Справа №   2-874/11   р.

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

02 грудня 2011 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді             Максименко Л.В.

при секретарі                    Павленко Т.І.

з участю позивача            ОСОБА_1

представника відповідача  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Гадяч цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ «Сантехніка»про стягнення заборгованості по заробітній платі та договору на виконання робіт

в с т а н о в и в:

у квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до ТОВ «Сантехніка»про стягнення заборгованості по заробітній платі,  вказуючи, що він знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Сантехніка», згідно трудового договору від 2 листопада 2008 року був прийнятий на роботу електрогазозварника 4-го розряду, а з 17 лютого 2009 року йому було присвоєно 5-й розряд. У грудні 2009 року звільнився з товариства за власним бажанням, так як у товаристві з травня 2009 року перестали виплачувати заробітну плату.  При звільненні залишилась  не виплачена заробітна плата в сумі 8000 грн. та в зв’язку з затримкою виплати - індексацію в сумі 1263,40 грн. Також йому не виплачено кошти по договору на виконання робіт від 17 серпня 2009 року в розмірі 6000 грн..В зв’язку з затримкою виплати по договору претендує на індексацію в сумі 732 грн. До цього ж йому завдано моральну шкоду,  оскільки він неодноразово звертався до керівника відповідача з вимогою про виплату зарплати та вислуховував принизливі відповіді про відмову у виплаті заробітку, звертатися в прокуратуру по цьому питанню. Також не міг надавати матеріальну допомогу своїй сім’ї та сплачувати аліменти, в зв’язку з чим виникла заборгованість, тому оцінює моральну шкоду в сумі 5000 грн.

18 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з додатковою позовною заявою, в якій збільшив розмір позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди до 10 тис. грн., в зв’язку з несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду на його ім’я.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що з листопада 2008 року по грудень 2009 року він працював електрогазозварником ТОВ «Сантехніка», виконував доручену йому роботу. При прийнятті на роботу з начальником була обумовлена його заробітна плата в 1000 грн.. В серпні 2009 року він також уклав договір на виконання робіт по монтажу опалення в кінотеатрі «Дружба», за яким йому мали сплатити 22 тис. грн.. Після закінчення робочого часу він власними силами змонтував систему опалення, однак повністю за виконані роботи з ним не розрахувалися, залишилися винними 6 тис. грн.. Також на протязі всього періоду в ТОВ «Сантехніка»йому не виплачували заробітну плату, тому просив стягти на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 8 тис. грн. з урахуванням індексу інфляції 10463 грн., заборгованість по договору з урахуванням інфляції 6732 грн., моральну шкоду та судові витрати.

Представник ТОВ «Сантехніка»ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що згідно платіжних відомостей ОСОБА_1 сплачено заробітну плату за виконану роботу і заборгованості по зарплаті перед ОСОБА_1 не має. У серпні 2009 року товариство уклало договір з позивачем на виконання робіт, в зв’язку з чим заробітна плата з серпня йому не нараховувалась, так як роботи в товаристві він не виконував. По договору на виконання робіт з ним повністю проведений розрахунок, і хоча ОСОБА_1 заперечує факт отримання ним коштів в сумі 6 тис. грн., однак вказана сума йому була виплачена з власних коштів керівника підприємства, але ОСОБА_1 відмовився надавати розписку про їх отримання., тому вона і була складена керівником ОСОБА_3. Вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди теж є безпідставними.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що ОСОБА_1 працював у товаристві зварювальником. При прийнятті на роботі не обумовлювали заробітну плату в 1000 грн., а лише за виконану роботу. Заробітна плата виплачувалась із затримкою, тому в платіжних відомостях відображені терміни виплати, а не нарахування. Також підтвердив, що по договору на виконання робіт по монтажу системи опалення в кінотеатрі «Дружба»він повністю розрахувався з ОСОБА_1, однак останній про отримання 6 тис. грн. написати розписку відмовився.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що у товаристві існує відрядна система оплати праці, і ОСОБА_1 ставка в розмірі 1000 грн. не встановлювалась. Також підтвердила, що в період виконання ним робіт по договору підряду заробітна плата йому не нараховувалась, про що Галці було відомо, так як систему опалення він монтував вдень, у робочий час, бо ввечері в кінотеатрі не було освітлення. Заборгованості перед ОСОБА_1 товариство не має ні  по заробітній платі, ні по договору.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що в офіційних трудових відносинах з ТОВ «Сантехніка»він не перебував, а виконував деякі роботи по усних договорах. Підтвердив свої підписи в платіжних відомостях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  2 листопада 2008 року був прийнятий на посаду електрогазозварника 4-го розряду ТОВ «Сантехніка», а з 17 лютого 2009 року йому присвоєно 5-й розряд електрогазозварника.

За оскаржуваний позивачем період, згідно платіжних відомостей ТОВ «Сантехніка»виплатило ОСОБА_1 заробітну плату на загальну суму 2900 грн., з них у травні 2009 р. - 700 грн., в червні 2009 р.  –1200 грн., у вересні 2009 р. - 1000 грн..

17 серпня 2009 року між ТОВ «Сантехніка»і Галко. І.М. був заключний договір підряду, за яким ОСОБА_6 взяв на себе зобов’язання по демонтажу пластикової та монтаж сталевої системи опалення кіноконцертного залу «Дружба»в м. Гадяч. Вартість робіт за договором склала 22 тис. грн., строк закінчення робіт по договору –20.12.09.

