ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5400/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
за участю секретаря судового засідання: Медяної Наталії Анатоліївни,
та представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2 - представник за дорученням;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Гамма"
до: управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Гамма" (далі - ТОВ НВП "Гамма") звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення №0307 від 29.08.2011р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що Пенсійним фондом прийнято рішення №0307 від 29.08.2011р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, без наявності достатніх на те підстав, оскільки у відповідача станом на 20.04.2011р. не існувало заборгованості зі сплати єдиного внеску, а була наявна навіть переплата. Таким чином, ТОВ НВП "Гамма", не погоджуючись із прийнятим рішення Пенсійного фонду скористалось процедурою адміністративного оскарження рішення №0307 від 29.08.2011р., проте скарга позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.11.2011р. залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У зв'язку з наведеним позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №0307 від 29.08.2011р.
19 грудня 2011 року в судове засідання з’явився представник управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, яка пояснила та надала суду заяву про заміну відповідача - управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці на управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, у зв'язку з реорганізацією управлінь Пенсійного фонду шляхом злиття.
Враховуючи викладене, судом поставлено на розгляд питання щодо заміни сторони у даній справи. Представник позивача не заперечила щодо такої заміни.
Відповідно до ст.55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи вищевикладене суд протокольно ухвалив замінити управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці на його правонаступника управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці.
У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просила задовольнити повністю. Додатково наголосила, що внаслідок наявності переплати на різних рахунках по сплаті єдиного внеску, яка існувала станом 20.04.2011р. Пенсійний фонд протиправно виніс рішення №0307 від 29.08.2011р. за порушення термінів сплати єдиного внеску, тоді як мав зарахувати вказану суму переплати за попередні періоди в рахунок заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Представник відповідача заперечила щодо заявленого адміністративного позову просила суд відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.57-58). Крім того, вказала, що відповідно до п. 10 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.10.2011 р. № 21-1, повернення платникам єдиного внеску помилково сплачених коштів здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок поточних надходжень на рахунок органу Пенсійного фонду, на який сплачено кошти, що повертаються. У разі неможливості здійснення повернення одноразово на загальну суму орган Пенсійного фонду здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів. Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника, а в даному випадку вказана заява позивачем до органів Пенсійного фонду не подавалась.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Гамма" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради згідно Свідоцтва Серії А00 №143475 та перебуває на обліку як платник єдиного внеску з 20.08.2004р. (а.с.24).
Згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску розмір єдиного внеску, що має сплачувати позивач відповідно до класу професійного ризику виробництва:
- 37,26% на рахунок №37199023000232;
- 33,20% на рахунок №37195072000232;
- 3,60% на рахунок №37195083000232;
- 2,00% на рахунок №37192086000232.
31.09.2011р. ТОВ НВП "Гамма" отримано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці №0307 від 29.08.2011р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на позивача накладено штраф у розмірі 91,46 грн. та нараховано пеню - 7,32 грн. за період з 20.04.2011р. до 28.04.2011р.
Позивач звертався зі скаргою на зазначене рішення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с.27-28), за результатами розгляду якої отримав рішення №5747/06-36/09 від 16.11.2011р. про відмову в задоволенні скарги (а.с.31-33).
Не погоджуючись з вказаним рішенням Пенсійного фонду та з результатами процедури оскарження його в адміністративному порядку, позивач скористався своїм правом на судовий захист та оскаржив рішення управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці №0307 від 29.08.2011р. до Вінницького окружного адміністративного суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"( далі Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. та фізичні особи - підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6); подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (пункт 4 частини 2 статті 6).
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно частини 5 статті 8 Закону № 2464, єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті 9 Закону №2464).
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону №2464).
Так, судом при дослідженні матеріалів справи та з врахуванням витягу з картки особового рахунку платника, платіжних доручень (а.с.71-105), встановлено, що станом на 20.04.2011р. ТОВ НВП "Гамма" відповідно до Звіту за березень 2011р. повинно було сплатити суму єдиного внеску 281234,14 грн.
