ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 р. 14:10 Справа №2а-16229/10/14/0170

   Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю  секретаря: Жигалової К.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   ОСОБА_1           

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим 

про визнання протиправним відмову та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився,

Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправною відмову Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в АР Крим у видачі сертифіката відповідності та зобов'язати відповідача видати сертифікат відповідності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.12.10р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач 31.03.2011р. на адресу суду надіслав уточнення позовних вимог, в яких просив визнати протиправною відмову Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в АР Крим від 12.11.2010р. № 7/1-с-2727 та зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 сертифікат відповідності на житловий будинок, що розташований за адресою:  АДРЕСА_1, загальною площею 73,9 кв.м.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

                                                     В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1, збудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 73,9 кв.м., що розташований на земельній ділянці, яка належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ 063104 від 20.05.2004р., цільове призначення — для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (а.с. 12).

       Повідомленням КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" № 3467 від 23.03.2010р. встановлено, що позивачем побудований житловий будинок літера "А" 7,8x8,96 за вищевказаною адресою (а.с. 14).

У квітні 2010 р. отримана згода власників суміжних будівництв на введення в експлуатацію житлового будинку (а.с. 13).

12.07.2010р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на підставі рішення "Про погодження прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію" від 25.06.2010р.  №1649 видана довідка про узгодження для подання її до Інспекції ДАБК в АР Крим для видачі сертифікату відповідності (а.с. 15).

Відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1, оформив усі необхідні документи про призначення відповідальних виконавчих робіт (авторський нагляд).

Наказом КП «Госпрозрахункове проектно – виробниче архітектурне - планувальне бюро» № 71 від 26.03.2010р., яке має ліцензію АВ № 559757 від 19.07.2010р. (а.с. 41) ліцензіату встановлений перелік робіт провадження господарської діяльності, серед яких є код класифікатору 4.02.00 «технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель і споруд та інженерних мереж», ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури була призначена відповідальна посадова особа за здійсненням авторського нагляду.

26.07.2007 позивачем був отриманий Технічний висновок про відповідність будівельним нормам та надійності відповідальних несущих конструкцій  по об’єкту  «Житловий будинок по АДРЕСА_1».

06.09.2010р. позивачем був отриманий звіт про проведення технічного обстеження конструкцій та технічних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам та правилам житлового будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-31).

Матеріали справи свідчать про те, що 27.09.2010р. позивачем до Інспекції ДАБК в АР Крим подана заява щодо видачі сертифікату відповідності державним стандартам, будівельним нормам і правилам (а.с.36), відповідно до розділу «до заяви додаються» позивачем було подано: звіт про проведення технічного обстеження від 06.09.10р. (16 арк.); довідка про узгодження прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію (1 арк.), технічний паспорт (8 арк.); повідомлення БРТІ № 3467 (1арк.); Технічний висновок від 26.07.2007. (16 арк.); згода власників суміжних будівництв (1арк.); наказ про авторський нагляд (5 арк.);заява про надання сертифікату відповідності (1арк.).

Вищезазначену заяву разом із додатками було прийнято відповідачем, про що свідчить відмітка вх. № 02/107 від 27.09.2010р.(а.с. 36)

12.11.2010р. відповідач відмовив позивачу у видачі сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам, про що прийняв відповідну відмову № 7/1-с-2727  від  12.11.2010р. (а.с.35).

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування відмови у видачі сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, на момент прийняття оскаржуваної відмови, регулювалися Законом України “Про планування і забудову територій” (який, був чинний на момент прийняття оскаржуваної відмови), який також був спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

 Статтею 30-1 цього Закону був визначений порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Прийняття  в  експлуатацію  закінчених  будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями   державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого    будівництвом  об'єкта  проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання  сертифіката  відповідності  замовник  або уповноважена  ним    особа  подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: - проектна документація  на  будівництво об'єкта,  погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; - акт готовності   об'єкта    до    експлуатації,    підписаний генпроектувальною  та  генпідрядною  організаціями,  субпідрядними організаціями,  що  здійснювали   будівництво,   генпроектувальною організацією,   замовником,   страховою   компанією  (якщо  об'єкт застрахований).

Розгляд заяви, прийняття рішення про  видачу  сертифіката відповідності  або  відмову  в  його  видачі,  реєстрація  виданих  сертифікатів відповідності та  відмов у їх видачі  здійснюються інспекцією  державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Відмова у  видачі сертифіката відповідності  інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та  рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень.

Підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є: неподання документів,  необхідних  для  прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об'єкта погодженій та затвердженій  проектній документації  на  будівництво  цього  об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Датою прийняття  в  експлуатацію   закінченого   будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому  законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

В свою чергу, Постановою КМУ від 09.09.2009р. № 1035 був затверджений Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт (який був чинний на момент прийняття оскаржуваної відмови) (далі Порядок).

