Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17363/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Карлюк М.О.
За участю сторін від:
позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 24.10.2011 року),
відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона Донбасу» до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання нечинним рішення суб`єкта владних повноважень від 07.09.2011 р. № 603 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона Донбасу» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька (далі по тексту відповідач) про визнання нечинним рішення суб`єкта владних повноважень від 07.09.2011 р. № 603 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 вересня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька винесено рішення № 603, згідно якого на позивача накладено штраф у сумі 4322,28 грн. та пеня у сумі 265,37 грн. Проте, позивач вважав вказане рішення необґрунтованим, оскільки з 01.01.2011 року згідно із набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено накладення фінансових санкцій, виключено. На підставі викладеного, просив суд визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька № 603 від 07.09.2011 року про застосування до фізичної особи-підприємця фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с. 2-4).
Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов (а.с. 33-36), в обґрунтування яких зазначив, що частиною 2 ст. 106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. В результаті проведеної документальної перевірки позивача, на відповідача накладено фінансові санкції за порушення порядку нарахування та сплати страхових внесків та застосовано фінансові санкції за неподання звітності з персоніфікованого обліку. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, давши аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 51), причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справ суду від нього не надійшло.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона Донбасу» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 11.07.2008 року, є юридичною особою (а.с. 30).
Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України № 129791 (а.с. 31), ТОВ «Вневідомча охорона Донбасу» включено до з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ 36012419.
З 11.12.2008 року відповідач є платником єдиного податку, про що свідчить свідоцтво Серії Б № 134972 (а.с. 32).
Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судом встановлено, що рішенням від 07.09.2011 року № 603 управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька застосувало до ТОВ «Вневідомча охорона Донбасу» фінансові санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку на підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 23.12.2010) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Проте, ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було виключено з 01.01.2011 року згідно із набранням сили Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI.
Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті38 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.
Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем при застосуванні штрафних санкцій до позивача застосовано норми, які втратили чинність, виходячи з позовних вимог позивача та відповідно до положень ст. 105 КАС України, суд вважає що рішення відповідача № 603 від 07.09.2011 року про застосування фінансових санкцій є нечинним.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона Донбасу» до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання нечинним рішення суб`єкта владних повноважень від 07.09.2011 р. № 603 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків – задовольнити.
Визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька від 07.09.2011 року № 603 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Стягнути з Державного бюджету України на користь заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона Донбасу» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України, проголошена її вступна та резолютивна частини 30 листопада 2011 року у присутності представника позивача.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.