ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5269/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Вівсяній І.В
за участю представників :
позивача : Губко Н.І., Страшка А.А.
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Бершадської районної санітарно епідеміологічної станції
до: прокурора Бершадського району старшого радника юстиції Куцяка Ф.Г.
про: визнання протиправним та скасування припису
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Бершадської районної санітарно- епідеміологічної станції до прокурора Бершадського району Куцяка Ф.Г. про визнання протиправним та скасування припису від 14.11.2011 р.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
14.11.11 р. прокурором Бершадського району Куцяком Ф.Г. винесено припис про усунення порушень законодавства, з якого слідує, що прокуратурою проведено перевірку дотримання вимог Закону України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини-на період до 2016 року»та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», в ході якої виявлено грубі порушення законодавства України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, яке виразилось в тому, що 10.08.11 р. помічником паразитолога Бершадської районної санітарно -епідеміологічної станції ОСОБА_4 була проведена перевірка ДНЗ «Веселка»с.Джулинка без відповідного направлення головного лікаря. Крім того, за результатом проведеної перевірки ОСОБА_4 складено акт і адміністративний протокол, що в подальшому потягло за собою винесення постанови про притягнення медичної сестри ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. При цьому, як вказано в приписі, порушено її права, передбачені статтею 268 КУпАП.
Вказаним приписом прокурор вимагав: негайно розглянути даний припис та вжити невідкладних заходів для усунення порушень законодавства а також притягнути до дисциплінарної відповідальності винних осіб, про що письмово повідомити прокурора.
На думку позивача, припис прокурора є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його винесені не досліджені всі обставини. Крім того, в оскаржуваному приписі незаконно зроблено висновок про «грубе порушення діючого законодавства», оскільки, всупереч вимог статі 22 Закону України «Про прокуратуру», не вказано в чому полягає порушення, кому завдана істотна шкода, чиї інтереси порушено.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Одночасно подав письмові заперечення, в яких зазначає, що позов не визнає та просить в його задоволені відмовити, посилаючись на наявність підстав для прийняття припису.
В ході розгляду справи судом викликано та допитано свідків: помічника паразитолога Бершадської районної СЕС ОСОБА_4 та медичну сестру ДНЗ «Веселка»ОСОБА_5, які повідомили суду наступне.
ОСОБА_4 пояснила, що 10.08.11 р. проводила контрольну перевірку на дотримання санепідемрежиму у ДНЗ «Веселка», за результатом якої складено відповідний акт, в якому зафіксовано високий відсоток інвазованості дітей ентеробіозом. В акті також зазначені виявлені порушення санітарних норм, вказано які міри необхідно провести для усунення виявлених недоліків та встановлено строки їх виконання. 10 серпня 2008 року, в зв’язку з виявленими недоліками складено протокол про порушення санітарних норм № 450, якому вказані дані про порушення; особа, яка вчинила порушення –медична сестра ДНЗ «Веселка»ОСОБА_5 та зазначена дата розгляду справи за фактом порушення санітарного законодавства - 12.08.11 р. в 10 год. З вказаним протоколом ОСОБА_5 ознайомилась 12.08.2011 р., про що розписалась. С
Свідок зазначила, що положення статті 268 КУпАП ОСОБА_5 роз’яснено. Від останньої жодних скарг не надходило. Водночас, свідок вказала на те, що ОСОБА_5 з недоліками, виявленими в її роботі, погодилась та просила справу розглянути за її відсутності.
В свою чергу, свідок ОСОБА_5 повідомила суд про те, що 11 серпня 2011 р. вийшла на роботу з відпустки і завідуюча садочка повідомила їй про перевірку. В цей же день ОСОБА_5 ознайомилась з актом перевірки. 12 серпня 2008 року свідок приїхала в Бершадську районну СЕС та привезла довідки з результатами аналізів. Цього з числа ознайомилась з протоколом, про що і розписалась.
ОСОБА_5 пояснила, що жодних зауважень, заперечень щодо перевірки, складання акту та протоколу в неї немає. З заявами, скаргами про порушення її прав до прокуратури не зверталась. З недоліками виявленими під час перевірки погоджується та зобов’язується усунути.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача, дослідивши додатково надані докази та заперечення, суд, встановив наступне.
Прокуратурою Бершадського району проведено перевірку дотримання вимог Закону України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини-на період до 2016 року» та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», за результатом якої 14 листопада 2011 року складено припис про усунення порушень законодавства, в якому зазначено про наступне.
«Проведеною перевіркою виявлено грубі порушення законодавства України про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»окрім іншого державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками за планами органів, установ та закладів служби. Позапланові обстеження та перевірки проводяться за рішенням головного державного санітарного лікаря (п.9 Постанови КМ України від 22.06.1999 р. № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»).
