Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-1094/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Хилько Л.І.
при секретарі судового засідання: Бабіч О.В.
за участю:
прокурора –не з’явився
представника позивача –не з’явився
представників відповідача –Могильда С.М., Бондарь Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Астарта Груп»про стягнення податкового зобов’язання в сумі 141 180,20 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Новомиргородського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської МДПІ звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Астарта Груп»про стягнення податкового зобов’язання в сумі 141 180,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлень від 14.10.2010 р. №148-2310-1710-33333798 та від 25.10.2010 р. №158-2310-1710-33333798, працівниками Маловисківської МДПІ було проведено документальну перевірку суб’єкта господарської діяльності ПП «Астарта Груп»(код ЄДРПОУ 33333798) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2010 р. відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами даної перевірки складено акт від 17.11.2010 року №19/2310/1710/33333798, у висновках якого зазначено, зокрема порушення відповідачем п.п.5.2.9 п.5.2 ст.5, п.п.7.4.2 та п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого відповідачем занижено податок на прибуток на суму 100 843,00 грн. за 2009 рік.
На підставі вищевказаного, Маловисківською МДПІ 23.011.2010 р. було прийнято рішення про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін №1, яким ПП «Астарта Груп»було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 141 180,20 грн., з яких 100 843,00 грн. за основним платежем та 40 337,20 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.
В судове засідання прокурор Новомиргородського району Кіровоградської області та представник позивача Маловисківської МДПІ не з’явилися, повідомлені належним чином, від позивача Маловисківської МДПІ надійшло клопотання (а.с.138) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з звільненням працівника юридичного відділу Маловисківської МДПІ (Новомиргородське відділення).
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі з підстав зазначених в запереченні проти позову (а.с.32-46), просили суд відмовити в ї задоволенні. Зокрема, як зазначено в запереченні проти позову, позивачем не було виконано вимог всіх нормативно-правових актів котрі застосовуються в даній сфері правовідносин, більш того п.1.20.8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Однак жодних запитів з даного питання щодо направлення запиту позивачем не було. Окрім того відповідач зазначає, що на його адресу взагалі не надходило рішення №1 від 23.11.2010 р. «Про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін».
Також відповідач зазначив, що позивачем було порушено процедуру щодо порядку проведення перевірки, оскільки в акті перевірки на якому ґрунтується оскаржуване рішення не відображено жодних істотних умов котрі зобов’язаний був встановити позивач.
Суд на місці ухвалив продовжити розгляд справи за даної явки сторін (а.с.155).
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 17.10.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадян або держави в судах у випадках визначених законом.
Ст. 60 КАС України визначено, що у випадках встановлених законом, прокурор може звернутися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Згідно зі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або з державою. При цьому представництво інтересів держави здійснюється шляхом звернення прокурора до суду з заявою (позовом) в інтересах органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу»одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за одержанням податкового законодавства, правильного обчислення повнотою та своєчасної сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділ), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладено функції щодо контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі: обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, інших платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
У відповідності до приписів пункту 2.1.4 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові органи відносяться до категорії контролюючих.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, в підпорядкуванні якої, зокрема, знаходиться Новоукраїнська МДПІ.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу Україні»передбачено право органів Державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №086086 (а.с.7) приватне підприємство «Астарта Груп» (код ЄДРПОУ 33333798) 27.12.2004 року зареєстроване Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа. Відповідно до Статуту підприємства, до переліку видів діяльності ПП «Астарта Груп»входить оптова торгівля зерном та кормами для тварин (а.с.8-14).
Встановлено, що працівниками Новомиргородського відділення Маловисківської МДПІ, на підставі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання, направлення від 25.10.2010 р. №158-2310-1710-33333798 (а.с.108), проведена планова виїзна перевірка ПП «Астарта Груп»(код ЄДРПОУ 33333798) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, на підставі якої було складено Акт перевірки від 17.11.2010 року №19/2310/1710/33333798 (а.с.15-25) висновками якого є, зокрема порушення ПП «Астарта Груп», на думку працівників податкового органу, вимог п.п.5.2.9 п.5.2, п.п.7.4.2 та п.п.7.4.3 п.7.4 статті 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого ПП «Астарта Груп»занижено податок на прибуток на суму 100 843,00 грн. за 2009 р..
У зв’язку з вищевказаним, Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ було винесено рішення від 23.11.2010 року №1 про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін, згідно якого, на підставі п.4.3 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ПП «Астарта Груп»визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 141 180,20 грн., в тому числі 100 843,00 грн. – за основним платежем, 40 337,20 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.28, 55).
Відповідно до вимог п.п.5.2.9 п.5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (наділі –Закон №334/94-ВР) із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.
Згідно до п.п.7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону №334/94-ВР, витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Підпункт 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР зазначає, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Поширення законом на порядок донарахування податкових зобов’язань платника податку внаслідок визначення звичайних цін процедури, встановленої для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами, означає, що податковий орган, здійснивши відповідне донарахування податкових зобов’язань, зобов’язаний звернутися до суду з позовом про стягнення з платника податків в доход відповідного бюджету донарахованої суми.
Як зазначено в акті перевірки на ст.6 (а.с.18) зазначено, що ПП «Астарта Груп»придбало сільськогосподарську продукцію (ячмінь ярий), а саме в листопаді 2009 року у ТОВ «Агроконтракт Н»20.11.2009 року в кількості 1500 тон по ціні 781,67 грн., 25.11.2009 року в кількості 1500 тон по ціні 781,67 грн., 27.11.2009 року в кількості 2500 тон по ціні 781,67 грн. та в ФГ «Сад»03.11.2009 року в кількості 92,106 тон по ціні 708,33 грн. за тону. В подальшому даний ячмінь реалізовано ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД»за ціною 940,00 грн. з ПДВ за тонну.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №20/11/2009 від 20.11.2009 р. (а.с.56-зв.), укладеного ПП «Астарта Груп»з ТОВ «Агроконтракт», договору купівлі-продажу №03/11/09 від 03.11.2009 р. (а.с.57-зв.), укладеного ПП «Астарта Груп»з ФГ «Сад», ПП «Астарта Груп»придбало ячмінь у кількості 5592,106 тон на загальну суму 5 237 311,73 грн.:
- видаткова накладна №РН-0000131 від 24.11.2009 р. (а.с.143);
- видаткова накладна №РН-0000132 від 25.11.2009 р. (а.с.144);
- видаткова накладна №РН-0000130 від 20.11.2009 р. (а.с.145);
- накладна №6 від 03.11.2009 року (а.с.147).
В подальшому даний ячмінь ярий, на підставі контракту № К0911-3303 від 20.11.2009 р. (а.с.153-зв.) укладеного між ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»та ПП «Астарта Груп», було реалізовано ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»в кількості 5626 тон на загальну суму 5 288 440,00 грн., що підтверджується:
- видаткова накладна №РН-0000042 від 20.11.2009 р. (а.с.148);
- видаткова накладна №РН-0000043 від 24.11.2009 р. (а.с.149);
- видаткова накладна №РН-0000044 від 25.11.2009 р. (а.с.151).
Таким чином суд приходить до висновку, що сторонами при укладені вищевказаних договорів було самостійно визначено (тим самим узгоджено) ціну, порядок виконання зобов’язань, істотні умови укладеного правочину (договору купівлі-продажу, контракту). Щодо чинності даних правочинів суд зазначає, що вони підписані з обох сторін (як продавцем, так і покупцем), скріплено їх печатками та на підставі видаткових накладних виконані в повному обсязі. Ні з матеріалів справи, ні із пояснень сторін не вбачається, що вказані правочини визнанні нікчемними.
Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону № 2181 звичайна ціна –це ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон №334/94-ВР).
Законодавче поняття «звичайна ціна»та механізм визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку наведено в пункті 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР, який є законом прямої дії і врегульовує порушене питання.
Відповідно до п.1.20.1 Закону №334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна –це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) –сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Ідентичні товари (роботи, послуги) –це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.
Однорідні товари (роботи, послуги) –товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.
Відповідно до п.1.20.2 Закону №334/94-ВР, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.
Згідно з підпунктом 1.20.5 цього пункту якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.
П.1.20.6 Закону №334/94-ВР зазначено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.
П.1.20.8 Закону №334/94-ВР передбачає, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Даної правової позиції зазначеної у п.1.20.8 Закону №334/94-ВР дотримувався і податковий орган про що зазначено в акті перевірки на ст.7-8 (а.с.19-20). Окрім того, в акті перевірки зазначено, що письмове пояснення з даного приводу посадовими особами ПП «Астарта Груп»не надано. Але відповідно до п.1.20.8 Закону №334/94-ВР слідує, що у разі доведення податковим органом невідповідності ціни договору звичайній ціні, він з цією метою, має право надати запити, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Жодних доказів надання запитів щодо доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни в акті перевірки не зазначено, суду представником податкового органу не надано.
Окрім того, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що податковим органом при визначенні звичайної ціни не враховано вимоги п.1.20.2 Закону №334/94-ВР, а саме:
- кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії);
- строки виконання зобов'язань;
- умови платежів, звичайних для такої операції;
- інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.
Конкретно, відповідачем було придбано різний товар за якісними показниками, так у ТОВ «Агроконтракт-Н»(договір №20/11/2009 від 20.11.2009 р.– а.с.56) було придбано ячмінь із вмістом зернової домішки 5 %, а у ФГ «Сад»(договір №03/11/09 від 03.11.2009 р. –а.с.57) розмір зернової домішки становив 10 %, що є суттєвим відмінним фактором, тим більше відповідач з огляду на дану обставину та наявності зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфує Комодітіз України ЛТД»(контракт №К0911-3303 від 20.11.2009 р. –а.с.58) здійснив поліпшення показників зернової домішки ячменя котрий було придбано у ФГ «Сад»до показника 5 % зернової домішки, як наслідок поніс відповідні витрати котрі властиві даній процедурі, що аналогічно також впливає на вартість ячменю (а.с.63-66).
Окрім того, відповідачем було придбано різний товар за якісними показниками по визначенню натури, так у ТОВ «Агроконтракт-Н»було придбано ячмінь за показами натури 620 г/л. а у ФГ «Сад» показники натури становили 590 тіл., що є суттєвим відмінним фактором, тим більше відповідач з огляду на дану обставину та наявності зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфує Комодітіз України ЛТД»здійснив поліпшення показників натури ячменя котрий було придбано у ФГ «Сад»до показника 620 г/л..
Відповідачем було придбано товар у різних часових проміжках що безапеляційно впливає на вартість товару. Так відповідачем було придбано товар у ФГ «Сад»03.11.2009 року і з врахуванням виконання власних зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфує Комодітіз України ЛТД», а партії товару ячменя від ТОВ «Агроконтракт-Н»відповідач придбав партіями 20, 24-25 листопада 2009 року. Відтак різними являлися і строки придбання товару, що автоматично впливає на собівартість товару придбано відповідачем у ФГ «Сад»та ТОВ «Агроконтракт-Н»на предмет вартості зерна як у часовому проміжку (подорожчання) так і на виконання власне зобов'язань відповідача перед ТОВ «Луї Дрейфує Комодітіз України ЛТД».
Різними являлися також і кількісні показники товару котрі також безапеляційно впливають на вартість товару. Так відповідачем було придбано у ФГ «Сад»ячменя в кількості дев'яносто дві тонни сто шість кілограм а у ТОВ «Агроконтракт-Н»п'ять тисяч п'ятсот тон ячменя.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що під час встановлення звичайної ціни податковим органом не в повній мірі досліджено формування даної ціни у відповідності до вимоги п.1.20.2 Закону №334/94-ВР.
Окрім того, суд не погоджується з доводами відповідача щодо порушення податковим органом порядку направлення рішення №1 від 23.11.2010 р. «Про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін»з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181) рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту, застосування таких методів в інших випадках не дозволяється.
При цьому визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами має здійснюватись виключно податковими органами за методикою, яка затверджується законом і є загальною для всіх платників податків (підпункт 4.3.3 вказаного пункту). На цей час таку методику законодавчо не встановлено, а при здійсненні процедури нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами податкові органи користуються Методичними рекомендаціями визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 05.07.2002 р. N 312, які є відомчим документом рекомендаційного характеру, оскільки зазначений наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.
Рішення про сплату податкових зобов'язань, нарахованих за непрямими методами, приймається виключно у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу (підпункт 4.3.5 вказаного пункту).
Судом встановлено, що на адресу ПП «Астарта Груп»за вих..№1589/10/23-10 направлявся лист про добровільну сплату суми податкового зобов’язання (разом із штрафною санкцією), визначеного на підставі акту перевірки №19/2310/1710/33333798 від 17.11.2010 року в частині застосування «звичайних цін»на бюджетні рахунки (а.с.106).
Суми податкових зобов'язань, нараховані за непрямими методами (а також штрафні санкції, розраховані виходячи з таких сум), не відображаються в податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих за результатами документальних перевірок.
Виходячи з наведених норм Закону №2181, рішення податкових органів про визначення податкового зобов'язання за непрямими методами може прийматись виключно у випадках, передбачених підпунктом 4.3.1 статті 4 цього Закону, а обов'язок сплати такого податкового зобов'язання вирішується в судовому порядку. Крім того, порядок щодо направлення таких рішень платникам податків даною статтею не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
В судовому засіданні позивач Новомиргородське відділення Маловисківської МДПІ не довів правомірність свого рішення, а доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, у зв’язку з чим, позов задоволенню не підлягає.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам встановленим у справі, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 71, 86, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новомиргородське відділення) до приватного підприємства «Астарта Груп»(код ЄДРПОУ 33333798) про стягнення податкового зобов’язання в сумі 141 180,20 грн. –відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17.10.2011 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько