Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-1236/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого-судді Л.І. Хилько
при секретарі - Бабіч О.В.
за участю сторін :
позивач- ОСОБА_3
представник позивача –ОСОБА_1
представник відповідача –Бабенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) про скасування рішення, визнання нечинними та скасування договорів про розстрочення, скасування податкових повідомлень-рішень -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі по тексту –позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) (надалі по тексту –відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про:
- скасування рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №4, №5 від 31.01.2011 р.;
- визнання нечинними договорів про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №4, №5 від 28.01.2011 р.,
- скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2011 року №0000021710/0 та №0000031710/0.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в лютому поточного року до нього звернулися працівники податкової інспекції з усною вимогою про необхідність погашення коштів за договорами відстрочки платежів. З метою вияснення вказаного питання позивач прибув до Новоархангелького відділення Маловисківської МДПІ. В податковій інспекції позивачу пояснили, що з ним укладено договори відстрочки платежів (донарахованих за результатами документальної перевірки, яка відбулася в грудні 2010 року, участь в якій позивач не брав та взагалі ніякі документи не надавав на її проведення), та надали примірники вказаних договорів, на яких поставлено печатку позивача,стоїть його підпис та прізвище, а також рішення про надання відстрочки. Як зазначає позивач, підписи на договорах відстрочення він не ставив, тому, що починаючи з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року він перебував за межами України. Доручень будь-кому на підписання названих договорів позивачем не надавалось.
Таким чином, у зв’язку з вищевказаним, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Відповідач надав заперечення на адміністративний позов (а.с.38-39), яке обґрунтоване тим, що позивачем порушено процесуальні строки звернення до суду. Окрім того, в своїх письмових пояснень щодо підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с.63-65) представник відповідача зазначив, що на підставі направлення від 30.11.2010 р. №29/17-10 спеціалістами Маловисківської МДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків СПД ФОП ОСОБА_3, та встановлено ряд порушень чинного на час проведення перевірки податкового законодавства. Повідомлення про проведення виїзної планової документальної перевірки позивач отримав власноручно 19.11.2010 р.. Результати вказаної перевірки оформлено актом №00038/1710/НОМЕР_1 від 23.12.2010 року. 23.12.2010 р., тобто в день підписання акту перевірки стало відомо, що нібито позивач відсутній, а право підпису надано ОСОБА_4, який особисто про це повідомив та надав копію довіреності, виданої секретарем Вільшанської сільської ради. ОСОБА_4 в свою чергу від підписання акту перевірки відмовився, про що спеціалістами відділення складено акт.
За результатами перевірки Нововархангельським відділенням Маловисківської МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000021710/0 від 03.01.2011 р. (податок на додану вартість –43 528,30 грн.) та №0000031710/0 від 03.01.2011 р. (податок з доходів фізичних осіб –11551,82 грн.).
28.01.2011 р. на адресу Новоархангельського відділення Маловисківської МДПІ надійшли заяви ПП ОСОБА_3 щодо надання розстрочення податкового зобов’язання з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб. Дані заяви були підписані також ОСОБА_3 та засвідченні його печаткою. У зв’язку з цим, відповідачем прийнято рішення №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення грошових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 43 511,38 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 9636,91 грн. та укладено договори №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення. Крім того, позивачем надано підписані та засвідчено печаткою графіки погашення податкової заборгованості.
Крім того зазначено, що позивачем частково було сплачено 10.02.2011 р. заборгованість з податку на додану вартість в суму 4,0 тис. грн. та 11.03.2011 р. –3,9 тис. грн., що вказує на те, що сума податкових зобов’язань узгоджена позивачем.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, наполягаючи при цьому на правомірності дій відповідача та відсутності підстав для задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 19жовтня 2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п. 1 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Враховуючи п. 1 ч. 1 ст. З КАС України спір, який виник між сторонами є публічно-правовим і тому підлягає розгляду у адміністративному суді.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №528901, вданого Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 05.03.2004 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець (а.с.6).
Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач 05.03.2004 р. узятий на облік в органах державної податкової служби за №542 (а.с.102).
23.12.2010 року працівниками Новоархангельського відділення Маловисківської МДПІ складено Акт №00038/1720/НОМЕР_1 (а.с.16-22, 115-128) “Про результати планової документальної виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 (ід.номер НОМЕР_1) за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., що була проведена на підставі направлення від 30.11.2010 р. №29/17-10 (а.с.94). За результатами вказаної перевірки, відповідач зроблено висновки про порушення позивачем:
- п.п.3.1.2 п.3.1 та п.7.1 ст.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” з урахуванням п.9.12 ст.19 цього Закону, у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 11 551,82 грн., у тому числі 11 551,82 грн. за 9 місяців 2010 року;
- п.п.3.1.1 п.3.1 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 38 333,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року –38 333,00 грн.;
- п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
На підставі Акту перевірки №00038/1720/НОМЕР_1 Нововархангельським відділенням Маловисківської МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000021710/0 від 03.01.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 43 528,30 грн. (за основним платежем –38 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –5 195,3 грн.) та №0000031710/0 від 03.01.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11 551,82 грн. (а.с.48).
Відповідно до заяви позивача від 28.01.2011 р. щодо надання розстрочення податкового зобов’язання з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб (а.с.107), відповідачем прийнято рішення №4 та №5 від 31.01.2011 р. (а.с.10-11) про розстрочення грошових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 43 511,38 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 9636,91 грн. та укладено договори №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) (а.с.12-13, 14-15).
1. Щодо вимог позивача про скасування рішень №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та визнання нечинними договорів №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) суд зазначає наступне.
Згідно статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, з аналізу вказаної статті вбачається, що однією і єдиною обов’язковою підставою для розстрочення (відстрочення) податкового зобов’язання є “звернення платника податків (особисто платником податку, а не іншими особами) із заявою ”про таке розстрочення (відстрочення) податкового зобов’язання (податкового боргу).
Відповідно до п.100.4 ст.100 ПК України, підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
П.100.5 ст.100 ПК України зазначає, що підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Тобто, для надання розстрочення (відстрочення) податкового зобов’язання (податкового боргу) потрібні обґрунтовані підстави у платника податку для надання цього розстрочення чи відстрочення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1036 (надалі –Порядок), до заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на підставі Акту перевірки №00038/1720/НОМЕР_1 Нововархангельським відділенням Маловисківської МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000021710/0 від 03.01.2011 р., яким позивачем визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 43 528,30 грн. (за основним платежем –38 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –5 195,3 грн.) та №0000031710/0 від 03.01.2011 р., яким позивачем визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11 551,82 грн..
Як зазначає відповідач, 28.01.2011 року на адресу Новоархангельського відділення Маловисківської МДПІ надійшли заяви від позивача щодо надання розстрочення податкового зобов’язання з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб (а.с.107, 112). Дані заяви були підписані особисто позивачем та засвідченні його печаткою. У зв’язку з цим, відповідачем прийнято рішення №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення грошових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 43 511,38 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 9636,91 грн. та укладено договори №4 та №5 від 31.01.2011 р. про розстрочення. Крім того, позивачем надано підписані та засвідчено печаткою графіки погашення податкової заборгованості.
Із слів позивача, дані заяви ним не подавалися, не підписувалися та печатка ним не ставилися. Окрім того позивач пояснив, що у вказаний період часу (28.01.2011 р.) його взагалі не було на території України, так як він перебував на території Вірменії.
Судом встановлено, що згідно сторінки 28, 29 паспорта позивача (копія якого завірена в судовому засіданні) (а.с. 9,50) видно, що відповідно до печатки про перетин кордону 06.12.2010 року з України та 31.01.2011 р. в Україну вбачається, що позивач в період з 06.12.2010 р. по 31.01.2011 р. перебував за межами території України. Окрім того, відповідно до довідки про придбання авіаквитка, виданої Київським агентством повітряних сполучень КИЙ АВІА (а.с.137) зазначено, що в касі Кіровоградського філіалу ЗАТ КАПС “Кий Авіа”ОСОБА_3 було придбано квиток для перельоту в Вірменію в місто Єреван 06.12.2010 р.. Згідно відомостей, отриманих від системи “Амадеус”, на рейсі даний пасажир перебував і квиток ним був використаний.
З огляду на вказане встановлено, що позивач не міг особисто подати заяву, тим самим не міг від власного імені звернутися з заявою про розстрочення (відстрочення) податкового зобов’язання (податкового боргу), як цього вимагає ст.100 ПК України.
Окрім того, з досліджених в судовому засіданні копій договору №4, №5 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вбачається, що на копіях договорів №4, 5 наданих позивачем (а.с.12-13, 14-15) вказано дату укладання та підписання сторонами 28 січня 2011 року, а на копія договорів №4, 5 (а.с.106, 109) наданих представником відповідача в процесі судового розгляду справи, дата укладання та підписання сторонами –31 січня 2011 року.
Відповідно до п.3.2 Порядку, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший для платника податків, другий - для органу державної податкової служби.
В даному випадку розуміється, що в двох примірниках означає, що вони є ідентичними, мають однакову юридичну силу, однакові умови, права та обов’язки та момент з якого вони настають (28.01.2011 р./31.01.2011 р.). Що ж стосується договорів № 4 та № 5 від 28/31.01.2011 року про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (а.с.12-13, 14-15, 106, 109) укладених, із слів відповідача, на підставі заяви позивача від 28.01.2011 р. (яка теж з урахуванням обставин справи є сумнівною), то взагалі не зрозуміло коли і з ким податковий орган їх заключив і на підставі чого, тим самим суд ставить під сумнів їх чинність та законність.
Крім того, відповідачем не зазначено, з урахуванням яких економічних обґрунтувань та підстав (наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналіз фінансового стану) позивачу розстроченні (відстроченні) суми податкових зобов’язань (податкового боргу) з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів в суді законність прийняття вказаних рішень №4,5 та договорів №4,5 про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (податкового боргу), а тому вимоги позивача в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню.
2. Щодо вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2011 року №0000021710/0 та №0000031710/0, суд зазначає наступне.
Згідно ст.11-1 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Стаття 11-2 даного Закону передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до п.3 “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Як зазначив представник відповідача, повідомлення про проведення виїзної планової документальної перевірки позивач отримав власноручно 19.11.2010 р., що підтверджується розпискою. Розглянувши дану розписку (а.с.66) вбачається, що у ній взагалі не зрозуміло дату одержання (чи 19.11.2010 р. чи 19.01.2010 р.). Окрім того, з аналізу та порівняння даної розписки з іншими розписками від 30.11.2010 р. та 14.12.2010 р. (а.с.68), які надані до суду представником відповідача та підписані з його слів особисто позивачем видно, що підписи позивача про особисте отримання не співпадають, тим більше, що в цей час (а саме 14.12.2010 р.) позивача взагалі не було на території України, що підтверджено документами в матеріалах справи.
Окрім того, суд вважає необґрунтованими пояснення представника відповідача (а.с.114), що наказ на проведення перевірки позивачу не надавався, тому, що на дату проведення перевірки видача наказу про проведення документальної виїзної перевірки не передбачалася п.1.13 Методики рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків затверджених наказом ДПА України №355 від 27.05.2008 року “Про затвердження Методики щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”. Ст.11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”чітко зазначає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Крім того, про отримання даного наказу від 30.11.2010 р. зазначено в акті перевірки від 23.12.2010 р. №00038/1720/НОМЕР_1 у вступній частині, що із слів представника відповідача є технічною помилкою.