Згідно платіжних доручень судом встановлено, що позивачем 20.04.2011р. перераховано на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду кошти в сумі 224018,54 грн.
В свою чергу позивачем зазначалось, що станом на 20.04.2011р. за ТОВ НВП "Гамма" на рахунках Пенсійного фонду рахувалась переплата в сумі 10748,25 грн., яка за твердженням позивача мала б бути зарахована для сплати суми єдиного внеску. В той же час представником відповідача зазначалось, що з наявних чотирьох рахунків позивача зі сплати єдиного внеску, загалом на рахунках існувала певна сума переплати, проте саме на рахунку №37195072000232 утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску. Крім того, представник відповідача наголошувала щодо відсутності права чи обов'язку Пенсійного фонду за власною ініціативою перераховувати кошти платника з одного рахунку на інший для погашення заборгованості на одному рахунку за рахунок переплати на інших.
Щодо даної позиції позивача та заявленої аргументації відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 3 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених сум (далі - Порядок), затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27.09.2010 року, у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті (далі - орган Пенсійного фонду), відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.
Згідно пункту 4 Повернення коштів здійснюється у випадках:
- помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування (далі - рахунок органу Пенсійного фонду), відповідно до встановленого розміру єдиного внеску;
- помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.
До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів, сплачені відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону.
Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.
У заяві обов'язково зазначаються: найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер (за наявності), причини повернення коштів, суми платежу, що підлягають поверненню.
До заяви платник обов'язково додає оригінал або копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує помилкову сплату коштів на рахунок органу Пенсійного фонду (пункт 5 Порядку).
Згідно пункту 6 Порядку у разі наявності в обліку органу Пенсійного фонду заборгованості зі сплати єдиного внеску або фінансових санкцій за іншими рахунками орган Пенсійного фонду повідомляє платника про можливість направлення коштів (або їх частки), зазначених у заяві, у першу чергу на погашення цих боргів.
Якщо платник погоджується з пропозицією про направлення помилково або надмірно сплачених коштів на погашення зазначеної заборгованості, їх перерахування здійснюються у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку.
Проаналізувавши положення вищеописаного Порядку, суд дійшов висновку щодо обов'язкової необхідності подання відповідної заяви платником для погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або повернення надміру сплачених коштів, а відтак і відсутності як такого, обов'язку Пенсійного фонду та/або можливості щодо самостійного розпорядження коштами на рахунках зі сплати єдиного внеску та вирішення їх подальшого розподілу на користь платника.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представником позивача, описана заява до Пенсійного фонду (про повернення переплати чи перерахунок коштів на належний рахунок) платником не подавалась.
З матеріалів справи випливає, що згідно картки особового рахунку платника у ТОВ НВП "Гамма" станом на 20.04.2011р. на рахунку №37195072000232 існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування по фонду допомоги непрацездатним в розмірі 914,56 грн., яка була сплачена позивачем 28.04.2011р. В зв'язку з чим платнику було нараховано штрафні санкції та пеню рішенням №0307 від 29.08.2011р. Позиція позивача щодо можливості погашення заборгованості Пенсійним фондом шляхом перерахування суми переплати на одному рахунку платника єдиного внеску для погашення заборгованості на іншому, не знайшла свого достатнього підтвердження в процесі розгляду адміністративної справи.
Отже, твердження представника позивача про неврахування Управлінням Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці суми переплати позивачем частини коштів у січні-березні 2011 року в суму належної сплати єдиного внеску 20.04.2011р., а відтак відсутністю заборгованості, є необґрунтованими та таким, що спростовуються матеріалам справи.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень Управління Пенсійного фонду виявлені здійснені позивачем порушення вимог законодавства щодо терміну сплати страхових внесків, через що останнім обґрунтовано, з дотриманням вимог частини 3 статті 2 КАС України, прийнято рішення про застосування фінансової санкції та нарахування пені № 0307 від 29.08.11 року. Оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статей 71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що мотивація та докази, надані відповідачем у власних запереченнях, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи позивача, а встановлені у справі обставини підтверджують обґрунтованість позиції відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович