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язку, зокрема вагоно- та локомотиво ремонтні заводи, державне підприємство  матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту “Укрзалізничпостач”, Державне підприємство “Управління промислових підприємств”, шпальні заводи та інші.

Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.

Відповідно до покладених на Укрзалізницю завдань (пп. 3, 4 Положення) вона здійснює функції щодо організації злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях; забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення; придбання рухомого складу і контейнерів, забезпечення їх капітального ремонту та модернізації на підприємствах, розташованих як на території України, так і за її межами, відкриття єдиного рахунку та організації проведення розрахунків за перевезення вантажів і пасажирів залізницями і використання рухомого складу, а також розподілу між залізницями коштів (зокрема валютних надходжень), отриманих від перевезень в прямому сполученні (з урахуванням конкретної участі кожної залізниці в цих перевезеннях); забезпечення потреб залізничного транспорту у матеріально-технічних та паливно-енергетичних ресурсах.

Засобом реалізації визначених завдань і функцій є видання Укрзалізницею нормативних та індивідуальних правових актів.

Так, у п. 6 Положення передбачено, що Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання. Для розроблення основних напрямів розвитку залізничного транспорту, вирішення найважливіших питань його господарської діяльності створюється рада Укрзалізниці. Склад ради та положення про неї затверджуються Міністром транспорту та зв'язку. Рішення ради проводяться в життя наказами генерального директора Укрзалізниці.

Таким чином, Положенням та Законом встановлено, що регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення процесу перевезень залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює це регулювання шляхом видання обов’язкових для підпорядкованих підприємств актів індивідуального характеру (рішень, наказів та розпоряджень), які є обов’язковими для виконання .

Однією із функції Укрзалізниці згідно з Положенням є забезпечення потреб залізничного транспорту у матеріально-технічних та паливно-енергетичних ресурсах.

На підставі приписів ст. 10 Закону Укрзалізницею запроваджено централізоване матеріально-технічне забезпечення залізниць та інших підприємств залізничної галузі виходячи з єдиної технології роботи цих підприємств.

Функції з централізованого забезпечення матеріально-технічними ресурсами підприємств залізничної галузі покладено на позивача —Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, яке створено згідно з наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 13.04.1992 р. № 26, діє на підставі Статуту та підпорядковане Укрзалізниці.

Зі структурного й правового аналізу положень Закону України “Про залізничний транспорт”, Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 262, наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 13.04.1992 р. № 26 про створення Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, а також наказу Укрзалізниці слідує, що функції централізованого забезпечення підприємств залізничного транспорту України матеріально-технічними ресурсами покладені саме на це підприємство, а самостійне забезпечення підприємствами залізничних доріг матеріально-технічними ресурсами не відповідає чинним нормативним приписам та документам, якими керуються суб’єкти, які становлять єдиний виробничо-технологічний комплекс Укрзалізниці.

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин того, що проведення Позивачем оплати націнки, яка встановлена наказами Укрзалізниці суперечить законодавчим або ж підзаконним актам, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, порушення якого встановив відповідач.

Отже, в даному випадку ДП “Укрзалізничпостач” виступає як уповноважена особа Державної адміністрації залізничного транспорту України на отримання коштів з дохідного-розподільчого рахунку та їх подальше спрямування для проведення централізованих закупівель відповідно до ст.10 Закону України “Про залізничний транспорт”.

Таким чином, слід вважати, що Законом України “Про залізничний транспорт”, Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 262, Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 13.04.1992 р. № 26, статутом ДП “Укрзалізничпостач”, наказами Укрзалізниці про встановлення націнок визначається правомірність отримання ДП “Укрзалізничпостач” в межах єдиного виробничо-технологічного комплексу Укрзалізниці націнки для забезпечення матеріально-технічними ресурсами Донецьку залізницю, та, як наслідок, правомірність сплати цієї націнки Позивачем, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо встановленого порушення на суму 714,0 тис. грн., яка є благодійною допомогою та перевищує один відсоток від обсягу чистого прибутку, який склався за результатами попереднього звітного року.

Ревізією правильності виконання фінансових планів за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 встановлено, що згідно фінансового плану по Донецькій залізниці на 2008 рік, витрати на благодійництво заплановано у сумі 913,0 тис. грн. При цьому, за даними "Показників виконання фінансового плану за 2008 рік", який підписано начальником залізниці Сергієнко М.І. фактичні витрати на благодійництво склали  – 1 627,0 тис. грн., що перевищує запланований рівень витрат на суму - 714,0 тис. грн. або на 78,2% (т. 1 арк. справи 92).

Ревізією правильності виконання фінансових планів за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 згідно даних фінансового плану по Донецькій залізниці на 2008 рік встановлено здійснення витрат на благодійництво заплановано у сумі 913,0 тис. грн. При цьому, за даними "Показників виконання фінансового плану за 2008 рік", фактичні витрати на благодійництво склали  – 1 627,0 тис. грн., що перевищує запланований рівень витрат на суму - 714,0 тис. грн. або на 78,2%.

Таким чином, суть порушення полягає у наданні Позивачем благодійної допомоги у 2008 році, розмір якої перевищує запланований у 2008 році згідно фінансового плану.

Судом встановлено, що відповідно до фінансового плану державного підприємства «Донецька залізниця» на 2008 рік, суму витрат на благодійництво заплановано у розмірі 913,00 тис. грн. (рядок 014/2/5, т. 6 арк. справи 232). Фактично витрати на благодійництво склали 1627,00 тис. грн. що перевищує запланований рівень витрат на суму - 714,0 тис. грн. або на 78,2%.

Відповідно до розшифровки рядку 014/2/5 фінансового плану «витрати на благодійництво» за 2008 рік (т. 6 арк. справи 219) перевищення фактичних витрат над запланованими обумовлено вказівками Укрзалізниці:

- у розмірі 1103,00 тис. грн. – безоплатний проїзд дітей (вказівка Укрзалізниці від 15.11.2007 року № НР-000257/ЦЛ) (т. 6 арк. справи 221);

- у розмірі 524,00 тис. грн. - безкоштовне надання в поїздах постільної білизни і чаю інвалідам та учасникам бойових дій (вказівка Укрзалізниці від 15.11.2007 року № НР-000256ЦЛ) (т. 6 арк. справи 220).

Відповідно до вказівок Укрзалізниці від 15.11.2007 року № НР-000257/ЦЛ та № НР-000256ЦЛ, згідно рішення ради Укрзалізниці продовжується на 2008 рік благодійні акції з безкоштовного перевезення дітей та безкоштовного надання в поїздах постільної білизни і чаю інвалідам та учасникам бойових дій.

Як було зазначено судом, відповідно до ст. 4 Закону управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця). Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу. Так, у п. 6 Положення передбачено, що Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання. Для розроблення основних напрямів розвитку залізничного транспорту, вирішення найважливіших питань його господарської діяльності створюється рада Укрзалізниці. Склад ради та положення про неї затверджуються Міністром транспорту та зв'язку. Рішення ради проводяться в життя наказами генерального директора Укрзалізниці

Під час розгляду справи встановлено, що Позивачем понесені витрати на благодійництво на виконання рішення ради Укрзалізниці.

У той же час, Закон України від 16.09.1997, № 531/97-ВР “Про благодійництво та благодійні організації” визначає благодійництво, як добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Враховуючи викладене, витрати по безкоштовному перевезенню дітей та безкоштовному наданню в поїздах постільної білизни і чаю інвалідам та учасникам бойових дій, не є благодійною допомогою, оскільки вони здійсненні на виконання рішення ради Укрзалізниці, яке є обов’язковим для виконання, що виключає добровільне волевиявлення особи, що спрямоване на надання набувачам будь-якої допомоги, що є невід’ємною ознакою благодійництва.

Не приймається судом до уваги посилання відповідача на приписи Постанови КМУ від 29 листопада 2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» в частині встановлення у фінансових планах підприємств державної форми власності витрат на благодійництво у розмірі не більш один відсоток обсягу чистого прибутку, оскільки оскаржувальна вимога щодо проведення витрат за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства у сумі 714,0 тис. грн. визначена та пред’явлена Позивачу без урахування приписів цієї Постанови.

На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

10. Вимога містить, зокрема, вимогу про здійснення усіх необхідних заходів, як у судовому так і досудовому порядку та стягнути з відповідальних та винних осіб вартість понаднормового списання палива та запасних частин на загальну суму 13419,60 тис. грн., яка частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи по вагонному депо Донецьк у сумі 2610,19тис. грн., локомотивним депо Іловайськ у сумі 1003,92тис.грн., Дебальцеве-пасажирське у сумі 3672,21тис.грн., Ясинувата Західна у сумі 907,74тис.грн., Дебальцеве- сорт у сумі 3353,2тис.грн., Слов’янськ у сумі 338,6тис.грн., Попасна у сумі 6,46тис.грн., моторвагонне депо Сватове у сумі 339,12тис.грн. (пункт 9) (т. 2 арк. справи 159).

В ході ревізії встановлене необґрунтоване понаднормове списання дизельного палива на роботу локомотивів по вагонному депо Донецьк у сумі 2610,19тис. грн., локомотивним депо Іловайськ у сумі 1003,92тис.грн., Дебальцеве-пасажирське у сумі 3672,21тис.грн., Ясинувата Західна у сумі 907,74тис.грн., Дебальцеве- сорт у сумі 3353,2тис.грн., Слов’янськ у сумі 338,6тис.грн., Попасна у сумі 6,46тис.грн., моторвагонне депо Сватове у сумі 339,12тис.грн. за перевіряємий період.

Висновок про завдання матеріальної шкоди за період з 01.01.08р. по 01.04.10р., локомотивним депо Іловайськ у сумі 1003,92тис.грн. (т.1 арк. справи 148), Дебальцеве-пасажирське у сумі 3672,21тис.грн.(т.1 арк.. справи153-154), Ясинувата- Західна у сумі 907,74тис.грн. (т.1 арк.. справи 149-150), Дебальцеве- сорт у сумі 3353,2тис.грн. (т.1 арк. справи 160-161), Слов’янськ у сумі 338,6тис.грн.(т.1 арк. справи 157), Попасна у сумі 6,46 тис. грн. (т.1 арк. справи 158), РПЧ Сватове у сумі 339,12тис.грн. (т.1, арк.. справи 160) ґрунтується на твердженні про необґрунтоване понаднормативне списання дизельного палива яке встановлено у результаті зіставлення «Планових питомих норм витрат служби локомотивного господарства» та документів, які фіксують фактичне витрачання дизельного палива (Звіти, відомості, інші документи).

По моторвагонному депо Сватове.

Ревізією дотримання законодавства при списанні паливно-мастильних матеріалів встановлено, що Моторвагонним депо Сватове за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 щоквартально розраховувалися та направлялися до ДП «Донецька залізниця» норми витрат дизельного палива (з розбивкою по місяцях). Однак, Питомі норми витрат дизельного палива на кожен квартал (з розбивкою по місяцям), надані ДП «Донецька залізниця» моторвагонному депо, не відповідають розрахованим, внаслідок чого ревізією встановлено, що в порушення п.4 Постанови про нормування дизельного палива на роботу машин і механізмів та локомотивів на годину роботи, затвердженої наказом Укрзалізниці від 28.07.2006 №533-ЦЗ та Питомих норм витрат дизельного палива на кожен квартал (з розбивкою по місяцях), затверджених ДП «Донецька залізниця», за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 моторвагонним депо проводилося понаднормове списання по обліку дизельного палива, що відсутнє в наявності за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 та станом на момент проведення ревізії склало на загальну суму 339 125,81грн. (в т.ч. за 2008 рік – 176 506,54 тис. грн., за 2009 рік – 69 904,37 грн., за І квартал 2010 – 92 714,9 грн.) (т. 1 арк. справи 160).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів – «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомостей відпуску палива» які фіксують факти відпуску витрачання та списання дизельного палива Моторгованим Депо Сватове за січень 2008- березень 10р., зведених довідок ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008- березень 10р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку Моторгованого Депо Сватове за рахунком 2030 «Нафтопродукти» за січень 2008р. - березень 10р. які містять відомості про напрямки списання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Моторгованого Депо Сватове відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого та списаного дизельного палива за період січень 2008- березень 2010р. (т 35 арк. справи 24-26).

          Отже, виходячи з вище наведеного, Моторгованим Депо Сватове за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у т.ч. дизельне паливо) у  повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Моторгованого Депо Сватове також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

По моторвагонному депо Дебальцеве-пасажирське.

Ревізією встановлено, що щомісячно Локомотивною службою ДП “Донецька залізниця” за підсумками роботи проводиться розрахунок права витрат палива (планової витрати палива) та доводиться до локомотивного депо Дебальцеве – пасажирське.

Під час ревізії здійснено співставлення даних щомісячних «Звітів про витрати палива на локомотиви» (ф. ТХО-1), даних статистичного звіту ЦО -2 «Звіту про результати використання палива, тепло енергії та електроенергії» про фактичні витрати дизпалива та про фактично виконану роботу (пробіг) з правом витрат палива встановлено, що в січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, грудні 2008 року, листопаді – грудні  2009 року, січні – березні 2010 року фактичні витрати палива по підприємству перевищують нормативні витрати - право витрат палива, яке розраховано виходячи з планових питомих норм, в цілому за місяць по всіх видах руху, доведених службою локомотивного господарства ДП «Донецька залізниця». За вищезазначені періоди перевитрати палива склали 616,0 т.н.п., в тому числі: за 2008 рік у кількості 357,1 т.н.п., за 2009 рік у кількості 84,5 т.н.п., за квартал 2010 року – у кількості 174,4 т.н.п.

Таким чином, у січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, грудні 2008 року, листопаді – грудні  2009 року, січні – березні 2010 року та станом на момент ревізії допущено понаднормове списання по обліку дизельного палива на роботу локомотивів понад показники планових витрат палива, визначених нормами питомих витрат у кількості 616 т.н.п. на суму 3 672 208,43 грн. (в тому числі: 2008 рік – 2 126 016,50 грн., 2009 рік – 528 051,38 грн., 2010 рік – 1 018 140,55 грн.) (т. 1 арк. справи 153).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомостей відпуску палива» які фіксують факти відпуску витрачання та списання дизельного палива Локомотивним депо Дебальцеве-пасажирське за січень 2008- березень 10р., зведених довідок ТУ-24 та ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008- березень 10р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Дебальцеве-пасажирське за рахунком 2030 «Нафтопродукти»  за січень 2008- березень 10р. які містять відомості про напрямки списання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Дебальцеве-пасажирське відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого та списаного дизельного палива за період січень 2008р. - березень 2010р.

Отже, виходячи з вище наведеного, Локомотивним депо Дебальцеве - пасажирське за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у тому числі дизельне паливо) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Локомотивного депо Дебальцеве-Пасажирське також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

По локомотивному депо Слов’янськ.

Ревізією встановлено, що протягом січня, лютого, квітня, травня, липня 2008 року та грудня 2009 року проведено понаднормове списання палива на тепловози ЧМЕ-3 Локомотивного депо Слов’янськ у кількості 57520,6  кг. на суму 338 592,30 грн. (2008 – 54,97 тн. на суму 322976,41 грн.; 2009 - 2,55 тн. на суму 15615,89 грн.), яке відсутнє в наявності (т. 1 арк. справи 157).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомості відпуску палива» які фіксують факти відпуску витрачання та списання дизельного палива Локомотивним депо Слов’янськ за січень 2008- березень 2010р., зведених довідок ТУ-24 та ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008- березень 2010р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Слов’янськ за рахунком 2030 «Нафтопродукти», інші регістри за січень 2008р.- березень 10р. які містять відомості про напрямки списання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Слов’янськ відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого та списаного дизельного палива за період січень 2008- березень 2010р.

Отже, виходячи з вище наведеного, Локомотивним депо Слов’янськ за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у тому рахунку дизельне паливо) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Локомотивного депо Слов’янськ також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

По локомотивному депо Дебальцеве-сортувальне.

Ревізією достовірності списання витрат дизельного пального на роботу локомотивів встановлено, що за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 Локомотивне депо Дебальцеве - сортувальне мало право витратити дизельного палива на роботу локомотивів в обсязі 7178,823 тон, фактично за даними бухгалтерського обліку було списано на роботу локомотивів 7558,154 тони дизельного палива. Таким чином, за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 та станом на момент ревізії допущено понаднормове списання дизельного палива в обсязі 379,331 т.  на роботу локомотивів понад затверджених норм у кількості 379,331 тони на загальну суму 2 675 811,59 грн. (в т.ч. ПДВ 430750,88 грн.): 2008 рік –  1678506,25 грн. (в т. ч ПДВ – 272524,87 грн.), 2009 рік – 605514,85 грн. (в т. ч. ПДВ – 96409,81 грн.), 2010 рік – 391790,48 грн. (в т.ч. ПДВ – 61816,20 грн.) (т. 1 арк. справи 161).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомостей відпуску палива» які фіксують факти відпуску витрачання та списання дизельного палива Локомотивним депо Дебальцеве – Сортувальне за січень 2008- березень 2010р., зведених довідок ТУ-24 та ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008- березень 2010р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Дебальцеве – Сортувальне за рахунком 2030 «Нафтопродукти» за січень 2008р.- березень 10р. та інші регістри які містять відомості про напрямки списання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Дебальцеве-Сортувальне відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого та списаного дизельного палива за період січень 2008- березень 2010р

Отже, виходячи з вище наведеного, Локомотивним депо Дебальцеве-Сортувальне за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у тому рахунку дизельне паливо) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Локомотивного депо Дебальцеве-Сортувальне також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

По локомотивному депо Іловайськ.

Ревізією списання палива на роботу тепловозів серії ЧМЕ-3, які виконують маневрову, господарчу та вивізну роботу на станціях за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 встановлено: фактичне списання палива становить 7432175 кг, згідно доведених норм потрібно було списати  7244363 кг, різниця складає  187812 кг., Локомотивним депо Іловайськ ДП «Донецька залізниця» припущено понаднормове списання дизельного палива на роботу локомотивів у періоді з 01.01.2008 по 31.03.2010 у кількості 187812 кг., на загальну суму 993 164,37 грн. (в тому числі за 2008 рік на суму 169179,34 грн., за 2009 рік на суму 499830,65 грн., за 3 місяці 2010 року на суму 324154,38 грн.) (т. 1 арк. справи 148).

Ревізією за період з 01.01.2009  по 31.03.2010 витрачання дизпалива роботу локомотивів в маневровому режимі проведеною шляхом перевірки наказів,  маршрутних листів форми ТУ-3 ІСЦ, сальдово-оборотних відомостей з обліку товарно-матеріальних цінностей, особистих рахунків встановлено,  що за період з січня по грудень 2009 і з січня по березень 2010 фактичні витрати палива перевищують нормативні, що призвело до понаднормового списання по обліку матеріальних цінностей (дизельного палива) всупереч законодавству на загальну суму 10762,00 грн., що відсутнє в наявності, які об'єкт контролю відмовляється поновлювати в обліку (за 2009 рік - на суму 3674,96 грн., за 2010 рік – на суму 7087,04 грн.) (т. 1  арк. справи 148).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомостей відпуску палива» які фіксують факт витрачання та списання дизельного палива депо Іловайськ за січень 2008- березень 2010р., зведених довідок ТУ-24 та ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008- березень 2010р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку депо Іловайськ за рахунком 2030 «Нафтопродукти», інші регістри за січень 2008р.- березень 2010р. які містять відомості про напрямки списання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Іловайськ відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого та списаного дизельного палива за період січень 2008- березень 2010р.

Отже, виходячи з вище наведеного, Локомотивним депо Іловайськ за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у тому рахунку дизельне паливо) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи а також у документах, що надані експерту у відповідності до клопотання відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Локомотивного депо Іловайськ також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

По локомотивному депо Ясинувата – Західна.

Ревізією встановлено, що фактичні витрати дизельного палива за період: січень, квітень – серпень, листопад 2008 року складали 2334,2 туп при розрахунковому показнику права витрат палива – 2230,8 туп; листопад, грудень 2009 року складали 615,3 туп при розрахунковому показнику права витрат – 564,3 туп; січень, лютий 2010 року складали 647,6 туп при розрахунковому показнику права витрат – 616,8 туп. Таким чином, понаднормове списання дизельного палива у 2008 році становить 103,4 туп (71310,35 кг), у 2009 році – 51,0 туп (35172,42 кг), у І кварталі 2010 року 30,8 туп (21241,37 кг). Таким чином, за січень, квітень – серпень, листопад 2008 року, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року та станом на момент ревізії понаднормово списано по обліку дизельного пального у кількості 127 724,14 кг на загальну суму 907 741,48 грн., (в т.ч. ПДВ 151 290,25 грн.) (2008 рік – 481 985,35 грн., 2009 рік – 281 260,96 грн., І квартал 2010 року – 144 495,17 грн.) (т. 1 арк. справи 149).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомостей відпуску палива» які фіксують факт витрачання та списання дизельного палива Локомотивним депо Ясинувата - Західна за січень 2008р.- березень 2010р., зведених довідок ТУ-24 та ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008р.- березень 2010р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Ясинувата - Західна за рахунком 2030 «Нафтопродукти» за січень 2008р.- березень 2010р. інші регістри, які містять відомості про напрямки списання та витрачання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Ясинувата - Західна відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого та списаного дизельного палива за період січень 2008- березень 2010р.

Отже, виходячи з вище наведеного, Локомотивним депо Ясинувата-Західне за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у тому рахунку дизельне паливо) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Локомотивним депо Ясинувата-Західне також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

По локомотивному депо Попасна.

Ревізією правильності списання паливо-мастильних матеріалів за період 01.01.2008 року з 31.03.2010 роки в розрізі роботи кожного машиніста встановлено зайве списання 1 291 кг дизельного пального на загальну суму 6 458,49 грн., зокрема: за 2008 рік – у 11 машиністів зайво списано 243 кг пального на суму 1 350,07гривень; за 2009 рік – у 39 машиністів зайво списано 985 кг на суму 4 763,06гривень; за І квартал 2010 року  – у 4 машиністів зайво списано 63 кг на суму 345,36 гривень. Таким чином, підприємством за період 01.01.2008 року з 31.03.2010 та станом на момент ревізії допущено понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей (дизельного палива) у кількості 1 291 кг на суму 6 458,49 грн. (т. 1 арк. справи 158).

Висновком експерта від 03.10.11 № 299/24 на підставі первинних документів «Маршрутних листів машиніста», «Добових відомостей відпуску палива» які фіксують факт витрачання та списання дизельного палива Локомотивним депо Попасна за січень 2008- березень 2010р., зведених довідок ТУ-24 та ТХО-5, ТХО-3, ТХО-1, ТХО-9, ТХО-11 за січень 2008- березень 2010р., щодо кількості витраченого та списаного палива (помісячно) дані яких формувались на підставі наведених вище первинних документів; регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Попасна за рахунком 2030 «Нафтопродукти», інші регістри бухгалтерського обліку за січень 2008р.- березень 2010р. які містять відомості про напрямки списання ППМ за досліджуваний період встановлено, що дані зведених документів (довідок) та регістрів бухгалтерського обліку Локомотивного депо Ясинувата - Західна відповідають даним відповідних первинних документів - «Маршрутні листи машиніста», «Добові відомості відпуску палива» щодо кількості витраченого дизельного палива за період січень 2008- березень 2010р.

Отже, виходячи з вище наведеного, Локомотивним депо Попасне за період з 01.01.08р. по 31.03.10р. нафтопродукти (у тому рахунку дизельне паливо у повному обсязі обліковані та списані як активи, що використані при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та на загально виробничі потреби.

При цьому в матеріалах справи а також у документах, що надані експерту у відповідності до клопотання відсутні будь-які документи – акти протоколи, звіти, тощо, які б свідчили про використання дизельного палива не у господарській діяльності. Відповідно надані регістри бухгалтерського обліку Локомотивним депо Попасне також не містять кореспонденцій рахунків, які повинні використовуватися при обліку активів, що витрачені не у господарській діяльності підприємства: 84 “Інші операційні витрати”, 947”Нестачі та втрати від псування цінностей”, 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”, 793 “Результат іншої операційної діяльності”, 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

Відповідно до експертного дослідження даних наданих експерту первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку ДП «Донецька залізниця», інших документів підприємства випливає, що за період з 01.01.08р. по 31.10.10р. оприбутковане локомотивними депо Іловайськ, Дебальцеве-пас., Ясинувата -Західна, Дебальцеве- сорт, Слов’янськ, Попасна, РПЧ Сватове - дизельне пальне у повному обсязі використане при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та загальновиробничі потреби.

Щодо встановленого порядку нормування витрат енергоресурсів (у тому рахунку дизельного палива) на тягу поїздів локомотивним бригадам та локомотивним депо ДП «Донецька залізниця».

Згідно п.1.2 та п.1.6 Наказу Державного комітету України з енергозбереження  «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22 жовтня 2002 року № 112:

«1.2. Нормування питомих витрат ПЕР у суспільному виробництві здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження та застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання.

1.6. Основним завданням нормування є встановлення об'єктивних планових показників енергоємності продукції, посилення збалансованості та достовірності прогнозів, а також виявлення резервів та стимулювання ефективного використання енергоресурсів у суспільному виробництві».

В матеріалах справи (т.13 арк. справи 98) наявна завірена копія Розпорядження Служби Локомотивного господарства ДП «Донецька залізниця» №151/Т від 20.06.08р. у якому зазначено:

«З метою забезпечення раціонального використання дизельного палива та електроенергії на тягу потягів зобов’язую всіх начальників локомотивних депо:

1. Нормування дизельного палива здійснювати з урахуванням зниження планових норм  заданих службою локомотивного господарства, враховуючи при цьому, що нормування є інструментом досягнення економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

2. Збільшення витрат дизельного палива та електроенергії вище права на виконаних об’єм перевезень (пробіг) за об’єктивними причинами не вважати перевитрачанням.

3. До об’єктивних причин збільшення витрат палива відносити зміни погодних умов (зниження температури зовнішнього середовища, снігопади), зміни роботи підприємств, що користуються послугами залізничного транспорту (як наслідок зміна кількості навантаження та розвантаження по станціям та розподілення вантажопотоку) та інші причини, що не залежать від локомотивних депо.

4. При проведенні підсумків фінансово-економічної діяльності локомотивного депо приймати до уваги результати роботи по використанню палива за квартал, 6, 9 місяців та підсумково за рік)».

Отже, норми витрат паливно-енергетичних ресурсів – це економічний показник, що розраховується та використовується для оптимізації витрат на виробництво, підвищення рентабельності, планування ефективної роботи підприємства, та отримання максимального економічного ефекту від діяльності підприємства.

Понаднормативне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, (за умови відсутності об’єктивних причин збільшення витрачання палива) при виготовленні продукції (наданні послуг), відповідно, зменшує рентабельність роботи підприємства, збільшує собівартість продукції (послуги) та отже погіршує економічний ефект роботи підприємства в цілому.

Але витрати ресурсів понад встановлених нормативів, не є ознакою необґрунтованості вказаних витрат. Вказані витрати, за умови їх наявності можуть свідчити про невідповідність умов роботи підприємства, врахованих при розрахунку нормативів фактичним умовам при яких здійснювалась робота підприємства.

Однак ці понаднормативні витрати все однаково залишаються витратами підприємства, що понесені ним для виробництва продукції (надання послуг).

Норми витрачання дизельного палива, які визначенні у Звітах ТХО-9, ТХО-1, ТХО-1, ТХО-5 у графі «норма» - це планові норми витрачання палива в натурі для усереднених умов роботи локомотивів без врахування фактичних умов, при яких здійснювалось така робота.

Тобто визначені в Звітах норми не можуть бути об’єктивними показниками для встановлення наявності понаднормового списання палива, скільки розраховані для роботи тепловозів в усереднених (ідеальних) умовах та не враховують фактичні умови за яких здійснювалась експлуатація рухомого складу.

З метою встановлення документальної обґрунтованості висновків акту ревізії про завдання матеріальної шкоди при понаднормовому списанні палива по справі призначено експертизу, висновки якої суд враховує при прийнятті рішення.

Також, слід зазначити, що планові норми витрачання палива в натурі розраховуються (за визначеним порядком) на підставі планових питомих норм, встановлених за кожним депо. При цьому зміна розміру питомої норми призводить до зміни норми витрат палива в натурі у тому ж самому співвідношенні.

Отже, при експертному дослідженні для визначення документальної обґрунтованості висновків акту ревізії КРУ, експертом на підставі даних наданих документів - Звітів ТХО-9, ТХО-1, ТХО-1, ТХО-5, «Планових питомих норм за видами руху» та «Розрахунків планових питомих норм за видами руху з врахуванням коректувань» за період січень 2008р- березень 2010р. розраховується коректувальний коефіцієнт шляхом визначення співвідношення коректувальних (з урахуванням фактичних умов роботи рухомого складу) питомих норм витрачання палива до планових (ідеальних) питомих норм витрачання палива; з урахуванням отриманого коректувального коефіцієнту експертом визначаються норми витрат палива (у натурі), які повинні бути встановлені та відображені у Звітах ТХО для локомотивних депо за умови врахування фактичних умов експлуатації рухомого складу (планова норма витрачання палива в натурі помножується на коректувальний коефіцієнт); отримані скореговані планові норми витрачання палива в натурі зіставляються з даними про фактичну кількість витраченого палива при здійсненні експлуатації рухомого складу ДП «Донецька залізниця» та визначається наявність (відсутність) понаднормового списаного дизельного палива (т. 35 арк. справи 41-44).

Згідно результатів проведеного у Таблиці №8 експертного дослідження даних наданих документів випливає, що за період з 01.01.08р по 31.03.10р., за умови порівняння даних про фактичний розмір витрачання палива з нормами, які обчисленні з урахуванням реальних умов експлуатації рухомого складу понаднормове списання дизельного палива локомотивними депо Іловайськ, Дебальцеве- пасажирське, Ясинувата-Західна, Дебальцеве-сортувальне, Слов’янськ, Попасна, РПС Сватове ДП «Донецька залізниця» відсутнє.

Виходячи з результатів експертного дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку ДП «Донецька залізниця», інших документів підприємства випливає, що за період з 01.01.08р. по 31.10.10р.:

- оприбутковане локомотивними депо Іловайськ, Дебальцеве-пас., Ясинувата -Західна, Дебальцеве- сорт, Слов’янськ, Попасна, РПЧ Сватове дизельне пальне у повному обсязі використане при здійсненні господарської діяльності, а саме на виробництво та загальновиробничі потреби;

- за умови порівняння даних про фактичний розмір витрачання палива з нормами, які обчисленні з урахуванням реальних умов експлуатації рухомого складу необґрунтоване понаднормове списання дизельного палива локомотивними депо ДП «Донецька залізниця» відсутнє.

Таким чином, висновки акту ревізії щодо необґрунтованого понаднормового списання витраченого дизельного палива на роботу локомотивів по локомотивному депо Іловайськ у сумі 1003,92тис.грн., Дебальцеве- пасажирське у сумі 3672,21тис.грн., Ясинувата-Західна у сумі 907,74тис.грн., Дебальцеве-сортувальне у сумі 3353,2тисгрн., Слов’янськ у сумі 338,6тис.грн., Попасна у сумі 6,46тис.грн., РПС Сватове у сумі 339,12тис.грн. наданими для дослідження документами не підтверджуються.

Ревізією встановлено, що за період з 01.01.2008 по 01.04.2010 вагонним депо Донецьк проведено понаднормове (понадлімітне) списання матеріальних цінностей (запасних частин та комплектуючих до залізничних пасажирських вагонів), без оформлення належним чином первинних документів на списання, без отримання дозволу на отримання запасних частин зі складу підприємства понад розроблений та затверджений технічним відділом вагонного депо Донецьк та узгоджений з ДП «Донецька залізниця» ліміт на загальну суму 2 610 186,49 грн. (2008 – 981980,63 грн., 2009 – 956727,75 грн., І квартал 2010 – 671478,11 грн.) (т. 1 арк. справи 144).

Спірною у межах розгляду цього порушення є правомірність використання та списання запчастин Позивачем з урахуванням наявності лімітно-заборних карт, які містять у собі як друкарські записи так і рукописні записи (т. 11 арк. справи 164-251, т. 12 арк. справи 1-250, т. 13 арк. справи 1-90).

Відповідно до висновку експерта від 16.12.2011 року № 308/24, лімітно-заборні карти на капітальний ремонт в обсязі (КРП) пасажирського вагону складені на відповідному бланку типової форми та містять відомості, що внесені друкарським способом та відомості внесені рукописно, а саме друкарським способом виконана форма бланку, найменування матеріалів та запчастин (значаться додаткові записи внесені рукописним текстом), одиниця виміру, ліміт, кількість (також значаться додаткові записи внесені рукописним текстом), рукописним текстом внесені відомості про номер вагону, пункт приписки, рік збудови, тип вагону. Лімітно-заборні карти значаться підписаними від імені відповідних посадових осіб, та відповідають ознакам бухгалтерського документа, визначеним  Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Слід зазначити, що надані для дослідження копії документів містять записи про найменування, та кількість матеріалів внесених рукописно, при цьому обґрунтованість цих записів підтверджена підписом особи, що відповідальна за внесені відомості, внесеними записами коригуються та доповнюються відомості внесені друкарським способом. Слід зазначити, що внесення відомостей в бухгалтерські документи друкарським та рукописним способами не забороняється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку затв. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, окрім того внесення записів рукописно з засвідченням достовірності запису підписом відповідає ознакам виправлення помилок, що передбачене п.4   Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку. Таким чином наявність в бухгалтерських документів відомостей внесених друкарським способом та рукописно одночасно не є порушенням вказаних раніше нормативно правових актів України, що регулюють питання бухгалтерського обліку.

Таким чином, списання запчастин на підставі лімітно-заборних карт є обґрунтованим та  позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

По локомотивному депо Дебальцеве-сортувальне, локомотивному депо Дебальцево-пасажирське, Ясинувата західна.

Ревізією обґрунтованості витрат на проведення поточних ремонтів та робіт із технічного обслуговування локомотивів за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 встановлені випадки витрачання для поточних ремонтів ТР-1 та ТО-3 тепловозів серії ЧМЕ3 та 2ТЕ116 запчастин, не передбачених діючими нормами на їх списання. Таким чином, встановлено понаднормове списання  запасних частин на суму 594 496,83 грн. (2008 рік – 425 779,18 грн., 2009 рік – 146 474,27 грн., І квартал 2010 року – 22 243,38 грн.) (т. 1 арк. справи 162).

Ревізією обґрунтованості витрат на проведення поточних ремонтів електровозів за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 шляхом співставлення актів на списання, книг ремонтів ф. ТУ-28, дефектних актів, накладних-вимог на відпуск матеріалів складських з Диференційованими нормами витрачання матеріалів, запасних частин, приладів, виробів на деповський ремонт електровозів серії ВЛ 8, затверджених наказом управління Донецької залізниці від 21.11.1974 № 16/НЗ, які надані до ревізії даного питання головним технологом Грянко В.І., встановлені випадки витрачання для поточних ремонтів ПР-1 електровозів серії ВЛ запчастин, не передбачених вищезазначеними нормами. Внаслідок цього за період з 01.04.2008 по 30.09.2008 та станом на момент ревізії підприємством допущене понаднормове списання по обліку запасних частин на загальну суму 152 574,49 грн. (т. 1  арк. справи 150-151).

Крім того, ревізією за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 обґрунтованості витрат на проведення технічного обслуговування локомотивів: тепловозів серії ЧМЕ 3, тепловозів серії 2ТЕ116, та електровозів ВЛ-8, яку здійснено шляхом співставлення актів на списання запчастин з диференційованими нормами витрачання матеріалів та запасних частин на проведення технічного обслуговування - Норм витрачання матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування і поточний ремонт тепловозів серії 2ТЕ116, розроблених Проектно-конструкторським технологічним бюро по ремонту локомотивів об’єднання «Укрзалізопром» 10.02.2000 р., та Норм витрачання матеріалів, запасних частин, приладів і виробів на технічне обслуговування і поточний ремонт тепловозів серії ЧМЕЗ, розроблених Проектно-конструкторським технологічним бюро по ремонту локомотивів об’єднання «Укрзалізопром» 15.02.2000, які надані до ревізії головним технологом Грянко В.І. та інженером-технологом Станішевським Д.В., встановлені випадки витрачання запчастин та матеріалів, не передбачених нормами. Внаслідок вищезазначеного, локомотивним депо за період з 01.02.2008 по 31.03.2010 та станом на момент ревізії допущене понаднормове списання по обліку матеріалів та запасних частин на технічне обслуговування локомотивів на загальну суму 343 031,53 грн. (в т.ч. 2008 рік – 143 858,31 грн.; 2009 рік – 97 207,20 грн.; І кв. 2010 року – 101 966,02 грн.) (т. 1 арк. справи 151).

Ревізією використання мастильних матеріалів встановлено, що при проведенні технічного огляду та ремонту струмоприймачів електровозів ВЛ-8 локомотивним депо проводиться списання сухого графітового мастила марки СГС-О. Списання графітового мастила відображено в щомісячних матеріальних звітах майстра електроапаратної дільниці ОСОБА_22 на підставі актів на списання, складених за формою ФМУ №73. Згідно наданих до ревізії актів ф. ФМУ № 73 при виконанні ремонтів ПР-1 та ПР-2 на заправку полозів струмоприймачів електровозів ВЛ-8 використовується мастило СГС-О у кількості 1,5 кг на один полоз електровоза. Співставленням кількості витраченого мастила СГС-О у періоді з 01.01.2008 по 31.03.2010 з даними актів ф. ФМУ №73, матеріальними звітами (ф. ФМУ №54) та «Нормами споживання мастильних матеріалів на ремонт електровозів» встановлено понаднормове списання мастила СГС-О у кількості 681,8 кг. Таким чином, за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 та станом на момент ревізії понаднормово списано по обліку мастила СГС-О у кількості 681,8 кг на загальну суму 31 935,18 грн., (в т.ч. ПДВ 5 322,53 грн.) (2008 рік – 24 324,26 грн., 2009 рік – 7 195,72 грн., І квартал 2010 року – 415,20 грн.) (т. 1 арк. справи 150).

Відповідно до акту ревізії, зазначені «порушення встановлені шляхом співставлення актів на списання запасних частин, книг ремонтів ф. ТУ-28, з нормами на списання запчастин та вимогами чинного законодавства».

Відповідно до експертного дослідження, встановлені документи, на підставі яких регулюється експлуатація та ремонт рухомого складу залізниць:

- «Правила технічної експлуатації залізниць України» затвердженого  наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. №441 зареєстровані Міністерством юстиції України 25.02.97р. №50/1854 «п.1   Правила технічної експлуатації залізниць України (далі – Правила) Встановлюють основні положення та порядок роботи залізниць і працівників залізничного транспорту України, основні розміри, норми утримання найважливіших споруд, пристроїв та рухомого складу і вимоги, які ставляться до них, систему організації руху поїздів та принципи сигналізації.» Відповідно до вказаного документу «12.1. Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.»

- «Інструкцією про порядок виключення з інвентарю залізних доріг тягового рухомого складу» №ЦТ-0002 від 15.02.95г.

- Наказом «Про порядок обліку витрат товарно-матеріальних цінностей при ремонті тягового рухомого складу» №43/Т від 16.04.08р. відповідно до якого «При поточних ремонтах та технічним обслуговування електровозів та тепловозів що експлуатуються понад встановленого нормативного строку ви користування витрати, матеріалів,,, здійснювати в кожному конкретному випадку в фактично необхідних обсягах, встановлених по результатам дефектування відповідно технічних актів.  Такі обґрунтовані витрати ТМЦ не вважати понаднормативними.»

- Правила технічного обслуговування та поточних ремонтів якими встановлені головні вимоги до технічного стану рухомого складу

- Інструкція з технічного обслуговуваня , ремонту та випробовування гальмівного устаткування локомотивів і моторвагонного рухомого складу затв. Наказом №34Ц від 04.02.03р.

- Норми витрат матеріалів, запасних частин… Слід зазначити, що вказані норми не містять відомостей, що до їх розповсюдження на рухомий склад який експлуатується понад термін, встановлений виробником.

В результаті дослідження вказаних нормативних актів встановлено, що ними встановлена та впроваджена загальна вимога, що до обслуговування рухомого складу – додержання безпечного використання.   

При цьому підставою для висновків про невідповідність технічного стану пристроїв рухомого складу, та відповідно необхідність витрачання матеріалів для ремонту визначається відповідними дефектувальними актами. Тобто висновки про завдання матеріальної шкоди в результаті понаднормового – необґрунтованого витрачання ТМЦ робляться за умови відсутності відповідних дефектних актів, або за умови встановлення фактів викривлення відображених в дефектних актах відомостей.

Слід зазначити, що відповідно до акту КРУ (т.1 арк. справи 162) дефектні акти взагалі не досліджувались будь які відомості про необґрунтовану заміну узлів обладнання також не встановлені.

В ході проведення експертного дослідження експерту надані акти дефектування узлів та пристроїв рухомого складу. Надані документи містять наступні відомості:

- дату складання, відомості про відповідальну особу, перелік дефектних узлів, їх кількість. Акти значаться підписаними від імені відповідальних осіб та містять всі відомості передбачені формою документа. Таким чином надані для проведення дослідження акти є первинними документами та складені у відповідності до вимог п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, обґрунтованість витрачання ТМЦ по локомотивним депо Дебальцеве-пасажирське у сумі 495,6тис.грн., Дебальцеве-сортувальне  у сумі 594,5тис.грн., Ясинувата Західна у сумі 31,9тис.грн. підтверджується наданими експерту дефектними актами. Проведення ремонтів з метою усунення дефектів встановлених відповідними актами передбачене «Правилами технічної експлуатації залізниць України» затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. №441 зареєстровані Міністерством юстиції України 25.02.97р. №50/1854 тобто є обґрунтованим.

Таким чином, наданими для експертного дослідження документами наявність матеріальної шкоди в результаті витрачання ТМЦ на ремонт рухомого складу по локомотивним депо Дебальцеве-пас у сумі 495,6тис.грн., Дебальцеве-сорт у сумі 594,5тис.грн., Яснувата Західна у сумі 31,9тис.грн. не підтверджується, оскільки проведення таких ремонтів передбачено відповідними нормативними документами, а необхідність проведення ремонту та фактичне його виконання підтверджене встановленими первинними документами.

По локомотивному депо Слов’янськ .

Ревізією дотримання норм списання бензину марки А-80 на роботу автомобілів НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 проведено співставленням даних подорожніх листів, карток обліку роботи автомобіля, даних оборотно-аналітичних відомостей встановлено, що в порушення п. 3.1.11 «Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», затверджених наказом Державного департаменту автомобільного транспорту України від 10.02.1998 № 43 (із змінами та доповненнями), за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 проведено понаднормове списання бензину марки А-80 у сумі 1089,6 грн. з ПДВ (в тому числі за 2008 рік – 530,54 грн., за 2009 рік –  278,05 грн., І квартал  2010 року – 281,01 грн.), внаслідок завищення норм списання (т. 1 арк. справи 157).

Відповідно до позовних вимог, підприємство погоджується з висновками акту ревізії відносно необґрунтованого застосування коригуючого коефіцієнта в розмірі 10%, який враховує погодинний графік роботи транспорту. Але позивач не згоден з висновками щодо понаднормового списання бензину в сумі 1089,6грн., оскільки при цьому також були помилково не застосовані коефіцієнти підвищення норм витрачання палива:

-          п.3.1.4 «Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» затв. Міністерством транспорту України №43 від 10.02.98р. в розмірі 5%;

-           п.3.1.10 «Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» затв. Міністерством транспорту України №43 від 10.02.98р. в розмірі 5%

що у сукупності також дає загальний коєфіціент підвищення норм витрачання палива на 10%

В результаті проведеного експертного дослідження (висновок експерта від 16.12.2011 року № 308/24) наданих документів встановлено, що у відповідності до:

-п. 3.1.4 «Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» затв. Міністерством транспорту України №43 від 10.02.98р. коефіцієнт підвищення 5% використовується при роботі у містах з населенням до 0,5млн.чол. - транспортні засоби експлуатуються в місті Слов?янськ, що надає право на ви користування даної норми;

- відповідно до п.3.1.10 коефіцієнт підвищення 5% використовується при роботі автомобілів, що експлуатуються більш ніж 8 років – відповідно до наданих технічних паспортів транспортні засоби експлуатуються також більше ніж 8 років, що надає право позивачу користуватися даним коефіцієнтом.

