ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
18 листопада 2011 р. < Текст > Справа №2а-9459/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 довіреність № 1500/19 від 10.10.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Чорноморського районного центру зайнятості < Список > < Позивач в особі >
до ОСОБА_2 < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про стягнення
< Текст >
ВСТАНОВИВ:
Чорноморський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 1098,68 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 була зареєстрована та перебувала на обліку в Черноморському районному центру зайнятості як безробітна в період часу з 08.02.2006 по 12.02.2007 року, у зв’язку з чим отримувала виплати від центру зайнятості відповідно до законодавства. Однак, проведеним розслідуванням страхових випадків та обґрунтуванням виплат матеріального забезпечення було виявлено, що відповідач з 25.03.2002 року по 16.12.2008 року була зареєстрована як фізична особа–підприємець, а тому не мала права на отримання статусу безробітної, у зв’язку з чим повинна відшкодувати центру зайнятості безпідставно отримані кошти у сумі 1098,68 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, надала письмові заперечення на позовну заяву, з яких йдеться, що вона дійсно 25.03.2002 року була зареєстрована Чорноморською районною державною адміністрацією у якості суб'єкта підприємницької діяльності. Рішенням Господарського суду АРК від 12.07.2005 року підприємницька діяльність відповідачки була припинена. 08.02.2008 року ОСОБА_2 державним реєстратором Чорноморської районної державної адміністрації була видана довідка щодо її відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яку відповідачка надала до Чорноморського районного центру зайнятості для отримання статусу безробітної.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.4,5,6 ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року, виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України та її робочі органи:
1) здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків;
2) провадять збір страхових внесків;
3) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;
4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;
5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Як вбачається із ч.1,2 ст.22 Закону, право на виплату допомоги по безробіттю мають застраховані та незастраховані особи, які в установленому законом порядку визнані безробітними.
Згідно ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, в Україні до зайнятого населення належать в тому числі громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Судом встановлено, що 08 лютого 2006 року ОСОБА_2 звернулась до Чорноморського районного центру зайнятості із заявою, в якій просила вирішити питання її працевлаштування та зазначила, що підприємницькою діяльністю вона не займається, пенсію не отримує, не є найомним працівником по договору цивільно–правового характеру, не має інших передбачених законодавством доходів. Окрім того, зазначеною заявою відповідач зобов’язалася повідомити позивача у випадку працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів, а також зайняття іншою діяльністю, яка пов’язана з отриманням прибутку (а.с. 12-13). Крім інших документів, ОСОБА_2 було надано довідку державного реєстратора Завірухи В.І. про те, що вона станом на 27.01.2006 року не зареєстрована в Чорноморській райдержадміністрації як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 25).
Наказом № НТ060215 Чорноморського районного центру зайнятості від 15 лютого 2006 року ОСОБА_2 на підставі наданих нею документів був наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю (а.с. 15).
Відповідно до наданих відповідачкою відомостей, Чорноморським районним центром зайнятості було призначене та виплачувалося ОСОБА_2 матеріальне забезпечення по безробіттю з 15.02.2006 року по 12.02.2007 року.
Відповідно до п.п. 1) п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Тобто, у разі зайняття особи підприємницькою діяльністю вона не вважається безробітною та не має права на отримання відповідної допомоги та відповідно наслідком зайняття особи підприємницькою діяльністю, згідно цього Порядку є припинення виплати допомоги по безробіттю.
10 вересня 2010 року позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яким було встановлено, що відповідач з 25.03.2002 року по 16.12.2008 року являлась суб’єктом підприємницької діяльності, а отже відносилася до категорії зайнятого населення, але з 15.02.2006 року по 09.02.2007 року необґрунтовано отримувала допомогу по безробіттю (а.с. 14).
Згідно розрахунку, за період знаходження ОСОБА_2 на обліку в Чорноморському районному центру зайнятості, їй було виплачено матеріальне забезпечення в сумі 1098,68 грн. (а.с. 17).
Наказом Бахчисарайського районного центру зайнятості № НТ070212 від 12.02.2007 року виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 була припинена з 10.02.2007 року (а.с. 15).
Також 10 вересня 2010 року позивачем був виданий наказ № НТ100910 про повернення незаконно сплачених ОСОБА_2 коштів (а.с. 15).
Згідно з ч. 2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 36 Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
До матеріалів справи додана копія рішення Господарського суду АРК від 12.07.2005 року про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с. 62).
Згідно письмових пояснень державного реєстратора Чорноморської райдержадміністрації Завірухи В.В., на момент видачі довідки ОСОБА_2 від 08.02.2006 року про те, що вона не являється суб'єктом підприємницької діяльності, інша інформація в Єдиному державному реєстрі була відсутня, у зв'язку з чим їй і була видана довідка про відсутність її реєстрації, як підприємця в ЄДР. При проведенні звірки реєстратором з ДПІ в Чорноморському районі в 2007 році було з'ясовано, що ОСОБА_2 в 2002 році була зареєстрована Чорноморською райдержадміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності, а рішенням Господарського суду АРК від 12.07.2005 року державна реєстрація була скасована. Після проведення звірки 30.07.2007 року записи про реєстрацію фізичної особи-підприємця та скасування реєстрації були внесені до державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 52).
За змістом ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. 1166 ЦК України, що регламентує загальні положення щодо стягнення шкоди, для покладання на особу відповідальності у вигляді стягнення виплаченого їй забезпечення, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність суми необґрунтовано виплаченого забезпечення; протиправність дій особи, тобто наявність фактів, підтверджуючих умисне невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними; причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками; її вини в спричиненні збитків. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість для покладання відповідальності на особу у вигляді стягнення з неї сум виплаченого матеріального забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_2, при подачі нею до Чорноморського центру зайнятості відомостей відносно себе, як безробітної був відсутній умисел на невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, а отже нею не було вчинено ніяких протиправних дій, які б зумовлювали нанесення шкоди позивачу, оскільки позивачем не доведено суду того факту, що відповідачка навмисно подала відомості, які не відповідали дійсності, та вона свідомо приховала факт своєї реєстрації як підприємця від позивача для отримання для себе матеріальної допомоги.
В той же час, в матеріалах справи мається достатньо доказів, які свідчать, що про свою реєстрацію як підприємця ОСОБА_2 дізналась лише після проведення позивачем розслідування страхового випадку, після чого виплата допомоги їй була припинена.
На думку суду, необґрунтоване нарахування відповідачці коштів в якості допомоги по безробіттю мало місце через відсутність належного контролю за правильністю нарахування цих виплат саме з боку самого позивача.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для покладення на відповідачку обов’язку щодо сплати на користь Чорноморського районного центру зайнятості сум виплаченої матеріальної допомоги, оскільки позивачем не було надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про наявність винних дій відповідачки, які призвели до їх нарахування та виплати на її користь, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні, що відбулося 18.11.2011 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 23.11.2011 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-160, КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Чорноморського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми матеріального забезпечення - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
< Текст >
Суддя підпис Кононова Ю. С.
< Текст >