ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2011 р. < Текст > Справа №2а-6250/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі – Зайцевій М.О., за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність бн від 19.05.2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сакської районної державної адміністрації АР Крим, за участю третіх осіб на стороні відповідача – ОСОБА_6, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії», Штормівська сільська Рада про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на домоволодіння,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просять визнати протиправним і скасувати розпорядження Сакської районної державної адміністрації від 05.09.2000 року № 518\4 про затвердження акту державної комісії від 08.10.1999 року про прийняття до експлуатації двоповерхового трикімнатного жилого будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 та визнати недійсною і скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на домоволодіння АДРЕСА_1 в цілому.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вони та третя особа ОСОБА_6 є власниками в рівних частках будинку АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Проте, в 2010 році ОСОБА_6 почав перешкоджати їм в користуванні цим будинком, після чого їм стало відомо, що ним, без їхньої згоди, було оформлено право власності на весь будинок в цілому тільки на своє ім’я на підставі розпорядження Сакської райдержадміністрації від 05.09.2000 року. Вважають це розпорядження протиправним, а виконану на його підставі державну реєстрацію права власності недійсною, оскільки їхнє право власності на частки будинку ніким не скасовувалось та не припинялось, а отже є порушеним внаслідок протиправних дій відповідача.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги в судовому засіданні підтримала.
Представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, направив до суду клопотання, в якому просив розглянути справу в його відсутність.
Представник відповідача Сакської райдержадміністрації, третя особа ОСОБА_6 та представник третьої особи Штормівської сільської Ради в судове засідання 08.11.2011 року не з’явились, були повідомлені про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні, яке відбулось 28.09.2011 року третя особа ОСОБА_4 та його представник позовні вимоги не визнали та пояснили суду, що спірний будинок після смерті матері був покинутий, практично зруйнований та ніхто з позивачів в ньому не проживав. Третя особа стверджувала, що йому не було відомо, що позивачі мають право власності на цей будинок, у зв’язку з чим він звернувся до сільської Ради, яка надала йому дозвіл на здійснення його реконструкції, а Сакська райдержадміністрація надала згоду на його будівництво. Він декілька років здійснював реконструкцію будинку, після завершення якої будинок був прийнятий до експлуатації , йому видано свідоцтво про право власності на будинок. Вважає, що він правомірно набув право власності на нього та підстав для скасування спірного розпорядження Сакської райдержадміністрації не має.
Представник третьої особи Штормівської сільської Ради просив суд ухвалити рішення на розсуд суду та пояснив, що в 1991 році була зроблена запис в по господарській книзі сільської Ради про набуття права власності на будинок АДРЕСА_1 в рівних частках дітьми після смерті матері в порядку спадкування та чому ці відомості не були враховані Сакською райдержадміністрацією при прийнятті Розпорядження, яке зараз оскаржується, - ним не відомо.
Представник третьої особи КРП «БРТІ м. Євпаторії» в судове засідання не з’явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу в їхню відсутність та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.
Суд, вислухавши думку зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_9, про що був зроблений запис в погосподарській книзі Штормівської сільської Ради народних депутатів № 14, стор. 13.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла та після її смерті право на спадщину у вигляді будинку було оформлено в рівних частках, тобто по 1\4 частині кожному за її дітьми – ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та 13 вересня 1986 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 75).
На час прийняття спадщини порядок реєстрації об’єктів нерухомого майна був врегульований Інструкцією «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої Наказом Міністерства комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року, яка була діючою до 13.12.1995 року, пунктом 6 якої було передбачено, що не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Згідно матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_9, копія свідоцтва про право на спадщину 30.09.1986 року та повторно 06.11.1986 року була направлена державним нотаріусом до Відділу опіки Штормівської сільської Ради народних депутатів, для реєстрації та взяття на облік часток неповнолітніх дітей (а.с. 76,78).
На підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину, в погосподарській книзі Штормівської сільської Ради НОМЕР_1 с Поповка за 1991-1995 роки було зроблено запис № 157 на стор. 64, що домоволодіння АДРЕСА_1 успадковане в рівних частках ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 14,15).
В судовому засіданні був досліджений оригінал погосподарської книги НОМЕР_1 за 1991-1995 роки, в якому дійсно мається відповідний запис на сторінці 64. Як пояснив представник третьої особи Штормівської сільської Ради, запис було зроблено в 1991 році.
Ведення в сільських Радах по господарських книг було передбачено Постановою Ради народних комісарів СРСР № 185 від 26 січня 1934 року «Про первинний облік в сільських Радах».
