Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2011 року Справа № 1170/2а-1487/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Хилько Л.І.
при секретарі судового засідання : Бабіч О.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представників: відповідача –Лічканенко А.В.
третьої особи - Довгань І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (надалі-Позивач) до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (надалі-відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кіровоградський військовий комісаріат (далі - третя особа) про зобов"язання відповідача (суб"єкта владних повноважень) зарахувати період навчання в військовому ліцеї до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: Кіровоградський військовий комісаріат, - в якому просить суд зобов’язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області зарахувати до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років, навчання в Київському військовому ліцеї в період з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року, про що видати відповідний наказ та внести відповідні зміни до особової справи позивача.
В своїх позовних вимогах, посилається на те що в 2006 році, на підставі листа - роз'яснення заступника Міністра юстиції України № 26-1454 від 14.04.2006 року та відповідних керівних документів - роз'яснень керівництва Міністерства оборони України, командуванням Кіровоградського обласного військового комісаріату, було здійснено перерахунок загального стажу військової служби позивача та внесено відповідні записи до його послужного списку з урахуванням строку навчання у Київському військовому ліцеї. Зважаючи на викладене у квітні 2011 року позивач у формі рапорту звернувся до начальника Управління СБУ в Кіровоградській області про зарахування до загальновійськового строку служби терміну навчання у Київському військовому ліцеї в зазначений, але позивачу у задоволенні вказаного рапорту було відмовлено за безпідставністю, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свій рапорт та адміністративний позов позивач посилається на ч. І ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в редакції Закону від 25 березня 1992 року, згідно з якою "початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов’язаних".
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити.
Відповідач позов не визнав та просив суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В своїх запереченнях посилається на те що при розгляді рапорту ОСОБА_1 про зарахування до вислуги років часу навчання в Київському військовому ліцеї з 15 серпня 1991 року по 12 червня 1993 року до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років та відмовляючи в його задоволенні, із роз'ясненням права та порядку оскарження прийнятого УСБУ рішення, Управління діяло на підставі чинного законодавства з питань розгляду звернень громадян та з питань обчислення вислуги років на пенсію, а вимоги позивача "зобов'язати начальника УСБУ зарахувати період навчання в Київському військовому ліцеї з 15 серпня 1991 року по 12 червня 1993 року до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років, про що видати відповідний наказ та внести зміни до особової справи" суперечать Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" і задоволенню не підлягають, оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 18 червня 1999 року, яким внесено зміни до ст.24 Закону, згідно з якими військові ліцеї виключено з числа навчальних закладів, день прибуття до яких вважається днем початку проходження військової служби.
Таким чином, вважає відповідач, відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР та законодавства України, періоди навчання у суворовських військових училищах за всі роки не зараховуються до вислуги років військової служби.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача пояснено, що за заявою громадянина ОСОБА_1 Кіровоградським ОВК та рішення Міністра оборони України № 226/1/355 від 02.08.2006 року “Про зарахування до стажу військової служби часу навчання ліцеїстів у військових ліцеях в період з березня 1992 року по червень 1999 року” був здійснений відповідний запис в послужному списку громадянина ОСОБА_1 про перебування ним на військовій службі під час навчання в Київському військовому ліцеї, а також надано письмове повідомлення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області. Здійснений запис та надане комісаріатом повідомлення відповідають діючому на той час законодавству України, а тому є законними та обґрунтованими.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги ОСОБА_1
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.07.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.07.2011 року, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін,третьої особи, проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм юридичну оцінку, виходячи з фактичних обставин справи, які безспірно підтверджуються матеріалами справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до наказу № 51 від 12.6.1993 року ОСОБА_1, як кандидата відібраного вибірковою комісією, зараховано на перший курс Київського суворівського військового училища (а.с.6).
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року № 490 «Про реформу системи військової освіти в Україні»Київський військовий ліцей створено на базі Київського суворівського військового училища та навчання у ньому розпочалося з 01.09.1992 року (а.с.33).