Цій Порядок встановлював механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених забудовниками - фізичними особами у період з 5 серпня 1992 р. до 1 січня 2008 р. без дозволу на виконання будівельних робіт, на підставі заяви про прийняття в експлуатацію, яку подано до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 Порядку для одержання сертифіката забудовник разом із заявою за формою згідно з додатком 2 подає інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею більш як 350 кв. метрів з господарськими спорудами і будівлями: - документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташована приватна будівля; - довідку про погодження прийняття приватної будівлі в експлуатацію, видану на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради за формою згідно з додатком 3; - технічний паспорт приватної будівлі, виданий бюро технічної інвентаризації; - звіт про проведення технічного обстеження на відповідність приватної будівлі державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, складений організацією, яка має відповідну ліцензію, і погоджений з органом державного пожежного нагляду та державною санітарно-епідеміологічною службою.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем звіту про проведення технічного обстеження суд вважає безпідставними та неспроможними, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Під час розгляду справи судом був досліджений Звіт про проведення технічного обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: в  АДРЕСА_1, на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству (а.с. 26, 55), крім того, він зазначений у розділу «до заяви додаються».

Отже,  матеріали справи підтверджують дотримання позивачем вимог законодавства (чинного на час виникнення спірних правовідносин), а саме здійснення дій, надання усіх необхідних документів, щодо отримання сертифікату відповідності державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів, що спростовують твердження позивача.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

Згідно з ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише визнати протиправною відмову у видачі сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам від 12.11.2010р. № 7/1-с-2727, без вимоги про його скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв’язку з необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, враховуючи межі повноважень суду при розгляді адміністративних справ, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати Відмову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у видачі сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам № 7/1-с-2727 від 12.11.2010р.

Щодо позовних вимог про зобов’язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим видати сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам житлового будинку за адресою АР Крим, АДРЕСА_1, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 5 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На момент вирішення спору, правові та організаційні основи містобудівної діяльності, регулюються положеннями Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі-Закон №3038), де у ч. 1 ст. 39 визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що  належать  до  I-III   категорій   складності,   та   об'єктів, будівництво  яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною  інспекцією  державного архітектурно-будівельного  контролю  на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.     Форма декларації  про  готовність  об'єкта  до  експлуатації, порядок  її  подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, згідно з п. 9 Прикінцевих положень якого, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних  (садибних)  житлових  будинків,  садових,   дачних будинків,  господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них,  громадських будинків I та II  категорій  складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31  грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного  контролю  за  результатами   технічного обстеження  будівельних  конструкцій  та  інженерних  мереж  таких об'єктів за наявності документа,  що посвідчує право власності  чи користування земельною ділянкою,  на якій розміщений такий об'єкт, протягом  30  днів  з  дня  подання  заяви. Порядок прийняття в експлуатацію  таких  об'єктів  і  проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

В свою чергу, у виконання цього пункту Прикінцевих положень зазначеного Закону        № 3038 Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011р. № 91 затверджений Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків  I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Цей Порядок встановлює процедуру та  умови  прийняття  в експлуатацію  закінчених  будівництвом  індивідуальних  (садибних) житлових  будинків,  садових,   дачних   будинків,   господарських (присадибних)  будівель  і  споруд,  прибудов до них,  громадських будинків I та II категорій складності, збудованих до  31.12.2009  без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до  31.12.2012,  а  також механізм  проведення   технічного   обстеження   їх   будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Розділом ІІІ цього Порядку визначений порядок прийняття в експлуатацію об’єктів, де у п. 3.3 визначено, що  Інспекція розглядає документи,  зазначені у  пункті  3.2 цього розділу, та приймає протягом тридцяти днів з дати їх подання рішення про реєстрацію декларації або її повернення.

Тобто, з аналізу приписів законодавства, яке чинне на час розгляду справи вбачається, що на теперішній час законодавством передбачено декларативну процедуру прийняття в експлуатацію об’єктів, а не сертифікаційну, яка була на час звернення позивача із заявою  про видачу сертифікату відповідності державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

Отже, позовні вимоги в частині зобов’язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим видати сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам житлового будинку за адресою АР Крим, АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством передбачена інша процедура прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I-III   категорій складності.

За таких підстав, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.10.2011 р.  були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України, повний текст постанови складено 07.10.2011р.  

Керуючись ст.ст.  94, 158-163, 167  КАС України, суд   

                                                        ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Відмову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у видачі сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам № 7/1-с-2727 від 12.11.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.