Результати вказаної перевірки оформлено актом №00038/1710/НОМЕР_1 від 23.12.2010 року. 23.12.2010 р., тобто в день підписання акту перевірки, як зазначив відповідач, стало відомо, що нібито позивач відсутній, а право підпису надано ОСОБА_4, який особисто про це повідомив та надав копію довіреності, виданої секретарем Вільшанської сільської ради. ОСОБА_4 в свою чергу від підписання акту перевірки відмовився, про що спеціалістами відділення складено акт (а.с.69).
Суд зазначає, що позивач є суб’єктом господарської діяльності (фізичною особою-підприємцем), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №528901, вданого Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 05.03.2004 р. та перебуває на податковому обліку і є єдиним відповідальним за фінансово-господарську діяльність, що зафіксовано в описовій частині акту перевірки в п.п.1.2. Враховую вказане, позивач є єдиною особою відповідальною за ведення податкового обліку і відповідно тільки він може бути суб’єктом в правовідносинах між податковою інспекцією при проведенні перевірки, отриманні результатів перевірки та інших діях, спрямованих на справлення податків.
Окрім того, суд не погоджується з доводами відповідача в частині того, що 23.12.2010 р., тобто в день підписання акту перевірки стало відомо, що нібито позивач відсутній, а право підпису надано ОСОБА_4, який особисто про це повідомив та надав копію довіреності, виданої секретарем Вільшанської сільської ради. ОСОБА_4 в свою чергу від підписання акту перевірки відмовився, про що спеціалістами відділення складено акт. В матеріалах справи є копія даної довіреності (а.с.79), яка, по-перше, датована не 23.12.2010, як зазначає відповідач, а 24.12.2010 р. (тобто 23.12.2010 р. в ОСОБА_4 не було повноважень від імені позивача підписувати акт перевірки), по-друге, з даної копії взагалі не можна встановити ким вона підписана, по-третє, в це й час позивача не було на території України, та відповідачем не підтверджено, що секретар сільської ради видав цю довіреність.
Таким чином, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.01.2011 року №0000021710/0 та №0000031710/0 прийнятті на підставі висновків Акту перевірки №00038/1710/НОМЕР_1 від 23.12.2010 року, які отриманні з порушення чинного законодавства України (на момент виникнення правовідносин) суд, з урахуванням ч.3 ст.70 КАС України, не бере до уваги висновки викладені а Акті від 23.12.2010 р., а тому вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п. 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення, договори про розстрочення грошових зобов’язань, податкові повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) винесені не на підставах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є незаконними та підлягають скасуванню.
Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваних позивачем рішень, договорів про розстрочення грошових зобов’язань, податкових повідомлень-рішень,а відповідачем правомірність цих рішень, договорів про розстрочення грошових зобов’язань, податкових повідомлень-рішень не доведена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивач не є суб’єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються з Державного бюджету України на користь позивача.
Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією №164/232 від 29.03.2011 р. (а.с.2), так як адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, то відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору підлягає повному відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ід.номер НОМЕР_1) до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) про скасування рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №4, №5 від 31.01.2011 р.; визнання нечинними договорів про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №4, №5 від 28.01.2011 р., скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2011 року №0000021710/0 та №0000031710/0 –задовольнити в повному обсязі.
2.Визнати незаконним та скасувати рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №4 від 31.01.2011 року;
3.Визнати незаконним та скасувати рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №5 від 31.01.2011 року;
4.Визнати незаконним та скасувати договір між Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією (Новоархангельське відділення) та ОСОБА_3 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №4 від 28.01.2011 року;
5.Визнати незаконним та скасувати договір між Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією (Новоархангельське відділення) та ОСОБА_3 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) №5 від 28.01.2011 року;
6.Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) №0000021710/0 від 03.01.2011 року;
7.Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) №0000031710/0 від 03.01.2011 року.
8.Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн..
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько