ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
28 жовтня 2011 р. < Текст > Справа №2а-9588/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_2 довіреність № 01 від 04.01.2011 року, представника відповідача ОСОБА_1 довіреність № 04-5/16 від 21.10.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" < Список > < Позивач в особі >
до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про визнання протиправними дій та визнання протиправним рішення
< Текст >
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “СімСітіТранс” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій у сумі 108 420,00 грн. за актом перевірки від 05.07.2011 року та визнати протиправним рішення відповідача про нарахування цих адміністративно-господарських санкцій, оформлене актом перевірки від 05.072011 рік без номеру.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні відповідачем перевірки виконання вимог статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захисту інвалідів в Україні” за 2010 рік в акті перевірки від 05.07.2011 року відповідачем встановлені відхилення в звіті позивача за 2010 рік щодо дотримання норм працевлаштування інвалідів на підприємстві, а саме в звіті зазначено 4 особи (4% від загальної кількості працівників 102) замість належних 17 (4% від загальної кількості працівників 430). Актом перевірки до позивача було застосовано адміністративно-господарську санкцію на суму 108420,00 грн., яка була розрахована з середньорічної заробітної плати працівників 8340 грн. х 13 - кількість незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Позивач не погоджується з такими висновками акту перевірки, оскільки 328 з 430 працюючих на підприємстві осіб являються водіями категорії "Д", тобто водії, які здійснюють пасажирські перевезення, а виходячи з приписів Законів України “Про транспорт” № 232/94-ВР від 10.11.1994 року, “Про автомобільний транспорт” № 2344-III від 05.04.2010 року, “Про дорожній рух” № 3353-XII від 30.06.1993 року, “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875 від 21.03.1991 року, Медичних рекомендацій з питань безпеки автомобільних перевезень, затверджених наказом Державного департаменту автомобільного транспорту України № 111 від 19.09.2003 року, Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 299 від 24.12.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2000 року за № 31/4252, інвалід не може виконувати роботу водія категорії “Д”.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважає що у ході проведеної 05.07.2011 року перевірки позивача ними правомірно виявлені розбіжності з зазначеними показниками у звіті ТОВ “СімСітіТранс” форми 10-ПІ за 2010 рік, а саме невідповідність середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу та Фонду оплати праці штатних працівників за 2010 рік, порушено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт” від 23.02.2006 року № 3492-IV Закон України “Про автомобільний транспорт” викладено у новій редакції, яка вже не містила ст. 19 щодо пільгового встановлення нормативу, тобто, на думку відповідача, з 23.02.2006р. Закон України “Про автомобільний транспорт” не передбачає встановлення нормативу робочих місць за виключенням водіїв, тому при перевірці за 2010 рік у спеціалістів відділення не було законних підстав не нараховувати адміністративно–господарські санкції.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно із частиною 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ч.3 ст.19 Закону).
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (ч.5 ст.19 Закону).
Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
ТОВ “СімСітіТранс” набуло статусу юридичної особи 04.03.2002 року та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 632394 (а.с. 42).
Відповідно до довідки Головного управління статистики АРК серії АА№ 339995, ТОВ “СімСітіТранс” включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Основними видами діяльності підприємства є діяльність автомобільного регулярного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля автомобілями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів (а.с. 41).
ТОВ “СімСітіТранс” здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії серії АВ № 372151, виданої Міністерством транспорту та зв’язку України 24.10.2007р. строком дії з 24.10.2007 року по 23.10.2012 рік на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) (а.с. 43).
Товариство використовує найману працю та відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно до ч. 3 ст. 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 року № 875, відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
З метою реалізації зазначених завдань, пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.
Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 (із змінами та доповненнями) контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
05.07.2011 року спеціалістами Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів було проведено позапланову перевірку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “СімСітіТранс”вимог статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, за результатами якої складений акт від 05.07.2011 року, яким встановлено розбіжності у чисельності штатних працівників облікового складу та фонду оплати праці штатних працівників, а також порушення нормативу для працевлаштування інвалідів у кількості 13 осіб, оскільки норматив 4% розраховувався з всієї штатної кількості працівників позивача, включаючи водіїв, - з 430 осіб. Актом перевірки від 05.07.2011 року без номеру позивачу нараховані адміністративно-господарські санкції у сумі 108420,00 грн. (а.с. 13).
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною 4 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. № 70, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що відповідно до штатних роззкладів ТОВ "Сімсітітранс", середньооблікова численність працівників Товариства та його філіалу у м. Севастополі склала 441 особу (загальна численність працівників 5292 : 12 місяців). З них середньооблікова численність водіїв склала 328 осіб (загальна численність водіїв 3942 : 12 місяців). Крім того, на Товаристві протягом 2010 року працювало 11 сумісників (загальна численність 137 : 12 місяців).
У формі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік ТОВ “СімСітіТранс” зазначило середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 430 осіб, оскільки відповідно до положень Інструкції по заповненню форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Мінпраці України 13.02.2007 року № 117/13384, згідно якої, при розрахунку численності працівників, відображаються лише працівники, які працюють за основним місцем праці. Враховуючи, що серед працівників, відображених у штатних розписах знаходились й сумісники у кількості 11 осіб, із загального числа працівників було віднято численність суміжників (441-11), що дорівнює 430 особам (а.с. 44-68).
Враховуючи те, що більшість працівників Товариства, а саме 328 осіб - це водії категорії "Д", численність працівників, робота яких не пов'язана з керуванням транспорту, складає 102 особи (430-328).
