ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
08 листопада 2011 р. < Текст > Справа №2а-11897/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 довіреність № 4662/9/27/10 від 06.06.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим < Список > < Позивач в особі >
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про стягнення
< Текст >
ВСТАНОВИВ:
Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 154 959,51 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_2 являється платником податків та зборів з 19.10.2004 року, у зв'язку з чим повинна надавати до податкового органу декларації про податок на додану вартість та декларувати податкові зобов'язання з ПДВ, які має сплачувати у повному обсязі у встановлений законодавством строк. Перевіркою Джанкойської ОДПІ від 04.09.2008 року було встановлено порушення відповідачкою вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим в неї виникло податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з квітня 2007 року по червень 2008 року у розмірі 341 867,07 грн., в тому числі за 2007 рік - 191480,20 грн. та за 2008 рік - 150 386,87 грн. За результатами податкової перевірки відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу та вироком Джанкойського міськрайонного суду, який набрав законної сили, вона була визнана винною у скоєнні злочину. передбаченому ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України. На підставі вироку суду, акту податкової перевірки від 04.09.2008 року та керуючись пп. 17.1.6 п. 17.1 ст.17 Закону України № 2181 Джанкойська ОДПІ своїм податковим повідомленням-рішенням від 28.01 2010 року застосувала до відповідачки фінансові санкції у вигляд штрафу у розмірі 170 933 грн. Дане рішення Джанкойської ОДПІ було оскаржено ОСОБА_2 у судовому порядку, однак Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 11.11.2010 року, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено. Штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню від 28.01.2010 року ОСОБА_2 були частково оплачені на суму 15 974 грн., але решта суми узгодженої заборгованості у розмірі 154 959,51 грн. добровільно відповідачкою сплачена не була, у зв'язку з чим Джанкойська ОДПІ просить стягнути цю суму примусово.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідачка та її представник до залу судового засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причин своїй неявки суду не надали.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 3813 від 24.12.1993 року, головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, діючій на момент спірних правовідносин, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 являється платником податків та знаходиться на обліку Джанкойської ОДПІ з 19.10.2004 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 10-11).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім окремих випадків. П. 4.1.4. передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
За результатами виїзної планової документальної перевірки додержання податкового законодавства, проведеною Джанкойською ОДПІ, було складено акт № 1213/17-01/НОМЕР_1 від 04.09.2008 року, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_2 при здійсненні господарської діяльності за 2007 рік було порушено вимоги ст. 14 розділу 4 Декрету КМУ "Про прибутковий податок громадян" від 26.12.1992 року в редакції на момент проведення перевірки, а саме: у лютому 2007 року нею був перевищений граничний розмір, визначений у сумі 119000 грн., як умову для можливості здійснення господарської діяльності зі сплатою фіксованого податку, у зв'язку з чим вона повинна була перейти за загальну систему оподаткування з березня 2007 року. За результатами перевірки були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2007 рік у сумі 191 480,20 грн. Крім того, оскільки відповідачка продовжувала здійснювати господарську діяльність зі сплатою фіксованого податку у 2008 році, за результатами перевірки за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року, Джанкойською ОДПІ було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за цей період у сумі 150 386,87 грн.
Відповідно до пп. б. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Таким чином, за результатами проведеної перевірки Джанкойською ОДПІ було визначено податкове зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість за період квітень 2007 року - червень 2008 року у сумі 341 867,07 грн. (а.с. 12-26).
Вироком Джанкойського міськрайонного суду АРК від 08.10.2009 року було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснювала господарську діяльність за період часу з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року на умовах сплати фіксованого податку з доходів фізичних осіб та у період з 01.03.2007 року по 30.06.2008 року шляхом систематичного приховування об'єкту оподаткування навмисно ухилялась від сплати до бюджету податків у тому числі податку на додану вартість у сумі 341 867,07 грн.
ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 КК України - умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут та за ч. 3 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа (у редакції на момент винесення вироку). За скоєні злочини ОСОБА_2 була засуджена до штрафу у сумі 1700 грн. (а.с. 27-28). Вирок Джанкоського місьрайонного суду набрав законної сили.
Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_2 дій, що призвели до ухилення нею від сплати податку на додану вартість у сумі 341867,07 грн. встановлений вироком суду, який набрав законної сили.
Відповідно до п. 17.1.6. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Ні підставі викладеного, податковим повідомленням-рішенням № 000230/17-01/0 від 28.01.2010 року до ФОП ОСОБА_2 були застосовані штрафні санкції у розмірі 50% від донарахованого податкового зобов'язання на суму 170 933,54 грн. (а.с. 29), яке було отримано відповідачкою 04.02.2010 року (а.с. 31).
Відповідачка з вказаним повідомленням-рішенням не погодилась та оскаржила його у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 11.11.2010 року у задоволенні позовної заяви ФОП ОСОБА_2 до Джанкойської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 000230/17-01/0 від 28.01.2010 року було відмовлено (а.с. 32-33). Постанова у апеляційному прядку оскаржена не була, та набрала законної сили.
Відповідно до пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України № 2181-III у старій редакції при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, оскільки судом було прийнято рішення за позовом ОСОБА_2, податкове повідомлення рішення № 000230/17-01/0 від 28.01.2010 року на суму 170 933,54 грн. являється узгодженим.
До матеріалів справи доданий розрахунок суми заборгованості ФОП ОСОБА_2, відповідно до якого сума штрафної санкції була частково сплачена у розмірі 15 974,03 грн., а решта суми заборгованості у розмірі 154 959,51 грн. залишилась невідшкодованою (а.с. 35).
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Так, 16.06.2011 року позивачем було надіслано податкову вимогу № 1213, яка була отримана відповідачкою 22.06.2011 року (а.с. 34).
Доказів сплати зазначеної в податковій вимозі заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не надано.
Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті штрафної санкції становить 154 959,51 грн., а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Постанову у повному обсязі складено 11.11.2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (96100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Джанкой (р/р 31113029700014 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740824, МФО 824026, код платежу 14010100) заборгованість по штрафним санкціям з податку на додану вартість у розмірі 154 959 (сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривні 51 копійку.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
< Текст >
Суддя підпис Кононова Ю. С.
< Текст >