< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1043/11
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Світловодський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 821 144,87 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 08.09.2010 року у відповідача виникла недоїмка по податку на додану вартість на загальну суму 819644,74 грн., з яких податкові зобов’язання на суму 550919,42 грн., штрафні санкції 268696,00 грн.(податкові повідомлення-рішення №0000081700/0 від 13.01.2010 р., №0003121700/0 від 10.03.2010 р.). Законом України від 03.04.1997 р. № 167/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, передбачено для суб’єктів господарювання сплачувати податок на додану вартість, що є частиною новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг до державного бюджету у розмірі 20 % оподаткованого обороту, сплата податку повинна провадитися протягом 10 днів з дати, яка є граничною для подачі платником податку декларації з ПДВ.
Крім того станом на 08.09.2010 року у відповідача виникла недоїмка по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1500,13 грн. (податкові повідомлення-рішення №0002751700/0 від 22.02.2010 р., №0000581700/0 від 21.01.2010 р.). Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платниками податку є резиденти які отримують доходи за джерелом їх походження з території України.
Позивач зазначає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржувалися. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу вручені податкові вимоги: 05.02.2010 року була направлена перша податкова вимога №1/131, а 16.04.2010 року направлена друга податкова вимога №2/460, які відповідачу були розміщенні на дошці податкових оголошень. Як зазначає позивач, на день подачі позову зазначені суми податкового боргу відповідачем не сплачені.
Відповідач в судове засідання не з'явився , про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином.(а.с.62,104)
Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені. Статтями 17, 19 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», на уповноважений орган юридичної особи покладено обов'язок подавати державному реєстратору відомості у разі зміни місцезнаходження юридичної особи.
У відповідності до ч.8 ст.35 КАС України, повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесенею до відповідного державного реєстру
На підставі зазначених норм, з врахуванням того, що конверти направлялись на адресу, яка відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є місце проживання фізичної особи-підприємця, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних. висновків.
П. 2 ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 60 КАС України передбачено, що прокурор забезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення Світловодського міжрайонного прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні податкового законодавства та недоотриманні коштів Державним бюджетом України.
ОСОБА_1, 22.09.2004 р. зареєстрований виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградського району як фізична особа-підприємець, про що видане Свідоцтво про державну реєстрація НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.13). Основним видом діяльності відповідача, згідно до витягу з ЄДР, є видавнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації (а.с.12-зворот).
15 грудня 2009 року посадовими особами Світловодської ОДПІ на підставі п.1, п.3 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року, уточнених розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ з врахуванням самостійно виявленими помилками за серпень 2009 року, уточнених розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість з врахуванням самостійно виявленими помилками за серпень 2009 року. В результаті проведення даної перевірки, посадовими особами позивача складено акт №34/1710-2679614190 від 15.12.2009 року (а.с.32-36), де встановлено, що відповідач занизив податкове зобов’язання за серпень 2009 року на суму 535892,00 грн..
13 січня 2010 року позивачем на підставі акту перевірки № 34/1700-2679614190 від 15.12.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000081700/0 (а.с.28), яким відповідачу визначена сума податкового зобов’язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 267 946,00 грн. (а.с.29), на загальну суму 803 838,00 грн.. Дане повідомлення-рішення відповідачу не вручене тому, що він за зазначеною адресою не проживає, у зв’язку з чим на підставі Акта №3/1700-2904518096 від 25.01.2010р. дане рішення було розміщене на дошці податкових оголошень (а.с.41).
19 лютого 2010 року посадовими особами Світловодської ОДПІ на підставі п.1, п.3 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку уточненого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ з врахуванням самостійно виявленими помилками за грудень 2009 року відповідача, поданих в лютому 2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №2/1710-2679614190 від 19.02.2010 року (а.с.42-43), де встановлено, що відповідач порушив вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме відповідача занизив податкове зобов’язання за грудень 2009 року на суму 15 000,00 грн..
У зв’язку з цим, 10.03.2010 року позивачем на підставі акту перевірки № 2/1710-2679614190 від 19.02.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0003121700/0 (а.с.45), яким відповідачу визначена сума податкового зобов’язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 750,00 грн. (а.с.46), на загальну суму 15 750,00 грн. Дане повідомлення-рішення відповідачу не вручене з підстав, що він за зазначеною адресою не проживає, у зв’язку з чим на підставі Акта №7/1700 від 18.03.2010 р. (а.с.48) дане рішення було розміщене на дошці податкових оголошень.
Відповідно до п.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному таабо судовому порядку не оскаржувалися.
Судом встановлено, що 05.02.2010 року позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу форми «Ф1»№ 1/131 на суму податкового боргу 803 838,00 грн., з яких за основним платежем –535 892,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –267 946,00 грн. (а.с.8). На підставі Акта №10 від 15.03.2010 р. дана податкова вимога №1/131 від 05.02.2010 року була розміщена на дошці податкових оголошень у зв’язку з тим, що рекомендований лист з повідомленням, направлений на адресу відповідача 26.02.2010 року, повернувся з відміткою «по даному адресу адресат не проживає»(а.с.9).
16.04.2010 року позивачем виставлено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ф2»№ 2/460 на суму податкового боргу 819 615,41 грн., з яких за основним платежем –550 919,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –268 696,00 грн. (а.с.10). На підставі Акта №16 від 23.06.2010 р. дана податкова вимога №2/460 від 16.04.2010 року була розміщена на дошці податкових оголошень у зв’язку з тим, що рекомендований лист з повідомленням, направлений на адресу відповідача 19.05.2010 року, повернувся з відміткою «не проживає»(а.с.11).
Вищезазначені податкові вимоги в адміністративному таабо судовому порядку не оскаржувалися.
Згідно норм ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України, від 26.12.1992, № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Статтею 8 Закону України, від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) визначений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Відповідно до норм зазначеної статті податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Платником податку на додану вартість відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Статтею 4 підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на момент здійснення господарської діяльності відповідачем, визначено: контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган. Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті, що визначено п.п. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181-ІІІ.
Відповідно до норм п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Статтею 6 Закону № 2181-ІІІ регламентовані підстави формування та процедура направлення боржнику податкових повідомлень та податкових вимог. Відповідно до п. 6.1. ст. 6 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Наведене визначено п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Статтею 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений порядок накладення, нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Згідно п. 17.1 зазначеної статті штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Статтею 15 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлені спеціальні строки давності у сфері податкових правовідносин. Закон № 2181 установлює термін давності щодо стягнення податкового зобов’язання. Відповідно до п. 15.2 ст. 15 цього Закону у разі коли податкове зобов’язання було нараховано податковим органом до закінчення терміну давності, податковий борг може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження такого податкового зобов’язання.
Таким чином, в процесі розгляду справи знайшов підтвердження факт наявності податкової заборгованості суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 821 144,87 грн..
Відповідно до наведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 69, 71, 86, 128, 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Світловодського міжрайонного прокурора задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 821 144, 87 грн. (вісімсот двадцять одна тисяча сто сорок чотири гривні 87 коп.). Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І.Хилько