ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2011 р. < Текст > Справа №2а-8648/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача – ОСОБА_2, довіреність бн від 01.10.2011 року, представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 18\10-0 від 19.01.2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL" в особі Представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.Л." до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Комерційне товариство "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL" в особі Представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.Л." звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003671701 від 19.04.2011 року та № 0005721701 від 07.06.2011 року в частині визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 5360,63 гривні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була здійснена перевірка позивача з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2009 року по 31.12.2010 року. В ході перевірки, в тому числі було встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем були перераховані без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 28590 гривень на її картковий рахунок. Ці виплати були розцінені податковим органом як доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та виногороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно – правового договору. Вони з таким висновком відповідача не згодні, оскільки вказана сума була перерахована ОСОБА_6 для виконання нею договору доручення, укладеного в усній формі. Згідно цього договору, ОСОБА_6 зобов’язалась здійснити від імені та за рахунок позивача оплату вартості наданих транспортно – експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 та умови договору були нею повністю виконані, гроші внесені в касу підприємства та наданий звіт про виконання договору доручення. Тобто, зазначена сума не була доходом ОСОБА_6, а тому підстав для нарахування позивачу податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій на ці кошти у відповідача не було.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що позивач поповнив ОСОБА_6 карточний рахунок на суму 28590 гривень. При проведенні перевірки податкова інспекція дійшла висновку, що ця сума є доходом ОСОБА_6, а тому позивач, як податковий агент, мав нарахувати та сплатити з цієї суми податок з доходів фізичних осіб.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що представництво «Лусес де Валенія Лімузін С.Л.» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України без права юридичної особи, головним підприємством є Комерційне товариство «Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ» (а.с. 7-15).
З 22.03.2011 року по 28.03.2011 року, на підставі наказу ДПІ в м. Сімферополі від 21.03.2011 року № 854 була проведена документальна планова виїзна перевірка Представництва «Лусес де Валенсія Лімузін С.Л.», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 3768\22-0\26585009 від 04.04.2011 року (а.с. 44-56).
Згідно висновків цього акту, проведеною перевіркою в тому числі було встановлено порушення п. 1.6, п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 4933,50 гривень.
До висновку про вчинення позивачем цього порушення податкова інспекція дійшла внаслідок встановлення не нарахування та не утримання Представництвом в перевіряємому періоді податку з доходів фізичних осіб, а саме: Представництвом був сплачений доход фізичній особі ОСОБА_8 (банківська виписка від 20.12.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк», сума 1000 гривень – поповнення карточного рахунку № НОМЕР_1); ОСОБА_9 (банківська виписка від 19.11.2010 року, ПАТ КБ «Приватбанк», сума 3300 гривень – поповнення карточного рахунку № НОМЕР_2); ОСОБА_6 (банківська виписка від 25.11.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк», сума 28590 гривень – поповнення карточного рахунку № НОМЕР_3) без утримання та сплати податку.
За результатами встановлених перевіркою порушень, 19.04.2011 року ДПІ в м. Сімферополі було винесено податкове повідомлення – рішення № 0003671701, яким представництву «Лусес Де Валенсія Лімузін С.Л.» збільшено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб усього на суму 6166,88 гривень, з яких основний платіж – 4933,50 гривень, штрафні санкції – 1233,38 гривень (а.с. 16).
Не погодившись з цим податковим повідомленням – рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АР Крим від 30.05.2011 року та рішенням ДПА України від 07.07.2011 року воно було залишено без змін та винесено нове податкове повідомлення – рішення № 0005721701 від 07.06.2011 року на таку ж суму (а.с. 18, 72-77).
Порушення у вигляді не утримання податку на доходи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позивач визнає та не оскаржує.
Проте, він не погоджується зі вчиненням ним порушення у вигляді не утримання податку з суми грошових коштів у розмірі 28590 гривень, яка була перерахована на картковий рахунок ОСОБА_6, у зв’язку з чим просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення в частині нарахування основного платежу на суму 4288,50 гривень та штрафних санкцій – 1072,13 гривень.
Відповідно до ст.. ст.. 67, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (якій був діючим на момент спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов’язкових платежів), зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (якій був діючим в період, що був предметом перевірки відповідача) (далі - Закон), податковий агент – юридична особа або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які належно від їх організаційно – правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, яка складає 15 відсотків від об’єкту оподаткування.
Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього Закону, загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).
Статтею 4 Закону передбачені види доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, якими в тому числі є доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Тобто, оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб підлягає будь-яка сума, що підпадає під поняття доходу, визначеного п. 1.2 ст. 1 Закону, яка отримана такою фізичною особою в її власність.
Судом встановлено та не заперечується представником позивача, що дійсно Представництвом «Лусес де Валенсія Лімузін С.Л.» 25.11.2010 року був поповнений картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_6 на суму 28590 гривень (а.с. 26).