Таким чином, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів складає чотири місця (102 працівника х 4%).
Статтями 17, 18 і 34 Закону України “Про автомобільний транспорт” № 2344-ІІІ від 05.04.2001 року (зі змінами та доповненнями), який є спеціальним законом, що визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, встановлено, що одними з головних вимог, що пред'являються до автомобільного перевізника і його персоналу, є забезпечення безпеки дорожнього руху, забезпечення проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв.
Аналогічні за змістом положення передбачені ст. 3 і ч. 1 ст. 16 Закону України “Про транспорт” від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР (зі змінами та доповненнями), що визначають цілі та завдання державного управління у сфері транспорту, зокрема його безпечне функціонування, обов'язок підприємств транспорту забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян і безпеку експлуатації транспортних засобів.
Частина 2 ст. 16 Закону України “Про транспорт” визначає, що працівники, які безпосередньо забезпечують безпеку руху транспортних засобів, повинні мати відповідну професійну підготовку і за станом здоров'я бути придатними якісно виконувати свої професійні обов'язки.
Ст. 15 Закону України “Про дорожній рух” № 3353 від 30.06.1993 року (із змінами та доповненнями), який регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху і його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів –учасників дорожнього руху, встановлює, що кожен громадянин, що досяг встановленого цим Законом віку і не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на управління транспортними засобами відповідної категорії. Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, визначається Міністерством охорони здоров'я України.
Згідно п. 4.1. Методичних рекомендації з питань безпеки автомобільних перевезень, затверджених наказом Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту України від 19.09.2003 р. № 111, до керування транспортними засобами допускаються громадяни України, котрі за станом здоров`я та віком медичною комісією Міністерства охорони здоров`я визнані придатними до керування транспортними засобами і мають посвідчення водія відповідної категорії та талон до нього.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.12.1999 р. № 299 затверджений Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до управління відповідними транспортними засобами. Відповідно до вказаного переліку, до управління транспортними засобами, що підпадають під категорію “Д”, що здійснюють пасажирські перевезення, не можуть бути допущені особи, що мають захворювання і вади, вказані в даному Переліку, а саме інваліди.
Відповідно ст. 2 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про охорону праці”№ 2694 від 14.10.1992р. (із змінами та доповненнями), державна політика в галузі охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Згідно ст. 5 даного Закону, умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров`я.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у випадку, коли специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов’язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, працевлаштування інвалідів має використовуватися на цьому підприємстві з урахуванням такої специфіки. Тобто, при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов’язані з шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці.
Відповідно ч. 3 ст. 16 Закону України “Про транспорт”, частини території підприємств, вокзалів, станцій, портів, пристаней, аеродромів і шляхів сполучення, де здійснюється рух транспортних засобів, проводяться маневрові та вантажно-розвантажувальні роботи, є зонами підвищеної небезпеки.
Водіями будь-яких транспортних засобів і механізмів, тим більше водіями транспортних засобів категорії “Д”, не можуть бути інваліди, у зв`язку з тим, що вказана професія відноситься до категорії робіт з шкідливими і важкими умовами праці, на підставі наказу МЗ СРСР від 29.09.1989р. № 555 і наказу МОЗ України від 21.05.2007р. № 246 (раніше наказ МОЗ України від 31.03.94р. № 45).
Отже неврахування специфіки роботи підприємства при вирішенні питання про включення до середньооблікової чисельності штатних працівників водіїв категорії “Д” суд вважає неможливим і погоджується з діями позивача, який обраховував середньооблікову чисельність штатних працівників для визначення нормативу працевлаштування інвалідів, не включаючи водіїв до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2010 рік.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає недоведеною з боку відповідача правомірність висновків, викладених в акті перевірки від 05.07.2011 року, щодо встановлення розбіжностей у середньообліковій чисельності штатних працівників| облікового складу та фонду оплати праці штатних працівників, а також висновків по встановленню порушення нормативу для працевлаштування інвалідів у кількості 13 осіб, оскільки дії позивача щодо невключення до середньооблікової чисельності штатних працівників водіїв категорії “Д” у звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2010 року відповідають нормам діючого законодавства.
На підставі викладеного, суд вважає, що дії посадових осіб по нарахуванню відносно позивача адміністративно-господарських санкцій у сумі 108420,00грн. за актом перевірки від 05.07.2011 року не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи обґрунтованість та правомірність дій позивача при обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників при визначенні нормативу працевлаштування інвалідів суд вважає протиправними дії посадових осіб відповідача по нарахуванню відносно позивача адміністративно-господарських санкцій у сумі 108420,00 грн. за актом перевірки від 05.07.2011 року, що має наслідком визнання протиправним рішення відповідача про нарахування відносно позивача адміністративно-господарських санкцій, у зв’язку з чим вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Текст постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 167 КАС України, складено 02.11.2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати протиправними дії Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів по нарахуванню відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “СімСітіТранс” адміністративно-господарських санкцій в сумі 108420,00 грн. за актом перевірки від 05.07.2011 року без номеру.
Визнати протиправним рішення Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про нарахування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “СімСітіТранс” адміністративно-господарських санкцій в сумі 108420,00грн., оформлене актом перевірки від 05.07.2011 року без номеру.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СімСітіТранс” (95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мамеди Емир-Усеина, б.14, ідентифікаційний код 31898522) судовий збір у сумі 3 (три ) гривні 40 коп.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
< Текст >
Суддя < підпис > Кононова Ю. С.
< Текст >