Після закінчення навчання у Київському військовому ліцеї ОСОБА_1 у серпні 1993 року був зарахований для подальшого навчання до Харківського вищого військового училища Національної гвардії України та після його закінчення до 13 липня 2000 року проходив військову службу на офіцерських посадах у військових частинах Національної гвардії України. З 13 липня 2000 року по теперішній час, проходить службу на різних офіцерських посадах в Управлінні Служби безпеки України в Кіровоградській області (а.с.32)
02.11.2006 року до Управління СБ України в Кіровоградській області надійшов лист від Військового комісара Кіровоградського обласного військового комісаріату № 1466 від 1.11.2006 року щодо перерахування майору ОСОБА_1 загального стажу військової служби на підставі рішення Міністра оборони України № 226/1/355 від 02.08.2006 року “Про зарахування до стажу військової служби часу навчання ліцеїстів у військових ліцеях в період з березня 1992 року по червень 1999 року” разом з розпорядженням, викладеним в телеграмі № 3975/з від 8 серпня 2006 року(а.с.10), у якому обласним військовим комісаріатам доручено зробити відповідні записи в особових справ про початок перебування на військовій службі. (а.с.9).
07 квітня 2011 року позивач у формі рапорту звернувся до начальника Управління СБУ в Кіровоградської області про зарахування до загальновійськового строку служби терміну навчання у Київському військовому ліцеї, але позивачу у задоволенні вказаного рапорту було відмовлено(а.с.36-37, 65-66). 20.04.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача зарахувати період навчання в військовому ліцеї до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України „Про офіційне тлумачення статей 58,78,79,81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України” №1-зп від 13.05.1997 року було встановлено, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свої дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно до Закону України “Про загальновійськовий обов'язок і військову службу” встановлені види військової служби, серед яких і військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції Закону від 25.03.1992р. початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом.
Як вбачається із вищезазначеної норми, початком перебування на військовій службі, зокрема, вважається день зарахування до військового навчального закладу.
Зазначена норма закону діяла до 31.07.1999р., коли набула чинності нова редакція Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", в якій ч. 1 ст. 24 не передбачає, що навчання у військових ліцеях є початком військової служби.
Суд відхиляє посилання відповідача на те що позивача було зараховано на навчання не до Київського військового ліцею, а до Київського суворівського військового училища, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач навчався у Київському суворовському військовому училищі в період дії ст.24 Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 25.03.1992, яка передбачала, що початком перебування на військовій службі вважається, зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних. Також судом враховано, що Київський військовий ліцей, який створено на базі Київського суворівського військового училища, в період до 1992 року знаходився у системі Міністерства оборони України, що підтверджується архівною довідкою (а.с.6).
Тобто, суд приходить до висновку, про те, що до строку безперервної військової служби та до вислуги років, для призначення пенсії за вислугою років входить час навчання позивача у Київському військовому ліцеї з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 року № 2 . З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявними в справі доказами підтверджується правомірність звернення позивача про зобов"язання відповідача (суб"єкта владних повноважень) зарахувати період навчання в військовому ліцеї до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років. Натомість відповідачем не надано доказів, які б переконливо свідчили про наявність підстав для не зарахування навчання ОСОБА_1 у Київському військовому ліцеї, який створено на базі Київського суворівського військового училища, у період з 1991 по 1993 рік.
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскаржувана бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області у частині не зарахування ОСОБА_1 до строку безперервної військової служби та до вислуги років, для призначення пенсії за вислугою років, час навчання у Київському військовому ліцеї з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року, є такою яка здійснюється не на підставах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у ході судового розгляду відповідачем правомірність незарахування періоду навчання в військовому ліцеї до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років - не доведена, суд дійшов висновку про порушення права, свобод та інтересів позивача.
Забезпечуючи захист порушених прав позивача, суд дійшов висновку, про необхідність зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області зарахувати до строку безперервної військової служби та до вислуги років, для призначення пенсії за вислугою років, час навчання у Київському військовому ліцеї з 15.08.1991 року по 12.06.1993 року
Керуючись ст.58 Конституції України, Законом України „Про загальний військовий обов`язок і військову службу”, ст.ст. 6, 9, 10, 70, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 період його навчання в Київському військовому ліцеї, а саме: з 15 серпня 1991 року по 12 червня 1993 року, до стажу безперервної військової служби та до вислуги років для призначення пенсії за вислугою років, про що видати відповідний наказ та внести зміни до особової справи ОСОБА_1
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18.07.2011 року
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І Хилько