Таким чином, в результаті експертного ослідження підтверджується право позивача на застосування коефіцієнтів підвищення норм рас ходу палива за п. 3.1.4 та 3.1.10 одночасно (що передбачене Нормами…), таким чином підтверджується наявність взаємно компенсуючи порушень в частині застосування норм підвищення витрачання палива.

З урахуванням викладеного висновки акту ревізії щодо завдання матеріальної шкоди на суму 1089,6грн. не підтверджуються.

11. Вимога містить, зокрема, вимогу про здійснення всіх необхідних заходів, як у судовому так і досудовому порядку, відшкодувати встановлену нестачу основних засобів шляхом отримання грошових коштів, відповідних основних засобів та ТМЦ або іншим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства на суму 181,30 тис. грн.; відображення в обліку розраховані відповідно до Порядку визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116 та відображені в акті ревізії суми збитків від нестачі по Торезькій дистанції колії на суму 435,13 тис. грн. та перерахувати їх до відповідного фонду державного бюджету (пункт 10), який частково оскаржується позивачем в межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 160).

В ході ревізії було проведено вибіркової інвентаризації із залученням спеціаліста головного інженера 29.09.2010 проведено обстеження житлових будинків, які знаходяться на балансі Торезької дистанції колії, за наслідками якого встановлено нестачу житлових будинків в кількості 4-х одиниць (в тому числі 1 будинок із зносом 100%) залишковою вартістю 181 304,32 грн.

З висновку залученого спеціаліста ОСОБА_23 та інвентаризаційної комісії Торезької дистанції колії встановлено, що обстежені будівлі та споруди, які обліковуються на балансі Торезької дистанції колії, не можливо вважати об’єктами основних засобів та використовувати за цільовим призначенням через їх фактичну відсутність (зруйновані), а саме: житловий будинок без благоустрою, одноповерховий, інвентарний номер 410035, розташований на станції Кумшацький 13 км+742м, рік забудови 1904  - будівля зруйнована на 90%, маються в наявності частина стін із цегли; житловий будинок 4-х квартирний без благоустрою, одноповерховий, інвентарний номер 410034, розташований на станції Кумшацький 13 км+600м, рік забудови 1951 - будівля зруйнована на 100%; житловий будинок одноповерховий без благоустрою, інвентарна картка обліку основних засобів 19, інвентарний номер 410019, розташований на перегоні Пелагіївський – Торез 33 км. + 759 км., рік забудови 1903 - будівля зруйнована на 100%; житловий будинок одноповерховий без благоустрою, інвентарна картка обліку основних засобів 47, інвентарний номер 410047, розташований  станція Мочалінський 12 км., рік забудови 1941 - будівля зруйнована на 100% (т. 23 арк. справи 77-78).

Ревізією матеріалів річних інвентаризацій по Торезькій дистанції колії встановлено, що у протоколах засідання інвентаризаційних комісій «Про результати річних інвентаризацій на 2008-2009» та в інвентаризаціях на відповідні роки лише зазначено, що «житлові будинки не придатні к подальшої експлуатації, документи підготувати на списання»; в інвентаризаційних описах, які підписані інвентаризаційною комісією зазначена фактична наявність будинків як об’єктів основних засобів. Таким чином, за наслідками проведеної інвентаризації встановлена нестача 3-х житлових будинків на суму 181 304,32 грн. При цьому, за результатами проведених річних інвентаризацій нестач житлових будинків не фіксувалось, за результатами проведених у 2008-2010 роках інвентаризацій лишків та нестач не встановлено.

Відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 № 116, розмір збитків з урахуванням ПДВ та коефіцієнта 2 завданих підприємству складає 435 130,37 грн. (181 304,32 грн. х 20% х 2).

Не є спірними між сторонами обставини щодо відображення в обліку Позивачем наявності вказаних житлових будинків як основних засобів станом на 01.01.2010 року, фактична відсутність цих основних засобів за результатами проведення інвентаризації під час проведення ревізії (01.10.2010 року) та суми недостачі у розмірі 181304,32 грн.

Спірною є обставина щодо застосування до спірних правовідносин приписів Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 № 116 та наявність підстав для відшкодування встановленої нестачі основних засобів на суму 181,30 тис. грн.

Суд погоджує висновок контрольно-ревізійного управління щодо наявності на момент проведення ревізії нестачі основних засобів – житлових будинків, які знаходились на балансі Торезької дистанції колії. Зазначений факт також не оспорюється позивачем та підтверджений матеріалами справи, а саме протоколом засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії від 1 жовтня 2010 року, яким затверджено результатів інвентаризації щодо нестачі основних засобів на суму 181304,32 грн. (т. 23 арк. справи 89), актом контрольного обстеження (т. 23 арк. справи 78-80), висновком обстеження житлових будинків (т. 23 арк. справи 81-82), переліком житлових будинків, які знаходяться на балансі Торезької дистанції колії станом на 29.09.10 року (т. 23 арк. справи 83) .

Оскільки станом на момент проведення ревізії підтверджена наявність нестачі, то ця обставина підтверджує наявність збитків, нанесених підприємству.

Разом з тим, на момент розгляду справи судом Позивачем отримано наказ  Міністерства інфраструктури України на списання цих основних засобів (наказ від 10.11.2011 року № 530) основні засоби списані та в обліку позивача не значаться.

У зв’язку з відсутністю на балансі Позивача спірних основних засобів на момент розгляду справи, відшкодування встановленої нестачі неможливо здійснити, оскільки відсутні об’єкти нестачі в обліку позивача, та, як наслідок, збитки у зв’язку з такою нестачею.

Таким чином, обставини, відображені відповідачем в акті ревізії, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, однак виконання вимоги у зв’язку з встановленням таких обставини станом на момент розгляду справи шляхом отримання грошових коштів, відповідних основних засобів та ТМЦ або іншим шляхом не є можливим, оскільки таких основних засобів не існує в обліку Позивача, як слідство, не існує нестачі таких основних засобів та збитків від нестачі таких основних засобів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

12. Вимога містить, зокрема, вимогу про приведення у відповідність штатну чисельність працівників структурних підрозділів та не допускати у подальшому понесення витрат від утримання понаднормових одиниць. Витрати з оплати праці на утримання понаднормових одиниць на суму 276,22 тис. грн. відшкодувати у відповідності до вимог чинного законодавства (у тому числі за рахунок винних осіб) (пункт 12 вимоги), який частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи у сумі 265,05 тис. грн. у тому числі по Локомотивному депо Іловайськ – 199,58 тис. грн., Локомотивному депо Дебальцево – Сортувальне – 44,39 тис. грн., Торезька дистанція колії – 21,08 тис. грн.., який частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 160).

По Локомотивному депо Іловайськ.

Проведеною ревізією з питань наявності фактів утримання понаднормативних посад працівників встановлено проведення витрат коштів на утримання понаднормативних одиниць (посад юрисконсульта та інженера з безпеки руху) на суму 153 577,73 грн. (у тому числі за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 на суму  110257,15 грн., за період з 01.03.2010 по 31.03.2010 на суму  43320,58 грн.) та сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 46 002,31 грн. (в тому числі за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 на суму 41210,45 грн., за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 на суму 4791,86 грн.).

Актом ревізії встановлено порушення Позивачем пункту 2 Рекомендованих типових штатів апарату структурних підрозділів залізниць, затверджених наказом Укрзалізниці від 16.10/2001 № 551-Ц.

Між сторонами не є спірним питання наявності у штатному розпису Локомотивного депо Іловайськ штатних одиниць юрисконсульта та інженера з безпеки руху. Спірним є питання правомірності включення цих посад до штатного розпису.

Відповідно до статті 64  Господарського кодексу України функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства в межах та в порядку, визначених установчими документами.

Згідно статуту Державного підприємства "Донецька залізниця", виходячи з мети та предмета його діяльності, керівником підприємства встановлюється (визначається) його структура та штатна чисельність, які оформлюються спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розпис підприємства, що передбачає посадовий та чисельний склад підприємства. Штатний розпис розробляється на підставі внутрішніх організаційно-нормативних документів. При підготовці штатного розпису враховується економічна обґрунтованість та доцільність утримання чисельності працівників, яка планується. При цьому наявність на підприємстві тих чи інших посад, їх якісний склад та чисельність визначається направленням господарської діяльності підприємства та обсягами робіт що виконуються.

Штатний розпис локомотивного депо Іловайськ державного підприємства „Донецька залізниця” розроблений з урахуванням положень Рекомендованих типових штатів апарату структурних підрозділів, затверджених наказом Укрзалізниці №551-Ц від 16.10.2001р.

Суд погоджується з правовою позицією позивача, що Рекомендовані типові штати апарату структурних підрозділів є локальним організаційно – нормативним документом та носять рекомендований, консультативний характер. Згідно п.6 загальних положень Рекомендованих Типових штатів структурних підрозділів залізниць, затверджених наказом №551-Ц від 16.10.2001р., в разі виробничої необхідності, виконання додаткових функцій в структурних підрозділах, за погодженням керівництва залізниці, можуть запроваджуватись, при наявності економічного обґрунтування (обґрунтування є), додаткові посади, не передбачені рекомендованими типовими штатами.

Матеріали справи містять техніко-економічне обґрунтування утримання штатних одиниць (юрисконсульта та інженера з безпеки руху), не передбачених типовими штатами по локомотивному депо Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» на 2009 рік, затвердженого заступником начальника Донецької залізниці 18 грудня 2008 року (т. 14 арк. справи 99-100) та техніко-економічне обґрунтування утримання штатних одиниць (юрисконсульта та інженера з безпеки руху), не передбачених типовими штатами по локомотивному депо Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» на 2010 рік, затвердженого заступником начальника Донецької залізниці 25 листопада 2009 року (т. 14 арк. справи 101-102).

Дії позивача по обґрунтуванню утримання штатних одиниць  узгоджуються з нормою, зазначеною у пункті 6 Рекомендованих Типових штатів структурних підрозділів залізниць, затверджених наказом №551-Ц від 16.10.2001р.

Відповідно до міжгалузевих норм чисельності працівників юридичної служби, затверджених наказом  Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 року № 108 розрахунок чисельності працівників юридичної служби підприємства залежить від загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості структурних підрозділів.

Наявність в штатному розписі штатних одиниць юрисконсульта та інженера з безпеки руху не є понаднормативним, оскільки збільшення утримання фактичного контингенту над планом по труду в період з 01.01.2009 році по теперішній час в локомотивному депо Іловайськ не було.

Сукупний аналіз вищенаведених норм доводить правомірність включення до штатного розпису у 2009-2010 роках (т. 14 арк. справи 103-123) посад юрисконсульта та інженера з безпеки руху за наявністю техніко-економічного обґрунтування утримання штатних одиниць, затверджених керівництвом залізниці.

З огляду на зазначене не передбачається можливим узгодити правову позицію контрольно-ревізійного управління щодо утримання понаднормових одиниць по локомотивному депо Іловайськ.

По Торезькій дистанції колії.

Ревізією правильності формування штатної чисельності працівників Торезької дистанції колії в 2009 році встановлено, що в період з 2009 році без наявності економічного обґрунтування, погодженого органом управління ДП «Донецька залізниця», до штатних розкладів введено чотири посади техніка (змінний) замість двох, як то передбачено Рекомендованими типовими штатами керівників, фахівців, та технічних службовців локомотивних депо, додаток до рекомендованих типових штатів структурних підрозділів, затверджених наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України Міністерства транспорту України від 16.10.2001 № 551-Ц. Витрати коштів на утримання 2-х понаднормативних одиниць за період з 01.04.2009 по 31.12.2009  склали у сумі 15 330,50 грн. і як наслідок проведена сплата внесків до державних цільових фондів з оплати праці понаднормативних одиниць у сумі 5 750,47 грн.

Таким чином, ревізією встановлено проведення Торезькою дистанції колії за період з 01.04.2009 по 31.12.2009 витрати коштів державного підприємства на утримання двох понаднормативних штатних одиниць (технік  (змінний)) в сумі 21 080,97 грн., чим порушено п. 6 «Рекомендованих типових штатів структурних підрозділів залізниць», затверджених Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України Міністерства транспорту України від 16.10.2001 № 551-Ц.

Аналіз нормативного регулювання можливості введення додаткових посад, не передбачених рекомендованими типовими штатами проведено при розгляді попереднього порушення по локомотивному депо Іловайськ. Оскільки порушення по Торезькій дистанції колії встановлено на підставі цих нормативних актів, суд виходить з їх аналізу, проведеному при попередньому розгляді порушення.

Матеріали справи містять техніко-економічне обґрунтування утримання штатних одиниць (чотирьох техніків змінних), не передбачених типовими штатами по Торезькій дистанції колії державного підприємства «Донецька залізниця» на 2009 рік, затвердженого заступником начальника Донецької залізниці.

Дії позивача по обґрунтуванню утримання штатних одиниць  узгоджуються з нормою, зазначеною у пункті 6 Рекомендованих Типових штатів структурних підрозділів залізниць, затверджених наказом №551-Ц від 16.10.2001р.

Сукупний аналіз вищенаведених норм доводить правомірність включення до штатного розпису у 2009 році (т. 34 арк. справи 69-74) посад чотирьох техніків змінних  за наявністю техніко-економічного обґрунтування утримання штатних одиниць, затверджених керівництвом залізниці.

З огляду на зазначене не передбачається можливим узгодити правову позицію контрольно-ревізійного управління щодо утримання понаднормових одиниць по Торезькій дистанції колії.

По локомотивному депо Дебальцеве – сортувальне.

Ревізією правильності формування штатної чисельності робітників Локомотивного депо Дебальцеве – сортувальне встановлено, що до штатних розкладів введена одна одиниця кур’єра без наявності економічного обґрунтування, погодженого органом управління за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, що призвело до проведення витрат коштів державного підприємства на утримання понаднормативної штатної одиниці в сумі 44 393,92 грн. (2008 рік – 20 099,48 грн., 2009 рік – 19 119,32 грн., І квартал 2010 року – 5 175,12 грн.), в результаті чого порушено п. 6 «Рекомендованих типових штатів структурних підрозділів залізниць», затверджених Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України Міністерства транспорту України від 16.10.2001 № 551-Ц.

Аналіз нормативного регулювання можливості введення додаткових посад, не передбачених рекомендованими типовими штатами проведено при розгляді попереднього порушення по локомотивному депо Іловайськ. Оскільки порушення по локомотивному депо Дебальцеве – сортувальне встановлено на підставі цих нормативних актів, суд виходить з їх аналізу, проведеному при попередньому розгляді порушення.

Матеріали справи містять техніко-економічне обґрунтування утримання штатних одиниць (кур’єра), не передбаченого типовими штатами по локомотивному депо Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» на 2008 рік, затвердженого заступником начальника Донецької залізниці 1 січня 2008 року (т. 14 арк. справи 194) та техніко-економічне обґрунтування утримання штатних одиниць (кур’єра), не передбаченого типовими штатами по локомотивному депо Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» на 2009 рік, затвердженого заступником начальника Донецької залізниці 2 січня 2009 року (т. 14 арк. справи 195) та техніко-економічне обґрунтування утримання штатних одиниць (кур’єра), не передбаченого типовими штатами по локомотивному депо Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» на 2010 рік, затвердженого заступником начальника Донецької залізниці 2 січня 20109 року (т. 14 арк. справи 196).

Дії позивача по обґрунтуванню утримання штатних одиниць  узгоджуються з нормою, зазначеною у пункті 6 Рекомендованих Типових штатів структурних підрозділів залізниць, затверджених наказом №551-Ц від 16.10.2001р.

Сукупний аналіз вищенаведених норм доводить правомірність включення до штатного розпису у 2008-2010 роках (т. 14 арк. справи 166-193) посади кур’єра за наявністю техніко-економічного обґрунтування утримання штатних одиниць, затверджених керівництвом залізниці.

З огляду на зазначене не передбачається можливим узгодити правову позицію контрольно-ревізійного управління щодо утримання понаднормових одиниць по локомотивному депо Дебальцеве – сортувальне.

13. Вимога містить зокрема, вимогу про від коригування у звітності та обліку підприємства та його структурних підрозділів зайво понесені суми витрат на загальну суму 5083,98 тис. грн., яка частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи по Торезькій дистанції колії – 699,00 тис. грн., локомотивного депо Дебальцеве пасажирське – 2821,13 тис. грн., локомотивне депо Слов’янськ – 479,7 тис. грн., вагонне депо Луганськ – 390,12 тис. грн., моторвагонне депо Родакове – 13,36 тис. грн., локомотивне депо Волноваха – 148,5 тис. грн. (пункт 13 вимоги) (т. 2 арк. справи 160).

По Торезькій дистанції колії.

Ревізією за період з 01.01.2008 по 01.04.2010 встановлено, що в травні, вересні, грудні 2008, грудні 2009 та березні 2010 внаслідок нарахування забезпечення виплат винагороди за підсумками роботи за рік не за рахунок прибутку, а за рахунок витрат підприємства, відбулося безпідставне завищення витрат на оплату праці у розмірі 699 000,0 грн., в тому числі: 2008 – 252 000,0 грн., з них: 2008 травень – 63 200,0 грн.; вересень – 63 200,0 грн.; грудень – 126 400,0 грн.; 2009 рік – 279 000,0 грн. (грудень); І квартал 2010 – 168 000,0 грн. (березень) (т. 1 арк. справи 128).

Вказане порушення значиться допущеним підприємством у зв’язку з порушенням:

- Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та установ, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.11.99р. №291;

- «Положення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік», затвердженого  наказом Укрзалізниці від 23.12.03р. №327-Ц;

- п.14.3 Облікової політики ДП «Донецька залізниця», затвердженої наказом начальника залізниці від 06.02.08р. №54/Н зі змінами, зареєстрованої в управлінні Донецької залізниці від 21.04.08 №2012/1283.  

Згідно ст.1 «Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та установ» затвердженого наказом Мінфіну України від 20.11.99р. №291 визначено: «Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).».

Тобто, вище зазначений нормативний документ не визначає порядок формування фонду заробітної плати та інших виплат працівникам, а також не встановлює принципи формування і забезпечення (за рахунок витрат підприємства або за рахунок прибутку) вказаних витрат. Інструкція регулює порядок відображення та реєстрації здійснених господарських операції на визначених рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, облік витрат по виплатам винагород у розмірі 699000грн. з використанням кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку у тому рахунку що застосоване підприємством: Дт23 «Виробництво» - Кт 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» (т.1, а.с.128) лише дає інформацію відносно здійсненого підприємством порядку врахування та забезпечення сум здійсненних винагород.

Використання неправильної кореспонденції рахунків підприємством не тягне порушення в частині визначення джерел забезпечення вказаних виплат.

Згідно «Положення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік», затвердженого  наказом Укрзалізниці від 23.12.03р. №327-Ц, а саме розділу «Порядок нарахування і виплати винагороди» значиться: «Нарахування винагороди провадиться на посадовий оклад (місячну тарифну ставку), який склався на кінець року (грудень місяць).

При зміні протягом календарного року посадового окладу (місячної тарифної ставки), за винятком з причини загального підвищення тарифних ставок та посадових окладів або запровадження нового наказу про сплату праці, нарахування винагороди провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

Виплата винагороди провадиться згідно з рішенням керівництва Укрзалізниці, погодженим з Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України.

Винагорода виплачується за результатами роботи календарного року після підведення підсумків фінансово-господарської діяльності».

Отже, пункти Наказу  від 23.12.03р. №327-Ц також не встановлюють джерела забезпечення (за рахунок витрат підприємства або за рахунок прибутку) витрат на оплату винагород робітникам ДП «Донецька залізниця».

Що стосується п.14.3 Наказу «Про затвердження облікової політики ДП «Донецька залізниця» №54/н від 06.02.08р., то вказаний пункт наказу визначає один з напрямків спрямовування чистого прибутку підприємства: «На матеріальне заохочення працівників у розмірі, передбаченому фінансовими планам», при цьому вказаний пункт не містить конкретний перелік видів заохочень, та отже чітко не визначає джерело виплат саме винагород – «за рахунок прибутку підприємства».

Отже, описаними вище документами та нормативними актами не регулюються порядок та принципи визначення та формування джерел забезпечення витрат на оплату винагород підприємства (за рахунок прибутку або за рахунок витрат).

Також, слід зазначити, що згідно п.2.3.2 Наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року №5 визначено що фонд оплати праці включає у тому рахунку:

«Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема:

-винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

-премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

-премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;

-премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

-одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі);

-грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків;

-вартість безкоштовно наданих працівникам акцій;

-кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства)».

Згідно п.11. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»» від 31 грудня 1999 року № 318 значиться: «Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати…»

Також відповідно до п. 13 вказаного Наказу: «До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робот або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат».

Виходячи з вище наведених норм Наказу № 318, випливає, що підприємство має право витрати на оплату праці та інші виплати працівникам  (у тому рахунку винагороди) здійснити за рахунок витрат.

Отже, Торезька дистанція колії ДП «Донецька залізниця» витрати по забезпеченню виплат винагороди працівникам у сумі 699000,0грн. обґрунтовано здійснило за рахунок витрат підприємства.

Таким чином, висновки акту ревізії щодо безпідставності виплат винагороди за підсумками роботи за рік за рахунок витрат ПЧ Торез у сумі 699,0тис.грн. з віднесенням цих витрат на інші операційні витрати під час проведення експертного дослідження документально не підтверджуються, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.  

Проведеною ревізією встановлено зайве нарахування амортизації на об’єкти основних засобів, які виведено з експлуатації у зв’язку з проведенням ремонтів та модернізацій по: Вагонному депо Волноваха на суму - 148,58тис.грн., локомотивне депо Дебальцево - Пасажирське на суму 2821,13тис.грн., Локомотивному депо Слов’янськ на суму 479,7 тис.грн., Вагонному депо Луганськ на суму 390,12 тис.грн., Моторгованому депо Родакове - 13,36 тис.грн.

Дане порушення позивачем заперечується на підставі того, що при проведенні ремонтів, основні засоби з експлуатації не виводились, та використовувались у господарській діяльності. Отже, підприємство мало право нараховувати амортизацію на вказані основні засоби.

Відповідно до п.1ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.99р. «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення».

Згідно п.2.7. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88: «Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм».

Також, відповідно до Наказу Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 року №352: «Інвентарна картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-6) застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці, та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів. У випадку групового обліку картка заповнюється шляхом позиційних записів окремих об'єктів основних засобів.

Форма заповнюється в одному примірнику на основі "Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (форма N ОЗ-1), технічної та іншої документації.

Підставою для відміток про вибуття об'єктів основних засобів при передачі їх іншому підприємству (організації), а також про переміщення всередині підприємства є "Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (форма N ОЗ-1); при списанні об'єкта основних засобів внаслідок старіння чи зносу - "Акт на списання основних засобів" (форма N ОЗ-3). Записи про закінчені роботи по добудові, дообладнанню, реконструкції та модернізації, ремонту об'єкта ведуться в картці на підставі "Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" (форма N ОЗ-2)».

Відповідно до Постанови КМУ «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств» від 28 жовтня 1997 р. №1183, при тимчасовому виведенні з експлуатації основних фондів та їх консервації складається «Акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію».   

Виведення основних фондів з експлуатації може бути підтверджене  іншими первинними документами (у тому рахунку за формою, визначеною самим підприємством) однак вказаний документ повинен бути складеним у відповідності до вимог п.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до експертного дослідження від 03.10.11 № 299/24 (т. 35 арк. справи 47-54), проведено дослідження інвентарних карток в частині наявності в них відомостей про факти виведення спірних основних засобів з експлуатації за період з 01.01.08 по 31.03.10 року.

За результатами дослідження (таблиця № 9 висновку експерта) факти виведення з експлуатації спірних основних засобів по: Вагонному депо Волноваха, локомотивному депо Дебальцево - Пасажирське, Локомотивному депо Слов’янськ, Вагонному депо Луганськ, Моторгованому депо Родакове документально не підтверджуються.

Слід зазначити, що висновки акту ревізії в частині зайво нарахованої амортизації на основні засоби встановленні у тому рахунку на підставі Наказів, прийнятих по підприємству щодо відсторонення або виведення з експлуатації вказаних основних засобів.

Однак, виведення з експлуатації основних засобів є особливою, регламентованою спеціальними документами процедурою, що пов’язана з припиненням експлуатації вказаних засобів (з консервацією або без консервації) з вирішенням питань про зміну міста роботи працівників, що були задіяні при експлуатації основного засобу, а також з вирішенням низки питань, пов’язаних з специфікою виведення з експлуатації об’єкту основних засобів.

У будь якому випадку, виведення з експлуатації оформлюється відповідними актами, що підписуються уповноваженими особами які своїми підписами засвідчують у тому рахунку й виконання процедур (дій) що пов’язані з виведенням об’єкту з експлуатації.

Накази, прийняті по підприємству не є бухгалтерськими документами та не є достатньою підставою для документального підтвердження факту виведення об’єкту з експлуатації.

У відповідності до стандарту бухгалтерського обліку Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого  Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92  «Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).» Таким чином, документально підтверджений факт находження об’єкту в експлуатації є підставою для нарахування амортизації. Відповідно за відсутністю документального підтвердження виводу об’єкту з експлуатації припинення нарахування амортизації є документально не обґрунтованим.

Таким чином, оскільки в результаті дослідження викладеного у висновку судової експертизи №299/24 від 03.10.11р. документально не підтверджений вивод з експлуатації спірних основних засобів по : Вагонному депо Волноваха, локомотивному депо Дебальцево - Пасажирське, Локомотивному депо Слов’янськ, Вагонному депо Луганськ, Моторгованому депо Родакове нарахування амортизації по даним об’єктам, що раніше були введені в експлуатацію, є документально обґрунтованим.

14. Вимога містить, зокрема, вимогу про відкоригування вартість основних засобів структурних підрозділів на суму проведених поліпшень, яка частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи на суму 5094,46 тис. грн. по вагонному депо Луганськ на суму 4749,41 тис. грн., по моторвагонному депо Родакове на суму 345,05 тис. грн. (пункт 14 вимоги) (т. 2 арк. справи 160-161).

Ревізією правильності віднесення витрат, пов’язаних з ремонтом основних засобів встановлено проведення вагонним депо Луганськ у 2008-2009 роках робот з капітального ремонту 11 вагонів 1988-1987 років випуску, тобто яким  більш 20 років, на загальну суму 4 749 408,07 грн. Ревізією встановлено, що при виконанні ремонтних робіт було здійснено заміну основних вузлів (старого зразку на нові – більш сучасні, які відповідають теперішнім умовам використання вагонів та надання більш комфортних умов пасажирам) та продовжено строк експлуатації вагонів, що свідчить про фактично проведену модернізацію даних об’єктів основних засобів вартість яких необхідно було збільшити на суму проведеного ремонту, що передбачено п.1.2 Наказів Укрзалізниці від 22.02.2005 № 059-ЦЗ та від 20.08.2004 №643. При цьому, ревізією встановлено, що впродовж періоду з 01.01.2008 по 31.03.2010 вартість проведених ремонтних робіт не збільшувалась та була фактично віднесена на витрати підприємства. Таким чином, не проведення обов’язкового збільшення вартості вагонів на суму проведених ремонтних робіт, які відносяться до складу капітальних ремонтів та поліпшень, призвело до заниження в обліку вартості активів на суму 4 749 408,07 грн. (т. 1 арк. справи 223).

Відповідно до проведеного експертного дослідження (висновок додаткової експертизи від 16.12.2011 року № 308/24), в результаті дослідження даних інвентарних карток випливає, що за досліджуваний період ДП «Донецька залізниця» провадились роботи по спірним основним засобам: у тому числі по Моторгованому депо Родакове ремонти на суму 321638,0грн., по вагонному депо Луганськ ремонти на загальну суму 4464279,16грн., модернізацію на загальну суму 305900,0грн.

В результаті дослідження «Актів обстеження технічного стану» об’єктів основних засобів депо Родакове встановлено, що зазначені акти складені на бланку підприємства, містять відомості про дату складання, відомості про технічний стан об’єкту до та після проведення ремонту, підстави для проведення ремонтних робот, висновки комісії, акти затверджені начальником підрозділу та підписані посадовими особами підприємства. Відповідно до зазначених актів, вказані висновки комісії про значний знос (до 70%) елементів зданій та зроблені висновки відновлення належного технічного стану, будь які відомості про модернізацію основних засобів (поліпшення первинних характеристик об’єктів надання додаткових властивостей) в зазначених актах відсутні. Таким чином, наданими для дослідження первинними документами підтверджується обґрунтованість віднесення робот з ремонту адміністративного корпуса інв. №300016 та цеху інв. №300025 до капітального ремонту.

В результаті дослідження актів приймання вагонів приписки вагонного депо Луганськ з заводського ремонту в обсязі КР-2 з елементами модернізації встановлено, що зазначені акти містять відомості, що дозволяють ідентифікувати об’єкт основних засобів, а також розмежовують проведені роботи на роботи з ремонту вагону з зазначенням суми вартості ремонту та роботи з модернізації з зазначенням переліку додатково встановленого обладнання та виконаних робот та суми вартості цих робот. Акти значаться підписаними від імені відповідальних посадових осіб, скріплені печаткою. Відповідно до зазначених актів значаться проведеними роботи з капітального ремонту основних засобів на загальну суму 4749,4тис.грн. Таким чином, віднесення вагонним депо Луганськ витрат на ремонт вагонів у суми 4749,4тис.грн. до капітального ремонту відповідає первинним документам.

На підставі викладеного, наданими первинними документами підтверджується обґрунтованість віднесення залізницею виконаних робіт до складу капітальних ремонтів в т.ч. Вагонне депо Луганськ у сумі 4749,11тис.грн. моторвагонне депо Родакове у сумі 345,05тис.грн., що зумовлює неправомірність вимоги контрольно-ревізійного управління щодо проведення позивачем модернізації основних засобів та задоволення позовних вимог в цій частині.

15. В частині вимоги про перерахування до відповідного фонду державного бюджету доходу, отриманого підприємством та його структурними підрозділами від без ліцензійної діяльності на загальну суму 1515,50 тис. грн., у тому числі по державному підприємству «Донецька залізниця» (служба сигналізації та зв’язку) – 1470,10 тис. грн., по Краснолиманської дистанції колії на суму 44,4 тис. грн. (пункт 15 вимоги), який повністю оскаржується у межах цієї адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Ревізією встановлено, що впродовж періоду з 01.04.2008 по 31.05.2008 року державним підприємством «Донецька залізниця» та його структурними підрозділами (Службою та дистанціями сигналізації та зв’язку) здійснено надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв’язку мешканцям, підприємствам установам та організаціям, які розташовані в Донецькій та Луганській областях за період з 01.04.2008 по 31.05.2008 року отримано доход в сумі 1 471 100,0 грн. (з ПДВ) без наявності переоформленої та оформленої належним чином ліцензії на право надання відповідних телекомунікаційних послуг.

Ревізією Структурного підрозділу Краснолиманська дистанція колії  встановлено, що впродовж періоду з 01.01.2008 по 31.03.2010 року структурним підрозділом залізниці здійснено постачання теплової енергії для населення 8-ми квартирного житлового будинку станції та казарми – 400 км. (6-ти квартирний будинок) при відсутності оформленої належним чином копії ліцензії виданої юридичній особі ДП «Донецька залізниця» (ліцензія серія АВ № 345188, термін дії ліцензії з 21.12.2007 по 21.12.2012, ліцензія видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України) та отримано доходів від постачання теплової енергії в сумі 44 400,48 грн., (2008 – 12814,72 грн.; 2009 – 20929,49 грн.; 2010 – 10656,27 грн.).

Суд зазначає, що відповідач не є органом який вправі вимагати перерахування до відповідного фонду державного бюджету доходу отриманого від здійснення діяльності без ліцензії, таким органом є спеціальний орган який здійснює зазначену діяльність, а всі інші органи тільки скеровують йому відповідні повідомлення.

Відповідальність за порушення норм закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000року №1775-3, та відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням законодавства у сфері ліцензування  здійснюється за рішеннями посадових осіб органів ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування відповідно до статей 22, 23 цього закону.

З огляду на зазначене суд вважає, що у цій частині вимога не узгоджується з компетенцією відповідача, і тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

16. Вимога містить, зокрема, вимогу про відкоригування у звітності зайво сплачених внесків до державних цільових фондів внаслідок завищення ставок по Торезькій дистанції колії у суми 2570,10 грн. (пункт 19 вимоги), який частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи (т. 2 арк. справи 162).

Відповідачем в акті ревізії встановлено здійснення відрахувань Позивачем до державних цільових фондів суми коштів у розмірі 2570,10 грн. як утримання з заробітної плати фізичних осіб, з якими укладено договори підряду по покосу трави період з 01.01.2008 по 01.01.2009 року, та які не є штатними працівниками підприємства, у зв’язку з чим Позивачем за рахунок власних коштів зайво перераховано внесків до державних цільових фондів, внаслідок завищення бази сплати зборів через включення до неї витрат з оплати по договорам підряду, укладених з фізичними особами на виконання робіт по покосу трави за період з 01.01.2008 по 01.01.2009 на суму 2 570,1 грн. (2008-663,57 грн. та 1906,53 грн.) (т. 1 арк. справи 127).