Проте, як вбачається з квитанції прибуткового касового ордеру, виданого ФОП ОСОБА_1, 01.02.2011 року зазначені кошти у розмірі 28590 гривень були внесені ОСОБА_6 до його каси від імені представництва «Лусес Де Валенсія Лімузін С.Л.» на підставі акту № Тt-0000103 від 25.11.2010 року (а.с. 25).
Тобто, зазначені кошти були отримані ОСОБА_6 від Представництва не в якості її власного доходу, а були нею передані іншому суб’єкту підприємницької діяльності у виконання зобов’язань позивача.
Як вбачається з акту здачі – прийняття робіт (надання послуг) від 25.11.2010 року, якій був підставою для внесення цих коштів до каси ФОП ОСОБА_1, цим виконавцем були надані послуги Представництву «Лусес Де Валенсія Лімузін С.Л.» з автоперевезення та загальна вартість цих робіт без врахування ПДВ склала 28590 гривень (а.с. 24).
Як вже зазначалось, 01.02.2011 року грошові кошти за ці послуги були сплачені ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_6 від імені Представництва та 26.09.2011 року між ФОП «ОСОБА_1» та позивачем був підписаний акт звірення розрахунків за наданні послуги з автоперевезення, яким підтверджено, що гроші в сумі 28590 гривень зараховані саме у виконання цього зобов’язання (а.с. 37).
Про відсутність заборгованості за надані послуги з автоперевезення по акту № Тt-0000103 від 25.11.2010 також свідчить і лист ФОП ОСОБА_1 на ім’я Представництва «Лусес Де Валенсія Лімузін С.Л.» (а.с. 36).
Як пояснив представник позивача, поповнення ОСОБА_6 карткового рахунку відбулось внаслідок укладення між нею та Представництвом «Лусес Де Валенсія Лімузін С.Л.» усного договору доручення, яким їй доручалось в подальшому передати ці грошові кошти для виконання зобов’язань позивача перед ФОП ОСОБА_1 за надання послуг з автоперевезення, що нею і було зроблено.
Відповідно до ч. 2 ст. 1007 Цивільного Кодексу України, довіритель (в даному випадку позивач) зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.
Згідно ст.. 1006 Цивільного Кодексу України, повірений (в даному випадку ОСОБА_6) зобов'язаний після виконання доручення надати звіт про його виконання та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.
Як встановлено судом, 01.02.2011 року ОСОБА_6 був наданий позивачеві звіт про виконання нею усного доручення на перерахування грошових коштів в сумі 28590 гривень за надані Представництву послуги з автоперевезення по акту № Тt-0000103 від 25.11.2010 (а.с. 25).
Таким чином, суд вважає, що гроші в сумі 28590 гривень, щодо яких податкова інспекція дійшла висновку, що вони є доходом ОСОБА_6 як фізичної особи та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб не були отримані нею у власність, а були передані іншому суб’єкту підприємницької діяльності у виконання зобов’язань Представництва з договору автоперевезення.
При цьому суд не погоджується з доводами представника позивача, що договір доручення не повинен укладатись в письмовій формі, оскільки згідно його ж пояснень, він був укладений 25.11.2010 року, а виконаний ОСОБА_6 лише 01.02.2011 року, тобто не в момент його вчинення, як це передбачено ч. 1 ст. 206 ЦК України.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного Кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
З цього слідує, що недодержання вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, тобто це є оспорюваним правочином, недійсність якого прямо не встановлена законом, але він може бути визнаний недійсним, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст.. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вже зазначалось, недійсність договору доручення у випадку недотримання сторонами письмової форми при його укладенні законом прямо не встановлена, судом цей договір недійсним також не визнавався.
Отже, суд вважає, що за таких обставин податкова інспекція дійшла помилкового висновку щодо того, що позивач, як податковий агент, мав нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб на грошові кошти, які були ним перераховані ОСОБА_6 для виконання нею договору доручення про перерахування цих коштів на користь ФОП Трунько, якій був нею повністю виконаний, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та податкові повідомлення – рішення № 0003671701 від 19.04.2011 року та № 0005721701 від 07 червня 2011 року є частково протиправними та підлягають скасуванню на загальну суму 5360,63 гривень (28590 грн. *15%=4288,50 гривень основного платежу та 4288,50%*25%=1072,13 гривень – штрафні санкції).
Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог немайнового характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Під час судового засідання, яке відбулось 09.12.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.12.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUZES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL" в особі Представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.Л." - задовольнити.
Визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення, винесені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі № 0003671701 від 19.04.2011 року та № 0005721701 від 07.06.2011 року в частині визначення представництву «Лусес де Валенсія Лімузін С.Л.» податкового зобов’язання з податку на прибуток фізичних осіб на загальну суму 5360,63 гривень, з яких основний платіж – 4288,50 гривень, штрафні санкції – 1072,13 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь представництва «Лусес Де Валенсія Лімузін С.Л.» судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Кононова Ю. С.
< Текст >