Судове рішення #20126863


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 22 грудня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/22783/2011


Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17


час прийняття постанови:  11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Голубової Л.Б.

при секретарі                                                  Барабаш Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом          державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі

                       відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока»

до                      управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та

                       Шахтарському районі

про                       визнання недійсним та скасування рішення № 464 від 09 серпня 2011р. про

                       застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату

                       (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування)

                       єдиного внеску

за участю:

представника  позивача:            ОСОБА_1 за дов. від 30 травня 2011 року №  11,

представник відповідача:            не з’явився

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до  управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 464 від 09 серпня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Позивач вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення не врахував, що строк сплати зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлений частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, повинен бути продовжений до 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, оскільки це було передбачено щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яким внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами. Так, цим Законом визначено, що гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий відповідний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні у позові, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою з кодом 32299510, має відокремлений підрозділ «Шахта «Шахтарська-Глибока» з кодом 33136569, про що свідчить довідка управління статистики у місті Шахтарську та положення про відокремлений підрозділ (а.с. 5, 9-17). Як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування юридична особа та її відокремлений підрозділ зареєстровані в управлінні Пенсійного фонду України в місті Шахтарську, що не заперечується сторонами.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та несе обов’язки з нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску в установлені Законом України № 2464-VI строки в повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі  незаконно застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок за червень 2011 року. Позивач вважає, що своєчасно сплатило поточні платежі за вищевказаний базовий період, а управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську неправомірно, на його думку, зменшило строки сплати з двадцяти восьми днів, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яким внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами до двадцяти днів, передбачених частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Рішенням про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07 вересня 2011 року скаргу позивача на рішення № 464 від 09 серпня 2011 року залишено без задоволення (а.с. 18-19).

Рішенням Пенсійного фонду України від 18 листопада 2011 року скаргу позивача на рішення № 464 від 09 серпня 2011 року також залишено без задоволення (а.с. 20-21).

Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Спірним питанням цієї справи є застосування Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким встановлений двадцятиденний строк сплати зобов’язань зі сплати  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідний базовий звітний період, що настає за базовим звітним періодом чи застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яким внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами, зокрема, продовженого до 28 числа місяця строку, що настає за базовим звітним періодом, оскільки це було передбачено щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до 01 січня 2011 року.

Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Правовідносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2011 року регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини;

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.2 , 7 та 7 ст. 9 Закону України №  2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць.

Таким чином, позивач повинен сплатити зобов’язання з єдиного внеску за червень 2011 року до 20 липня 2011 року.

Відповідно до вимог ч. 10 статті 9 Закону України №  2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

09 серпня  2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську винесено рішення № 464 відносно відокремленого підрозділу позивача «Шахта «Шахтарська-Глибока» про застосування штрафних санкцій у сумі 3101,46 грн. та нарахування пені у сумі 248,12 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за базовий період червень 2011 року (а.с.23).

Частинами 11,12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що,  у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 6 ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону  Пенсійному фонду та його територіальним органам надано право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно із вимогами ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно із вимогами ч.13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Підприємством самостійно нараховано зобов’язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за  червень 2011 року у сумі 6874904,69 гривень, про що свідчить наданий позивачем звіт про нарахування єдиного внеску (а.с.32-35). Граничний строк сплати єдиного внеску за червень 2011 року –  20 липня 2011 року.

Згідно розрахунку фінансових санкцій та пені по відокремленому підрозділу ДП «Шахтарськантрацит» частина платежів щодо сплати єдиного внеску за червень 2011 року за ставками страхового тарифу 34,7%, сплачена структурним підрозділом позивача після 20 липня 2011, а саме: 28 липня 2011 року у сумі 31014,60 гривні, тобто, із затримкою у вісім днів.

Таким чином, судом встановлено, що 31014,60 гривні із задекларованих 40314,60 гривень позивачем зобов’язань щодо сплати єдиного внеску за страховим тарифом 34,7% за червень 2011 року  було сплачено 28 липня 2011 року, у зв’язку з чим відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми зобов’язань – 3101,46 гривні та нараховано пеню у розмірі 248,12 гривень на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Несвоєчасна сплата зобов’язань по сплаті єдиного внеску за червень 2011 року  також доведена платіжним дорученням структурного підрозділу позивача № 914 від 28 липня 2011 року на суму 31014,60 гривень (а.с. 22).

Отже, позивачем не доведено своєчасну сплату зобов’язань з єдиного внеску за червень 2011 року у граничні терміни, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» -  20 липня 2011 року.

Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дійсно були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами. Цим Законом визначено, що гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий відповідний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Таким чином, строки сплати страхових внесків гірничими підприємствами збільшилися даним Законом, але даний Закон діяв до 01 січня 2011 року в частині сплати страхових внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та не застосовується до правовідносин щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як помилково вважає позивач.

Згідно з пп. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на  підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із вказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на  підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення № 464 від 09 серпня 2011 року не підлягають задоволенню.

Керуючись  Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах  Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі про визнання недійсним та скасування рішення № 464 від 09 серпня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні в присутності представника позивача 22 грудня 2011 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

                    

Суддя                                                                                                Голубова Л.Б.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація