Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17328/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Карлюк М.О.
За участю представника позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 04.01.2011 р),
відповідача не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 269,13 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
4 жовтня 2011 року Горлівський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 269,13 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.01.2006 року відповідачу був наданий статус безробітної та нараховано й сплачено виплата допомоги по безробіттю з 01.02.2006 року по 26.01.2007 року. Під час звірки з даними Держреєстратора, за результатами якої складено акт № 125 від 12.08.2010, центру зайнятості стало відомо, що ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.05.1995 року по теперішній час. За період перебування на обліку відповідачу було виплачено 2 269,13 грн. Позивач вважає, що ОСОБА_2 неправомірно отримала соціальну послугу у вигляді допомоги по безробіттю на суму 2 269,13 грн., про що відповідачеві 01.09.201 за № 01/3138 надіслано претензію зі пропозицією щодо добровільного повернення безпідставно отриманих грошових коштів. Але відповідач до центру занятості не з’явилась та борг не сплатила (а.с. 2-5).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, давши аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи, з урахуванням положень п. 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений належним чином, за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 02.03.2000 року № 1522-ІІІ (надалі – Закон № 1522-ІІІ) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 01.03.1991 року № 703-ХІІ (надалі – Закон № 703-ХІІ) для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, створюється Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 12 Закону № 703-ХІІ та уповноважений, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Судом встановлено, що Горлівським міським центром зайнятості 01.02.2006 року ОСОБА_2 надано статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, що підтверджено витягом з наказу від 01.02.2006 № НТ 060201 (а.с. 10) та записом персональної картки № 050702206012500002 (а.с. 9).
Перебуваючи на обліку у позивача, як безробітна відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» відповідач в період з 01.02.2006 року по 26.01.2007 року отримала допомогу по безробіттю в сумі 2 269,13 грн., підтвердженням чому є витяги з наказів та розрахунок виплат (а.с. 8, 10-11).
В серпні 2010 року заступником начальника відділу надання соціальних послуг з працевлаштування Горлівського міського центру зайнятості відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 та частини першої статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.01 № 1266 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України 13.02.2009 року № 60/62, проведено звірку достовірності даних, вказаних у заяві про надання статусу безробітної ОСОБА_2 від 01.02.2006 про те, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 125 від 12.08.2010 року, яким встановлено, що гр. ОСОБА_2 під час перебування на обліку як безробітна була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 19.05.1995 року .Станом на 12.08.2010 року з обліку у Держреєстратора не знята. (а.с. 12)
За час знаходження на обліку як безробітна відповідач отримала соціальну допомогу у сумі 2 269,13 грн.
01 вересня 2010 року Горлівським міським центром зайнятості на адресу відповідача направлена претензія за № 01/3138 щодо необхідності повернення протиправно отриманої суми соціальної допомоги по безробіттю (а.с. 7). Даний лист позивачем було надіслано на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом (а.с. 29).
Між тим, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідачем не погашена.
Факт того, що підприємницька діяльність ОСОБА_2 на час перебування на обліку в Центрі зайнятості, як безробітної, не була припинена, підтверджується наступними доказами, отриманими судом під час судового розгляду справи.
Так, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться запис 1 про державну реєстрацію Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області ОСОБА_2 як фізичної особи - підприємця з 19.05.1995 за реєстраційним номером 20036073839. В графі стан фізичної особи – підприємця зазначено – в стані припинення підприємницької діяльності. В графі дата реєстрації рішення фізичної особи – підприємця про припинення підприємницької діяльності зазначено – 11.06.2009 (а.с. 27-28).
Відповідно до статті 2 Закону № 1522-ІІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі пункту «б» частини 3 статті 1 З Закону № 1522-ІІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 703-ХІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону № 703-ХІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2000р, за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Таким чином, з встановлених під час розгляду справи обставин вбачається, що з боку ОСОБА_2 не повернуті безпідставно отримані суми допомоги по безробіттю у розмірі 2 269,13 гривень за період з 01.02.2006 року по 26.01.2007 року. Відповідачем, також, не надано доказів щодо сплати суми заборгованості на час розгляду справи.
Згідно ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі – Закон № 755-ІV) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться зокрема у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за рішенням фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.
Так, згідно ч. 9 статті 47 Закону № 755-ІV, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, остання чи уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу документи, перелічені в даній частині статті.
Згідно ч.ч. 15,16 ст. 47 Закону № 755-ІV, за відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи, строк якої не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем.
З аналізу вищевказаних вимог законодавства вбачається, що законодавець пов`язує припинення статусу підприємця та проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності з певною процедурою щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та з дати внесення державним реєстратором запису про держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності, але ж ніяк з внесенням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 01.11.2011 року державним реєстратором до даного реєстру внесено запис відносно фізичної особи – підприємця – ОСОБА_2 про дату реєстрації рішення фізичної особи – підприємця про припинення підприємницької діяльності , а саме – 11.06.2009 року.
Поте, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутній.
Відтак , суд вважає, що під час перебування на обліку у Горлівському міському центру занятості в статусі безробітної в період з 01.02.2006р по 26.01.2007р. ОСОБА_2 мала статус фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 01.02.2006 року по 26.01.2007 року у розмірі 2 269,13 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 269,13 грн. – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на розрахунковий рахунок 3717800901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк – ГУДКУ Донецької області МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986, допомогу по безробіттю у сумі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 13 копійок .
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України, проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 листопада 2011 року у присутності представника позивача.
Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.