Контрольно-ревізійним управлінням зроблено висновок про зайве перерахування Позивачем у 2008 році внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 1,5 % від виплаченого доходу за договорами підряду, до Фонду страхування на випадок безробіття у розмірі 1,3 % від виплаченого доходу за договорами підряду, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі 1,51 % виплаченого доходу за договорами підряду (т. 23 арк. справи 55-56) у сумі 1906,53 грн. та зайве перерахування Позивачем у 2008 році внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 1 % та Фонду страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5 % (т. 23 арк. справи 53-54) у сумі 663,57 грн.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 47 Закону розмір страхових внесків страхувальників обчислюється: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрата на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

Суд зазначає, що виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру не підпадає під дію Кодексу Законів про працю України, а отже, під дію Закону України «Про оплату праці», оскільки відповідно до статті 1 цього Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Суд зазначає, що розрахунок зайво сплачених внесків до державних цільових фондів здійснено спеціалістами Фонду соціального страхування з тимчасової страти працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які були залучені під час проведення ревізії як спеціалісти.

У зв’язку з тим, що особи, які виконували роботу по покосу трави не на умовах трудового договору, а згідно з договором цивільно-правового характеру, то на суму їх доходу не нараховуються страхові внески до державних цільових фондів, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

17. Вимога містить, зокрема, вимогу про вжиття усіх необхідних заходів для подальшого ефективного використання основних засобів, які були придбані в обсягах вищих від реальних потреб на загальну суму 48,16 тис. грн., яка частково оскаржується в межах цієї адміністративної справи у сумі 44,00 тис. грн. по локомотивному депо Дебальцево-сортувальне (пункт 21 вимоги) (т. 2 арк. справи 162).

Ревізією встановлено, що на підставі договору постачання від 29.12.2007 № Д/Т-072426/НЮ, укладеним між Локомотивним депо Дебальцеве – сортувальне та ПП «Донецька Медтехніка» (т. 33 арк. справи 227-230), платіжним дорученням від 16.05.2008 № 1473, з розрахункового рахунку Депо було перераховано кошти за комплекс з цифровим записом моніторування ЕКГ та АД (по Холтеру) «Кардиотехніка» - 04 у сумі 44 000,0 грн. У липні 2008 року медобладнання було передано Державному закладу «Дорожня клінічна лікарня на станції Донецьк» ДП «Донецька залізниця» згідно договору про безоплатну передачу в користування від 15.07.2008 № Д/Т-08145/ТЧ-10 по акту приймання – передачі від 25.07.2008 б/№ (т. 33 арк. справи 226). Таким чином, внаслідок неефективних управлінських дій понесені непродуктивні (зайві) втрати державних фінансових ресурсів в сумі 44 000,0 грн. через придбання медичного обладнання, яке не потрібне для використання у виробничій та допоміжній діяльності підприємства (т. 1 арк. справи 169).

Розділом 2.2.1 Статуту державного підприємства «Донецька залізниця» визначено основні напрямки діяльності підприємства.

Розділом 1 Статуту Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Донецьк» державного підприємства «Донецька залізниця» визначено, що підприємство в порядку координаційної діяльності відноситься до державного підприємства «Донецька залізниця».

Розділом 2.3 Статуту Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Донецьк» державного підприємства «Донецька залізниця» визначено основні напрямки діяльності лікарні, у тому числі п. 2.3.9 зазначено проведення комплексних (обов’язкових та періодичних) профілактичних медичних оглядів працівників залізничного транспорту.

Як зазначено позивачем, ним було придбане обладнання – комплекс з цифровим записом моніторування ЕКГ та АД (по Холтеру) «Кардиотехніка» - 04 для проведення поглибленого медичного обстеження робітників локомотивних бригад, які пов’язані з безпекою руху. З цього приводу суд зазначає, що проведення медичного обслуговування працівників залізничного транспорту є основним напрямком діяльності Лікарні  та придбання медичного обладнання для проведення медичних оглядів та обстежень належить до основної діяльності Лікарні.

Відповідно до пояснень представника позивача, усі необхідні профілактичні та інші медичні огляди працівники залізниці проходять в Лікарні та за допомогою її обладнання.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено, що для діяльності Позивача є необхідним придбання медичного обладнання з урахуванням існування спеціально уповноваженого підприємства, яке забезпечує проведення медичних обстежень працівників залізниці, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

          Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» підлягають частковому задоволенню, а судові витрати присудженню з державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання незаконними дій по проведенню ревізії та частково нечинною вимоги – задовольнити частково.

Визнати нечинним п.1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині проведення нарахування, відображення в обліку дебіторської заборгованості, пред’явлення відритому акціонерному товариству «наукове-виробниче підприємство «Техмет» та закритому акціонерному товариству «Ясинуватський завод залізобетонних виробів» та отриманя від вантажовідправників коштів на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 400,70 тис. грн., вжиття інших дійових заходів в судовому так і досудовому порядку для отримання недоотриманих коштів.

Визнати нечинним п.2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині проведення нарахування та виплати недоотриманих сум посадових окладів (тарифних ставок) на загальну суму 2699,97 тис. грн., у тому числі моторвагонне депо Родакове – 1615,42 тис. грн., вагонне депо Комунарськ – 1000,60 тис. грн., моторвагонне депо Сватове – 83,95 тис. грн..

Визнати нечинним п.4 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині  проведення утримання на підставі поданих заяв зайво нарахованих та виплачених сум премії на загальну суму 433,12 тис. грн. по автобазі станції Артемівськ або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства (у тому числі за рахунок винних осіб).

Визнати нечинним п.5 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині проведення нарахування, відображення в обліку суми дебіторської заборгованості, пред’явлення та стягнення з Новобахмутівської сільської ради, з УМВС України на Донецькій залізниці зайво понесені залізницею витрати на суму по Новобахмутівській сільській раді у розмірі 188,89 тис. грн., по МВС на Донецькій залізниці у розмірі 4233,36 тис. грн. (у тому числі вагонне депо Луганськ – 4131,70 тис. грн., моторвагонне депо Родакове – 101,66 тис. грн.) або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог діючого законодавства.

Визнати частково нечинним п.6 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині проведення корегування у звітності зайво сплачених внесків до державних цільових фондів по незаконно сплаченій заробітній платі, надбавкам, доплатам, преміям на суму 163601,28 грн., або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Визнати частково нечинним п.7 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині здійснення усіх необхідних заходів, як у судовому так і у досудовому порядку по відшкодуванню зайво сплачених Позивачем коштів, внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт та наданих послуг, проведеня нарахування, відображення в обліку дебіторської заборгованості, пред’явлення підрядним організаціям та стягнення на розрахунковий рахунок зайво сплачених коштів у сумі 353,68 тис. грн., по Красноармійській дистанції колії на суму 3,02 тис. грн., по Донецькому центру механізації колійних робіт на суму 350,66 тис. грн.

Визнати нечинним п.8 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині здійснення усіх необхідних заходів як у судовому так і у досудовому порядку по відшкодуванню зайво сплачених державним підприємством «Донецька залізниця» та його структурними підрозділами коштів, проведення нарахування, відображення в обліку суми дебіторської заборгованості, пред’явлення суми та отримання коштів на розрахунковий рахунок підприємства, зокрема, з державного підприємства «Укралізничпостач» у сумі 7103,82 тис. грн. або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог діючого законодавства, а також визнати нечиним порушення на суму 714,0 тис. грн. в частині усунення шляхом проведення витрат за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства, або усунути порушення іншим шляхом у відповідності до вимог діючого законодавства.

Визнати нечинним п.9 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині здійснення усіх необхідних заходів, як у судовому так і досудовому порядку та стягнення з відповідальних та винних осіб вартості понаднормового списання палива та запасних частин по вагонному депо Донецьк у сумі 2610,19тис. грн., локомотивному депо Іловайськ у сумі 1003,92тис.грн., локомотивному депо Дебальцеве-пасажирське у сумі 3672,21тис.грн., локомотивному депо Ясинувата Західна у сумі 907,74тис.грн. та 31,9 тис. грн., локомотивному депо Дебальцеве- сортувальне у сумі 3353,2тис.грн. та 594,5 тис. грн., локомотивне депо Слов’янськ у сумі 338,6 тис.грн. та 1,09 тис. грн., локомотивне депо Попасна у сумі 6,46тис.грн., моторвагонне депо Сватове у сумі 339,12тис.грн., локомотивному депо Дебальцеве-пасажирське у сумі 152,57 тис. грн. та 343,03 тис. грн.

Визнати нечинним п.10 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині здійснення всіх необхідних заходів, як у судовому так і досудовому порядку, відшкодування встановленої нестачі основних засобів шляхом отримання грошових коштів, відповідних основних засобів та ТМЦ або іншим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства на суму 181,30 тис. грн.; відображення в обліку розраховані відповідно до Порядку визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116 та відображені в акті ревізії суми збитків від нестачі по Торезькій дистанції колії на суму 435,13 тис. грн. та перерахувати їх до відповідного фонду державного бюджету.

Визнати нечинним п.12 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині приведення у відповідність штатної чисельності працівників структурних підрозділів та не допускати у подальшому понесення витрат від утримання понаднормових одиниць. Витрати з оплати праці на утримання понаднормових одиниць на суму 265,05 тис. грн. відшкодувати у відповідності до вимог чинного законодавства (у тому числі за рахунок винних осіб) по Локомотивному депо Іловайськ – 199,58 тис. грн., Локомотивному депо Дебальцево – Сортувальне – 44,39 тис. грн., Торезька дистанція колії – 21,08 тис. грн.

Визнати нечинним п.13 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині відкоригування у звітності та обліку підприємства та його структурних підрозділів зайво понесені суми витрат на загальну суму 4551,49 тис. грн. по Торезькій дистанції колії – 699,00 тис. грн., локомотивного депо Дебальцеве пасажирське – 2821,13 тис. грн., локомотивне депо Слов’янськ – 479,7 тис. грн., вагонне депо Луганськ – 390,12 тис. грн., моторвагонне депо Родакове – 13,36 тис. грн., вагонне депо Волноваха – 148,5 тис. грн.

Визнати нечинним п.14 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині відкоригування вартості основних засобів структурних підрозділів на суму проведених поліпшень на суму 5094,46 тис. грн. по вагонному депо Луганськ на суму 4749,41 тис. грн., по моторвагонному депо Родакове на суму 345,05 тис. грн..

Визнати нечинним п.15 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині перерахування до відповідного фонду державного бюджету доходу, отриманого підприємством та його структурними підрозділами від без ліцензійної діяльності на загальну суму 1515,50 тис. грн., у тому числі по державному підприємству «Донецька залізниця» (служба сигналізації та зв’язку) – 1470,10 тис. грн., по Краснолиманської дистанції колії на суму 44,4 тис. грн.

Визнати нечинним п.18 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині проведення утримання на підставі поданих заяв зайво нарахованих та сплачених сум посадових окладів, тарифних ставок, надбавок, доплат та премій в частині Краснолиманської дистанції колії у сумі 9,37 тис. грн. та локомотивне депо Слов’янськ у сумі 4,19 тис. грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Присудити з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Донецька залізниця» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено 27 грудня 2011 року в присутності представників сторін. Повний текст постанови підписано 27 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                       Савченко С. В.           

Судді

Христофоров А.Б.

 Кониченко О.М.