Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
08 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-3159/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі-Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіс і Ко" (надалі-Відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 340,00 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно вимог ст. 57 Податкового кодексу України, яким зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 340,00 грн., яка не сплачена у визначені строки.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.42).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ (а.с.21, 36, 37).
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися Відповідачу за наявною в матеріалах справи копією витягу з ЄДРПОУ (а.с.37)
Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадженні.
Розглянувши позовну заяву, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до довідки виданої Олександрійською ОДПІ - ТОВ "Ювіс і Ко" взяте на облік в органах державної податкової служби 19.06.2008 року як платник податків (а.с.5).
Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (чинного на час виникнення у відповідача обов’язку з подання декларації) платник податків зобов’язаний подавати до органів державної податкової служби щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду, податкову декларацію.
У відповідності до п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу (чинного на час виникнення податкового зобов’язання), податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) –протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
26.10.2010 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт №510/1510/36005705, в якому зафіксовано порушення пп.4.1.4(б) п.4.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, абз.9. п.4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме неподання розрахунку сплати єдиного податку відповідачем за ІІ-ІІІ квартал.
У відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг –сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
У відповідності п.п.14.1.39п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
В силу п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини фактично виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України та продовжують існувати після набрання чинності вказаним кодексом, розмір податкового боргу та порядок його стягнення регулюються як Законом України №2181 так і Податковим кодексом України.
Враховуючи, що на день набрання чинності Податковим кодексом України, відповідач мав підтверджену у встановленому порядку податкову заборгованість, а вказаним кодексом не передбачається звільнення від погашення заборгованості платників податків, починаючи з 01.01.2011 року правовідносини між учасниками спору підпадають під дію Податкового кодексу України.
Суд вважає, що зобов’язання зі сплати боргу на момент розгляду справи є узгодженими і непогашеними, тому вони підлягають стягненню із відповідача.
При цьому, судом також враховано, що у відповідності до вимог Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який діяв на час виникнення спірних правовідносин податковим органом було сформовано вимогу № 1/138 від 22.11.2010 року на суму 340,00 грн.(а.с.6а)
Проте податкова вимога не була вручена відповідачу, що підтверджується Актом про неможливість вручення податкової вимоги від 07.12.2010 року (а.с.7).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.11.2010 року було зареєстровано податкову заставу.
Згідно положень п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, у встановлені строки відповідачем заборгованість в розмірі 340,00 грн. не сплачена.
Згідно п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на те, що відповідно до ст.95 Податкового кодексу України, і стягнення коштів з рахунків платника податків, і вилучення готівки провадяться за рішенням суду, при чому частково врегульований механізм компетенції податкового органу в прийнятті рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки, суд вважає за необхідне здійснити таке стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіс і Ко" за податковим боргом в сумі 340,00 грн. в рахунок погашення його податкового боргу.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати зазначеної заборгованості, суд вважає вимоги Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції про стягнення 340,00 грн., такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159–163, 167, 183-3 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіс і Ко" № 26001052907210 № 260000 52906308, № 26003060106368 та № 26057052909358 в Кіровоградському регіональному управлінні "Приват Банк" м. Кіровоград МФО 323583 кошти в розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.).
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько