Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/18432/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Проніні Д.С.,
за участю
представника позивача - ОСОБА_1.(за довіреністю),
відповідач - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Краматорську звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, поданою ОСОБА_2, він одержав дохід від надання фото послуг у розмірі 1000 грн. Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку для відповідача становить 15% від об’єкта оподаткування (1000 грн. х 15%) = 150 грн. Податкова заборгованість відповідачем погашена не була, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь держави суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 150 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за фактичною адресою. Причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. Письмових заперечень суду не надано. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином, а представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, суд встановив наступне.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Пунктом 20.1.28. статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Стаття 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом (п.1.6).
Статтею 2 Закону визначено, що платники вказаного податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Згідно декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року поданою ОСОБА_2, він одержав дохід від надання фото послуг у розмірі 1000 грн. Сума податку з доходів фізичної особи становить (1000 грн. х 15%) = 150 грн., яка в добровільному порядку сплачена не була.
Стаття 18 цього Закону встановлює, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобов’язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів (п.18.1 абз. «а»).
Особа, яка несе відповідальність за сплату вказаного податку, відповідно до ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є платник податків.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яка визначає строки погашення податкового зобов’язання, визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за № 55 від 04.08.2011р., яка отримана 30.08.2011р.
Відповідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.
З огляду на зазначене, на підставі положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
Таким чином суд, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 150 грн. є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158–163, 185-186, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету (р/р 33210800700059, код платежу 11010100, ОКПО 34686652, одержувач ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 150 (сто п’ятдесят) грн.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 19.12.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 13.12.2011р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.