На підставі акту перевірки складається протокол про порушення санітарно-епідеміологічного законодавства, або невиконання постанов, розпоряджень, приписів і т.ін.
Вище вказані вимоги законодавства грубо порушуються.
Так, проведеною перевіркою встановлено, що працівником Бершадської районної СЕС під час перевірки ДНЗ «Веселка»с. Джулинка Бершадського району, допущені грубі порушення законодавства. Зокрема, 10.08.2011 року помічником паразитолога ОСОБА_4 була проведена перевірка ДНЗ «Веселка». Перевірка здійснювалась без відповідного направлення головного лікаря. На усунення виявлених порушень було складено адміністративний протокол, за результатами якого винесено постанову та притягнуто медичну сестру ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.
Будь-яких інших заходів щодо усунення виявлених порушень (внесення припису) вжито не було.
Крім того, при притягнені ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності грубо порушені вимоги адміністративного законодавства. В порушення вимог статті 268 постанова їй не направлена, що позбавило її можливості надавати докази, користуватись юридичною допомогою адвоката, оскаржувати постанову і т.д.
Більш того, як встановлено в ході перевірки, працівником районної СЕС в телефонному режимі було запропоновано ОСОБА_5 сплатити штраф та надати квитанцію про сплату штрафу.
Вказаний факт свідчить про те, що при притягнені громадян до адміністративної відповідальності грубо порушуються їх законні права та інтереси».
На підставі викладеного, прокурор у приписі вимагає:
«1) Розглянути даний припис та вжити невідкладних заходів, для усунення порушень законодавства
2) За порушення діючого законодавства при притягнені громадян до адміністративної відповідальності винних осіб притягнути до дисциплінарної відповідальності.
3) Припис підлягає негайному розгляду та виконанню, про що письмово повідомити прокурора Бершадського району».
Не погоджуючись з даним приписом позивач звернувся з позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами.
Згідно статті 19 Закону України «Про прокуратуру»перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Статтею 20 цього ж Закону визначені повноваження прокурора. Зокрема, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію; вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції поміж іншого мають право давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про прокуратуру»письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
При цьому, відповідно до вимог статті 25 Закону про прокуратуру, у приписі прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Так, як вбачається з оскаржуваного припису, всупереч вимог наведених норм, у ньому не зазначено ким вчинено порушення та в який строк та кому необхідно вжити заходи щодо усунення порушень.
Крім того, того, журнал реєстрації направлень (2011 р.), копія якого долучена до матеріалів справи (оригінал оглянуто в судовому засіданні) спростовує зазначені у приписі обставини щодо відсутності відповідного направлення головного лікаря на перевірку.
Суду також надано реєстр відправки листів по Бершадській санітарно-епідеміологічній станції на підтвердження направлення ОСОБА_5 постанови про накладення штрафу, що також не підтверджує викладені у приписі обставини щодо неповідомлення ОСОБА_5 про таке рішення та, відповідно, порушення вимог статті 268 КУпАП.
Прокурор ставить в провину (не вказано провину кого) те, що за результатами перевірки, крім складеного протоколу та винесеної постанови, інших заходів щодо усунення виявлених порушень (винесення припису) вжито не було. При цьому, не зазначено яка норма та якого нормативно-правового акту таке вимагає. Відповідно, не вказано, що порушено такою «бездіяльністю».
Більш того, Інструкція про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року N 64, яка встановлює порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України, - не зобов’язує посадових осіб держсанепідслужби в обов’язковому порядку складати приписи за наслідками проведеної перевірки. Натомість, надає право складати акти і протоколи щодо порушень санітарного законодавства.
Доречним є також зазначити про те, що прокурором в оскаржуваному рішенні не вказано яким чином може завдати істотної шкоди та кому виявлені перевіркою прокуратури порушення, якщо не будуть негайно усунуті. Як і вказано в чому полягає «істотна шкода».
І на останнє, суд вважає за необхідне зазначити про те, що положення пункту 3.8 Інструкції передбачають, що справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Тобто, дана норма, надає право здійснювати розгляд справи за відсутності особи, у випадку її належного повідомлення та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи.
У даному випадку, як встановлено судом, ОСОБА_5 було повідомлено про розгляд справи, бажання бути присутньою при розгляді справи остання не виявила, як і подала клопотання про відкладення.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис прийнято не на підставі, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, недобросовісно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного припису.
За сукупністю наведеного та надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами свідків так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовільнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис прокурора Бершадського району Куцяка Ф.Г. від 14.11.2011 р. про усунення порушень законодавства.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Бершадської санітарно-епідеміологічної станції (код 01982318, м. Бершадь, вул. Шевченка, 10) 28,23 (двадцять вісім грн. 23 коп.) судового збору, сплачено згідно квитанції №102060.316.1 від 24.11.2011 р.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
28.12.2011