Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
09 листопада 2011 р. Справа № 2а/0570/16477/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Полякової К.В.,
суддів Шальєвої В.А., Ушенка С.В.
при секретарі судового засідання Карлюк М.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 (дов.№ 22/743-Д від.22.03.2011р)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та бездіяльності, та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та бездіяльності, та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він 11.07.2011 року звернувся до відповідача із заявою стосовно захисту прав потерпілого ОСОБА_3, який є власником частки статутного фонду ТОВ «КСП «Родіна» у розмірі 92 відсотків, у зв’язку з рейдерським захопленням належного йому підприємства групою осіб за попередньою змовою та про скоєння злочинів, передбачених ст. ст.. 356, 358, 364-367 Кримінального кодексу України.
Крім того, позивач у заяві до відповідача вказував, що він, як представник громадянина ОСОБА_3, вимушений звернутися до Служби безпеки України задля належного реагування та припинення діяльності злочинної групи, а також зауважив, що його звернення є останнім законним шляхом для захисту прав ОСОБА_3 та просив призначити та провести компетентну перевірку щодо припинення діяльності злочинної групи.
Проте, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, допустив протиправну бездіяльність та в порушення ч.2 ст.19, ст.40 Конституції не надав відповіді на його звернення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просить суд:
1. визнати протиправними дії та бездіяльність Служби безпеки України як такі, що порушують його Конституційні права на отримання правдивої та обґрунтованої відповіді в строк, встановлений законодавством України, а також право на збирання, зберігання, використання і поширення інформації;
2. зобов’язати Службу безпеки України:
- призначити перевірку та терміново прийняти всіх необхідних мір для припинення порушення прав ОСОБА_3, про що повідомити в строк встановлений судом;
- окремо надати в строк не більш 15 днів після ухвалення рішення у справі обґрунтовані відповіді на наступні питання:
чи знаходять належне підтвердження факти щодо діяльності злочинної групи та їх розподілені ролі, як то організатора, посібників тощо;
чи дійсно має місце вплив організатора злочинної групи - голови районної ради Великоновосілківського району в Донецькій області ОСОБА_3 на працівників прокуратури Донецької області, суддів Господарського суду Донецької області, працівників ГУМВС України в Донецькій області задля приховування ними рейдерського захоплення ТОВ «КСП «Родина» за допомогою злочинів, що скоєні громадянками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та громадянином ОСОБА_6;
чи беруть на себе всю повноту відповідальності правоохоронні та судові органи України за тривалу бездіяльність щодо належного захисту прав власності ОСОБА_3 та хто особисто буде компенсувати потерпілому збитки, які на сьогоднішній час складають приблизно суму в розмірі 3 200 000, 00 Євро.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення і пояснення про те, що заява позивача від 11.07.2011р. надійшла до відповідача та була ним зареєстрована у Приймальні громадян СБ України за № А-4179 від 20.07.2011р. В той же день, враховуючи зміст наведеної інформації та порушених питань у заяві позивача, останню скеровано за належністю до Генеральної прокуратури України. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі, у зв»язку з тим, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач проти закриття провадження у справі заперечував, наполягав на розгляді позову по суті та задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача заперечував проти закриття провадження у справі, оскільки, на його думку, даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач 11.07.2011 року звернувся до відповідача із заявою щодо захисту прав потерпілого ОСОБА_3, який є власником частки статутного фонду ТОВ «КСП «Родіна» у розмірі 92 відсотків, у зв’язку з рейдерським захопленням належного йому підприємства групою осіб за попередньою змовою та повідомив про скоєння цією злочинною групою злочинів, передбачених ст. ст. 356, 358, 364-367 Кримінального кодексу України.
Крім того, позивач у заяві зазначив, що він, як представник гр.-на ОСОБА_3, вимушений звернутися до Служби безпеки України задля належного реагування та припинення діяльності злочинної групи, а також зауважив, що його звернення є останнім законним шляхом для захисту прав ОСОБА_3 та просив призначити та провести компетентну перевірку щодо припинення діяльності злочинної групи.
Зокрема, в своєму зверненні до відповідача позивач просив надати йому відповіді на питання, зміст яких зазначений вище.
Виходячи з аналізу позовної заяви та встановлених в судовому засіданні обставин справи суд зазначає, що надання відповідачем відповіді на зазначені у зверненні питання можливе лише за результатами проведеної перевірки за зверненням позивача в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Частиною 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Крім того, приписами статті 12 цього Закону встановлено, що його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян встановлений кримінально-процесуальним кодексом України.
Статтею 1 КАС України передбачено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати у порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жодний невинний не був покараний.
Частиною 2 ст. 97 КПК України визначено, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Органи безпеки, яким є Служба безпеки України, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України, відносяться до органів дізнання.
В рішенні від 23.05.2001 р. № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 Конституційний Суд України зазначив, що кримінальне судочинство – це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
При цьому суд звертає увагу сторін на те, що діяльність правоохоронних органів щодо перевірки заяви про вчинений злочин, не є управлінською діяльністю, оскільки здійснюється в межах кримінально-процесуального законодавства. За наслідками такої діяльності приймається одне з рішень, передбачених ст.97 КПК України.
Таким чином, відновлення порушеного права при вирішенні спірних правовідносин можливе в процесі кримінального судочинства.
У зв'язку з цим суд зазначає, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості розгляду спорів про оскарження дій чи бездіяльності органу, якому направлено заяву про злочин, то такі спори належить розглядати в порядку кримінального судочинства в судах загальної юрисдикції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у справі № 2а/0570/16477/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та бездіяльності і зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалу виготовлено в нарадчій кімнаті і проголошено в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
К.В. Полякова
В.А. Шальєва
С.В. Ушенко