ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2011 року < Текст > Справа № 2а-0870/4545/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати податку з власників транспортних засобів у розмірі 2 229 грн. 00 коп., оскільки відповідач не сплатив її у добровільному порядку.
Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в зазначеній адміністративній справі та її було направлено на адресу відповідача. 15.08.2011 на адресу суду повернувся поштовий конверт в якому містилась зазначена ухвала з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 02.09.2011 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Судом встановлено, що відповідач має у власності автомобіль МАЗ 54323, 1993 року випуску з об’ємом двигуна 14860 куб.см., д.н. НОМЕР_1. Технічний огляд вищевказаного автомобіля у 2010 році не проводився, а отже і податок з власників транспортних засобів, відповідачем не сплачувався, що також підтверджується письмовими поясненнями відповідача.
На момент виникнення спірних правовідносин, діяв Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963-ХІІ від 11.12.1991 (далі – Закон №1963).
Так відповідно до ст.1 Закону №1963, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Як вбачається з довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Приморського району та АТІ УМВС України в Запорізькій області, за ОСОБА_1 зареєстрований вантажний автомобіль МАЗ 54323, 1993 року випуску з об’ємом двигуна 14860 куб.см., д.н. НОМЕР_1.
На підставі наведеного судом встановлено, що відповідач являється платником податку з власників транспортних засобів та самохідних машин.
Згідно ч.3 ст.3 Закону №1963, податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів та зараховується до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;
Судом встановлено, що відповідачем у 2010 році не проводився технічних огляд належному йому транспортного засобу, а отже і податок не сплачувався.
Підпунктом 20.1.18. п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п.95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що узгодженні податкове зобов’язання на сьогоднішній день відповідачем не погашено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963-ХІІ від 11.12.1991, Податковим кодексом України, ст.ст. 71, 159-163, КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 2 229 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті двадцять дев’ять гривень), які перерахувати за наступними реквізитами: р/р 33219808700277, ГУ ДКУ в Запорізькій області, код отримувача 34677022, банк отримувача 813015, отримувач – Приморська міська рада Запорізької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ А.В. Сіпака