ОСОБА_1 по вказаному договору на виконання робіт отримав від ТОВ «Сантехніка»згідно розписок: від 30.11.09р.- 12 тис. грн., від 17.09.10р. –1 тис. грн., від 30.11.10р.  –3 тис. грн., всього  –16 тис. грн..

30 грудня 2009 року звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, суд встановив, що у ТОВ «Сантехніка»встановлена відрядна система оплати праці. При прийнятті ОСОБА_1 на роботу не був обумовлений розмір щомісячного заробітку в 1 тис. грн., тому дані позовні вимоги є бездоказовими. Посилання ОСОБА_1 на довідку, яка була надана йому для постановки на облік в Гадяцький РЦЗ, не заслуговують на увагу суду, так як в судовому засіданні було встановлено, що вказана довідка заповнена безпосередньо самим ОСОБА_1, підписана одним підписом за керівника і бухгалтера, не має номеру та дати, тому вона не має форми офіційного документу. Крім цього суду не був наданий для огляду оригінал вказаної довідки, тому суд визнає довідку про середню заробітну плату  (а.с.16) недопустимим доказом.

Згідно наданих платіжних відомостей та бухгалтерських документів ОСОБА_1 проводилась оплата праці за виконану роботу, але дещо з запізненням. За період роботи з 2 листопада 2008 року по 30 грудня 2009 року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 відсутня. Заробітна плата за період з серпня по грудень 2009 року  позивачу не нараховувалась, так як ним виконувались роботи по договору підряду, тому підстав для нарахування платні не було.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації.

Ч.1 ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 854 цього Кодексу передбачає, що якщо договором підряду  не  передбачена попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів, замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому  авансу  лише  у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно п.4.1 договору на виконання робіт від 17 серпня 2009 року загальна вартість робіт по договору становить 22 тис. грн.. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно його розписок сплачено 16 тис. грн.. Суд не приймає в якості допустимого доказу розписку директора ТОВ «Сантехніка»про видачу ОСОБА_1 в рахунок договору 6 тис. грн. на роботи по опаленню кінотеатру, так як дану розписку визнати офіційним документом не можливо. За загальними правилами розписка —це письмовий документ, який підтверджує дію, яка вже здійснилася, найчастіше одержання грошей або матеріаль них цінностей, завірений підписом одержувача. Розписка вважається діловим папером, який підтверджує факт отримання від іншої особи грошей чи матеріальних цінностей і для надання їй офіційного документу в ній має бути зазначено кому її видано, хто видав і у зв'язку з одержанням яких цінностей чи грошей. Ліворуч під текстом зазначають дату, праворуч ставлять розбірливий підпис. Як вбачається з представленої суду розписки вона не містить  необхідних  реквізитів. Також в ній відсутні дані, вказані особисто ОСОБА_1 про отримання вказаних коштів. Відмова ОСОБА_1 від надання розписки про отримання коштів не зафіксована належним чином, а застережена безпосередньо директором, який є заінтересованим в результатах розгляду даної справи. Складання даної розписки 16.02. 2011 р. спростовуються наданими позивачем доказами про те, що цього дня він знаходився на роботі в іншому населеному пункті і не мав змоги зустрічатися з ОСОБА_3

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по договору в розмірі 6 тис. грн. підлягають задоволенню. Однак, суд вважає, що не можуть бути задоволені позовні вимоги про застосування до суми заборгованості нарахування індексу інфляції, так як згідно договору такий вид відповідальності не передбачений.

Відповідно п. 7.5 договору на виконання робіт від 17.08.09р. за прострочення оплати, передбаченої розділом 4 даного договору, виконавець має право стягувати із замовника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, за кожний день прострочення платежу.

П. 8.1 договору передбачений строк дії договору до 31 грудня 2009 року. Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по договору складає 6 тис. грн.. В межах позовних вимог позивач претендує на зазначену суму боргу нарахувати неустойку, яка має визначатися в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь період прострочення, тобто з 1 січня 2010 року по день винесення рішення по суті.

Так, Національним Банком України з 1.01.10 по 8.06.10 облікова ставка становила 10.25 % , з 8.06.10 по 08.07.10 встановлена в 9.5%, з 08.07.10 по 10.08. –8.5 %, і з 10.08.10 по день постановлення рішення суду становить 7.75 %. Сума пені за прострочення зобов’язання становить відповідно до подвійної облікової ставки 1855 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Суд також вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, так як позивач до цього часу не отримав повної винагороди за працю,  що призвело до моральних страждань, і є підставою для стягнення  моральної шкоди, але заявлена сума не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Суд також вважає, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат за надання правової допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 70 грн. та понесені ним судові витрати.

Окрім цього з ТОВ «Сантехніка»слід стягти на користь держави недоплачену суму судового збору.

Керуючись ст. 97, 233,237-1 КЗпП України, ст. 837, 854, 1167 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Сантехніка»про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягти з ТОВ «Сантехніка»на користь ОСОБА_1 заборгованість по договору на виконання робіт в сумі 6000 грн., пеню за прострочення оплати в сумі 1855 грн., моральну шкоду в сумі 300 грн., понесені витрати по сплаті держмита в сумі 60 грн. та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог витрати за надання правової допомоги в сумі 70 грн.

Стягти з ТОВ «Сантехніка»на користь держави частину недоплаченого судового збору  в сумі 28 грн. 20 коп.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Гадяцького

районного суду:                                                ОСОБА_7