ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24 жовтня 2011 року   < Текст >                                    Справа №  2а-0870/6362/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Глінському А.А.

за участю представника позивача Івлєвої О.Ф.          

за участю представника відповідача Бокова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративного суду

 за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський завод

                                 «Автокольорлит»  

                           до: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької

                                 області

                          про: визнання дій           протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо визначення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та визнати протиправними дії відповідача щодо опису та накладення арешту на майно при введенні його в податкову заставу. Крім того, позивач також просив суд зобов’язати відповідача зняти арешт з описаного майна та вивести його з податкової застави.

Позовні вимог обґрунтовує тим, що 15.03.2011, на виконання вимог п. «д» ст. 176 Податкового кодексу України, позивач подав до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, в якій помилково задекларував у рядку 15 суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 за даними податкового агента у розмірі 117762,89 грн.

Помилково задекларована сума заборгованості виникла у 2006 році та була встановлена відповідачем під час проведення 21.01.2007 виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, в результаті якої був складений акт № 71/23/00231981 від 27.01.2007.

Перевіркою було встановлено сальдо по податку з доходів фізичних осіб на 01.10.2006 Кт (641/1) 124164,04 грн. (в тому числі 121904,27 грн. настав термін сплати).

07.04.2011 ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» отримав від відповідача податкову вимогу № 145 від 04.04.2011, в якій останній визначив суму нібито податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб на суму 113707,62 грн.

08.04.2011 рішенням Мелітопольської ОДПІ № 9913/24 про опис майна у податкову заставу вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача.

Позивач вважає такі дії податкового органу протиправними та просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі із підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив в повному обсязі із наступних підстав.

ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» 15.03.2011 надано до податкового органу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за № 9000928144 з терміном сплати 01.03.2011 та сумою до сплати в розмірі 117762,89 грн., яка набула статусу податкового боргу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2007 порушено справу про банкрутство підприємства, введено мораторій на вимоги кредиторів та процедуру розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 введено процедуру санації підприємства.

Вважає, що податковий борг по податку з доходів фізичних осіб позивача виник після введення мораторію на вимоги кредиторів та являється поточним податковим боргом, стягнення якого проходить із застосуванням норм Податкового кодексу України, тому що вказаною декларацією підприємство визначило свої податкові зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб за попередні періоди, які були нараховані підприємством на сплачену працівникам позивача заробітну плату.

Податкова декларація була подана у відповідності до п.п. «д» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а тому податковим органом 05.04.2011 було направлено податкова вимога від 04.04.2011 № 145 на суму 113707,62 грн. по податку з доходів фізичних осіб.

У зв’язку з несплатою новоствореного податкового боргу податковим органом було прийнято рішення № 9913/24 від 08.04.2011 про опис майна у податкову заставу, а 12.04.2011 податковим керуючим складено акт опису майна № 42 на суму 106396,93 грн.

Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом  законності, відповідно до якого органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та  законів  України, а  також  міжнародних  договорів,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд  застосовує  інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПКУ) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 ст. 59 ПКУ передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПКУ передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2011, на виконання вимог п. «д» ст. 176 Податкового кодексу України ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» було подано до податкового органу декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, в якій в рядку 15 було задекларовано суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 117762,89 грн., яка податковим органом була прийнята.

13.04.2011 та 27.04.2011 позивачем було подано уточнюючі декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, в яких вищезгадана сума заборгованості була виключена з рядка 15 декларації.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було проведено перевірку ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2005 по 30.09.2006, за наслідками якої було складено Акт від 27.01.2007 № 71/23/00231981.

Перевіркою було встановлено, що сальдо по податку з доходів фізичних осіб на 01.10.2006 становить 124164,04 грн., в тому числі 121904,27 грн. настав термін сплати.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» було надіслано податкову вимогу від 04.04.2011 № 145, в якій останній визначив, що станом на 04.04.2011 сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 113707,62 грн.

08.04.2011 рішенням податкового органу № 9913/24 про опис майна у податкову заставу вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача та як вбачається з копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено відомості про податкову заставу.

Так судом встановлено, що 13.04.2011 та 27.04.2011 позивач, виявивши помилку у звітній податковій декларації, подав в електронному вигляді до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, в яких у рядку 15 відсутня сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 за даними податкового агента, які були прийняті, про що свідчать відповідні відмітки.

Як вбачається з Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за період з 01.01.2007 по 31.12.2010, за вказані звітні періоди утриманий податок з доходів фізичних осіб нараховувався та перераховувався в повному обсязі.

Щодо наявності заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, яка, на думку відповідача, виникла після введення мораторію на вимоги кредиторів та являється поточним податковим боргом, стягнення якого проходить із застосуванням норм Податкового кодексу України, суд повідомляє наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2007 порушено провадження у справі № 25/21/07 про банкрутство ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.07.2007 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів позивача, до якого Мелітопольська ОДПІ не була включена.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 було введено процедуру санації, яка була продовжена до 01.03.2012.

Відповідно до ст.ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником та кредиторами у зв’язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов’язання, спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань, зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, отже, і не припиняє заходів, спрямованих та їх забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 добросовісно нараховував та перераховував в повному обсязі податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується вищезгаданими Податковими розрахунками.

Факт погашення заборгованості позивача з податку на доходи фізичних осіб підтверджується також актом від 31.12.2010, за яким було проведено звірення розрахунків платника з 01.01.2010 по 31.12.2010, актом від 29.04.2011, за яким було проведено звірення розрахунків платника з 01.01.2011 по 26.04.2011.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено факту виникнення заборгованості після порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з наданих представником позивача документів та акту перевірки, дана заборгованість виникла до порушення провадження про банкрутство.

Відповідачем протилежне не доведено.

Крім того, судом встановлено, що відповідач до реєстру кредиторів не був включений.

В ухвалі Господарського суду Запорізької області від 05.07.2007, якою був затверджений реєстр кредиторів було зазначено, що вимоги інших кредиторів слід вважати погашеними.

Отже, враховуючи той факт, що дана заборгованість виникла до 01.01.2007, а не після введення мораторію на вимоги кредиторів, як зазначає відповідач, та той факт, що податковий орган не було включено до реєстру кредиторів, суд приходить до висновку, що дана заборгованість не являється поточною, є погашеною, а тому у податкового органу були відсутні підстави для надіслання податкової вимоги та визначення суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки така сума була нарахована необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними щодо встановлення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованими, оскільки дане повноваження належить до виключної компетенції податкового органу, є його правом, яке передбачене чинним ПКУ, а тому податковий орган діяв в межах та у спосіб визначений законодавством.

Щодо позовних вимог стосовно зобов’язання Мелітопольську ОДПІ вивести з податкової застави та зняти накладений арешт з майна, що належить позивачу на праві власності суд приходить до наступних висновків.    

     Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.  

     Згідно з підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.  

     Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.  

     Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг /пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України/.

       Враховуючи те, що за позивачем відсутня заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та відповідачем не доведено протилежного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того,  суд враховує той факт, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Однак, враховуючи правомірність дій відповідача щодо встановлення суми податкового боргу, суд приходить до висновку, що у Мелітопольської ОДПІ, враховуючи дані автоматизованих комп’ютерних систем, а також даними наявної в матеріалах справи картки особового рахунку платника, були підстави здійснити опис майна та передати у податкову заставу майно, належне позивачу на праві власності, у відповідності до повноважень, наданих ст. 88, 89 ПКУ.

А тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено);  добросовісно;  розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України ст.ст. 71, 159-163, КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський завод «Автокольорлит» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

          Скасувати суму податкового боргу Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський завод «Автокольорлит» з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 113707 (сто тринадцять тисяч сімсот сім) гривень 62 копійки, визначеній у податковій вимозі Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 04.04.2011 № 145.

          Зобов’язати Мелітопольську об’єднану державну податкову інспекцію Запорізької області вивести із податкової застави та зняти накладений арешт з майна Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський завод «Автокольорлит», що належить йому на праві власності, а саме:

-          Піч індукційна ІГТ-1,6 інв. № А501683;

-          Машина литва під тиском 71112 в неробочому стані інв. № 5018883;

-          Грохот ГИС-1,25И інв. № А 509117449;

-          Машина для литва 711А10 в неробочому стані;

-          Компресор К-250 В-5-25 в неробочому стані інв. № 5188468;

-          Машина для литва з прититиском ВП-1000 в неробочому стані інв. № 50310928;

Машина для литва з протитиском ВП-100-308 в неробочому стані інв. № 50311047.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                              /підпис/               А.В. Сіпака

Постанова не набрала законної сили

Постанова виготовлена в повному обсязі 28.11.2011

Суддя                                                          А.В. Сіпака