Постановою Державного комітету СРСР по статистики № 69 від 25.05.1990 року «Про затвердження вказівок по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів» було затверджено форму погосподарської книги та визначено, що це є документом первинного адміністративного обліку сільського населення, наявності в нього землі, худоби, жилих будов та іншого майна. Погосподарські книги є основним джерелом надання інформації для ведення громадянами особистого підсобного господарства. Дані по господарського обліку є підставою для видачі сільськими адміністраціями населенню довідок, пов’язаних з укладенням угод цивільно – правового характеру (при прийнятті спадщини, купівлі – продажі, даруванні домоволодінь, оформленні заповітів і т. ін..).
Таким чином, на момент прийняття спадщини ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 було ними набуто правомірно та зареєстровано в установленому на той час законодавством порядку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України – право приватної власності непорушне, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності непорушне. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи виконавчої влади та її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що розпорядженням Сакської райдержадміністрації № 390 від 13.08.1999 року ОСОБА_6 було надано згоду на будівництво другого поверху до існуючого одноповерхового жилого будинку АДРЕСА_1, 16 серпня 1999 року виданий дозвіл інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю на будівництво (а.с. 100, 101).
Актом державної технічної комісії по прийомці до експлуатації закінчених будівництвом жилого будинку та господарських споруд індивідуального забудовника від 08.10.1999 року перебудований ОСОБА_6 індивідуальний жилий будинок АДРЕСА_1 був прийнятий до експлуатації (а.с. 10).
Розпорядженням Сакської райдержадміністрації № 518\4 від 05.09.2000 року акт державної технічної комісії з прийомки до експлуатації двоповерхового трикімнатного жилого будинку, збудованого ОСОБА_6, загальною площею 104,2 кв. м. з господарськими будовами було затверджено; пунктом 2 – дано розпорядження Євпаторійському БТІ зареєструвати та видати правовстановлюючи документи ОСОБА_6 (а.с. 9).
На підставі цього розпорядження, 09 жовтня 2001 року Євпаторійський БРТІ було внесено запис № 7429 про реєстрацію права особистої власності ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_1 Сакського району в цілому (а.с. 97).
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», одними з їх основних завдань є забезпечення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
- виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
Основними принципами діяльності місцевих державних адміністрацій, згідно ст.. 3 Закону є: законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.
Судом було достовірно встановлено, що на момент прийняття Сакською райдержадміністрацією розпорядження від 05.09.2000 року про реєстрацію та видачу правовстановлюючого документа ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_1, власниками цього будинку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом були ще три людини – позивачі у справі.
Таким чином, приймаючи це розпорядження, відповідач по суті позбавив інших співвласників будинку – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх права власності на цей будинок, визнавши, що він в цілому належить лише ОСОБА_6.
При цьому суд не може прийняти до уваги доводи третьої особи ОСОБА_6 про те, що позивачі тривалий час не проживали в спірному будинку, не користувались ним, а отже на цей час втратили таке право, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 319 ЦК України всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Зміст права власності, згідно ст.. 317 ЦК України полягає в праві володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місцезнаходження власника та місцезнаходження майна.
Отже, незалежно від того, хто користувався спірним будинком та проживав в ньому, за тієї умови, що право власності позивачів на нього ніким не припинялось, відповідач не мав повноважень на прийняття оскаржуваного розпорядження № 518\4 від 05.09.2000 року, яким по суті припинив власним рішенням право власності позивачів, визнавши його за іншою особою, а отже це розпорядження має бути визнано протиправним й скасовано.
Щодо позовних вимог про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на домоволодіння, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Державна реєстрація права власності ОСОБА_6 на будинок була вчинена Євпаторійським БРТІ на підставі Розпорядження Сакської райдержадміністрації. Тобто, на момент вчинення державної реєстрації права власності, для цього були всі законні підстави.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Отже, прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування розпорядження Сакської райдержадміністрації, яке було підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру вже є саме по собі достатньою підставою для скасування цього запису, а отже є достатнім способом захисту прав та інтересів позивачів.
Під час судового засідання, яке відбулось 08.11.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.11.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сакської районної державної адміністрації від 05.09.2000 року № 518\4 «Про затвердження акту державної комісії від 08.10.1999 року про прийняття до експлуатації двоповерхового трикімнатного жилого будинку по АДРЕСА_1 за забудовником ОСОБА_6».
В інший частині позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя < підпис > Кононова Ю. С.
< Текст >