Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/19361/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
за участі:
представника позивача: ОСОБА_2, за дов. № 42 від 03 жовтня 2011 року,
представника відповідача: не з’явився
Державна податкова інспекція у місті Краматорську Донецької області (надалі позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Краматорську Донецької області як платник податків, проте на порушення підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України відповідач не подає звітність про отримані доходи більше року, що за приписами частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Згідно витягу з ЄДР станом на 21 листопада 2011 року (а.с. 15) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, зазначеною позивачем. За приписами частини 4 статті 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) було зареєстровано як фізичну особу-підприємця виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 08 липня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4, 15).
Відповідно до відомостей, наданих позивачем, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 09 липня 2008 року перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Краматорську Донецької області, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 09 липня 2008 року (а.с. 5).
19 вересня 2011 року представниками позивача було проведено перевірку суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питання дотримання податкового законодавства, за наслідками якої було встановлено неподання суб’єктом підприємницької діяльності податкової звітності з 10 листопада 2008 року, про що зазначено в акті №366 від 19 вересня 2011 року (а.с. 7).
Згідно з частиною 8 статті 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Пунктом 6 статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлений обов’язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю здійснюється відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», який діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» передбачено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю зобов’язані надавати податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.
Відповідно до пункту 14.5 статті 14 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України N 12 від 21 квітня 1993 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 64 від 9 червня 1993 року) фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік), у строки, визначені законом (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - за перше півріччя, 9 листопада - за 9 місяців, 9 лютого наступного року - за звітний рік). У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється оподаткування.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджений факт набуття відповідачем статусу суб’єкта підприємницької діяльності, обрання ним загальної для всіх фізичних осіб системи оподаткування отриманих від підприємницької діяльності доходів та відповідно наявність у відповідача обов’язку надання податковим органам декларацій про доходи, інших необхідних відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства. Проте, всупереч наведеним вище положенням чинного законодавства України, відповідачем не було надано до податкового органу податкову звітність з 10 листопада 2008 року.
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова інспекція уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Пунктом 20.1.12 статті 20 та пунктом 67.2. статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Згідно з пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19 лютого 1998 року, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Серед наявних в матеріалах справи документах відсутні такі, які б свідчили про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення підприємницької діяльності відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не надає передбаченої податкової звітності більше одного року та не має податкового боргу, що підтверджується довідкою (а.с. 10), що є підставою для задоволення заявлених позивачем вимог.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись частиною 8 статті 19, статтею 128 Господарського кодексу України, статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», статтями 16, 20, 49, 67 Податкового кодексу України, пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статтями 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статтями 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 99, 158-162, 183-2, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 84323, АДРЕСА_1).
У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для вчинення всіх необхідних реєстраційних дій.
Повний текст постанови проголошений в судовому засіданні 22 грудня 2011 року в присутності представника позивача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.